Хор Верьовки: народ на Донбасі "зголоднів" за українським

На сайті "Главред" відбувся чат із генеральним директором, художнім керівником Національного хору ім. Г.Верьовки Зеновієм Корінцем, а також директором-розпорядником хору Ігорем Курилівим. Спілкуючись із читачами, вони розповіли, як сприймають на всіх континентах світу українську пісню, наскільки вона затребувана на своїй рідній землі, чим відмінний Хор Верьовки за радянських часів та у нинішньому вигляді, а також чи знаходить відгук народна пісня у виконанні хору на Донбасі.

Подаємо стенограму чату з Ігорем Курилівим та Зеновієм Корінцем.

Anna_Trukhachova:Какие планы на 2017год?

Зеновій Корінець: Вже цього року почали завоювати серця глядачів у Західній і Східній Європі. Зокрема, проходять концерти в Польщі, у планах — Угорщина, Словаччина, Словенія, Чехія. Цього року на початку грудня частина колективу була в Німеччині, де пройшли концерти на підтримку львівського дитячого реабілітаційного центру "Джерело" (який займається підтримкою дітей, хворими на ДЦП). Також ведуться перемовини про повномасштабні гастролі в Америці, Канаді та Китаї.

В Україні ми проводимо близько 60 концертів щороку.

Kwitka:Чим Хор Верьовки у його сучасному вигляді найбільше відрізняється від того, яким він був за Григорія Гурійовича Верьовки?

Зеновій Корінець: Час змінюється, і він змінює нас і традиції. Що спільного? Хор Верьовки створений 1943 року (ви розумієте, що це за дата) як ідеологічний колектив, тобто це була ідеологічна зброя Радянського Союзу. У цей період якраз визволили Харків. Загалом, колектив створювався з метою підтримання бойового духу Радянської Армії. Сьогодні ми опинилися в умовах, коли в Україні йде війна. І, думаю, що Хор Верьовки виконує ту ж місію, але в сучасних українських умовах. І це, я вважаю, правильно.

Щодо відмінностей, вони є, адже традиції змінилися. Навіть обряд весілля відмінний від того, який був за часів наших дідів та прадідів, а, тим більше, з тих часів, коли створювався колектив — це було повністю в ідеології радянської системи. А зараз ми повноцінно відтворюємо ідеологію української державності. Ось чим ми відрізняємося.

І для глядача програми колектив почав виконувати в своєму репертуарі не тільки автентику (бо Григорій Гурійович більше приділяв уваги автентиці, і, звичайно, виконувалися пісні, які прославляли партію і ту ідеологічну верхівку, яка правила на той час у державі), а й сучасну українську класику.

Fedor:Признайтесь, легко ли возглавлять один из самых известных коллективов Украины, с многолетней историей? Легко ли согласились на выполнение этой миссии, ведь это очень ответственно?

Зеновій Корінець: Звичайно, це дуже відповідально. Очолити такий колектив — нелегко. Дуже важка місія.

Ігор Курилів: Казати про те, що "погодився чи не погодився", не зовсім правильно. Адже відбувався дуже серйозний конкурс. Щоб очолити такий колектив, керівнику потрібно було бути озброєним в усіх професійних напрямах, тому що відбиралися дійсно найбільш достойні і професійні люди. Отже, якщо колектив очолив Зеновій Корінець, то він повністю відповідав усім запитам сьогоднішнього мистецького процесу.

Olecia:А как вы отбираете людей для вашего хора? Каким параметрам должен соответствовать кандидат, чтобы присоединиться к семье Хора Веревки? Нет ли у вас в коллективе практики, так сказать, выращивать артистов для себя, находя талантливых детей и занимаясь с ними с раннего возраста?

Зеновій Корінець: Національний колектив — це професійний колектив, де артист приходить щодня на роботу і отримує за це зарплату, тобто це його хліб. Аби потрапити до професійного колективу, потрібно мати, в першу чергу, природні дані — чи то ти співак, чи то артист оркестру, який грає на якомусь інструменті, чи то танцюрист. Вимога друга — вища профільна професійна освіта. Третя — пройти та вибороти своє право через конкурс.

Ігор Курилів: Щодо другої частини запитання — при Хорі Верьовки існує студія з підготовки молодих кадрів. Рівень підготовки дуже серйозний, бо в будь-яку хвилину ці молоді виконавці можуть стати артистами хору. І вже сьогодні практикуються їхні виступи з відомими українськими виконавцями. Нещодавно відбулися концерти пам'яті видатного українського композитора та співака Миколи Мозгового в палаці "Україна", в яких студія Хору Верьовки брала участь. Також відзнято кліп на одну з пісень відомого українського виконавця Дмитра Ципердюка в проекті "Luiku".

Зеновій Корінець: Також при хорі існує дитячий фольклорний ансамбль "Цвітень" — це дітки від шести і до 16 років.

Vega:На сегодня какая география выступлений хора? В скольких странах он побывал за всю историю? В каких странах принимают наиболее тепло украинскую песню? И правда ли, что как раз у нас, в Украине, свое, родное недооценено?

Зеновій Корінець: Перелічити всі країни неможливо, бо їх дуже багато — більше ста за всю історію, всі континенти, окрім двох полюсів. :) Де приймають найтепліше, сказати важко. Але іноземна публіка практично всюди дуже добре сприймає і українську пісню, і українську музику, і українські танці. Особливо приймають до серця люди, які виїхали давно з України, або ті, які народилися за кордоном, але мають українське коріння.

Ігор Курилів:Щодо того, що у нас в Україні своє і рідне недооцінене. Це не зовсім так. І річ не в тім, як люди сприймають. А річ у тім, що своє і рідне часто не доходить до людей через ситуацію, що склалася сьогодні на загал із українською культурою. Хотілося б, щоб держава повернулася обличчям до української культури взагалі. Адже у всьому світі держави оцінюють за їхнім духовними надбаннями, а далі вже йдуть питання економіки та інших сфер життя. Погано те, що у нас сьогодні нема системи, яка би налагодила гастрольно-концертний процес. Колись в Україні існували такі організації, як Укрконцерт, Держконцерт, які планували гастролі колективів на рік, а то й більше. На сьогодні така форма роботи абсолютно відсутня. І тому наші колективи навіть не мають змоги гастролювати не те що за кордоном, а й в Україні. Тому і до глядача не доходить мистецтво.

Vega:Бывал ли Хор Веревки в прифронтовых городах или в зоне боевых действий с выступлениями? Правда ли, что там большинство населения было против Украины и всего украинского, и как там воспринимают украинские народные песни?

Ігор Курилів: Так, хор виступав у зоні АТО, і не один раз. У грудні 2015 року хор працював із концертами у Слов'янську, Костянтинівці, Маріуполі та Краматорську. 2016 року артисти Хору Верьовки дали концерти у Маріуполі, Краматорську, Красноармійську (Донецька область) та Сєверодонецьку Луганської області.

Зеновій Корінець: Восени 2016 року у Маріуполі та Краматорську був презентований проект під назвою "Пісні та танці народів світу". Ці концерти були для громадськості. Також ми працюємо у військових частинах у зоні АТО. Зали завжди заповнені. Це говорить про те, що народ на Донбасі "зголоднів" за українським. Організатори концертів уже знову просять на наступний рік приїхати з новими концертними програмами в ці міста.

Andrew_46:Когда у хористов отпуск? Летом, наверно, проблематично? Нужно ж готовиться к осенним концертам, открытию сезона…

Зеновій Корінець: Влітку. В липні-місяці.

Lenkababenko:Ви співаєте винятково українською?

Зеновій Корінець: Ні. В кожній країні, де ми побували чи плануємо побувати, обов'язково виконуємо одну традиційну пісню конкретного народу. А це широка географія... Співаємо мовами латиноамериканських країн, європейських, азійських, навіть доводилося вивчати японські та китайські пісні. Це потрібно робити з етичної точки зору, коли ти приїхав у гості. Це свого роду реверанс.

IrenKa:На вашу думку, як Україна може вийти з кризи?

Ігор Курилів: Важко сказати достеменно, як Україна може вийти з кризи. Але нації вмирають не від інфаркту — нації вмирають, коли у них забирають мову. Мова є культурою народу. Отже, ми знову повертаємося до проблеми культури. Якщо ми будемо плекати добро і прив'язувати з дитинства розуміння того, що те, що тебе оточує, це і є той світ, який формує в подальшому дитячий світогляд, що відображений у колискових, казках, приповідках, які діти чують у своїй сім'ї.

LanaDelRay:Рождественские концерты увидят только Киев и Львов? Или планируете выступить ещё где-то, подарить рождественскую песню всему миру?

Ігор Курилів: Різдвяні концерти побачать Київ (10-11 січня у Жовтневому палаці), Львів (16 січня Театр опери та балети ім. Соломії Крушельницької), Чернівці (17 січня Театр ім. Ольги Кобилянської) і географічний центр Європи — Рахів (19 січня Будинок культури). Ми дуже вдячні, що за організацію цих концертів взялася молода команда людей, що по-справжньому цінують українське — "Перша концертна агенція".

Katty:Чи дружня у вас команда? Дякую за відповідь!

Ігор Курилів: Звісно, дружня команда. Бо творчість вимагає колективної роботи.

Katty:Дякую вам за такий чудовий колектив! Ви найкращі! Я вже купила квитки і обов'язково завітаю на концерт. Але мені цікаво, чи зустрічаєтеся ви іноді з критикою? Можливо бувають невдоволені глядачі абощо? Як ви реагуєте на критику?

Зеновій Корінець: Нормально. Критика зустрічається. Ми повинні бачити себе зі сторони.

Ігор Курилів: Але дуже добре, коли ця критика конструктивна. Особливо, коли вона звучить з уст професіоналів. Тоді ти розумієш, що це дійсно фахова критика, і відповідно реагуєш, удосконалюючи все те, про що йдеться в зауваженнях.

Зеновій Корінець: Бувають невдоволені глядачі. Невдоволені тим, що не виконали їхню улюблену пісню. А в концертній програмі, яка триває близько двох годин, втілити побажання всіх глядачів неможливо.

Lunachova:Какую музыку вы слушаете не на работе? На чьи концерты ходите? И на чьи — хотели бы пойти?

Зеновій Корінець: Починаючи від класики, закінчуючи джазом, поп, роком — я нормальна сучасна людина. Інколи сідаю увечері за рояль і награю популярні сучасні теми. На концерти ходжу нечасто у зв'язку з тим, що протягом року постійно перебуваю в дорозі, на гастролях. Але обов'язково приділяю час, щоб подивитися на інших і чогось навчитися.

Ігор Курилів: Слухаю тільки добротну музику: Стінг, Елтон Джон, Барбра Стрейзанд. І, до речі, бував на концертах у Києві і Стінга, і Елтона Джона. Нещодавно і не вперше слухав Лару Фабіан.

Mikaella:Как вы относитесь ко всевозможным талант-шоу на украинском ТВ?

Зеновій Корінець: Нормально. І сам, до речі, їх дивлюся, тому що там присутня талановита молодь, яка вже давно обігнала наших зірок.

Ігор Курилів: Я приєднуюся до відповіді мого друга. Тільки хочу додати, що негативним є той факт, що талановита молодь зникає так само швидко, як і з'явилася. А принцип простий: це — фінансовий аспект. Хоча талановитим треба допомагати, бо бездарність завжди чомусь пробивається і сама.

Detective:На вашу думку, що може сьогодні сприяти ще більшій українізації? Що може змусити молодь підтримувати українські традиції, популяризувати Україну?

Ігор Курилів: Перш за все, треба сказати, що не потрібно до чогось змушувати, нав'язувати силоміць українські традиції. Молода людина повинна сама відчути і проникнутися тим, що так бережливо плекалося в її родині.

ShoMustGoOn:Як ви вважаєте, чи можна навчитися співам? Або потрібен виключно талант?

Зеновій Корінець: Заради естетичного — співів потрібно вчитися. Але, щоб це естетичне було високо художнім, без таланту неможливо.

Hochuha:Видела на сцене, у вас есть также танцы. Танцуют ли сами хористы, или это отдельное направление? Кто у вас хореограф-постановщик? Спасибо за ответы!

Зеновій Корінець: Наша танцювальна група танцює з 50-х років. У нас у колективі кожна група займається своїм профільним напрямом. Тобто вокаліст співає, танцюрик — танцює, музикант — грає на конкретному інструменті. Над постановками працюють різні хореографи. Але найбільше постановок у колективі створено видатним танцюристом і хореографом Олексієм Гомоном.

MONAKO:Выступали ли вы раньше в России? Выступаете ли сейчас?

Зеновій Корінець: Раніше з Росії ми не виїжджали по півроку. А на сьогодні це неможливо зі зрозумілих причин.

Neznakomka:В какие странывас чаще всего приглашают выступать?

Зеновій Корінець: Зараз це Польща. З точки зору ментальності, нам там комфортно відтворювати наше мистецтво. Тому що є відчуття спорідненості культур, майже не існує мовного бар'єру.

Ya-Ukrainka:Як можна стати учасником хору?

Зеновій Корінець: Просто — мати талант, мати освіту і вибороти своє право на конкурсі.

Bezhan:Розкажіть про нового художнього керівника хору. Як він обирався?

Зеновій Корінець: Народився я на Львівщині, початкову освіту здобув у Дрогобичі. Вищу освіту здобув у консерваторії, якої, на жаль, уже не існує — у Донецьку — імені Сергія Прокоф'єва. Більшість творчого життя пройшло на Закарпатті, зокрема, я був керівником і головним диригентом Державного заслуженого академічного закарпатського народного хору. А потім було 15 років роботи на різних посадах в Національному хорі ім. Г.Верьовки (хормейстр, головний режисер, директор-розпорядник і генеральний директор).

Tomochka:В чём вы видите развитие хора?

Зеновій Корінець: Основне завдання колективу — це просування українського національного мистецтва як в Україні, так і в цілому світі. Крім того, ми намагаємося нести позитивний меседж від нашої держави.

Vredya:Чи плануєте тур Україною? Чи часто виступаєте в Західній Україні? Коли можна буде побачити ваш виступ в Ужгороді?

Зеновій Корінець: Наступного року ми здійснимо велике турне по Західній Україні, зокрема, по Закарпатській області.

MiraMi:Скажіть, будь ласка, хор співає тільки українські народні пісні? Чи сучасні теж?

Ігор Курилів: Хор співає і сучасні пісні, які створені видатними майстрами пісенного жанру: Ігорем Шамо, Володимиром Верменичем, Олександром Білашем, Платоном та Георгієм Майбородами, Євгеном Станковичем, Мирославом Скориком та багатьма іншими.

Magistr:Игорь Владимирович, расскажите, пожалуйста, подробнее о концерте в Киеве — когда он состоится и чего ожидать в программе?

Ігор Курилів:Концерти відбудуться 10 та 11 січня 2017 року в Жовтневому палаці (Міжнародний центр культури і мистецтв —Ред.). У програмі прозвучать колядки та щедрівки, що відповідатиме самій назві концерту — "Різдво іде по світу". Вперше буде використано світлові ефекти та комп'ютерну графіку.

Зеновій Корінець: Фабула концертного виступу полягає в тому, що в українську хату завітали громади різних національностей, які проживають в Україні і прийшли привітати зі святом: поляки, словаки, угорці, румуни, молдавани, євреї, кримські татари.

Фото Володимира Гонтара

Наши стандарты: Редакционная политика сайта Главред