Наталія Бучинська: я — громадянка України, живу тут і не маю ні права, ні бажання вчинити інакше

На сайті "Главред" відбувся чат із народною артисткою України, співачкою Наталією Бучинською. Спілкуючись із читачами, вона розповіла, чому відмовилася від концертів у Росії, наскільки важливим був російський ринок для артистів ще два роки тому, що думає про людей з мистецтва, які приходять у політику, що слід змінити в українському шоу-бізнесі, що найважче у виступах у шпиталях перед пораненими українськими воїнами, а також що потрібно, аби Україна стала квітучою багатою країною.

Подаємо стенограму чату з Наталією Бучинською.

Anastasia:Артисты — довольно капризный народ. А вы? Какие требования предъявляете к приглашающей стороне (не считая технических требований для хорошего звука — это понятно)?

Наталія Бучинська: Технічні вимоги якраз найголовніші. А загалом, мені подобається, коли робота злагоджена. Адже моя робота полягає не тільки у виступі на концерті — є підготовчий, організаційний момент: обов'язковий саундчек, обов'язкові репетиції тощо. Також наперед мають бути обговорені умови, тривалість виступу, тематика концерту тощо. А от "капризного райдеру" у мене нема. Хіба що — молочна ковбаса.:)

Основні вимоги до мене самої — я маю відпочити, відспіватися, налаштуватися, організуватися, а тоді — на сцену.

Anastasia:Что бы вы хотели изменить в правилах украинского шоу-бизнеса?

Наталія Бучинська: Питань багато — є над чим працювати. Є чимало людей, які можуть нормально це робити, аби тільки їм давали можливість. Мають розвиватися всі напрями музики: і класика, і автентична музика, всі інші.

Досить недавно порівнювала, наскільки наша країна багата на різностильовість музики, і кожен слухач може знайти своє. Але є одне "але" — своє має звучати. Я приїжджаю в інші країни і завжди спостерігаю одну й ту саму картину: на першому місці в телевізійному і радійному просторі — свій продукт, і на нього припадає левова частка ефіру. З цього точно треба почати. У нас гарний цікавий та професійний продукт.

Також потрібні зміни і підтримка на законодавчому рівні — авторські права і суміжні права виконавців. Цей закон повинен працювати на артиста, а не на окремі бізнес-групи, які собі забирають велику частку того, що належить авторам і виконавцям. Це дуже болюче питання. Знаю, що багато авторів пишуть гарні пісні за кордон, тому що вони мають вигідніші авторські ставки там. Це також є проблемою. І так далі.

Alia:Знаю, що це популярне нині питання. Але дозвольте почути вашу думку. А саме думку про тих ваших колег, які продовжують виступати в Росії. Для вас прийнятні концерти в цій сусідній державі за нинішній умов?

Наталія Бучинська: Вже не раз відповідала на це запитання. Твердо можу сказати тільки за себе. Велика біда, що в країні йде війна, я хочу, щоб вона закінчилася, й настав мир. Через це я відмовилася від концертів у Росії, при цьому прямо пояснюючи там, що я — громадянка України, живу тут і не маю ні права, ні бажання вчинити інакше.

Нам треба закінчувати цю війну. Ми — сусідні держави, ми нікуди не дінемося один від одного, "велику китайську стіну" не побудуємо. Знаю багато сімей зі свого оточення, де половина сім'ї живе тут, половина — там. Так не повинно бути! Я роблю все, що залежить від мене — спілкуючись із людьми з Росії, завжди кажу, що хочу миру.

Брудні обговорення в Інтернеті — це не вихід із ситуації. Треба підключати дипломатію. Тому що війна щодня забирає людські життя. Тож слід задіяти всі можливі механізми, щоб закінчити це. Я кожного дня читаю новини, можу сама аналізувати і, спілкуючись із мудрими розумними людьми, розумію, що війну не тільки треба, але й можна закінчити. Щодо колег по сцені, то якщо у мене є виникають до них якісь запитання, то я ставлю їх у приватній розмові.

Alia:Наталіє, вчора був день української писемності та мови, і чимало відомих та й пересічних українців писали диктант... А ви брали участь у цьому заході? Як ставитеся до такого роду свят? Участь в національному диктанті артистів — це популяризація нашої рідної мови та культури чи самопіар? Дякую.

Наталія Бучинська: Я не брала участь у написанні цього диктанту, бо у мене був запланований студійний запис — ми випускаємо україномовний альбом, і це питання зараз у нас основне.

Я ставлюся дуже позитивно до цього заходу, із задоволенням підтримала б його, бо це, дійсно, популяризація нашої мови та культури. Але я вчора привітала слухачів через соцмережі піснею "Мова єднання".

Tilda:Ваша колега по сцені Злата Огнєвич склала депутатський мандат. Як ви загалом ставитеся до такого явища як "музиканти в політиці"? Чи мають сенс такі експерименти артистів чи письменників, під час яких вони намагаються спробувати себе як законотворці й парламентарі, часто не маючи для того ані потрібних знань, ані освіти, ані досвіду?

Наталія Бучинська: В парламент мають потрапляти люди, які розуміються в першу чергу на законотворчій діяльності, які мають економічну освіту або гарну підготовку. Я не проти, щоб в Раду заходили нові обличчя, які мають бажання змінювати державу на краще.

Злата Огнєвич склала мандат, пояснюючи це тим, що в парламенті лише лобіюються власні бізнесові інтереси, які не стосуються ані культури, ані ефективних реформ у державі. Тому якщо в Раду прийде людина з мистецтва, яка буде пропонувати ефективні зміни — дай Бог.

У моєму оточенні є люди, яким дійсно місце в парламенті. Вони — мудрі, розумні, можуть багато що змінити, знаю, який у них міцний стрижень, тому особливо підкупити їх неможливо, це самодостатні особисті.

Tilda:Наталія, чи доводилося вам виступати у зоні бойових дій, перед військовослужбовцями? Які враження? Якщо ви бували в зоні АТО, що найбільше запам'яталося, вразило?

Наталія Бучинська: Звичайно, я багато виступала у шпиталях перед пораненими військовослужбовцями. Брала участь у багатьох заходах, де збирали кошти і вручали адресно, наприклад, дітям із сімей загиблих, або йшли на допомогу військовим та їхнім родинам. Також брала участь в акціях на підтримку переселенців.

Цього року ми зробили невеликий тур містами України разом із композитором Ніколо Петрашем "Моя Україна", і він ще не закінчився. З кожного концерту частина коштів йшла на благочинні потреби. Також запрошувала бійців із сім'ями на концерти. Були такі випадки, коли людина побувала на якомусь із моїх концертів, а через півроку я дізнавалася, що її вже нема серед живих. Це важко.

Іванка Чорна:Не плануєте зробити фан-зустріч? Можливо з вами зустрітися за чашкою кави, поговорити?

Наталія Бучинська: Зробимо автограф-сесію після виходу диска.

Іванка Чорна:Як часто ви проглядаєте новини у Facebook? Чи слідкуєте за кимось? Коментуєте?

Наталія Бучинська: Спілкуюся в Фейсбук, завела сторінку в Інстаграм. Долучайтеся, підписуйтеся.

Gaga:Очень часто слышу от вас, что Украина должна быть процветающей и богатой страной. А что, по-вашему, необходимо сделать, чтобытак и было?

Наталія Бучинська: Слід почати кожному з себе.

sergey_2015:Як часто ви буваєте на своїй малій батьківщині — у Львові? Яке місце є вашим улюбленим у місті Лева?

Наталія Бучинська: Я народилася у Львові, а потім жила в Тернополі. Буваю у Львові досить часто. Взагалі люблю атмосферу цього міста. Обов'язково намагаюся зайти в церкву, де мене хрестили — Преображенську.

Nanochka:Вы похудели на 15 кг. Что вас мотивировало?

Наталія Бучинська: 15 кг — це ж не тільки зайва вага. Це — тягар на психологічному рівні. Я розуміла, що це не моє, і що треба зайве скинути. Разом із 15 кг я скинула непотрібний "баласт" на іншому рівні.

Худнула по-здоровому, не сиділа на препаратах і пігулках, не голодувала, а просто організувала правильний режим харчування, спорт, страшенно повірила в результат, і вийшло рівно так, як планувала.

Татьяна Копайлова:Скажите, пожалуйста, выгодно ли сегодня быть певицей? На чем сейчас зарабатывают народные артисты?

Наталія Бучинська: Зараз у будь-якій роботі нелегко, нелегко всім. Але якщо в тебе є ціль, якщо ти акумулюєш сили, якщо віриш, у моєму випадку — якщо ти знаходишся в команді професіоналів, то треба рухатися вперед, не здаватися. Хочеться, щоб у шоу-бізнесі досягали успіхів завдяки своїй творчості та роботі над собою, а не ставили один одному палки в колеса.

Олег Власенко:Дозвольте нескромне питання. На яку суму грошей розраховуєте, щоб придбати усім рідним і близьким новорічні подарунки?

Наталія Бучинська: Головне — не ціна подарунку, а час, витрачений на його пошуку і душа, вкладена в цей подарунок. Знаю, що хотіли б мати члени моєї сім'ї, тому намагатимуся подарувати потрібну і бажану річ.

Иван Макаров:Наталья! Я пишу песни, тексты и музыку. Очень хочу, чтоб их услышали. Потому скажите, пожалуйста, по какому принципу вы отбираете песни в свой репертуар? Это песни только известных авторов? Очень хочу показать вам свое творчество. Как можно с вами связаться?

Наталія Бучинська: Зі мною можна зв'язатися через мейл, який вказаний на нашому офіційному сайті.

Я обираю пісню, керуючись не тим, скільки вона коштує, хто її написав. Я обираю таку пісню, щоб вона зачепила мене, щоб вона мала життя. Хоча співпрацюю з багатьма серйозними відомими авторами, а також з молодими, початківцями. Тому з задоволенням розгляну вашу пропозицію та відповім.

Эльмира Чепига:Наталия, какое ваше самое любимое блюдо?

Наталія Бучинська: Мене легше запитати, чого я не люблю — фуа-гри. А найулюбленіше — це мамині вареники і татів холодець.

Эльмира Чепига:Пані Наталіє, в одному зі своїх інтерв'ю ви сказали, що ваша дочка сама прибирає у себе в кімнаті і помагає вам готувати. Як ви її виховуєте, щоб вона не лінувалася?

Наталія Бучинська: Виховувати слід на власному прикладі, а не на словах. Щоб у кімнаті дитини був порядок, вона має бачити такий порядок у всій хаті. Кажу їй ті ж слова, які мені казали батьки: "Треба в житті навчитися робити все, хоча б потроху".

Ирина Славова:Были с мужем на "Человеке года", были восхищены вашей новой песней и очень стильным образом. Скажите, кто подбирает вам настолько элегантные наряды? Вы сами или работаете с кем-то из стилистов?

Наталія Бучинська: Я була в костюмі від концерну "Михайло Воронін". Лариса Вороніна, донька, продовжує справу батька і особисто працювала над дизайном цього костюму для мене. Звичайно, над моїми сценічними нарядами працюють стилісти, і я виходжу на сцену у вбранні виключно від українських дизайнерів.

Maxym Slynko-Grossman:Как вы планируете встретить Новый год? Где на ТВ можно будет вас увидеть в новогоднюю ночь?

Наталія Бучинська: Буду в декількох новорічних програмах, усі анонси будуть у мене на Фейсбук. А новорічну ніч проведу на роботі.

Іванка Чорна:Ви говорите з Катериною на дорослі теми? Розповідаєте їй про почуття, відносини?

Наталія Бучинська:Я говорю з Катериною по-дорослому від перших днів її життя. Як я казала в одному зі своїх попередніх інтерв'ю, Катерина — доросла людина, але поки що маленького зросту. Ми спілкуємося на різні теми, і я намагаюся бути для неї подругою (це дуже важливо у відносинах мами та доньки). До речі, я дослухаюся до її порад. Наприклад, був випадок, коли їй не сподобалося, як я вбралася — я послухалася і перевдягнулася.

Іванка Чорна:Дякую вам за творчість! Ви надихаєте, мотивуєте, не даєте зупинитися! З кожною вашою піснею народжується нове почуття, з кожним вашим кліпом з'являється певне враження. Дякую вам за ваш внесок в українську культуру, за виховання патріотичної нації та шалене натхнення. Ви всіма кохана, затребувана та незамінна! Зустрівши вас у житті, не могла уявити, що ви краще, ніж на екрані. Дуже люблю вас, ваша Іванка.

Наталія Бучинська: Щиро дякую!

Olesya Pozdnyakova:Ви прекрасна людина, талановита співачка. В чом секрет успіху?

Наталія Бучинська: Дякую! Секрет успіху в будь-якій професії — це праця, робота над собою, самовдосконалення, навчання, цілеспрямованість.

Olesya Pozdnyakova:Коли вже прем'єра? Тільки не пишіть: "Скоро".

Наталія Бучинська: Скоро-скоро. :)

Anna Foris:Во-первых, хотела бы вас поблагодарить за новую песню и клип на нее — шикарно. А теперь задам вопрос. Полгода назад вы давали концерт в нашем городе — Мелитополе. Тогда мелитопольские зрители в течение нескольких часов следили за каждым вашим движением и словом. Как вам удается так долго "держать зал", то есть внимание своих слушателей? Спасибо.

Наталія Бучинська: Я себе не уявляю без своєї професії, без пісень, без студії, тобто без того, чим я займаюся. Для мене це і робота, і хобі, і захоплення. Хоча, крім того, маю ще юридичну та економічну освіту, але вони були здобути паралельно і не заважали моїй творчій діяльності. Цього року я святкую 20 років творчої діяльності.

Вам із залу видніше. Але можу сказати, що слід бути щирим із глядачем, бо він все бачить — будь-яку брехню й будь-яку заминочку. Тож на сцені слід бути щирим, відкритим і працювати над собою. Для глядача потрібно не тільки співати — треба ще й спілкуватися з ним.

Dmitry Handoga:Доводилось ли вам сталкиваться с неадекватными фанатами? Если да, то как вы с ними боролись?

Наталія Бучинська: Неадекватних не було, але були занадто фанатичні. Наприклад, один із прихильників пропонував мені вийти за нього заміж. Завжди намагаюся з ними поводитися дипломатично, але якщо побачу хамство, то на нього відповім.

Татьяна Камышова:Наталия, вы, пели не только на украинском, но и на английском, французском, польском, итальянском, испанском и армянском языках. На каком языке вам петь было сложнее всего?

Наталія Бучинська: Коли я вчила пісню вірменською мовою, служила в Ансамблі МВС України. Тоді я цілий тиждень готувалася до зустрічі делегації з Вірменії. Щодня у нас були концерти, і щодня командувач бачив мене у навушниках, доки я щось сумлінно вчила. Він поцікавився, що я слухаю, і я увімкнула йому цю пісню, а він, знявши навушники сказав: "Бучинська, ти своєю смертю не помреш — ти помреш від цієї пісні". Вірменською мовою я не володію, але тоді мені переклали зміст тієї пісні, і я намагалася її запам'ятати. Отже, вірменська для мене була найскладнішою.

Ольга Кимиянова:Вы талантливая певица и всегда работаете над собой. И мы все в ожидании новых песен в вашем исполнении. А можете поделиться с нами историей записи песни, которую еще не слышал зритель? Насколько это трудно — записывать новые песни? И что для вас является вдохновением при записи новой песни?

Наталія Бучинська: Натхнення потрібне завжди, адже потрібно правильно передати зміст і настрій пісні. Але, окрім натхнення, потрібна і професійна підготовка до запису. Мушу зізнатися, що записати пісню так, як треба, виходить не завжди. Записуєш, слухаєш і розумієш, що щось не те. І починаєш шукати інакшу манеру виконання, інший настрій. Це все робота…

Наталья Маслова:По-перше, хочу висловити Вам слова подяки за Вашу творчість, яка змінила моє життя! Дякую Вам велике за це! Ви зараз дуже гарно виглядаєте, стали стрункою, що іноді буває важко впізнати. Скажіть, що було найважчим у вашому схудненні? Утримуватись від солодкого чи слухати критику з боку інших (якщо вона була), і як саме ви захищали себе?

Наталія Бучинська: Найскладніше — почати. Ми завжди обіцяємо собі розпочати щось з понеділка — чи то схуднути, чи то піти в спортзал. Я вирішила не чекати понеділка, а просто дуже в себе повірила. Звернулася до спеціалістів, які підтримали мене в моїй вірі, і от — у нас все вийшло. :)

Іванка Чорна:Що для вас є для вас натхненням?

Наталія Бучинська:Натхненням для мене є все, що мене оточує: родина, команда, друзі. Людина сама є ковалем свого щастя і здатна знайти натхнення в будь-чому. Так, дивишся, сьогодні дощик, осінь плаче, когось до сну хилить, але вийдеш у якийсь парк, пройдешся поміж дерев під парасолькою — і ось вже є романтичне натхнення.

Іванка Чорна:Пам'ятаєте імена своїх фанатів?

Наталія Бучинська: Я пам'ятаю імена найближчих моїх прихильниць, і вони про це знають. Іванко, ви про це знаєте. :)

Andrew Yashchuk:Чи варто змінити Гімн України з нинішнього тексту на вірш Сосюри "Любіть Україну"?

Наталія Бучинська: Я не думаю, що слід змінювати наш Гімн. Навколо цієї теми точиться чимало дискусій. У нас є Гімн, і він прекрасний, яскравий. І вірш Сосюри — гарний, не даремно ж він входить до обов'язкової шкільної програми, його потрібно знати. Але не варто це все змішувати.

Andrew Yashchuk:Київ та великі міста без особливих проблем приймають відомих, і не тільки, артистів. У малі райцентри вони не їдуть, бо нема спонсора, щоб заплатив за концерт, а з квитків прибутку нема, бо селяни не потягнуть великі ціни на квитки. Який ви бачите вихід з ситуації?

Наталія Бучинська: Коли ми з Ніколо їздили з програмою "Моя Україна" цього року, ми в тому числі відвідали чимало сіл. Ціни на квитки, звісно, були нижчими, аніж в обласних центрах. Загалом, все це мусить зрозуміти саме артист. Адже у селах та невеличких містечках люди нас чекають, знають і слухають. Дуже люблю відвідуватися з концертами такі невеличкі міста. Коли до тебе підходять люди зі сльозами на очах, дякують, просять приїхати ще, кажуть, що люблять, але ми про них чомусь забуваємо.

Все залежить від артиста. Він має застосовувати гнучкий економічний підхід: де потрібно він має встановлювати більш демократичну ціну, а десь, взагалі, має дати благодійний концерт. Це треба робити, якщо люди на нас чекають.

В селах не такі вже й облаштовані будинки культури, часто-густо взимку вони взимку дуже холодні. Але, як правило, вони вщент набиваються глядачем, і вони своїми серцями зал обігріває, і холодно в такій атмосфері нікому не буває.

Марина Воронова:Вы бываете за границей. Какую страну Европы порекомендуете для зимнего отдыха, а куда ехать не посоветуете? Успехов в творчестве!

Наталія Бучинська: Рекомендую цього року поїхати в наші європейські Карпати. Я була торік на Різдвяні свята в Яремчому і цього року поїду також. Може, нарешті, встану на ті лижі… Бо досі боюся. :)

Тож дуже раджу, бо найкращий відпочинок — там. Там дуже багато готелів із обслуговуванням на високому рівні. А яка там природа! А якщо усвідомити, що все це — наше! Наша мова, наша їжа… Це прекрасно!

Елена Бретман:Читала в новинах, що новий кліп для вас відзняли люди, які працювали із молодіжними гуртами "Хардкіс" та "Казаки". Чому ви обрали саме їх для співпраці? Як це вплине на вашу творчість у майбутньому?

Наталія Бучинська: Я бачила їхні роботи, і вони мені дуже були до вподоби. Люблю працювати з молодими, прогресивними, амбітними людьми. Мені сподобалася команда, її професіоналізм, чіткість і атмосфера на майданчику. Режисером кліпу був Радіслав Лукін. Коли бачу таку молодь, дуже радію і хотіла б, аби моя Катерина дружила і спілкувалася з такими людьми, хотіла б, аби наша молодь була саме такою. Я тоді сказала Радіславу, що, напевно, стою біля витоків їхньої слави. Мені сподобалося, як вони працюють, і який матеріал зробили для мене.

Наталья Маслова:Наталия, кого вы считаете секс-символом нашего шоу-бизнеса среди мужчин?

Наталія Бучинська:Напевно, Сергій Гладир, фіналіст шоу "Х-фактор". Я люблю таких чоловіків — справжніх, з думкою, з позицією, відвертих, порядних, розумних.

Mihail:Очень нравится ваше творчество, и как женщина вы невероятно красивая, обожаю тембр вашего чарующего голоса, которым готов наслаждаться каждый день. У меня два вопроса, если можно. 1. Не планируете ли вы стремительно и безнадежно ворваться на российскую эстраду? Хотелось бы посетить здесь, в России, ваши концерты. Вы бы многих затмили своей харизматичностью. 2. Есть ли в вашем репертуаре песня, которую хотелось бы по тем или иным причинам переписать, чтобы придать композиции новое звучание? И отдельное спасибо за шикарный дуэт с Иосифом Кобзоном!!!

Наталія Бучинська:Дуже хочу, аби настав мир. І знаю, чимало людей в Росії хочуть того самого. Впевнена, що й ви цього прагнете. Будь-яка нормально людина не хоче крові, це точно. Ще два роки тому я не знала жодного артиста з нашої країни чи з країн СНД, який би не намагався вийти на російський ринок. А коли почалася війна, почали гинути люди, я залишилася тут, в Україні. Настане мир, і все буде добре.

А дует із Кобзоном був записаний ще у 2011 році. Шикарна пісня, яку написав для мене Юрій Євгенович Рибчинський і Геннадій Татарченко.

Все у нас буде добре.

Olha Yaremko:Стидно сказати, але Вас для себе я відкрила 19 січня цього року на концерті. Відтоді щодня слухаю ваші пісні, особливо пісню "Материнська любов", "Думи мої, думи". Дозвольте висловити щиру глибоку вдячність за ваші пісні, які зворушують мою душу далеко від рідного краю. З повагою і любов'ю! Господь вам дав і голос, і красу, Чарівна квітко неньки України. Нехай ваш спів, попри печаль та сум, у світі славить мову солов'їну. Нехай вкраїнська зболена душа у пісні воскресає, і не гасне свіча, й надія нас не полишає на майбуття щасливе і прекрасне.

Наталія Бучинська:Дякую, дуже рада. Ніколи не пізно щось чи когось для себе відкрити. Я дорожу кожним своїм прихильником.

Фото Владислава Мусієнка

Наши стандарты: Редакционная политика сайта Главред