На сайті "Главред" відбувся чат із президентом Центру антикризових досліджень Ярославом Жалілом. Спілкуючись із читачами, він підбив підсумки основних подій економічного життя України 2014 року, розповів, наскільки втрата Донбасу насправді б'є по українській економіці, чи є підстави у українців радіти обвалу ціни на нафту, чи правильно вчинила влада, відмовившись здійснювати соціальні виплати мешканцям Донецької і Луганської областей, які продукти можуть подорожчати наступного року, а також як українцям краще зберігати свої заощадження.
Подаємо стенограму чату з Ярославом Жалілом.
valeria_:Пане Ярославе, що, за вашим прогнозом, відбуватиметься з гривнею і курсом наступного року? У якій валюті ви б радили українцям тримати свої заощадження?
Ярослав Жаліло: Курсові прогнози зараз залежать перш за все від вирішення воєнної ситуації на сході України та подолання внутрішньополітичної і соціальної кризи. Якщо ці чинники буде нівельовано, ми маємо всі перспективи до зміцнення курсу гривні. Проте, на жаль, поки що прогнози щодо цього досить песимістичні, тому що мало передбачувані. На даному етапі через труднощі в купівлі іноземної валюти за адекватну ціну і розквіт спекуляції навряд чи доцільно гнатися за тим, щоб перетворити гривневі заощадження на долар по 25 гривень. Експерти радять балансувати "корзину заощаджень", тримаючи ті з них, які розраховані на більш тривалу перспективу, можливо, і у валютній формі, а ті, які мають бути "під рукою" – у гривні, але в надійному банку.
Konn:Почему граждане и украинские СМИ так радуются крушению рубля, будто гривна в этот момент укрепляется и дорожает?
Ярослав Жаліло: Причины две. Во-первых, потому, что мы видим, что это реальный результат санкций против России за войну против Украины. Во-вторых, и это главное, что трудности в российской экономике должны уменьшить ее желание вести и финансировать войну против Украины. Вместе с тем, конечно, резкое ухудшение в российской экономике бумерангом может ударить и по украинской экономике. Потому надо не радоваться, а учитывать, что это фактор, который может влиять на региональную геополитику.
y-grek:Наскільки втрата Донбасу б'єпо економіці України? Принаймні на прикладі історії з вугіллям ми бачимо, що без Донбасу не дуже солодко живеться...
Ярослав Жаліло: Це – серйозна втрата, яка перш за все пов'язана з втратою експортоорієнтованих секторів економіки. Тому це значний чинник девальвації гривні. А також ми бачимо значний негативний вплив на енергетичну безпеку, бо це вугільний регіон. А наша енергетична стратегія базувалася на збільшенні частки вугілля в енергетичному балансі. Проте якщо подивитися на участь у формуванні бюджетних доходів і видатків, треба пам'ятати, що Донбас був значним споживачем бюджетних субсидій і дотацій. Тому водночас зараз виникає певна "економія" для бюджету, хоча радіти цьому навряд чи варто.
y-grek:Скільки років може витримати економіка України війну на території країни?
Ярослав Жаліло: Це залежить від того, про яку війну йдеться.
y-grek:Що вважаєте головними економічними досягненнями цього року і основними провалами, потрясіннями чи помилками?
Ярослав Жаліло: Головне досягнення – те, що, незважаючи на жорстку політичну кризу і відкриті воєнні дії проти держави, нам вдалося уникнути економічного колапсу і навіть відносно збалансувати бюджет. Водночас головним провалом є те, що в Україні не розпочато конче необхідних економічних реформ, а також не зроблено рішучих кроків щодо подолання корупції, яка "пристосувалася" до нових кризових умов набагато краще за державу.
Smilik:Пане Ярославе, чим пояснюється те, що під час прес-конференцій Путіна ще більше знецінюється рубль? От і цього разу поки він говорив рубль знову поповз донизу...
Ярослав Жаліло: Взагалі-то, знецінення рубля триває майже безперервно, і прес-конференції можуть суттєво його прискорювати. Теоретично можна припустити, що суб'єкти ринку таємно сподіваються, що на якійсь із прес-конференцій Путін виявить ознаки повернення до здорового глузду. Як виявляється – дарма.
Татьяна Ларина:Скажите,пожалуйста, при дефолте пропадают все вклады в банках? А в Ощадбанке?
Ярослав Жаліло: Дефолт – это неспособность государства платить по своим внешним долгам. Поэтому банки не задействованы непосредственно в процессе дефолта. Они страдают, прежде всего, косвенным образом из-за прекращения возможностей привлекать кредитование и дальнейшего падения курса национальной валюты.
alex_sm:Все говорили, что Крым и Донбасс – дотационные регионы; сейчас туда не идут никакие выплаты, пенсии уже сколько там не выплачиваются, т.е., по идее, в бюджете должны оставаться немалые суммы. Вопрос: а куда делись эти "сэкономленные" деньги, если военные на передовой по-прежнему продолжают обеспечиваться всем необходимым только благодаря волонтерам и небезразличным гражданам (об этом говорят сами военные, комбаты, которые отмечают, что МО ничего не дает в этом плане), если все дорожает, а власть, как раньше, продолжают сетовать на нехватку средств? Это, выходит, что - что регионы на самом деле не были такими уж "дотационными", или что эти суммы денег оседаю сейчас на чьих-то счетах, или куда они деваются из бюджета? Помогите разобраться.
Ярослав Жаліло: В 2014 году темп падения ВВП составит порядка 7%. Наполнение бюджета в рамках уже сокращенных весной плановых показателей достигается за счет более высокого показателя инфляции. По сравнению с 2013 годом, доходы в бюджет ниже примерно на 5%. В этом значительная роль и уменьшения поступлений из-за потери предприятий, расположенных в оккупированных регионах. Баланс поступлений и дотаций в отношении Крыма и Донбасса в разные годы оценивался по-разному, поэтому считать, что мы получили значительную экономию, потеряв и доходы, и расходы, вряд ли целесообразно.
Что касается второй части вопроса, нужно вспомнить, что в первой половине года были внесены изменения в госбюджет, согласно которым существенно увеличены расходы на нужды обороны. Это деньги, которые перераспределены, в том числе, из других частей бюджета.
Говоря о финансировании АТО, нужно учесть, что, по данным премьер-министра, один день ведения боевых действий стоит Украине 95 миллионов гривен. Эта цифры несоразмерны с объемами волонтерской помощи, и их львиная доля финансируется из госбюджета. Потому что в любой современной войне самое дорогое (после жизней) – это вооружение. При этом честь и хвала волонтерам, которые оказывают всяческую поддержку военным в обеспечении их бытовых потребностей, средств личной защиты. То, что государство не в состоянии обеспечить и эту долю расходов, говорит о недостаточной эффективности в финансировании АТО. Вместе с тем, всенародная поддержка воинов является фактором, объединяющим Украину, и это важно.
То, что на военных расходах и военной неразберихе наживаются нечистые на руку, а эти факты общеизвестны, является преступлением, за которое должно последовать самое жесткое наказание.
polit_ua:Загроза дефолту для України сьогодні – наскільки вона суттєва?
Ярослав Жаліло: За даними міністра фінансів, загроза дефолту для України не є надто суттєвою. Хоча для того, щоб його уникнути, потрібно реструктуризувати заборгованості і провести перекредитування економіки. Очевидно, наявні домовленості дозволяють оптимістично дивитися на ці перспективи.
polit_ua:Скільки насправді втрачає Україна від відсутності співпраці з РФ та взаємних санкцій країн?
Ярослав Жаліло: Експорт України до РФ скорочується з 2012 року. За цей час частка РФ в експорті з України зменшлася з приблизно 25% до 18%. Зрозуміло, що це негативно впливає на українську економіку.
Stepan_:Оценивая нынешнюю линию поведения Киева по отношению к оккупированным частям Донбасса, в частности, решение о прекращении соцвыплат в регионе, как думаете, этими шагами мы приближаем возвращение Донбасса под контроль Киева, или наоборот, еще больше отталкиваем его от Украины? Нужно ли было, по вашим оценкам, лишать жителей Луганской и Донецкой областей пенсий, стипендий и т.д., если эти люди просто стали заложниками ситуации?
Ярослав Жаліло: Мое убеждение состоит в том, что государство обязано предпринять все меры для того, чтобы обеспечить свои социальные обязательства перед гражданами Украины вне зависимости от места их проживания. На данном этапе речь идет не о лишении пенсий и прочих выплат, а о прекращении обслуживания лицевых счетов тех, кто не перерегистрировался на подконтрольной Украине территории. Вместе с тем, нужно понять, что полное перемещение получателей госпомощи из оккупированных регионов попросту невозможно даже технически. Поэтому необходимо найти инструменты, которые позволили бы обеспечить людей, проживающих в оккупированных частях Донбасса средствами существования, по крайней мере, в натуральной форме. Считаю, что правительством был запущен ряд деструктивных месседжей в отношении жителей оккупированных территорий, которые не способствовали приближению возвращению Донбасса под контроль Украины.
Vopros:Учитывая стремительное падение цен на нефть, происходящее с курсом рубля и действие уже введенных санкций, как считаете, что может ждать Россию в дальнейшем, если основные линии ее поведения сохранятся, и если она не прекратит поддерживать боевиков на востоке Украины? На сколько еще может хватить ее "величия" и "мощи"?
Ярослав Жаліло: Россия имеет значительные резервы, позволяющие ей переживать сложные времена, но ухудшение экономической ситуации уже налицо. Думаю, главное, что сегодня может способствовать изменению существующего положения – это осознание прогрессивной частью российского бизнеса и общества в целом гибельности политики конфронтации, проводимой администрацией Кремля. И эти силы должны были бы предпринять меры по изменению политической линии, не дожидаясь экономического краха страны.
Pavlo:Пане Ярославе, чи існують на сьогодні підрахунки, у скільки вже обійшлася війна на Донбасі Україні? Скільки років та мільярдів піде на відбудову регіону?
Ярослав Жаліло: Підрахунки дуже різні і неостаточні, оскільки війна триває. Думаю, відбудова після відновлення миру займе роки. Але це і непоганий шанс для того, аби надати цьому регіону нову якість розвитку, залучивши зарубіжних інвесторів та міжнародну допомогу, та подолати депресивну тенденцію, притаманну старопромисловому регіону, яка, власне, і стала одним із базових чинників нинішньої політичної кризи.
semen_senia:Как считаете, какие последствия могут иметь инициативы правительства по урезанию всего, что только возможно и невозможно? Почему снова экономия за счет простого украинца, который итак еле сводит концы с концами, а не за счет обеспеченных слоев населения и крупного бизнеса, которые снова, как, впрочем, и всегда, остаются "в шоколаде"?
Ярослав Жаліло: Бюджет 2015 года будет очень сложным, в том числе и из-за необходимости ограничения расходной части. Рационализация коснется и социальных расходов. Не имея окончательного проекта бюджета, пока трудно оценить главные точки риска. Вместе с тем, в программе правительства предполагается ряд шагов, которые будут способствовать смещению тяжести и на более доходные категории населения, среди них – меры по предотвращению тенизации и утечки капитала из страны, повышение прогрессивных ставок налога на доходы людей с более высокими доходами, повышение ставок налога на недвижимость.
Gallina: Как вы оцениваете основные показатели, заложенные в бюджет на 2015 год? Исходя из них, какие выводы о качестве жизни в новом году должны сделать простые украинцы?
Ярослав Жаліло: Показатели пока предварительные. Думаю, что ожидаемая инфляция в 12% – показатель заниженный. Некоторые эксперты критикуют прогнозируемый курс 17 гривен за доллар. Показатели не дают возможности оценить качество жизни, которое будет зависеть от способности преодоления военного и политического кризиса, эффективности политики государства и настойчивости простых украинцев в реализации своего трудового потенциала.
Gallina:Как вы оцениваете назначение иностранцев на должности министров украинского правительства? Вы верите в то, что эти люди реально (!) будут работать в интересах Украины (а не, к примеру, своей родины)?
Ярослав Жаліло: Оцениваю отрицательно, но не потому, что не верю в способность работать в интересах Украины, а потому, что не верю в их способность понять, как на самом деле реформировать ту сложнейшую система, которой является государственное управление в Украине.
Petro:Ціна на нафту сьогодні (16.12) впала нижче 60 долларів...Що для економікиРосії це означатиме?Як відіб'ється на світових процесах?Іщо це означатиме для України (бо українці зловтішаються з росіян, але чи настільки це безболісно для нашої економіки)?
Ярослав Жаліло: Падіння ціни на нафту дуже болюче для російської економіки, тому що вдаряє як по доходах нафтових компаній, так і по доходах держбюджету. Наслідки у вигляді падіння курсу рубля ми бачимо. Прямий наслідок для України – позитивний, оскільки Україна імпортує понад 80% необхідних їй нафти і нафтопродуктів. Економічні негаразди в Росії також можуть сприяти послабленню агресії Росії проти України. Падіння динаміки російської економіки негативно впливає на економіку України, але вище названі позитивні чинники переважатимуть.
Pangelina:ТутМедведєв щось каже про сусідство, про родинні почуття, про відповідальність за обраний Україною шлях... Чому не зникає почуття, що ми розвивалися саме так, як цього і хотілаРосія? Як насправді впливалаРосія на політичний та економічний розвиток України протягом останніх двох десятиліть?
Ярослав Жаліло: Після розпаду Радянського Союзу колишні республіки перебували в складному пошуку самостійних шляхів розвитку. На жаль, Україна була дуже непослідовною у визначенні цього шляху. Причиною є значна залежність в економічній кооперації, торгівлі, а також в культурно-гуманітарній сфері. Через непослідовність ми зруйнували конструктивні відносини, які могли б бути між Україною та РФ, але не збудували власної незалежної політики. Думаю, що й ми маємо нести частку вини за те, що не виконали завдання європейського рівня – "євромодернізація" Росії. Якби наша політика щодо відстоювання власних інтересів була більш послідовною, і стосунки з РФ були б більш прагматичні і конструктивні.
Cfyz:Основной вопрос экономики–энергетика. И вот такая основополагающая отрасль экономики в лице облэнерго принадлежит украинским и российским олигархам. Они все убыточны, но их никто не продает. Прямо как Поле Чудес в сказке про Буратино. Олигархи налоги не платят, электроэнергии на внутренние потребности не хватает, но для экспорта ее достаточно – успешно экспортируют. Какой-то ералаш. Облэнерго убыточны, налогов в казне от них нет, их не продают, электроэнергии в государстве не хватает, и в тоже время мы его экспортируем и, в итоге, вынуждены покупать у России. Как это все можно увязать и объяснить? И как все это привести в порядок?
Ярослав Жаліло: Думаю, что в период активной приватизации в энергосфере наверняка был допущен ряд ошибок, которые сегодня сказываются на энергетической безопасности страны. Учитывая важность энергетики, здесь необходимо формирование прозрачных рынков, контролируемых с целью выявления проявлений монопольного поведения, экономической обоснованности в тарифообразовании и гарантировании выполнения новыми собственниками предприватизационных обязательств.
Cfyz:Как укладывается в модель экономической стратегии Украины существование офшорных зон? Необходимы они или нет? И в какой степени возможно и необходимо их существование?
Ярослав Жаліло: Оффшорные зоны существуют вне экономической стратегии Украины, как мировое явление. Более того, использование их для минимизации налогообложения – практика, принятая во всех странах мира. Однако необходим контроль над недопущением использования операций с офшорами для вывоза капитала из страны, в том числе через схемы минимизации налогообложения. Вместе с тем, возврат капитала из офшорных зон возможен лишь в случае восстановления доверия его собственников к государству и проводимой им политики. Пока, к сожалению, такое доверие не растет.
Cfyz:В Украине есть хоть какая-то экономическая стратегия? У нас у власти то донецкие олигархи, то днепропетровские. И экономика должна работать на тех в зависимости от того, кто у власти. Получается, в этом вся стратегия экономического развития?
Ярослав Жаліло: Экономика должна работать на страну и ее народ. Это тот ориентир, которому должны подчиняться все, кто приходит к власти. Экономическая стратегия Украины сегодня состоит в формировании европейской модели экономики и в значительной степени определена Соглашением об ассоциации с ЕС. К сожалению, фактически последовательная реализация стратегических задач наталкивается на отсутствие стратегического мышления у ключевых представителей украинского бизнеса (тех же олигархов), отсутствие взаимного доверия власти и бизнеса приводит к скатыванию и тех, и других к "пожарному решению" собственных тактических задач в ущерб общей стратегии.
Economist:Экономический кризис в Европе можно разрешить, заключив трансатлантическое соглашение о партнерстве в области торговли и инвестиций (TTIP) между Евросоюзом и США, заявила на днях Ангела Меркель. Если такое соглашение будет заключено, то что это будет значить для Украины и мира?
Ярослав Жаліло: Если заключение данного соглашения будет способствовать преодолению экономической депрессии в развитых странах мира, это благоприятный фактор для Украины, которая на протяжении последних лет страдала от мировой экономической депрессии, как экономика с большой зависимостью от экспорта товаров и импорта капитала.
Pangelina:Податки – це необхідна річ для існування держави. Як ви оцінюєте нововведення у цій сфері нашого нинішнього уряду? Чи стануть з ними багатії ще багатшими, а бідніші – ще біднішими?а
Ярослав Жаліло: Остання із оприлюднених версій податкової реформи поки що теж мала сприйматися як пропозиція до обговорення. Низка нововведень видаються позитивними, зокрема, щодо підвищення прогресивної ставки на доходи фізосіб, спрощення системи оподаткування і адміністрування податків, переміщення частини податкових надходжень безпосередньо до місцевих бюджетів. В той же час вважаю, що податкова реформа могла б мати більш виражений соціальний характер (податкові пом'якшення для малозабезпечених категорій), а також приділити більшу увагу стимулюючій функції оподаткування для розвитку бізнесу. Є і дрібніші нововведення, які уже прийняті законодавчо, але які містять значні ризики. Як приклад, намір впровадити з 1 січня електронні ПДВ рахунки. На думку представників бізнесу, в даному форматі такі зміни можуть призвести до непомірного фіскального навантаження на бізнес, тому зараз Рада намагається скасувати це нововведення.
Pangelina:Чому в Україні такий "недешевий" Національнийбанк України? Чому здається, що НБУ – це держава у державі? Чи у західних країнах так?
Ярослав Жаліло: Нормативно НБУ в Україні є повністю незалежним. Це одна з моделей діяльності центрального банку, які практикуються в розвинених країнах світу. На жаль, насправді незалежність нашого НБУ викликає певні сумніви. Непослідовність політики НБУ, зокрема, в валютній сфері, сьогодні призвела до втрати довіри до гривні. Тому хотілося б бачити підвищення незалежності НБУ, проте він має працювати у жорсткій координації роботи, перш за все, із Міністерством фінансів. Наразі перерахування доходів від НБУ є однією із важливих статей надходжень до державного бюджету України.
Pangelina:Як ви оцінюєте діяльність вашого інституту за останні роки? Що саме можете поставити собі в заслугу?
Ярослав Жаліло: У жовтні цього року я завершив роботу в інституті, пішовши у відставку з посади заступника директора. Проте можу сказати, що за останні роки Національний інститут стратегічних досліджень став потужною науковою та аналітичною установою, яка впливала на формування громадської думки і державної політики. Зокрема, одним із провідних напрямів було обстоювання та практичне забезпечення реалізації євроінтеграційного курсу України. Можливо, без такої ролі інституту суспільство і не піднялося б у 2013 році на Євромайдан. Не зважаючи на те, що інститут працює при президенті України, в жодному разі не варто пов'язувати його роботу із деструктивними проявами діяльності президента Януковича. Головним споживачем продукту інституту були і залишаються експертна спільнота, суспільна думка, наукові кола. Вважаю, що ми створили значні заділи для розвитку стратегування в Україні. Як приклад, нинішня коаліційна угода значною мірою спирається на розробки інституту, здійснені за останні роки.
Pangelina:Яким ви бачите майбутнє України?
Ярослав Жаліло: Україна може і повинна бути процвітаючою європейською країною, бо має для цього необхідний ресурсний потенціал. Цей потенціал обов'язково буде ефективно використаний. Якщо цього не зможемо зробити ми самі, це зроблять за нас. Але такий варіант розвитку побачити не хотілося б.
Pangelina: Кажуть, що з самого початку незалежності України ніхто не звертав уваги на Донбас, на Крим. А на кого ж тоді увагу звертали? І у чому це проявлялося?
Ярослав Жаліло: Крим був предметом значної уваги, принаймні з 2010 року, коли за дорученням президента було розроблено комплексну стратегію економічного і соціального розвитку регіону, яка спиралася на тісну співпрацю із міжнародними організаціями та реалізацією потенціалу геостратегічного положення Криму. Стратегія запрацювала з 2011 року і принесла помітні результати, поки її продовженню не завадила криза. Щодо Донбасу, ситуація складніша, тому що практично говорити про подолання проблем цього старопромислового регіону стали лише у 2012-2013 роках. Доти його активно експлуатували, не зважаючи на втрату конкурентоспроможності і погіршення соціальної ситуації в регіоні. Величезною помилкою була відсутність адекватної гуманітарної стратегії, яка би забезпечувала єдність гуманітарного простору країни з урахуванням регіональної специфіки, в тому числі Донбасу і Криму. Невирішені проблеми і вибухнули на початку 2014 року.
Terri:Чи побачили ви за цей рік у нової влади справжні наміри боротися з корупцією, чи поки що це тільки слова і не підкріплена суттєвими справами риторика?
Ярослав Жаліло: На жаль, конкретних результатів поки не спостерігаю. За численними повідомленнями, корупціонери швидко адаптувалися до "постреволюційної" ситуації в Україні, скориставшись, зокрема, зниженням рівня централізованого контролю. Корупція перетворюється на найбільшу небезпеку для України. Погоджуюся з тими, хто говорить про те, що сьогодні корупція і корупціонери – це той ворог, який здатен знищити нашу країну набагато ефективніше за Путіна.
valeria_:Чи прогнозуєте ви зростання цін наступного року? Якщо так, то наскільки суттєве і на які види товарів і послуг?
Ярослав Жаліло: У проект бюджету-2015 закладено 12% інфляції. Думаю, інфляція буде вищою. Чіткіше спрогнозувати це неможливо через непередбачуваність курсу гривні та позаекономічних військових та політичних ризиків. Курсовий чинник, впливатиме перш за все, на товари з високим рівнем імпорту: нафтопродукти, побутову техніку, ліки іноземного виробництва тощо. А непрямим чином ефект девальвації розходитиметься і на інші сектори економіки. В перші місяці року інфляція "відпрацьовуватиме" ефект девальвації осені 2014 року. Гальмом для зростання цін буде низька платоспроможність переважної більшості споживачів.
Надія Майна
Фото Владислава Мусієнка
Наши стандарты: Редакционная политика сайта Главред
Читать Главред в Telegram
Главред в Google News
