На сайті "Главред" відбувся чат із екс-заступником голови СБУ, почесним головою міжнародної громадської організації "Волинське братство", генерал-лейтенантом Олександром Скіпальським. Спілкуючись із читачами, він розповів, коли і за яких умов на Донбасі запанує спокій, у чому помилився Володимир Путін, проявляючи агресію проти України та про загрозу третьої світової війни, чим сьогоднішня СБУ відмінна від тієї, що була ще в січні цього року, а також закликав вже зараз думати, як будувати життя на Донбасі та вирішувати проблему величезної кількості озброєних людей там, коли війна в регіоні скінчиться.
Подаємо стенограму чату з Олександром Скіпальським.
Terri:Ваше бачення – навіщо Росії все це? Коли майже весь світ налаштований проти неї, коли вона зазнає суттєвих економічних і політичних втрат через свої дії... Яка її мета? Просто не допустити вступу України до НАТО? Поясніть, будь ласка.
Олександр Скіпальський: Питання, на яке я собі до кінця не можу дати відповідь. Воно настільки поширене, що ми з колегами також збираємо відповідь по частинах, шукаємо причину, чому Росія пішла на агресію, багаторічне погіршення стосунків між народами, зробивши їх ворожими. Скоріше за все, працюють відповідні історичні закономірності. Влада людей розбещує, абсолютна влада – абсолютно розбещує. Відчувши смак слави, перемоги над чеченцями та іншими народами, Путін побачив, що стає могутнім, що йому зусюди говорять про його велич. Тобто, сама ситуація почала створювати з нього новітнього Наполеона чи Петра І. Якось американці сказали, що він – "сибірський Наполеон". І він вирішив, що зможе реалізувати свої утопічні наміри – відновити Росію. Він у свідомості повернувся років на 200, коли царі програвали і вигравали війни, він вирішив, що виграє війну та упокорить країни Російської імперії. Він розв'язав війну, щоб показати світові, що може справитися з історичними викликами, порушити глобальний розвиток світу. І… промахнувся.
Безумовно, його досвід фахівця спецслужб зіграв свою позитивну (для РФ - ред.) роль: він відновив потужність російських збройних сил та спецслужб. Він планомірно плів в Україні агентурну мережу, підкуповуючи партії і громадські організації, використовував ЗМІ для створення відповідного іміджу. Все це базувалося на двох китах: неспроможності України відбутися як повноцінний державний механізм, та тому, що в Україні начебто зростає "пещерний націоналізм" (так, сьогоднішній захист Україною свого суверенітету вони (росіяни - ред.) вимальовують як фашизм та "бандеризм"). Чому відбувається підміна понять? Слово "бандерівець" сплюндроване радянською пропагандою: бійця, який вмирав за свою країну, виставлено в ролі грабіжника, бандита. І ми бачимо, що російські штампи перекладаються на наш визвольний рух.
Але Путін промахнувся. Україна за часи незалежності зрозуміла, що таке свобода, незалежність, європейський рівень. Плюс – відмінності на генетичному рівні. Я приводжу у своїй відповіді не просто слова чи особисті думки, а заключення відомого хірурга Амосова, який сам, будучи громадянином України, довів, з генетичної точки зору, що українці відмінні від росіян європейським генетичним кодом, а у росіян – генетика татаро-монгольських племен. Путін не врахував цього чинника та готовності українців до захисту свого суверенітету. Він не помилився тільки в Криму, де Україна за 20 років дуже мало зробила, щоб закріпитися, та для корінного населення. Тому Україна розплатилася "легкою втратою".
Але пропаганда, сприйняття "русского мира" значною частиною людей на Сході не перекрили бажання українців захистити незалежність. Отже, Путін помилився у своєму виборі, бажаючи не допустити НАТО до території Росії, бажаючи використовувати українську територію як своєрідний плацдарм віддалення. Але у ХХІ ст., за новітніх систем озброєння, все це – утопія. Російська економіка не в особливо гарному стані, ті ресурси, які Росія продає розвинутим країнам, дозволяли б побудувати рівень життя в Росії, як у Кувейті. Але більшість людей живе у напівзруйнованих трущобах. Почався рух всередині Росії, особливо після Олімпіади в Сочі. І щоб уникнути внутрішнього вибуху, Путін знайшов класичну формулу, яка використовується імперськими вождями – створити зовнішнього ворога. Це – велика помилка. Ми маємо розвиватися як дві дружні держави. Але їхні риторика та дії свідчать про те, що у російській поведінці і менталітеті існує підміна понять, фальш та агресія. Це свідчить про монголо-азійський підхід у політиці.
Terri:Як ви думаєте, чи потрібно вводити воєнний стан?
Олександр Скіпальський: На сьогодні це не принципово. Його можна вводити, а можна – ні. З точки зору міжнародного співробітництва, це загальмує наші фінансові та економічні стосунки. З точки зору ліквідації терористів, це б прискорило процес. Але всі зусилля влади по успішній ліквідації тероризму на Сході, які передбачені в умовах воєнного стану, існують і сьогодні та вимагають лише продуманих активних дій з боку влади. Таким чином, в Україні існує два погляди, і прихильники введення надзвичайного стану, на мій погляд, повинні більше тиснути на владні інституції, аби активізувати боротьбу з агресорами.
Pangelina:Як ви оцінюєте вплив соціальних мереж на перебіг АТО? І взагалі, як співвідносяться соціальні мережі та робота СБУ?
Олександр Скіпальський: Соціальні мережі – це дуже важливий і несподіваний фактор, який змушує владу турбуватися за своє існування. Приклад – події в Москві на Болотній площі, які так налякали Путіна, що той почав робити все для обмеження впливу соцмереж на російських громадян. Спецслужбам сьогодні потрібно вчитися і самим працювати в соцмережах, і налагоджувати нормальне співробітництво для зміцнення національної безпеки з користувачами соціальних мереж, котрі можуть багато в чому допомогти спецслужбам у боротьбі із зовнішніми ризиками та агресією.
Pavlo:В разі повномасштабного вторгнення Росії, чи здатна Україна сама себе захистити, чи має вона достатньо зброї, техніки тощо?
Олександр Скіпальський: Якби одразу після загарбання Криму Росія розв'язала повномасштабну війну, Україні довелося б воювати партизанськими методами. Сьогодні завдяки широкому патріотичному прояву громадян та певним зусиллям владних інститутів Україна демонструє готовність захищатися, веде фактично паритетну війну з Росією, без офіційного оголошення війни. Але ми бачимо, що Росія постачає весь військовий арсенал сепаратистам, за виключенням ядерної зброї, і не дивлячись на це, Україна не тільки зупиняє цю навалу, але й успішно з нею бореться. Безумовно, в Україні недостатньо сучасних зразків зброї, і вона вимушена діяти в умовах війни, але дуже важливим елементом є підтримка України світовою спільнотою. Наше завдання – будь-якою ціною вирішити питання колективної безпеки. Найреальнішим є визнання України союзником поза межами НАТО.
y-grek:Зараз йдеться про те, що Україна може стати союзником НАТО. Що Україні це дасть, і чи не спровокує це Москву на більшу агресію?
Олександр Скіпальський: У Вашому питанні є алогізм. Якщо Україна стане союзником чи членом НАТО, то більша агресія Росії обернеться її розгромом. Не потрібно дратувати Росію погрозами, а слід відстоювати свій курс на євроатлантичне співробітництво. Оскільки ми обрали європейський курс, то він це і передбачає. Але оскільки до повноправного членства ми ще сьогодні не готові, найкраще стати союзником НАТО поза членством.
Pangelina:Як ви вважаєте, чи не потрібно провести перевірку на поліграфі серед керівного складу АТЦ для викриття зрадників?
Олександр Скіпальський: Як старий контррозвідник, я б сказав наступне. Я би розділив тих людей, хто причетний до правоохоронної системи, на дві категорії. Одна з них – та, в якої відсутній український патріотизм. І ці люди перебувають у лавах військовослужбовців і чиновників, як персони, які можуть збагачуватися і мати пільги, та, оскільки так розпорядилася доля, вони опинилися в Україні. Якби вони були в іншій державі, вони так само ставилися б і до іншої держави. Чому таких людей багато серед українських військових? Тому що, починаючи з 1994 року, посадові особи, які відповідали за кадрову політику в Україні, всіляко зловживаючи владою, фільтрували призначення патріотичних і високопідготовлених офіцерів на ключові посади, замінюючи їх на ту категорію, яка були зручна, не ставили питання про загрози для нацбезпеки, а виключно задовольнялися отриманням чергових чинів. Назву одне прізвище – Табачник. Ви бачили, що він творив, коли був міністром освіти? Він ще за Кучми не сприймав нічого українського – лише пристосовувався до української риторики і збагачувався. А ми спостерігали і вірили в казку, що все мине і буде добре.
І друге – щодо конкретних зрадників. На жаль, ми сьогодні зустрічаємо факти наявності таких. Приємно, що особовий склад СБУ, оговтавшись після руїни Януковича і його попередників, починає підвищувати свій професіоналізм і виявляти цих злочинців. Боротьба зі зрадниками має бути безпощадною.
y-grek:Як ви оцінюєте сили терористів на сході України станом на сьогоднішній день?
Олександр Скіпальський: Я оцінюю сили терористів як реальну загрозу для нашої безпеки. Головним елементом їхньої боєспроможності є наявність шляхів сполучення з РФ. Саме існування цих військових комунікацій і є джерелом підтримки боєздатності російських найманців і сепаратистів.
Economist:Якщо проведення АТО щомісяця коштує українському бюджету 1,5 мільярди гривень, а у фонді лишилося грошей буквально на кілька днів, як проводитиметься операція далі, яким коштом?
Олександр Скіпальський: Питання складне. Без грошей воювати складно, але водночас ми не повинні драматизувати. Життя показує, що не тільки бюджетні гроші захищають нашу незалежність. Сьогоднішній благодійний внесок українського народу в армію, СБУ тощо, на мій погляд, не менш визначальний, бо формує матеріальну частину наших військових, а до того ж піднімає високий дух. І ми є свідками, як і вояки, і народ засуджують недолугих чиновників, їх нерозторопність і небажання своєчасно реагувати на наявні виклики.
Kinza:На ваш погляд, чисельність українських військ сьогодні достатня, аби впоратися із наявними задачами та викликами? Якщо так, навіщо підвищили граничний вік тих, кого можуть мобілізувати?
Олександр Скіпальський: Я би розглядав це питання не через арифметичне число, а через якісний склад. І розглядав би прийняття рішення щодо мобілізації як позитивний чинник, націлений на підвищення професіоналізму двома шляхами: залученням спеціалістів, які мають досвід за всіма напрямками, тобто людей старшого віку, які пройшли війну в Іраку, Афганістані та на Балканах, а також високоякісне професійне навчання призовників у спеціальних учбових таборах. Людей доцільно залучати до ведення бойових дій тільки після підготовки, бойового злагодження та тренувань, що сприятиме зменшенню кількості жертв. Тобто, підходити до цього питання слід розумно і висококваліфіковано. Безумовно, проведення всього цього слід жорстко контролювати. Україна – дивовижна держава: ми маємо десятки контролюючих органів, але контроль абсолютно відсутній. Спробуйте знайти справедливість у будь-якій інстанції… Тому нам потрібно терміново відроджувати механізм реального контролю, з відповідними функціями усунення проблем.
Karambol:Пане Скіпальський, рано чи пізно бої на Донбасі скінчаться, а що тоді? Що робити країні з такою купою озброєних людей? Як працювати з населенням Донбасу, частина якого все одно вважатиме українську армію не визволителями, а "карателями", тими, хто зруйнував їхні домівки та забрав життя мирних жителів? Ви бачите, як можна вибудовувати роботу в цих напрямках? Дякую за відповіді.
Олександр Скіпальський: Гарне питання. Дійсно, рано чи пізно війна скінчиться. Всі війни закінчуються переговорами – це істина, відома всім. Частина бандитів буде знищена, частина – піде в підпілля, частина – створить різні угруповання на територіях, лояльних до їхньої діяльності. Я погоджуюся, що ми повинні вже сьогодні передбачити, що боротьба з наслідками трагедії на Сході буде довготривалою.
Що б я порекомендував? Силовому компоненту – все ретельно документувати, що відбувалося. Знати всіх, хто зі зброєю в руках виступав проти власного народу. Створювати у спецслужбах відповідні підрозділи, які б починали працювати на перспективу. Залучати державні і громадські організації по документуванню злочинів і проти людства, і проти конкретних громадян. Є свідки, і в роботу потрібно включатися терміново. Слід вже починати роботу по збереженню доказової бази проти злочинців, щоб період протистояння зменшити в майбутньому.
Мене дивує, коли затриманого заступника мера Слов'янська Самсонова, який вороже до України діяв під час перебування там терористів, було відпущено на свободу, і він продовжує перебувати там, взяв собі на озброєння людей. Якщо з таким підходом боротися з наслідками, то ми їх ніколи не подолаємо. Таких людей треба ізольовувати від суспільства, а не відпускати і надавати адміністративні повноваження.
polit_ua:Коли, по-вашому, на Донбасі знову буде мирне життя? Скільки часу, за Вашим прогнозом, знадобиться, аби закінчити АТО, роззброїти населення, у якого зараз на руках опинилася купа зброї?
Олександр Скіпальський: Терміни не є визначеними. Це питання багатоскладове. Якщо говорити про певну умову – як тільки Росія припинить свою агресію і допомогу агресорам, то ситуація вирішиться протягом одного місяця. Залишки цих недобитків будуть виловлені в лісопосадках, старих шахтах, підвалах протягом місяця.
polit_ua:Деякі експерти – і вітчизняні, і міжнародні – час від часу говорять про загрозу того, що з подій на Донбасі може розпочатися третя світова війна. Чи погоджуєтеся Ви з ними?
Олександр Скіпальський: Я погоджуюся. Належу до аналітиків, які вважають, що в разі продовження або початку повномасштабної агресії Україна не залишиться одна. Тоді може спалахнути третя світова війна. Але хочеться вірити, що в Росії достатньо розумних військових, які переконають Путіна, що після цього Росія як держава з карти світу зникне, і лишаться тільки певні анклави.
polit_ua: Олександре Олександровичу, вчора ввели санкції вже третього рівня проти Росії – як Ви думаєте, чи стримає це агресію Росії, вона відведе свої війська від кордону, припинить постачати бойовиків та зброю? І якщо ці крайні заходи не подіють, то що тоді робити світові, Україні, чи на неї впливати?
Олександр Скіпальський: Переконаний, що введення санкцій і – головне – міжнародна реакція на дії Росії є дуже важливим стримуючим фактором агресивних апетитів Путіна. Зусилля світу будуть зміцнюватися, та й Україна набиратиметься досвіду, що ми й робимо. Тому хочеться вірити, що Росія відмовиться від подальшої ескалації і припинить кровопролиття.
Ilona Makedon:Чи є зв'язок між вбивством Бабаєва, замахом на Садового, спробою теракту в Дніпропетровській ОДА, замахом на Кернеса та постійними повідомленнями про замінування в Києві? Це внутрішня проблема чи спроби дестабілізації ззовні? Чи здатні наші силовики протистояти подібним терористичним загрозам?
Олександр Скіпальський: Взаємозв'язок, безумовно, існує. Якщо керуватися законами логіки, то видовим аргументом є чинник нестабільності в Україні, чинник війни і чинник певної політичної кризи. Все це породжує відмінні по суті, але загальні родові прояви тих дій, що перераховані в запитанні.
Щодо спроможності я раніше говорив, додам, що наші спецслужби відроджуються, але критерії їхньої спроможності, існування певних кадрових проблем вимагають корінного підходу до їхнього переформатування з боку Президента Порошенка. На мій погляд, сьогодні питанню вдосконалення роботи наших спецслужб не приділяється достатньої уваги. Щодо рівня загрози – навіть із точки зору самих силовиків, ми мусимо бути пильними, але ці терористичні загрози потрібно нейтралізовувати специфічними методами.
Вадим Немо:Товарищ генерал,почему в Донецке в СБУ до сих пор начальники отделов не заменены, в частности, руководитель "наружки"?
Олександр Скіпальський: Абсолютно правильне питання. Я думаю, що це відсутність достатнього досвіду з боку керівництва СБУ і бажання цього керівництва пройти між крапельками – задовольнити ситуацію, не ризикуючи власною репутацією.
Pangelina:Наскільки, за вашою оцінкою, відрізняються можливості СБУ та ФСБ?
Олександр Скіпальський: Потенційні можливості в чомусь схожі. Єдине – СБУ щонайменше 15 років заколисували вічною дружбою з Росією, а ФСБ в цей час проходила вишкіл у "гарячих точках" на Кавказі і успішно впроваджувала агентурні позиції в Україні. Безумовно, президент Росії, будучи вихідцем зі спецслужб, набагато більше розуміє роль і завдання, ніж наші цивільні президенти. Але потенційні можливості багато в чому схожі, бо ми – вихідці з колишнього Радянського Союзу і маємо спільну школу спецслужб у минулому.
Pangelina:За інформацією у ЗМІ, в Росії є практично вся інформація, якою володіла СБУ на початку року. Як це відображається на її роботі?
Олександр Скіпальський: Безумовно, негативно. Росія завжди протягом 23 років володіла інформацією, в тому числі по СБУ, набагато більшою, ніж СБУ володіла даними по ФСБ. Після відомих подій і на Майдані, і втечі Януковича та керівництва СБУ, передислокації в Крим не тільки оперативної розвідінформації, а й зразків озброєння і техніки, це – значна втрата, яка ускладнює відновлення успішної роботи служби.
Pangelina:СБУ у січні та СБУ у липні. Чим вони відрізняються?
Олександр Скіпальський: Відрізняються. Якщо в січні абсолютна більшість оперативного складу була деморалізована та дезорієнтована не тільки подіями, а й спробами виступати проти власного народу, то особовий склад нинішньої СБУ з усіма військовослужбовцями демонструє прояви високого патріотизму, самопожертви в боротьбі з російською агресією. Не можу не сказати про недостатньо принципову позицію в питаннях ліквідації контрабандних схем, діяльності "смотрящих" тощо.
Pangelina:Як ви оцінюєте Наливайченка на посаді голови СБУ?
Олександр Скіпальський: Суб'єктивне питання. Оцінка також буде суб'єктивною. Я думаю, що з часом з Наливайченка буде успішний бізнесмен, а, враховуючи дружбу з олігархами, можливо, й олігарх.
Pangelina:Чи не вважаєте ви, що потрібно законодавчо (наприклад, через Конституцію) обмежити (заборонити) можливість обіймати посади в уряді або бути держслужбовцем середньої та вищої ланки, бути обраним до Верховної та місцевих рад для людей, що не народилися в Україні, а отримали громадянство, наприклад, через шлюб чи просто за своїм бажанням?
Олександр Скіпальський: Я би не перебільшував роль обмеження права людини. Я абсолютно переконаний, що високопрофесійно діючі спецслужби спроможні в рамках законодавства встановити істину серед вказаних категорій.
Chitay:Вы, как человек военный, должны понимать, что наблюдается полный крах Украины. То, за что боролись индивиды на Майдане, получили жители востока страны. Они получили свободу от царства идиотов, которое полегло под запад. А теперь их, непонятно за что, в прямом смысле, истребляют, стирают с лица Земли. Остался ли хоть где-нибудь в киевском цирке уродов хоть какой-то отголосок здравого смысла? Ведь никто не понимает, что все старания бесполезны, повсюду бойкоты, воевать хотят только полные идиоты. В ваших силах повлиять на ситуацию, остановить этот беспредел. Действуйте, иначе скоро огонь дойдёт и до Киева!
Олександр Скіпальський: Я, як людина військова, розумію, що Ви в чомусь озлоблені і в чомусь дезорієнтовані. Я думаю, що Україна якраз відроджується. За бездіяльність протягом багатьох років Україна розплачується нинішніми проблемами. Але кожна країна в нашому світі мусить робити все, щоб бути спроможною захисти свій суверенітет і незалежність. Я погоджуюся, що є проблеми всередині країни, в тому числі й серед владних інституцій. Але, переконаний, що ті хлопці, які пройшли полум'я війни на Сході, повернувшись звідти, не захочуть жити в умовах відкатів, хабарів, фальсифікації судових, кримінальних, оперативно-розшукових і інших справ. Вірю, що злочинці у владі доживають останні місяці. Переконаний, що мирний вогонь слави України буде завжди горіти в місті Києві.
Paner:Александр Александрович, вы, как контрразведчик с огромным опытом, понимаете, что сегодняшнее состояние дел в Украине – результат полного провала именно контрразведки. Конечно, можно все сейчас свалить на "легитимного президента" Януковича. Но то, что в Крыму подавляющее большинство сотрудников СБУ оказались, мягко говоря, не патриотами, это факт. То, что в начале апреля СБУ и МВД "проспали" ситуацию на Донбассе – тоже факт. Создается впечатление, что в "компетентных органах" (специально написал в кавычках) работают некомпетентные сотрудники. Понятно, что верхний эшелон этих структур назначался не по профессиональным качествам, а по принципу личной преданности. Но численность СБУ около 50-ти тысяч, эти люди проходили длительные проверки, за каждого нового кандидата кто-то поручался. Поэтому я осмелюсь и Вас назвать виновным в сложившейся ситуации.
Вы занимали высокие посты, а, значит, причастны к подбору и назначению сотрудников высшего звена. Надеюсь, АТО закончится в ближайшее время (я думаю, не позднее начала октября). И вот тогда встанет вопрос о проведении серьезных реформ во всех силовых ведомствах. И реформы эти должны начаться с подбора личного состава, а не с изменения организационно-штатной структуры (как это обычно делается, переставили слова в названии структуры и все, реформу провели). Прошу Вас оценить возможность проведения коренных реформ, есть ли для этого специалисты, сколько времени может на это уйти?
Олександр Скіпальський: Я перебував на керівних посадах у розвідувальних структурах України і абсолютно не знімаю відповідальності з себе особисто та несу певне психологічне навантаження за трагічні події, що відбуваються, за те, що їх можна було уникнути. Водночас хочу сказати, що я не підігрував ні президенту Кучмі, ні президенту Ющенку, ні президенту Януковичу, ні керівникам СБУ, МО, а мав багато в чому відмінну позицію і бачення розвитку подій. Не буду їх перераховувати – все можете знайти в моїх статтях, виступах та інтерв'ю тощо. Єдине в чому я себе найбільше засуджую – у недостатній рішучості і принциповій боротьбі з процесом злочинного накопичення капіталу високими посадовими особами, бо саме цей процес гальмував, перешкоджав зміцнювати структури нацбезпеки, які, в свою чергу, боролися б з усім комплексом злочинних дій представників влади. Повністю погоджуюся в тому, що необхідно у недалекому майбутньому провести корінні реформи структур СБУ, розвідок та інших правоохоронних органів. Безумовно, на сьогодні є професіонали, яких потрібно буде залучити до навчально-виховної роботи. І цей процес вимагатиме тривалого часу.
Pavel Kachura:Сегодня решается судьба Украины, её независимости.Общество, раздираемое социальной несправедливостью, политическим антагонизмом, мощнейшей пятой колонной, полным отсутствием границ, решительностью огромного соседа нас уничтожить, одним словом, имеем полный набор "болезней", когда врачи в подобных случаях говорят, что пациент не имеет ни малейших шансов выжить. И только небольшая часть общества проявляет изумительную волю к борьбе за Украину. Они, не колеблясь, кладут на алтарь независимости всё, и жизнь в том числе. Борьба этих людей поражает воображение. Майдан, а теперь вот новое испытание. Средства идущие на армию разворовываются. Уважаемый Александр, дайте прямой ответ: есть ли в Украине патриотическая военная элита, способная помочь защитить страну? Я прошу не комментировать назначение министром обороны молодого человека, который проявляет чудеса храбрости на уровне командира роты. Но такое впечатление, что в Украине нет военных специалистов, способных организовать военные реформы, ибо для реформ самое время. И есть ли в стране аналитический центр, где бы накапливались материалы для анализа и военных реформ. И почему все военные специалисты самоустранились от решения проблем государства? Такое впечатление. Спасибо за ответ.
Олександр Скіпальський: Дякую за серйозне запитання. В Україні, безумовно, частково сформована військово-політична еліта, і головне завдання Президента Порошенка, якщо він не бажає повторити шлях попередників – зібрати еліту в єдиний кулак, навіть у рамках аналітичних центрів, інституцій і використати могутній інтелектуально-патріотичний ресурс, а не робити поспішних і непрозорих призначень. Військові спеціалісти не самоусунулися – вони доволі часто спілкуються між собою. Це влада усунулася від них, бо прихід патріотичної еліти нанесе нищівний удар по тих схемах накопичення капіталу, які прийнято називати злочинними.
Дмитрий Гнатюк:Александр Александрович, в последнее время СМИ сообщают, что в штабе АТО много предателей, из-за этого данная АТО неэффективна, и много наших патриотов гибнут. Как вы считаете, идет работа по выявлению данных субъектов, которые сливают информацию наемникам и ФСБ РФ?
Олександр Скіпальський: Контррозвідка відроджується, але оцініть самі. З перших днів протистояння України і Росії в Криму мною і десятками більш досвідчених за мене генералів піднімалося питання про термінове відновлення повноцінної діяльності структур військової контррозвідки. На сьогоднішній день на папері існує структура, але не існує повноцінної військової контррозвідки з усім потенціалом технічного і кадрового забезпечення для успішної боротьби зі шпигунами, зрадниками, боягузами, панікерами і т.д. Запитайте пана Наливайченка і пана Президента.
Дмитро Дмитренко:Александр Александрович, объясните, пожалуйста, почему в ООН нельзя игнорировать право вето России на ввод миротворческой военной миссии? Ведь весь мир видит, кто стоит за "ополченцами"из "ДНР" (террористическая организация. - ред.) и ЛНР. Почему на это закрывают глаза в ООН?
Олександр Скіпальський: Шановний друже, сьогодні світ опинився перед руйнацією напрацьованого багатьма роками механізму міжнародних домовленостей і зобов'язань. Дуже мало є дієвих міжнародних структур, які спроможні впровадити мир і зупинити війну. Якщо порушити основні принципи діяльності ООН – це буде негативний внесок у діяльність цієї структури, що може штовхнути світ у хаос та некерованість.
Rita Lavirko:Александр Александрович, внутри России начинаются движения и сопротивления против режима Путина. Россияне становятся сознательнее и не хотят, чтоб на всех вешали ярлык "фашисты и убийцы". Как Вы думаете, не будет ли такая точка зрения, противоречащая Путину, подавлена властью? И еще вопрос: есть ли шанс у нашей власти стабилизировать ситуацию в Украине? Спасибо.
Олександр Скіпальський: Я дуже хочу вірити, що російський народ, який, до речі, за всю свою історію ніколи не був багатим і щасливим, зрозуміє, як його обдурюють ті, хто грабують, і зовсім по-іншому поведе себе. Такі можливості, природно, існують, і ми, українці, повинні допомагати росіянам розкрити очі на правду.
Щодо стабілізації ситуації в Україні – у нас немає іншого вибору. Але потрібні дії, і дії не тих політиків, які уникають правди і лукавлять, а дії і заяви не всім зрозумілого політика Олега Ляшка.
Moral:Олександре Олександровичу, хто потрапляє у нас до військового керівництва, якщо навіть зараз, під час війни, розкрадається допомога, яку надсилають волонтери, небайдужі тощо? У кого красти – у тих хлопців, які гинуть та втрачають здоров'я там, на передовій?! Як із цим можна боротися? Хто має карати таких "керівників", і чому це не робиться?
Олександр Скіпальський: Погоджуюся з Вашою оцінкою На мій погляд, абсолютно недостатньо і неефективно працюють органи військового правопорядку, військової юстиції, військової прокуратури та контррозвідки. І, безумовно, це впирається в недостатньо принципову позицію РНБО і Президента.
Cfyz:Древние философы говорили так: если начало неправильное, значит, и конец неправильный. Объясняю: независимое государство Украина начали создавать партноменклатура КПУ и КГБ, основная задача была побыстрее все поделить. Донецкий клан, днепропетровский клан, жесткая борьба, Лазаренко, Щербань и т.д. О государстве никто не думал, да и сейчас мало кто думает. Строили не государство, а бизнес-территорию.Кто дорвался до власти – тот и наверху. Ни конституции, ни законов, ни правоохранительных органов. Ну что мне вам рассказывать, вы все это знаете лучше меня. Создали несправедливое государство, где человеку места нет. Все для олигархов. Вы знаете, не хочу быть нескромным, но я давно говорил, что в случае войны никто это государство не пойдет защищать. Кому оно надо? Олигархам? Ну, пусть они его и защищают, а не хотят. Деньги зажали и кто куда. Кто в Лондон, кто в Канны и т.д. Теперь давай со всех налог на армию 1,5 %. В лучших традициях, с народа последний клок шерсти. Когда отменят законом офшорные зоны? Что будет дальше с этой территорией бизнеса под названием Украина? Если политики не могут строить справедливое государство в интересах народа, может, стоит закончить этот проект? Может, стоит пригласить варягов на власть: немцев, японцев, поляков, чехов, создать такой себе консорциум по управлению Украиной?
Олександр Скіпальський: Безумовно, розумію Ваш філософський скептицизм, розумію і погоджуюся з оцінкою проблем, які Ви озвучили. Але як українець, я ніколи не погоджуся закінчити проект розбудови Української держави, бо це є віковічною мрією мільйонів українців у минулому і сьогоденні. Закінчиться війна, скоро вибори – думайте, за кого будемо голосувати. Не обирайте явних ворогів, зрадників, пристосуванців. Обирайте тих людей, яких Ви знаєте протягом багатьох років по їхніх діях, а не словах. Тоді багато що зміниться.
Фото Віктора Ковальчука
Наши стандарты: Редакционная политика сайта Главред
Читать Главред в Telegram
Главред в Google News
