У глобалізованому світі Фейсбуку та інтернет-банкінгу міжнародна злочинність стає дедалі мобільнішою. Грабіжники перекваліфіковуються у кібер-злочинців, а політики йдуть у тінь, ховаючи свої статки в офшорах.
За сучасним кримінальним світом пильнує Міжнародна організація кримінальної поліції, якщо скорочено — Інтерпол. У кіно, як правило, агенти Інтерполу асоціюються із лазерами, новітніми приладами прослуховування та неймовірними авто. Але насправді — це не шпигунська історія, це перш за все глобальна розшукова база даних. На даний момент, до організації долучилось понад 190 країн світу.
Управління Інтерполом здійснює Генасамблея, її Виконавчий комітет та Генеральний секретаріат. Саме Генеральний секретаріат ухвалює ключові рішення, а їх кожного дня випадає чимало. До центрального офісу Інтерполу щоденно надходять запити, в яких "відмічений кольором" статус розшукуваної особи. База організації налічує понад вісім з половиною тисяч громадян, що підозрюються у скоєнні злочину.
Що означає "червона картка"?
За останні кілька років через складну політичну ситуацію у списках Інтерполу опинились понад десяток українських екс-чиновників. Аби зрозуміти, що означає "червона картка" поряд із прізвищем розшукуваного українця, ми звернулись до адвоката, партнера VB Partners Дениса Бугая. Експерт пояснив, що відповідні картки присвоюють суб'єктам залежно від мети розшуку в загальній розшуковій базі Інтерполу. У випусках новин журналісти неодноразово вказували на той факт, що екс-президент Віктор Янукович або екс-голова Нацбанку Сергій Арбузов відмічені "червоною карткою". Так, за словами Дениса Володимировича, саме ця картка є найбільш поширеною і означає розшук підозрюваного / обвинуваченого / засудженого для екстрадиції.
Вимоги до "червоної картки" жорсткі: злочин, за який розшукується особа — є злочином в більшості країн світу. Покарання за цей злочин — не менше 2 років позбавлення волі або невідбута частина покарання становить не менше 6 місяців.
Існує ще "жовта" картка — розшук осіб, зниклих без вісти, "блакитна картка" — збирання останніх відомостей про особу та його місце знаходження в інтересах кримінального провадження та "чорна картка" — невпізнані трупи.
За "кольоровим рейтингом" Інтерполу потенційних злочинців позначають "зеленою карткою", а "оранжевою" — об'єкти, що містять серйозну загрозу власності або здоров'ю людей. Злочинні схеми та знаряддя злочину позначають "фіолетовою карткою".
Міжнародний розшук осіб здійснюється через посередництво національного Центрального бюро Інтерполу і проводиться на території кожної з держав, які беруть участь у розшуку відповідно до норм міжнародного права, а також відповідно до національних нормативно-правових актів.
Важливо, що організація дотримується політичного нейтралітету. Адже 3 стаття статуту Інтерполу "суворо забороняє" займатися втручанням або діяльністю політичного, військового, релігійного і расового характеру.
Увага! Розшукуються українці
Варто зазначити, що саме через політичну складову експерти Інтерполу зняли зі свого розшуку частину екс-чиновників з України. В організації заявили, що всі підозри, пред'явлені екс-главі МВС Віталію Захарченку України та генпрокурору Віктору Пшонці, пов'язані безпосередньо з політикою, тому розшук цих осіб суперечив статуту Інтерполу. У іншому випадку, Комісія не знайшла політичної складової в розміщенні "червоних карток" екс-чиновників — братів Сергія та Андрія Клюєвих та екс-міністра енергетики і вугільної промисловості Едуарда Ставицького.
Як зазначає адвокат Денис Бугай, особа, що перебуває під підозрою, може попередити присвоєння "червоної картки". Існує спеціальна процедура "попереднього оскарження" рішення про публікацію в розшук, яка передбачає розгляд скарг ще до публікації картки. Показовим прикладом такого оскарження є справа депутата Олександра Онищенка. Комісія розглянула скаргу українця на незаконність його розшуку ще до публікації "червоної картки" Генеральним секретаріатом.
Хоча Інтерпол є міжнародною організацією, бувають випадки, коли окремі держави намагаються використати її для угамування власних інтересів. Серед окремих пострадянських держав існує практика використання інструменту Інтерполу для кримінального переслідування бізнесменів із метою заволодіння їхніми активами.
Останнім часом через канали Інтерполу розшукують дедалі більше українців, яких звинувачують у розкраданні державних коштів. Деякі громадяни користуються правом опротестувати розшук і довести політичну вмотивованість переслідування.
Зважаючи на всю складність процедури міжнародного розшуку, слід пам'ятати один із засадничих принципів кримінального судочинства — презумпцію невинуватості. Особа вважається невинуватою у скоєнні кримінального правопорушення, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Наши стандарты: Редакционная политика сайта Главред