На сайте "Главред" состоялся чат с председателем правления альянса "Новая энергия Украины", экспертом по энергетическим вопросам Валерием Боровиком. Он рассказал читателям, добьется ли Украина желаемой цены на газ, каковы ее шансы выиграть у России в Стокгольмском арбитраже, когда Киев может добиться энергетической независимости, а также при каких условиях Москва прекратит использовать энергетические вопросы как метод политического давления.
Представляем стенограмму чата с Валерием Боровиком.
Petro:Путін: "Загальною проблемою стало порушення Україною своїх зобов'язань щодо закупівлі газу. Київ відмовляється платити борги. Як в народі кажуть: це просто ні в які ворота не лізе". "Наші партнери вдаються до відвертого шантажу – вимагають нічим не обгрунтованого зниження ціни. Хоча договір було підписано в 2009 році, він сумлінно виконувався партнерами". Прокоментуйте це. Яке диво має статися, щоб Росія визнала, що ціна для нас несправедлива?
Валерий Боровик: Передусім президент Росії займається перекручуванням інформації, тому що з 2009 року уже більш як 15 компаній переглянули свої контрактні умови з "Газпромом". Фактично тільки Україна, яка має одну з найвищих цін в Європі, зважаючи на плече доставки, яке є найкоротшим у Європі, має неринкову ціну на блакитне паливо. Що може статися? Росія програє в арбітражі українській стороні, і українська сторона доб'ється знижки по ціні. Яка це буде ціна – побачимо в процесі арбітражного провадження і за результатами розгляду. Із 2009 року суттєво змінилася ринкова ситуація у сфері постачання енергоносіїв на європейському ринку. При зміні таких умов сторона може домагатися перегляду ціни, що і робить Україна – все в рамках законодавчого поля.
Petro: Росія просуватиме проект газопроводу "Південний потік" в обхід України, незважаючи на труднощі. Про це Путін сказав на нараді послів і постійних представників Російської Федерації. Ви вірите в те, що найближчим часом "Південний потік" таки буде добудований? І як це позначиться на нас? Дякую за відповідь.
Валерий Боровик: Коротко відповім – не вірю. Зважаючи на декілька обставин. "Південний потік" не є стратегічним об'єктом енергетичної інфраструктури європейської спільноти. Він майже ніде не фігурує як диверсифікаційний об'єкт з транспортування і постачання природного газу на Європейський континент. Кілька країн європейської спільноти, втім, намагаються грати з Росією в побудову цього "Потоку", але Європейська комісія досить жорстко реагує на такі потуги. І вони лише говорять про те, що деякі країни не діють в рамках однієї енергетичної політики, а відстоюють свої вузькі національні інтереси, при цьому не розуміючи або вдаючи, що не розуміють, що "Південний потік" є комерційно невигідним, політично заангажованим і економічно необґрунтованим. Гадаю, що він залишиться великим блефом, який якщо й буде реалізований, то принесе лише збитки Росії і "Газпрому". Сьогодні нема чітко визначеної ставки транзиту з транспортування природного газу по цьому "Потоку", а якщо і звучали заяви з якимись цифрами, то вони були як мінімум удвічі більші, аніж транспортування по українській ГТС. Постійна вартість "Потоку" збільшується, не всі країни дали дозвіл на його побудову. Він принесе доходи, якщо буде побудований, лише олігархам та владі Росії і тим компаніям, які братимуть участь у його побудові.
polit_ua: З вашої точки зору, чи слід Україні зараз вибудовувати співпрацю з Росією, зокрема, в енергетичній галузі, зважаючи на те, що між країнами фактично йде війна; або ж варто дочекатися, коли конфлікт буде вичерпано, Крим повернуто тощо?
Валерий Боровик: Незважаючи на фактичну військову агресію Росії, ми змушені все одно вибудовувати відносини з РФ. Питання в тому, якими вони мають бути. Вони мають бути однозначно прагматичними, з жорстким відстоюванням національних інтересів і базуватися тільки на ринкових засадах. Жодних підкилимових, утаємничених чи навіть корупційних домовленостей не може бути. Всі наші плюси, які ми можемо викласти на стіл у перемовинах з Росією, ми маємо використовувати: це і збільшення транзитної ставки з транспортування природного газу територією України, це і своє майже монопольне становище з транспортування енергоносіїв територією України до Європи та інше. Ми чітко повинні усвідомлювати, що російська сторона окупувала частину України, і всі збитки від цієї окупації, які будуть підтверджені міжнародними судами, мають теж лягти в основу переговорів із будь-яких питань із Росією.
polit_ua:Пане Боровик, чи може Україна хоча б у якійсь перспективі стати енергетично незалежною? Що для цього потрібно зробити?
Валерий Боровик: Україна може стати в перспективі енергетично незалежною. І це може статися в розрізі до 10 років. Це непростий процес напруженої роботи всіх гілок влади та самого населення. Що для цього потрібно? 1. Енергозбереження. Від слів потрібно перейти до справ, і потенціал енергозбереження близько 20-30% у загальному обсязі споживання енергоносіїв у державі. Для цього потрібне безвідсоткове кредитування населення та малих підприємств по встановленню джерел – чи то які економлять енергію, чи то які переходять на альтернативні види енергії. 2. Розвиток проектів видобування сланцевого газу та газів щільних піщаників. 3. Інтенсифікація видобування традиційних енергоносіїв. 4. Розвиток проекту LNG-терміналу. 5. Подальший розвиток проектів з диверсифікації поставок природного газу з інших джерел, як то реверс чи азійський газ. 6. Підтримка та розвиток проектів альтернативної енергетики (біогаз, біомаса, вітрова енергетика, гідроенергетика, теплові насоси та інше).
GORDIY: Самое страшное будет, когда АТО закончится. Не на кого валить проблемы будет. Зима не за горами – что предполагается делать с восстановлением разрушенной энергетической инфраструктуры в городах юго-востока?
Валерий Боровик: Сейчас никто ни на кого не валит проблемы и не перекладывает ответственность. На удивление, правительство и Президент довольно прагматично решают вопросы энергетической безопасности. А то, что Россия действительно деструктивно влияет через свое военное вмешательство, поддержку террористов, неуступчивость в энергетической сфере – это факт. Восстановление энергетической инфраструктуры в городах юго-востока будет неразрывно связано с общим восстановлением экономики этих регионов. Не Украина, не украинское правительство создало проблемы на юго-востоке. А придется решать как раз им. Поэтому это будет непростой и довольно сложный этап. И от поддержки и понимания населения будет очень многое зависеть.
Kinza: Учитывая нынешние уж слишком "горячие" отношения Украины и России, как вы считаете, на какой цене на газ для Украины все-таки остановятся? Есть шанс, что Украина получит ту цену, на которой настаивает?
Валерий Боровик: К сожалению, думаю, что Украина не получит ту цену, на которую рассчитывает. Но она может получить цену достаточно адекватную и гораздо ниже той, на которой настаивает Россия. По моему мнению, цена на российский газ должна быть в пределах 250-300 долларов, учитывая плечо доставки, объемы закупок Украины, все предыдущие договоренности, а также практически монопольное положение Украины в транспортировке российского газа в Европу. Предполагаю, что цена после всех возможных арбитражей или же предарбитражных переговоров будет в разрезе около 350 долларов. Скромным успехом я бы назвал цену в разрезе 300-350 долларов. Но в конечном итоге будем смотреть по результатам.
Inga:Валерію, тепер, коли Росія перекрила Україні газ, як ми можемо це компенсувати? Не станеться так, що в зиму ми увійдемо без опалення та гарячої води?
Валерий Боровик: Фактично зараз Україна не споживає російський газ, закачує у підземні сховища газ власного видобування і користується можливістю реверсних поставок з європейського спотового ринку. У цьому аспекті хочеться відзначити дві досить невірні тенденції в діяльності енергетичного блоку уряду, який фактично через НАК "Нафтогаз України" монополізував постачання газу з європейських бірж через НАК "Нафтогаз України". Надходять сигнали, що ДК "Укртрансгаз" просто не пропускає і не ставить в баланс об'єми, які можуть бути транспортовані і поставлені на підприємства України іншими компаніями, окрім НАК "Нафтогаз України". Це є категорично неприйнятним. Це не відповідає жодним європейським засадам прозорості в нафтогазовому секторі, а також рівному доступу всіх суб'єктів газового ринку до транспортних можливостей країни. Якщо такі дії будуть підтверджуватися, то це викличе великий спротив з боку тих компаній, тих енергетичних експертів, всього енергетичного середовища, які підтримували прихід нової команди до управління Мінпаливенерго. Також це негативно впливає на зниження ціни на внутрішньому ринку, тому що НАК як монополіст дає свої ціни, які можуть бути знижені шляхом допуску до постачання на підприємства України інших компаній з європейського напряму. Також є інші сигнали про те, що НАК "Нафтогаз України" в особі ДК "Укртрансгаз" не пропускає об'єми видобутого газу приватними компаніями в Україні до продажу на підприємства української промисловості. При цьому змушує їх закачувати цей газу у підземні сховища, не даючи акту прийому-передачі цього газу, і ставлячи його в баланс, як газ незрозумілого походження. Згідно з постановою уряду Тимошенко, цей газ потім держава може використовувати для постачання його на підприємства теплокомуненерго. Це є неринкові механізми, зовсім непрозорі, і вони однозначно призведуть до втрати довіри інвесторів у видобувну галузь України, а також компаній-постачальників енергоносіїв з Європейського континенту, які хотіли б працювати на українському ринку. Ці загрозливі тенденції монополізації, які ми простежували в останні роки незалежності, мають бути зупинені. Ця практика має бути забута назавжди. Інакше чим ця влада різниться від попередньої? Гадаю, що Президент поки що не в курсі цієї ситуації, а перед прем'єром ці дії виправдовуються як частина екстраординарної політики в енергетичному секторі, зважаючи на екстремальну ситуацію в країні, що зовсім не відповідає дійсності, а говорить лише про відстоювання вузькокорпоративних інтересів чи то паливного міністерства, чи то НАК "Нафтогазу". Маю велику надію, що найближчим часом ця тенденція буде зупинена і врешті паливно-енергетичний сектор діятиме у прозорих рамках та достойно підготується до опалювального сезону.
Inga:Валерію, коли і за яких умов Росія припинить використовувати торгівлю газом як політичний важіль впливу й тиску не тільки на Україну, а й на інші країни?
Валерий Боровик: Відповім коротко: за цього керівництва – ніколи. Тільки коли зміниться влада в Росії, коли піде цей маленький президент великої країни з непомірними амбіціями не тільки в енергетичному секторі, а й у геополітичному, тільки коли прийдуть нові люди з відкритими поглядами, тільки тоді щось можна чекати у зміні не тільки енергетичної політики, але й політики загалом російської держави. Маю надію, що це станеться в найближчі рік-два.
y-grek:Під час газових перемовин із Росією, до яких залучаються представники ЄС, на ваш погляд, чи готові будуть європейці настільки ж твердо, як і Україна, відстоювати нашу позицію, чи вони злякаються зими без опалення і почнуть тиснути на нас, аби ми погоджувалися на вимоги Москви?
Валерий Боровик: Не готові. Тільки кілька країн готові до жорсткого протистояння російському тиску – Польща, Прибалтійські країни, Швеція, США от, мабуть, і все. Інші країни більшою чи меншою мірлю готові йти на компроміси, і досить великі компроміси, з агресивною державою – Росією. Україна має передусім відстоювати свої національні інтереси, дослуховуючись до позиції чи порад європейських країн, але роблячи висновки чи дії, виходячи з інтересів національної безпеки української держави. Звісно, кожна країна теж так робить, і тут є велике поле для взаємодії, співпраці та відстоювання загальних цінностей і інтересів на Європейському континенті перед економічним та військовим агресором. Ми не маємо піддаватися тиску і маємо діяти в рамках своєї стратегії та національної політики.
y-grek:Які Україна має шанси у Стокгольмському арбітражі під час розгляду газових суперечок з Росією?
Валерий Боровик: Гадаю, що більш як 80% ми маємо шанс на виграш у Стокгольмському арбітражі. Питання стоїть тільки в тому, яку кінцеву ціну оголосить арбітраж, і чи дасть він право на компенсацію попередніх невиправданих оплат за завищеними тарифами за російський газ. Але те, що у підсумку Україна матиме нижчу ціну, я не сумніваюся.
Zhyvotovskiy Andrey:Что необходимо сделать, чтобы начать работы хотя бы по анализу и проектированию обеспечения социальных структур (детских садов, учебных заведений (школа, ПТУ, вуз), установки энергоэффективных источников энергии с преобразованием в световую, тепловую в городе Нежин Черниговской области? (Насколько я осведомлен, то переговоры и встречи проводились...)
Валерий Боровик: Что необходимо сделать? Просто начать работу. Я действительно имел несколько встреч с мэром города Нежин. Мы его поддерживали на выборах, это достойная кандидатура для такого хорошего и приятного города, как Нежин. Мы дали некоторые рекомендации от альянса "Новая энергия Украины", который я имею честь возглавлять. У нас была встреча вместе с исполнительным директором альянса Павлом Качуром, у которого есть большой опыт работы во Львовской мэрии, на должности министра строительства, архитектуры и жилищно-коммунального хозяйства, а также на должности губернатора Сумской области. Мы согласовали те точки соприкосновения, где возможно сотрудничество – чем можем, тем поможем. Я думаю, что мы будем в постоянном контакте с городской администрацией Нежина и в виде консультаций, и в виде возможной реализации конкретных проектов.
Zhyvotovskiy Andrey: Еврозона выделила ресурсы по развитию энергосистем по части альтернативных видов энергии, на развитие систем, которые бы обеспечили создание хоть какого-то вида устранения зависимости по энергии. Существуют ли эти ресурсы (знаем, что на словах можно очень много – на деле нет)? Собираются ли использовать ресурс (ведь Еврозона когда-то спросит о целевом использовании средств), и если собираются, то как?
Валерий Боровик: Да, действительно, различные финансовые организации и европейские правительства выделяют некоторые средства для развития альтернативных видов энергии и энергосбережения. Основной поток средств идет при активном участии Министерства ЖКХ и личном участии вице-премьера Владимира Гройсмана. Как они расходуются, какие проекты будут реализованы, какая форма отбора проектов, какая форма отчетности – лучше спросить в министерстве. Также есть направления от других финансовых организаций, куда могут обратиться частные компании или муниципалитеты для реализации проектов энергосбережения или перехода на другие виды энергии.
Andrew Yashchuk:Кажуть, що багато труб уже виробили свій ресурс, та й на ремонт грошей треба. Може, запропонувати ЄС побудувати на нашій території "Український потік"? Нехай би самі його і утримували, а нам грошики у вигляді зарплат і т.п. (бо працювати на них мають тільки українці – жодних заробітчан!). Нехай ми втратимо на транзиті, але нові робочі місця будуть. Та й купувати газ ми зможемо прямо в ЄС, ще й на своїй території.
Валерий Боровик: Якщо Ви кажете про газотранспортні можливості України і труби, по яких транспортується природний газ, то вони не в такому вже й занедбаному стані. Як мінімум, їхній стан не гірший за стан ГТС Російської Федерації. Але, дійсно, для підтримання в належному стані та реконструкції ГТС України потрібні інвестиції, і ці інвестиції прораховані в розрізі від 2,5 до 4,5, а то й 6 мільярдів доларів. Нічого нового прокладати, гадаю, не потрібно. Дай Боже, нам використати хоча б ті артерії газоносної системи, які є на українській території. Дійсно, можливо, якісь інтерконектори потрібні, але не в масштабі всієї держави. Тому зараз потрібно зосереджуватися не нових проектах і нових газотранспортних потоках, а на утриманні в належному стані існуючих та реконструкції і модернізації. Якщо ж Ви мали на увазі труби, по яких транспортується гаряча вода і тепло для населення чи підприємств – це інша проблематика, це внутрішні проблеми України. І тут ми можемо розраховувати лише на власні ресурси або ж на залучення кредитів та інвестицій від іноземних фінансових установ чи урядів.
Andrew Yashchuk:Населення споживає десь 21 мільйон кубометрів газу, а решта – підприємства. Ми майже стільки ж і видобуваємо. Може, нехай влада турбується про населення, а бізнес нехай сам думає де, в кого, за яку ціну купувати?
Валерий Боровик: Ці питання порушували неодноразово, але попередня влада за рахунок населення та держави вирішувала комерційні проблеми підприємств, наближених до "сім'ї" чи провладних олігархів. Зараз уже вибудовується система, коли підприємства самі мають турбуватися про те, щоб закупити обсяги природного газу у НАК "Нафтогаз Укараїни" чи то інших компаній, які прийдуть на ринок постачання природного газу в Україні. Але є проблема, про яку я казав у попередніх відповідях, коли простежується тенденція, що НАК "Нафтогаз України" монополізує і не пускає компанії, які хочуть постачати газ зі спотового ринку Європи. Ця тенденція не дає можливості знизити ціну на природний газ, тому що є один монополіст, і це негативно впливає на весь баланс постачання енергоносіїв у державі. Тому в цьому секторі, гадаю, кардинальні рішення ще попереду, але їх потрібно прийняти в найближчий час не просто до початку опалювального сезону, а за кілька місяців. Тому що компанії, які готові приходити на український ринок, мають встигнути зарезервувати об'єми природного газу та транспортні можливості по постачанню газу до кордону з Україною.
Andrew Yashchuk:Чому влада не може забезпечити енергетичну незалежність конкретно кожного українця, який цього хоче? Маю на увазі автономні джерела живлення: сонце, вітер, газ (відходи). Достатньо допомогти з коштами для купівлі-встановлення. Зокрема багато підприємств без роботи – то налагодьте випуск! А населенню допоможіть придбати. Якщо якась "сонячна батарея" мені цілу зиму буде безкоштовно гріти кімнатні батареї та цілий рік гарячу воду, то мені спокійно вистачить зарплати-пенсії, щоб оплатити електроенергію за лампочку, телевізор чи комп'ютер, і газ для приготування їжі. І так, повторюю, по всій Україні. От тоді й буде енергонезалежність.
Валерий Боровик: Дуже гарне запитання. У мене те ж саме запитання є до уряду. Протягом не менш як семи років я, як голова правління альянсу "Нова енергія України", ставлю подібні запитання прем'єр-міністрам, міністрам палива і енергетики, представникам ВР. Ми пропонували створити фонд енергозбереження і альтернативних джерел енергії, де б держава могла компенсувати відсоткові ставки по закупівлі обладнання, що економить енергію чи переходить на альтернативні види енергії та зменшує залежність України від постачання природного газу з Росії. Але, як кажуть, віз і нині там. Будемо бачити, як діятиме у цьому напрямку нова влада. Маю надію, що врешті відбудеться перелам свідомості представників влади.
Pangelina:Природные ресурсы не безграничны. Что может реально их заменить?
Валерий Боровик: В структуре альянса, который я возглавляю, есть лаборатория новых видов энергии. Как пример – мы уже больше пять лет работаем над устройством, которое будет снимать энергию вращения Земли и вырабатывать электроэнергию. Также мы работаем над волновой станцией, которая будет снимать энергию волн и вырабатывать электроэнергию. Сейчас мы активно ищем партнеров в этом направлении, сами продолжаем финансировать эти разработки и, надеюсь, в ближайшее время получим результаты. Это совершенно новые подходы в получении энергии. Думаю, таких направлений много, и мир увидит прорыв в этой отрасли.
Pangelina:Есть ли в Украине реалистичный план сокращения потребления энергоресурсов путем модернизации производства?
Валерий Боровик: Думаю, что все эти планы есть на бумаге, но для их реализации нужны политическая воля и финансы. В связи с ситуацией в Украине финансы для нас на открытых финансовых рынках достаточно дорогие. Потому можно рассчитывать на грантовую помощь со стороны США и европейского сообщества, а также на специальные программы специализированных фондов и финансовых организаций.
Pangelina: Что вы можете сказать, как эксперт, о возможности "сэкономить" газ и другие ресурсы за счет анализа рынка потребления энергоресурсов?
Валерий Боровик: Я думаю, в этом направлении мы достаточно много проговорили в предыдущих вопросах. На анализе потребления энергоресурсов, правильном проведении энергоаудитов, на теме энергетического менеджмента можно остановиться отдельно, но из-за недостатка времени, думаю, это может стать отдельной темой следующей конференции.
Odissey: 1. Насколько я понимаю, площади запасов сланцевого газа в Донбассе велики и не ограничиваются Славянском. Можно ли организовать бурение в других, безопасных, точках? 2. Возможна ли энергетическая безопасность страны без углей, добываемых в сегодняшних горячих регионах типа Антрацита? Могут ли энергетические угли западного Донбасса компенсировать возможный дефицит баланса? Сколько времени потребуется для замены российского газа на уголь, какова будет цена этого?
Валерий Боровик: 1. Опыт развитых стран, в том числе США, Великобритании, Польши, говорит о том, что безопасное бурение возможно даже вблизи населенных пунктов. Думаю, мы это все увидим на украинской территории, надеюсь, в ближайшее время.
2. В ближайшее время никто не собирается полностью менять газ на уголь. Что бы мы ни говорили, но газ – это более экологически безопасное топливо, чем уголь. Существуют экологически обоснованные проекты переработки угля, но все равно эта технология будет отставать в технологическом аспекте от альтернативной энергетики или потребления природного газа. Я бы не хотел рассматривать возможность замены угля с сегодняшних горячих точек юго-востока, надеюсь, в ближайшее время этот вопрос будет снят с повестки дня, и экономика государства будет работать в привычном режиме.
Clara:Чи маєте рецепт, як з України зробити Сінгапур?
Валерий Боровик: Маю. Ні – корупції. Прозорість всіх процедур. Національна свідомість керівництва. Самовідданість державі перших осіб країни.
gf_43:Яким чином можна змусити і навчити українське населення економити енергоресурси?
Валерий Боровик: Ціною на енергоресурси, яка відповідатиме реаліям ринкової ситуації. І тоді кожен зрозуміє, наскільки дороге видобування, транспортування енергоносіїв, підтримання в належному стані енергетичного комплексу.
gf_43: Наскільки жорстких торговельних війн з боку Росії слід чекати тепер, після підписання Угоди з ЄС? Що здатне змусити Росію встановити справедливу ціну на газ для України?
Валерий Боровик: Потрібно чекати дуже жорстких і економічних, і політичних, і військових дій з боку Росії. Росія може зупинити лише сила – чи то сила права через міжнародні суди з наступною імплементацією рішень і впливу цих рішень на власність російської держави та компаній за кордоном, чи то сила військова з боку України та її партнерів по загальних демократичних поглядах на розвиток Європейського континенту. Тільки успішна Україна з успішним керівництвом, з некорупційними засадами діяльності влади, з підвищенням доходів населення, зі справедливим розподілом багатств країни може протистояти агресивній Росії, яка є агресивною не тільки по відношенню до зовнішніх ворогів (яких вона сама собі створила), а й до свого населення, яке одурманюється, в якого крадуться державні доходи, і яке фактично не має перспектив розвитку в такій державі, яка не здійснює інноваційну політику, а тільки викачує енергоносії, а доходи використовує для задоволення своїх власних економічних потреб, або ж власних амбітних цілей. Маю надію, що найближчим часом ця ситуація зміниться, і Україна врешті отримає гарного прозорого демократичного сусіда з новою владою. Слава Україні!
Фото Владислава Мусиенко
Наши стандарты: Редакционная политика сайта Главред
Читать Главред в Telegram
Главред на YouTube
