На сайті "Главред" відбувся чат із президентом Центру ринкових реформ, екс-міністром економіки України, доктором економічних наук Володимиром Лановим. Спілкуючись із читачами, він розповів, чи є рішення влади про додаткові виплати пенсіонерам у березні-квітні підкупом виборців, у скільки разів реально можна знизити ціну на газ для населення, як ударить по вітчизняній економіці втрата транзиту газу до Європи, чи здатна Україна жити без грошей МВФ, чому США та Європа підтримують Україну, чи можливий розпад Євросоюзу, та чи загрожує світу фінансова криза.
Крім того, екс-міністр розповів, що є витоками кризових явищ в нашій країні, що відбуватиметься з гривнею після виборів, які наслідки для влади матиме корупційний скандал в оборонці, а також що є найбільшими помилками Порошенка за період його президентства.
Подаємо стенограму чату з Володимиром Лановим.
Михайленко Л.: Що ви думаєте про рішення влади про додаткові виплати в розмірі 2410 гривень пенсіонерам із мінімальною та нижче мінімальної пенсією? Чи справді цей рішення є безкорисним, не переслідує передвиборчих цілей і з’явилося виключно через нові обставини – отримання додаткових грошей через розмитнення "євроблях"? Чи все-таки це підкуп виборців? Чи допоможе тоді це підняти рейтинги влади?
Владимир Лановой: По-перше, це – прямий підкуп виборців. Чому б не було дати ці гроші після виборів? Це було б чесно. Або чому б не розбити цю суму на десять місяців до кінця року?
По-друге, вся ця історія про додаткові доходи і розмитнення "євроблях" виглядає неправдивою. У січні уряд не отримав заплановані бюджетні доходи на 10 мільярдів гривень. Якщо навіть отримані додаткові гроші від "євробляхерів", то вони закривають ті дірки, які є.
Але щось мені підказує, що нас дурять. Гроші візьмуть з інших бюджетних статей, відтермінують планові видатки по багатьох напрямках і виконають бюджетні зобов’язання в наступні місяці.
Ніхто не може цього перевірити, оскільки Рахункова палата є ручним органом, а незалежних аудиторів до скарбниці не пускають.
Читайте такжеВіталій Портников: До Росії приїду після того, як побачу її президента на колінах перед пам’ятником Небесної СотніВзагалі, вся ця комбінація з "євробляхами" виглядає як велика масштабна операція транснаціональної автомобільної мафії, яка є дуже потужною. Є підозра, що наша влада з нею домовилася. Вона пішла на великі втрати – у січні не продано жодного корейського автомобіля з конвеєра "АвтоЗАЗу", ніхто їх не купує. Отже, нанесені втрати українській економіці, але провернута масштабна оборудка.
Oleg_: Загальне підвищення пенсій українським пенсіонерам в середньому на 255 гривень з 1 березня – це насмішка чи знущання?
Владимир Лановой: Це – продовження знущання над тією частиною громади, яка не може вийти на Майдан і брати участь у силових акціях. Тому владі не треба з нею загравати. Навпаки, їй байдужа доля та життя цих людей. Три роки не було індексації пенсій. І це при тому, що країна пережила гіперінфляцію. А тепер немічних людей хочуть змусити хапати подачку.
Я думаю, що люди розуміють це приниження і знущання, тому голосуватимуть чесно.
Odessit: Разве монетизация субсидий – это правильно? Скажите, можно ли вообще отказаться от субсидий? Ведь это крайне несправедливо для тех, кто много трудился, заработал хорошую пенсию, но права на субсидию из-за этого не имеет.
Владимир Лановой: Порошенківський режим зруйнував ринкові відносини в країні, розколов суспільство на тих, хто отримує послуги безкоштовно, і на тих, хто платить повністю. Цей режим забрав гроші з інноваційних ринків на фінансування надприбутків "Нафтогазу". Надмірні ціни і тарифи руйнують малий і середній бізнес та роблять неможливим формування середнього класу.
У країнах Центральної Європи субсидії найбіднішим громадянам надавалися протягом перших трьох років після початку "шокових терапій". Отримувачами субсидій були найбідніші, частка таких людей не перевищувала 10% від усієї кількості населення.
Субсидії і тарифи – це не просто неправильно. Це є найбільшою аферою ХХ століття в нашій країні.
Василенко Ольга: Як відомо, однією з найбільш популярних передвиборчих обіцянок кандидатів у президенти є зниження ціни на газ. І тут їх "щедрість" не має меж: одні обіцяють знизити ціну на газ для населення в два рази, інші – в чотири… Це – суто популізм, чи зниження ціни на газ для українців справді є можливим, якщо так, то – на скільки?
Владимир Лановой: Встановлення надвисоких цін на газ було штучною операцією апарату в інтересах монополістів. В країні, в якій багато газових свердловин, не може діяти монополістичний НАК "Нафтогаз". Це – корупційна модель, запозичена з Росії. Не достатньо привести ціну на газ до реально справедливого рівня – нам треба демонополізувати "Нафтогаз" шляхом його реорганізації, як це було зроблено на початку ХХ століття, коли була демонополізована нафтова імперія Рокфеллера шляхом продажу його активів багатьом інвесторам.
Реальною справедливою ціною на газ є та ціна, яку сприймають споживачі і можуть заплатити за потрібні їм обсяги. Якщо за споживача платить держава, то це – не справедлива ціна. Вона приносить монополістичні надприбутки і живить корупцію у владі.
Lucius: Что будет с украинской ГТС, если Украина потеряет транзит? Если уже очевидно, что призывы прекратить сооружение "Северного потока-2" не имеют смысла, то делается ли хоть что-то нашим государством, чтобы свести удар от таких новых реалий к минимуму?
Владимир Лановой: Валютні доходи від надання транзитних послуг українською ГТС дають можливість щорічно отримувати валюту в розмірі до 3 мільярдів доларів, що є засобом укріплення гривні. Отже, це буде ударом по нашій грошовій системі.
Маю сказати, що постійна девальвація гривні протягом 27 років в значній мірі обумовлена закупівлею імпортного газу. До речі, зараз валютний курс укріплюється, оскільки не відбуваються закупівлі імпортного газу – вони почнуться з квітня. Тож газова проблема є "дамокловим мечем", який висить над нами. Росія зацікавлена в тому, щоб зберегти таку газову підпорядкованість собі України. Це завжди буде руйнувати гривню.
Вихід – скорочення закупівлі газу завдяки зменшенню його неефективного споживання, перехід на альтернативні джерела енергії та власний видобуток природного блакитного палива.
На жаль, у країні править енергетична мафія. І не тільки у владних колах, а й поза ними. І вона щодня нагадує нам про якісь енергетичні дисбаланси, залякуючи споживачів. Треба розрубати газовий вузол на шиї України.
Lucius: Существуют ли способы остановить проект "Северный поток-2"? Насколько успешными в этом направлении могут быть потуги США?
Владимир Лановой: Російський газ є одним із найдорожчих у світі. Дорожчий – лише англійський газ. Німеччина хоче упередити нахабність окремих монопольних транспортерів, як "Газпром" або "Нафтогаз". Поставки дешевого газу вибили б "Газпром" з європейського простору. Я думаю, що такий план існував за рахунок поставок газу з Катару через Сирію до Європи. Тому війна в Сирії інспірована, і Росія зацікавлена в тому, щоб такого потоку не було.
Знаю позицію Тимошенко: ми маємо добувати стільки газу, щоб скласти конкуренцію "Газпрому" по газових поставках в Європу. Це дуже амбітний план. Але його можна реалізувати з часом. Демонополізація "Газпрому", в тому числі за рахунок процедур європейських енергетичних пакетів (наприклад, виробник газу не може бути його постачальником і транспортером), повинні бути реалізовані. Німеччина не має закривати очі на невиконання цієї норми. Польща, Литва та інші країні мають про це сказати Німеччині. Разом ми можемо протистояти експансії "Газпрому".
Читайте такжеОлександр Хара: Розділення питань Криму і Донбасу при врегулюванні конфлікту з Росією межує зі злочиномWrangler: От Украины требуется снова принять пакет законов для МВФ, чтобы получить очередную порцию денег. Что вы думаете об этих требованиях? Все ли условия Фонда приемлемы и отвечают интересам нашей страны?
Владимир Лановой: Сьогоднішніх урядовців цікавить отримання валюти для її конвертації в об’єкти в офшорних юрисдикціях. Вони готові приймати будь-які умови МВФ. Фонд бачить, що ніяких перспектив збалансування зовнішньої торгівлі і фінансових потоків не передбачається, і тому діє так само, як і з країнами Африки та Південної Америки, не поважаючи наших представників.
Допомога Фонду потрібна лише в кризових випадках, а не для постійного використання, як наркотиків для нашої економіки.
Kreont: К чему приведет Украину бесконечное кредитование Международным валютным фондом? И может ли наша страна прожить без вливаний МВФ?
Владимир Лановой: З 2000 по 2008 рік Україна не зверталася до МВФ за позиками, бо в цей час ми мали щорічні темпи зростання на рівні 8-13% і позитивний платіжний баланс, що давало нам змогу наростити золотовалютні резерви НБУ до 30 мільярдів доларів і збільшити чисельність зайнятих в економіці. Тож можна і без МВФ жити. Треба розвивати експорт і створити можливості для бізнесу в Україні.
Rugaru: Ми чуємо, що кредити МВФ – позитивний сигнал для інвесторів. Але в західних ЗМІ пишуть, що це, навпаки, є симптомом проблем в економіці і фінансових ризиків. Яка точка зору ближча до істини?
Владимир Лановой: Передусім треба оцінювати ризики, які виникають при наданні кредитів Україні. Ці ризики сьогодні зашкалюють. Інвестори купують облігації уряду лише під 9-10 % річних. У Польщі та Чехії іноземні кредити зараз коштують не більше 2%. Тому зрозуміло, що кредити МВФ - це останнє "рятівне коло". Як ми бачимо, прямі іноземні інвестиції зараз майже в 10 разів менші, ніж були в 2007-2008 роках.
Donna: Чому Захід підтримує Україну, в чому тут його вигода, його інтерес?
Владимир Лановой: Україна стояла на сторожі Європи, коли на останню рухалася орда. Україна стояла на сторожі Росії, коли на неї рухалися фашистські війська. Зараз вкотре вона є бастіоном на шляху експансії Росії в Європу.
Росія здійснює воєнні дії на енергетичному фронті. Енергетичною зброєю вона хоче поставити в залежність від себе Європу. І частина західних політиків уже спокусилася на її подачки.
Україна є плацдармом і для енергетичної, і для політичної експансії Росії. Остання намагається проникнути в структури ЄС, привести до влади проросійські і націоналістичні партії. І вона дійсно може одним кроком захопити маленькі країни Центральної Європи, якщо на чолі РФ залишатиметься власний фюрер.
Тільки Україна заважає це зробити. Україна стоїть на сторожі заможного, мирного та спокійного життя європейців.
dim-dim: Чи варто Україні прагнути стати членом ЄС, зважаючи на ті кризові явища та нестабільність, які переживає ЄС? Можливо, краще намагатися досягнути стандартів найуспішніших країн ЄС, але залишатися самими по собі? Чому українцям треба, щоб ними хтось керував – чи Америка, чи Європа, чи Росія, чому вони не можуть жити власним розумом і "з’їдають" самі себе, якщо залишається сам-на-сам із собою?
Владимир Лановой: Дійсно, приєднання до Євросоюзу вимагає передачі частини суверенітету органам управління цього союзу.
Які вигоди для нас? Перше – це оновлення та модернізація інфраструктурних систем, які у нас були побудовані ще в середині минулого століття.
Друге – доступ до приватних капіталів для наших підприємців.
Третє – вихід на рівень стандартів ЄС: і хімічних, і екологічних, і медичних. А це – вимоги, які мають виконуватися нашими підприємствами і сервісними об'єктами.
Отже, ми могли б самі здійснювати всі ці кроки, але власного капіталу не вистачає. Але є й інша думка: якби ми повернули всі капітали, вивезені з України, якби у нас був сучасний уряд, то ми могли б досягнути рівня Європи самостійно. Але поки що править олігархат, тому ці плани виглядають надто оптимістичними. В Європі олігархат не править. Тому в цьому питанні ми маємо йти за європейцями.
Європа, зокрема, приваблива тим, що вся світова культура пішла звідси, саме з Європи. І нам треба рухатися за ними.
Liudmyla: Які наслідки для України матиме рішення Конституційного суду про визнання статті про незаконне збагачення неконституційною? Чи справді за це можуть забрати безвіз? І навіщо це знадобилося нашим можновладцям?
Владимир Лановой: Щурі залишають корабель, розуміючи, що він скоро налетить на скелю. Тож їм треба хапати майно і гроші, і щоб за це їм нічого не було. Недалекоглядна позиція. Тому що новий парламент прийме інші закони, а сховатися в сьогоднішньому світі від кримінальної відповідальності просто неможливо. Вони ще на щось сподіваються, але даремно.
Тамара, Житомир: За вашими оцінками, які країни в найближчій перспективі можуть залишити єврозону? А також чи погоджуєтеся ви з думкою відомого діяча Сороса, який каже, що Євросоюз може повторити долю Радянського Союзу?
Владимир Лановой: При запровадженні євро були допущені серйозні помилки, в першу чергу, пов’язані з очікуваннями, що міграція капіталів і робочої сили всередині Євросоюзу вирівнює різну продуктивність національних економік. Цього не сталося передусім через мовні та інші гуманітарні проблеми. Наскоком не можна вирішити проблему єдиної валюти.
Читайте такжеОлег Жданов: После Путина Россия начнет расходиться по швам, как гнилая материяТому зараз прийняття нових країн в єврозону призупинено. Англія не погоджується з політикою Європейського центрального банку, зокрема, щодо розподілу нової грошової емісії між національними центральними банками. Банківська культура Німеччини нижча, ніж авторитетність фунту стерлінгу. Проблеми ПДВ дуже серйозні. Англосаксонські країни його не сприймають. Думаю, що ця катавасія є серйозним докором керівництву ЄС та лідерам найбільших європейських країн. Але розумні люди вчаться на помилках, щоб їх не повторювати.
Відмінність Євросоюзу від Радянського Союзу у тому, що інтеграція відбувається шляхом горизонтальних об’єднань. А СРСР був вертикальною імперією. Тому порівняння цих двох союзів є надуманим.
Egor S.: Чи погоджуєтеся ви з прогнозами про наближення нової світової фінансової кризи, яка буде подібною за масштабами до кризи 2008 року? Коли вона може розпочатися, через що, як зачепить Україну, і як українська економіка може мінімізувати її негативні наслідки?
Владимир Лановой: Я не бачу підстав для глобальної фінансової кризи. Зараз діють різного роду обмежувальні і попереджувальні інструменти.
Проблеми єврозони теж позаду. Введені обмеження по приватному кредитуванню дефіцитів бюджетів країн Південної Європи. Жорстко діє Європейський центральний банк, не дозволяючи зайвої емісії євро.
Висновки зроблені. Паритет євро і долара буде підтримуватися обома сторонами.
До речі, стабільні злотий, форинт і крона прив’язані до євро. І їх валютний курс не погіршується вже протягом 20 років.
У нас свої витоки кризових явищ. Наприклад, захмарна вартість облігацій внутрішньої позики, облікової ставки НБУ, цінова інфляція, дефіцит платіжного балансу, який продовжується.
Лаврентий: Что будет с курсом доллара и евро в ближайшее время?
Владимир Лановой: У відповідності до планів НБУ та уряду, до кінця року курс долара зросте до 30 гривень. Тимчасове укріплення гривні, яке ми сьогодні спостерігаємо, є засобом схилити на сторону Порошенка більшу частину виборців. А після виборів, якщо Порошенко збереже за собою посаду президента, нам гарантована девальвація. Олігархам девальвація вигідна, бо збіднілий люд є більш слухняним. Про це говорить теорія. От вони і діють таким чином: послаблення гривні є знищенням статків громадян.
Oleg_: Чи є правильним те, що Україну реформують ті, хто не планують тут жити, медицину – ті, хто не збирається тут лікуватися, освіту – ті, хто не навчає тут своїх дітей і т.д.?
Владимир Лановой: Запрошення іноземців чинною владою було декорацією її неспроможності. Також це було продиктовано іншими цілями перебування в керівництві держави. Слава богу, ми всі це зрозуміли. На нас хочуть наживатися, а тому ми самі маємо будувати свою країну. При цьому вкрай важливо, щоб найкращі спеціалісти та фахівці не виїжджали за кордон. На жаль, протягом останніх десяти років влада їх просто виштовхує за межі країни. Можливо, це робиться цілеспрямовано, щоб менше було інтелігенції та критично мислячих людей – так роблять і робили всі тоталітарні режими: виштовхували інтелігенцію, змушували її їхати в еміграцію.
gf_43: Чим пояснюється скорочення промислового виробництва в Україні за останній місяць? І ще – чи погоджуєтеся ви з думкою тих експертів, які вважають, що українська промисловість вбивається навмисно, якщо так, то кому це вигідно у нас і в світі?
Владимир Лановой: Зараз відбувається друга хвиля знищення промислового виробництва в Україні. Вона обумовлена виснаженням старих потужностей без їхньої модернізації і черговим руйнуванням грошової, фінансової та кредитної системи. Перша хвиля була в 1992-1995 роках. Тоді промислове виробництво впало на 40%. Зараз промисловість скорочується вже другий рік поспіль. За цих обставин скорочення продовжиться. ВВП зростає в межах статистичної похибки (до 3%) за рахунок торгівлі, імпортних поставок, транспортних послуг і плодючості наших земель.
Отже, без промисловості в економіці не створюються джерела зростання доданої вартості.
Наші керманичі не цікавляться промисловою статистикою. Їх цікавлять лише фінансові баланси олігархічних холдингів та корпорацій. Статистика – для нас. Ніби нас можна нагодувати процентами ВВП...
Родригез: В каких сферах и отраслях Украина может стать ведущей страной, или ее удел – оставаться аграрной и сырьевой страной?
Владимир Лановой: Ефективність економіки залежить від якості робочої сили, в тому числі конструкторів, учених, інженерів, математиків тощо. Такі люди народжуються і у нас. Капітали йдуть туди, де є якісна робоча сила, включаючи державний менеджмент. Отже, капітали в Україну прийдуть, перспективи у нас є.
Сировинний характер української економіки провокується і тим, що діє викривлена податкова система, як, наприклад, безкоштовність видобутку сировини, бурштину і т.д., і виплата ПДВ тим, хто цю сировину відправляє за кордон. Польща, Чехія та інші країни нічого особливого в своїй промисловості не започаткували, але кваліфіковані уряді та контрольовані громадою інститути дозволяють їм зростати, хоча й не надто високими темпами.
Тому я не бачу перешкод, окрім корупціонерів та олігархів при владі, для нашого економічного відновлення і динамічного руху в економіці.
Анна К.: Що ви думаєте про законодавчі новації щодо ФОПів? Яких наслідків можна очікувати?
Владимир Лановой: Рішення про обмеження використання умов роботи ФОПів звужує економічні свободи і погіршує умови для активних громадян, буде скорочувати число робочих місць і збільшувати трудову еміграцію. Замість того, щоб розширювати мікропідприємництво в країні за рахунок нових інструментів, влада діє проти середнього класу і в інтересах олігархату. Сподіваюся, що такі інструменти будуть запроваджені новою владою, і на основі підприємництва відновиться наша економіка.
Tarass: Які наслідки для Порошенка може мати скандал з контрабандою в оборонці? Як, по-вашому, це вплине на його рейтинг?
Владимир Лановой: Вже бачимо, що команда Порошенка намагається нівелювати цей скандал і звести його до мізерних ухилянь від податків. Чим більше його оточення буде дезінформувати людей, тим нижчим буде рейтинг Порошенка.
Карпенко А.С.: Як гадаєте, в цій усій ганебній історії з Гладковським и Ко чи були об’єктивні умови, чому Україна на той момент мусила закуповувати російську продукцію, бо не було альтернативи?
Владимир Лановой: В Україні багато воєнних підприємств, але вони доведені до напівзруйнованого стану. Ніхто не подбав про їх технічне оснащення та інтенсивний режим роботи. Досі ВПК діє на комерційних умовах, і це ніколи не дасть нам змоги пересилити ворога.
Але це не означає, що комерційна таємниця і оборонні замовлення можна використовувати для привласнення коштів бюджету. Насправді це є воєнним злочином, а не ухилянням від податків, як це намагається представити генеральний прокурор.
Чому за п’ять років не можна було відновити потугу ВПК? Кому це вигідно? Кому вигідно отримувати некомплект на фронт і на місці доукомплектовувати обладнання? Це – злочин. Чому нема військової прийомки продукції на оборонному заводі? Все це послаблює наші ЗСУ. І це є злочином.
Думаю, що покарання обов’язково буде.
Umka: Скажіть, що ви вважаєте трьома головними досягненнями Порошенка на посаді президента, що – трьома головними провалами-помилками?
Владимир Лановой: Я від самого початку попереджав впливових політиків про недопущення олігарха до влади, ким би він не був. Порошенко править, виходячи з певних закономірностей – власне збагачення і використання державних важелів для цього.
Порівнюю Порошенка з Путіним, який, прийшовши до влади, посадив Ходорковського, забрав активи у Березовського, Гусинського та інших і передав їх своїм КГБістам, а фактично – самому собі.
Читайте такжеЮрий Романенко: Самое страшное, что делает Порошенко – воссоздает путинскую модель государстваТе саме зробив Порошенко і буде робити далі. Він вибудовує власну імперію і хоче задушити будь-які свободи та спротив завдяки захопленню телебаченню.
Зараз стало відомо, що Порошенко ще Ющенку пропонував захопити банки і майно, яке стоїть за ними, шляхом процедури закриття цих банків, як це і було зроблено Гонтарєвою.
Не можна простити нинішньому президентові загибель людей під Іловайськом, Дебальцевим, у ДАПі, оскільки справжній головнокомандувач думає про збереження життя своїх воїнів, а не об’єктів нерухомості.
І ще одне – викидання на "смітник історії" наших пенсіонерів, які не можуть ні лікуватися, ні грітися у своїх домівках, ні приймати вдома своїх дітей та гостей. У них забрали життя, яке залишилося.
Ці "помилки" Порошенка перекривають будь-які штучні уявні досягнення.
Camilla: Поділіться вашими враженнями від передвиборчих перегонів на даному етапі? Якщо вже зараз точиться така запекла, часто – дуже брудна і ница, боротьба, то чого тоді чекати ближче до виборів?
Владимир Лановой: Оскільки в країні правлять гроші, не можна чекати чеснот у політичній боротьбі. Я висловлювався, що олігархи з’їдять самі себе, розвалюючи економіку. Кризовий стан їх корпорацій штовхає їх на більш запеклу боротьбу за політичну владу. Ситуація напружується і може вийти з-під контролю. Порошенко має це розуміти, бо буде нести відповідальність. Всі ті "тітушки", "балаклави", штурмові загони, як у нацистів у 30-і роки, несуть загрозу нашому життю і нашій країні. Якщо їх будуть використовувати, то буде і покарання. Ніщо не залишається схованим.
За таких умов наша громадянська позиція полягає в активності під час виборчого процесу, обов’язковому голосуванні, дотриманні всіх правил заповнення бюлетенів та контролі над їх правильним використанням.
І ще – інформацію про порушення треба викладати в інтернеті, тому що це буде інформуванням цивілізованих країн світу про те, що відбувається у нас. Це дозволить мати матеріальні докази про порушення і зловживання.
Sidor: Как вам видятся возможные сценарии развития ситуации в Украине, в том числе поведение Кремля в отношении Украины, в трех вариантах: если президентом вновь станет Порошенко, если на выборах победит Тимошенко, если новым президентом станет Зеленский? К чему готовиться в каждом из этих трех случаев?
Владимир Лановой: На відміну від Порошенка, я б запросив до державного керівництва найбільш популярних кандидатів у президенти, довіряв би їм і радився б із ними, якщо вони – не злочинці.
Такої широти не вистачає сьогоднішнім кандидатам. Це показує їхню обмеженість. А, значить, є певна недовіра до них. Не заради трону ж вони борються на виборах…
Перебування Порошенка при владі гарантує нам ще п’ятирічну війну та остаточне виснаження народу та виробничих потужностей. Не виключаю хаосу в наших містах і селах. І це абсолютно відповідає стратегіям Кремля.
Хотілося б вірити, що і Тимошенко, і Зеленський не будуть потакати Москві. Більше того, на мій погляд, Тимошенко зробила висновки і вивчила уроки зі свого політичного минулого, і зараз вона займає високо патріотичну позицію.
Хельга: Чи погоджуєтеся ви з Клімкіним, який заявив, що Крим став більш українським за роки окупації? Що свідчить про це?
Владимир Лановой: Я не знаю, що побачив Клімкін, і куди він дивився. Влада нас не інформує про те, що Росія завезла півмільйона російських громадян із внутрішньої території до Криму. До того ж, оскільки жителі півострова, які були орієнтовані на Україну, залишили свої домівки і переїхали на континент, то частка таких людей у Криму не зросла, а, навпаки, зменшилася. Значить, Крим не став більш українським.
r.ignatenko: Чому представникам влади можна торгувати з Росією, а артистам виступати там – ні, чому у цілого міністра дружина може працювати в АП і мати батьків в окупованому Криму, причому один з батьків з медаллю за анексію Криму, а артистам не можна мати там батьків із такими ж медалями? Допоки в нас існуватиме ця подвійна мораль!
Владимир Лановой: Наша влада, на жаль, лицемірна. Вона демонструє патріотизм на словах, але дуже мало зробила для того, щоб ми стали сильними і незалежними. Їй потрібні такі "ширми", як боротьба з артистами, художниками, режисерами та іншими діячами культури.
До того ж, Україна має пестувати своїх діячів, фінансово підтримувати різні галузі мистецтва, науку, літературу тощо. Тоді і наші митці менше дивитимуться на заробітки за кордоном.
Якщо говорити про Клімкіна, то ясно, що ця особа не проходила люстрацію. Інакше він би не працював на відповідальній посаді.
Якщо згадувати люстрацію, то нагадаю, що чинний президент підпадав під дію відповідного законодавства і не мав права балотуватися на вищу державну посаду. Але нас усіх обдурили так само, як і з проблемами захоплення наших територій.
Досі нас не поінформували, коли Росія розробила план захоплення Криму і Донбасу, і чому вона обґрунтовувала свій напад тим, що владу захопили "жидобандерівці". Наша сторона не могла не знати по ці плани. А Янукович сам по собі не втік би за кордон і не написав би листа Путіну.
Все це вкладається в єдину схему по відторгненню Криму. А бажання Росії повернути Крим проявилося ще в 1991 році, коли в Біловезькій угоді про розпад СРСР було зафіксовано, що суверенітет над ЧФ та Севастопольською базою переходить до Росії.
Lorrie: Як ви оцінюєте недавні санкції європейців проти Росії за інцидент у Чорному морі поблизу Керченської протоки? Санкції проти восьми осіб... Всього лиш! Чи є вони достатніми і адекватними?
Читайте такжеДмитрий Орешкин: "Горячая" война против Украины нанесет Путину смертельный ударВладимир Лановой: Європейці є прибічниками м’якого вирішення конфліктів з путінською Росією. Після цього інциденту вони переглядають свої оборонні плани, зокрема, створення повноцінного українського ВМФ.
Я теж є прибічником того, щоб вирішувати конфліктні питання з Росією з високої позиції, з сильною оборонною системою, а не проханнями про нові санкції. Ця пасивність дозволяє Росії ще більше нахабніти. Санкції її не зупинять.
Наталья, Киев: В каком статусе, на ваш взгляд, должны существовать Донецкая и Луганская области после возвращения в Украину? Это должны быть прежние довоенные условия, или им нужно предоставить определенную автономию?
Владимир Лановой: Українська держава – унітарна. Але це не означає, що регіони країни не можуть управляти власною економікою і реалізовувати верховенство права. Децентралізація, про яку нам розказують "гройсмани", не дає такого самоуправління областям. Подібна реформа – у нас попереду. А Донецька та Луганська області, отримуючи нові можливості та повноваження, будуть перебувати в такому ж правовому режимі, як і інші території України.
Idris: На які компроміси могла б піти Україна заради закінчення війни на Донбасі? Які компроміси можуть вважатися прийнятними для нас? Дякую.
Владимир Лановой: При Порошенку закінчення війни не буде. Він заробляє на поставках в армію. Він стримує внутрішню опозицію, звинувачуючи її в роботі на країну-агресора. Його задовольняє комерціалізація ВПК, що є неприпустимим під час війни.
Всі наші поступки агресору будуть ним прийняті як належне, як прояв слабкості. І агресор знає про слабкість нашого промислового і оборонного потенціалу. Значить, війна буде безкінечною.
Не варто сподіватися на манну з неба.
Не погоджуюся і з тими аналітиками, які кажуть, що повернення територій буде лише після розвалу РФ, як це було з країнами Балтії – вони стали незалежними після розпаду СРСР. У нашому випадку все буде інакше: у нас буде економічно і воєнно сильна країна, і з нами будуть рахуватися. Тоді ми зможемо вести переговори.
neon_san: Сколько, по вашим оценкам, денег нужно для восстановления Донбасса? Если не брать во внимание политический и моральный аспект, а рассуждать с чисто экономической точки зрения, то Украине лучше вернуть эти территории или отказаться от них?
Владимир Лановой: Люди – це головне. Гроші – це другорядне.
Конструктивний план для Донбасу буде. І він буде належно оцінений місцевим населенням. За "планом Маршала" планувалося надання п’яти мільярдів доларів Україні щорічно для потреб Донбасу. Зараз ЄС не піднімає цю тему, тому що мати справу з корупціонерами – це значить заплямувати свої мундири.
Економічний аспект не існує окремо від морального.
Донбас для нас – це додаткові витрати. Так було і раніше. На жаль, за роки незалежності мешканці Донбасу отримували отруєну інформацію з російських джерел, а Україна там не була присутня.
Foxy: Які економічні, безпекові та політичні наслідки для нашої країни матиме приєднання Білорусі до Росії, якщо воно таки станеться? Як ви самі оцінюєте таку ймовірність?
Владимир Лановой: Ймовірність така справді існує. Лукашенко може передати владу Москві, залишивши собі якийсь мізерний сектор управління, аби він зміг і надалі називатися президентом.
Наслідки для нас будуть серйозні, тому що значно збільшиться довжина нашого кордону з Росією і число військових баз, які з трьох сторін будуть оточувати Україну. Якщо наше керівництво не почне розвивати ВПК і переводити тактико-стратегічні структури армії на сучасний лад, то наша безпека буде знаходитися в дуже критичному стані.
Петро Демиденко: Як би ви охарактеризували стан російської економіки на даний момент? Чи дозволяє він російському керівництву планувати нові воєнні авантюри?
Владимир Лановой: Тоталітарні режими завжди орієнтовані на зовнішні загарбання. Для суспільства це створює ілюзію про могутність держави, а тому путінський режим будь-якими способами буде збільшувати виробництво зброї, його частку у ВВП, утискаючи соціальні видатки людям. Хоча ця воєнна техніка низької якості, а бравурні реляції Путіна є черговою "локшиною на вуха" пересічних громадян.
А накопичену зброю і деморалізованих бездіяльністю воїнів не можна довго тримати в казармах. Тому цьому режиму треба "викидати" частину чоловічого населення то в Чечню та Дагестан, то в Україну, то в Грузію. І це триватиме. Стан російської економіки погіршується, але це не буде обмежувати "яструбів" в їхніх воєнних авантюрах.
Ganni: Чи можна прогнозувати розпад РФ або втрату нею певних територій (Сибір, Курили, Крим тощо)? Якими можуть бути наслідки для України в випадку її розпаду?
Владимир Лановой: Всі імперії розпадалися раніше чи пізніше. Росія – поневолювачка народів – теж закінчить свою історію. Але ще не було імперії з ядерною боєголовкою під пахвою. Це ускладнює розв’язання проблем, які створює Москва в сучасному світі. Чим пізніше відбудеться розпад, тим більше краху зазнають люди в цій федерації.
Вадим: Ваш прогноз, сохранится ли тенденция по экономическому росту Китая? Для каких стран составит угрозу растущий Китай? Для Штатов? России? Для нас?
Читайте такжеИгорь Эйдман: Кремль надеется взять Украину тепленькойВладимир Лановой: Висока динаміка економічного зростання Китаю протягом 30-35 років – це унікальне явище. Таке стало можливим лише завдяки особливим масштабам виробничих сил цієї країни. Оскільки енергія конкурентних ринків Китаю обмежена – їх значна частина є державно регульованою, ця висока динаміка поступово знижується. І через декілька років Китай увійде в темпи, які властиві всім розвинутим країнам – до 5% на рік.
Не думаю, що Китай представляє загрозу Штатам. Він хоче співпрацювати з Америкою, йде на поступки. Правда, я чую голоси, що це – китайська хитрість (чи мудрість).
Китай загрожує Росії і не приховує своїх територіальних претензій.
Коли ж українці укладають угоди з китайцями, треба бути обережними і не спокушатися обсягами або особистими вигодами. За таких умов співпраця може бути корисною для України.
Тимофій: Ваші припущення: за що Росія може "продати" Курили японцям?
Владимир Лановой: За скасування антиросійських санкцій і політичну підтримку, аж до повернення РФ до складу "Великої вісімки".
Sima: Напередодні чергових свят і додаткових вихідних хочеться поцікавитися, а ви згодні з тим, що в Україні забагато свят і вихідних, і їх треба скорочувати?
Владимир Лановой: Як для мене, то святкових днів забагато. Я продовжую працювати і в святкові та вихідні дні.
Хоча у світі, де зростає частка розумової праці, скорочується тривалість робочого дня і робочого тижня. Водночас люди продовжують працювати вдома за комп’ютерами та іншими мобільними засобами. Інтелектуальна праця народжує продукти не тільки під час сидіння на роботі. Тож треба створювати найкращі умови для продуктивної праці.
Нагадаю, що за олігархічного режиму Януковича були прийняті закони, які дозволяють збільшувати тривалість робочого тижня без згоди працівників. Тобто використання робочої сили в нашій країні таке саме, як на початку ХХ століття в капіталістичних країнах.
Надія Майна
Наши стандарты: Редакционная политика сайта Главред
Читать Главред в Telegram
Читать Главред в Facebook
