На сайті "Главред" відбувся чат із політологом, директором Центру дослідження проблем громадянського суспільстваВіталієм Куликом. Спілкуючись із читачами, він розповів, чи є безвіз для України вирішеним питанням, і як довго він діятиме, наскільки вигідними сьогодні є позиції Росії у світі, чи не вичерпав себе "мінський формат" врегулювання конфлікту на Донбасі, наскільки серйозна сьогодні ядерна загроза з боку Північної Кореї для світової безпеки, чи піде Педро Аграмунт з посади президента ПАРЄ, а також чи доцільний зараз візовий режим із Росією.
Подаємо стенограму чату з Віталієм Куликом.
Allazimina:Чи є електоральні перспективи у нових партій? Зможуть вони розкрутитися до виборів?
Віталій Кулик:За наявності ресурсів — інформаційних, адміністративних, медійних — розкрутити партію можна за квартал. Якщо партія буде вигідно позиціонована, вже на можливих дочасних виборах цього року такі проекти можуть взяти нішевий сегмент розчарованого електорату. Наприклад, до парламенту можуть потрапити партії, які позиціонуються як антиістеблішментські — такі собі політичні "неполітичні проекти".
Allazimina:Навіщо борці з корупцією та НАБУ провокують олігархат? Вони діють в інтересах США чи однієї з груп цього самого олігархату? Сподіваюся, ви не будете говорити про незалежність НАБУ. :)
Віталій Кулик:Я не звинувачую НАБУ в політичних замовленнях. На мою думку, НАБУ як структура перехідного етапу, враховуючи специфіку українських державних інституцій, проявляє багаторівневу лояльність до всіх зацікавлених сторін: у цьому питанні вони лояльні до інтересів США, тут вони прислухаються до бажань Банкової, а там приймають до розгляду подання від Шабуніна. І, таким чином, намагаються довести свою ефективність і незаангажованість.
danylo_kruk:Як ви ставитеся до перетворення "Арки дружби народів" на ЛГБТ-веселку? Чи єдине і чи розумне це рішення?
Віталій Кулик:Я не розумію цієї ініціативи, проте вітаю будь-який перфоманс. Це може бути місцем дискусій між прибычниками та противниками ідеї захисту прав ЛГБТ, місце батлу. :)
Tomas:Безвиз для Украины — это уже решенный вопрос, или есть факторы, которые могут сорвать эту #перемогу?
Віталій Кулик:З моєї точки зору, безвіз таки буде. Але питання — наскільки довго він буде, і хто ним скористається. В ЄС відбуваються процеси фрагментації, зростання ксенофобії та бажання закритися. Розширення безвізового простору підтримується сьогодні лише 60% громадян, і не факт, що у недалекому майбутньому деякі країни ЄС не почнуть виходити з безвізового режиму. Але ж це не проблема України, це — проблема ЄС. Ми своє домашнє завдання виконали.
Окрім того, з мінімальною зарплатою в 3200 гривень подорожувати Європою доволі складно, а робочих місць там майже немає.
А в цілому, безвіз — це перемога.
Smilik:Чому голова російського МЗС так часто веселить спільноту "ляпами" та обмовками, напевно, найчастіше, чим будь-хто інший?:) "Лаоська народна республіка" замість Луганської -то по обмовка по Фрейду?)
Віталій Кулик:Мабуть, тому що пан Лавров перейнявся проблемою іміджевого позиціонування — потрібно ж якось боротися з мемом "унылая лошадь". Ось він і гуморить.
Якщо серйозно, то використання подібних форм у політтехнологіях зветься відволіканням від суті його заяв та дій. Медійна спільнота бере в фокус уваги "Лаоську народну республіку" і не помічає важливих позицій щодо безкоштовного надання електроенергії, збільшення допомоги тощо.
Smilik:Пане Кулик, будь ласка, розкажіть про вашу подорож: скільки країн ви відвідали; яка з них вразила найбільше й чим; яка — у чомусь є взірцем для України; і — незручне питання — український політолог справді настільки круто заробляє, що може собі дозволити ледь не навколосвітню подорож?:)
Віталій Кулик:Почну з головного — з ціни питання. Щоб подорожувати навколо світу, квитки слід купувати за півроку до подорожі, шукати знижки і так званий "помилковий тариф". Мені квиток Мадрид—Ліма—Шанхай—Мадрид обійшовся в 560 євро. Ми не проживали в готелях і не брали трансферти, а наш спосіб подорожі — це наплічник, каучсерфінг (система гостинності) та економ-режим. Якщо хочете повторити наш шлях, звертайтеся до Юлії Шкурко та компанії Make My Trip. Я вже 10 років з ними їжджу. Наша подорож тривала два з половиною місяці. Ми побували в Перу, Еквадорі, в тому числі на Галапагоських островах, Іспанії, Німеччині, Великобританії, Японії, Південній Кореї та Китаї.
Terri:Каковы на сегодняшний день позиции России в мире, благоприятно ли для нее складываются обстоятельства в связи с выборами в европейских странах и настроениями по отношению к ней в международных объединениях и организациях? На какие страны она действительно может опереться и ждать поддержки своих действий? Спасибо!
Віталій Кулик:На мою думку, Росія дедалі більше входить у режим міжнародної ізоляції. І спроби сформувати систему міжнародної підтримки своїм рішенням та діями, а, тим більше, політичні альянси, завершуються пшиком. Проте не можна заперечувати успіхів російської дипломатії та лобістів у просуванні так званих "м'яких форматів" дестабілізації консолідованої позиції ЄС в українському питанні. Російські лобісти працюють з ультраправими та ультралівими, активно вкладаються кошти в медійну сферу, активізовується енергетична дипломатія. Тому грошам "Газпрому" достатньо важко протидіяти, якщо спиратися лише на спільність цінностей з ЄС. Україні потрібна більш наступальна інформаційна політика та зовнішньополітична стратегія.
Fargo:Изжил ли себя "Минск", на ваш взгляд?
Віталій Кулик:З моєї точки зору, "Мінськ" сьогодні ілюструє тупиковий формат. Протягом останнього часу не було досягнуто жодних суттєвих зрушень по жодній із тем порядку денного переговорів: не відбувається обміну полоненими; не забезпечено дієвий моніторинг застосування зброї, навпаки, кількість обстрілів збільшилася; у зоні військових дій загинув американський громадянин, представник ОБСЄ; не вирішується питання розмінування; створюються умови видавлювання нелояльних до сепаратистів громадян, які проживають у "сірій зоні"; у людей забирають майно (не лише промислові активи, а й банально квартири та навіть городи тощо). Тому "Мінськ" — це формат бездіяльності. Але відмовлятися від нього є сенс тільки тоді, коли почне діяти інший. Діалог без результату завжди краще, аніж гаряча фаза військового конфлікту.
Fargo:Как изменится работа ОБСЕ после подрыва миссии на мине в зоне АТО? Ее вооружат? Будут ездить только в безопасные места? Представители США и ЕС станут чаще отказываться ехать на Донбасс? Не будут ли миссии укомплектовываться большим количеством наблюдателей из стран-симпатиков России?
Віталій Кулик:На сьогодні активізувалася робота офісу ОБСЄ у Відні з підготовки моделі озброєної місії. Поки що мова не йде про те, що це буде місія для Донбасу. Це така собі теоретична модель, яка передбачає протокол застосування зброї представниками місії, протокол ухвалення рішень, схеми оперативного командування тощо.
З іншого боку, ані в нормандському форматі, ані в мінському протягом останніх півроку тему озброєної місії ОБСЄ на Донбасі серйозно не порушували. Є окремі заяви, проте вони не містять конкретики.
Варто зазначити, що озброєна місія ОБСЄ, на яку міг би погодитися Київ, повинна мати доступ до військових об'єктів на окупованій території: складів, блокпостів, місць утримання заручників. Вона має бути озброєна не просто стрілецькою зброєю, а й системами ведення вогню. Тільки тоді можна казати про її дієвість. У складі такої місії не можуть бути присутні представники країни-агресора та її союзники по ОДКБ. В ОБСЄ є така процедура як "виключення за незгодою". Тобто якщо якась країна, де розгортається місія, не погоджується з присутністю представників певних держав, то їх викреслюють у загально-консенсусному порядку. Питання в тому, що Росія може не погодитися...
Тому озброєна місія ОБСЄ — це більш теоретична модель.
Fargo:Насколько сегодня стала серьезна угроза ядерной войны в связи с поведением Северной Кореи? Чего она вообще добивается своим ядерным шантажом?
Віталій Кулик:Північна Корея може, дійсно, володіти ядерними технологіями. У неї вже є система ракетних комплексів, здатних долетіти до Японії. Спроба США та їхніх союзників завдати точкові удари по військових об'єктах КНДР може призвести до атаки у відповідь, у тому числі із застосуванням хімічної, бактеріологічної та ядерної зброї. Але війни бояться як країни регіону, так і сама КНДР. Тому історія з ядерними випробуваннями матиме продовження в переговорному процесі та пошуку компромісного рішення, наприклад, відновлення поставок продовольства до КНДР в обмін на тимчасове припинення ядерних випробувань.
Anazako:Чи успішним є прем'єрство Гройсмана? Порівняно з урядом Яценюка він є незалежним гравцем чи маріонеткою Порошенка?
Віталій Кулик:Почну з останнього — Гройсмана не варто розглядати як маріонетку Порошенка. Останнім часом прем'єр зблизився з представниками "Народного фронту", що не може не викликати незадоволення Банкової. Окрім того, в апараті глави уряду перестали чутливо реагувати на забаганки Адміністрації президента.
Що ж до успішності уряду Гройсмана, то, з моєї точки зору, є суттєві прорахунки як у кадровій політиці, так і в рішеннях. Але Гройсман був заручником алгоритму формування уряду. Він залежав від впливу БПП, тобто Банкової, впливів інших груп, які дали йому голоси під час його призначення (фракції мажоритарників). Гройсману доводилося постійно балансувати між інтересами, а в деяких питаннях йому просто зв'язували руки. Це все не заперечує окремі некомпетентні рішення в частині промислової політики, податкової реформи, медичної реформи, децентралізації тощо. За великим рахунком, Гройсман не довів свою компетентність.
А з Яценюком порівнювати його поки що не варто — інші історичні умови.
Pangelina:Ви вірите, що у п'ятницю Аграмунт таки піде з посади?
Віталій Кулик:Є підстави казати про те, що голова ПАРЄ Педро Аграмунт напише заяву про відставку. Нема жодної політичної групи в ПАРЄ, яка б відверто встала на його захист. Позиція окремих країн не може слугувати підґрунтям для його політичного збереження. Іміджевий удар по Аграмунту був таки суттєвим. Але в ПАРЄ відсутня процедура імпічменту, тому це питання радше віри в чесноти Ради Європи.
Pangelina:Що ви думаєте про візовий режим із Росією?
Віталій Кулик:Запровадження візового режиму з Росією мало б сенс 2014 року. Як і оголошення Росії агресором на Донбасі, як і розрив дипломатичних відносин, як і введення воєнного стану тощо.
Проте на сьогодні візовий режим буде сприйнятий як завдання шкоди трудовим мігрантам та мешканцям окупованих територій та "сірої зони". Не секрет, що в'їзд на окуповану територію з України ускладнено, тому люди, які вимушені туди їздити, роблять це через територію Росії і навпаки. Потік російських громадян в Україну не настільки великий, щоб його обмеження завдало економічних збитків РФ. Але у разі прийняття закону про статус окупованих територій та іншого закріплення в законодавчих актах Росії як країни-агресора я не виключаю як розриву дипломатичних відносин із Москвою, так і запровадження візового режиму. Просто цей засіб має бути використаний у потрібному місці і в потрібний час.
Pangelina:На вашу думку, чи відповідає сьогоднішнім реаліям законодавство України у частині надання громадянства? Особливо вихідцям із Росії.
Віталій Кулик:Питання надання та позбавлення громадянства потребує суттєвого перегляду. І не лише вихідцям із Росії. Сьогодні в світі спостерігається криза інституту громадянства. Потрібно шукати нові підходи до цього питання та, можливо, застосовувати більш гнучкі алгоритми, наприклад, впровадити концепцію "відповідального громадянства", яка передбачала б і процедуру позбавлення громадянства держави.
Pangelina:На вашу думку, чи можливе створення організації-альтернативи ООН?
Віталій Кулик:Ні, не можливе. Тому що сучасна система ООН хоча і не досконала і не ефективна, але все ж таки це найбільша міжнародна організація, до якої входять майже всі визнані держави. Це певна угода про майданчик, де вирішують спірні питання, де відбувається взаємодія. ООН потрібно реформувати. Створити альтернативну світову інституцію на сьогодні вкрай важко і поки неможливо.
Sovushkyn:Может, есть смысл рассмотреть альтернативы существующей буржуазной демократии? У вас есть прекрасная идея об "ответственном гражданстве" — может, настало "время Ч"?
Віталій Кулик:Нагадаю суть концепції "відповідального громадянства". В країні відбувається перезаснування держави. Люди підписують новий суспільний договір. Це є свідомий акт політичної волі громадянина. В суспільному договорі є не лише права людини та громадянина, а й обов'язки громадянина перед спільнотою. У разі порушення цих обов'язків, людина може бути позбавлена громадянства. Після підписання угоди громадянин складає іспит на знання мови та основ нового конституційного ладу (нового суспільного договору) і набуває права голосувати та бути обраною до органів влади. Всі інші, хто не підписав угоду, мають всі ті ж права, що й відповідальний громадянин, окрім права голосу та права бути обраним (призначеним) в органи влади.
Фантастика? Є приклади, коли елементи відповідального громадянства були застосовані в Латвії та Естонії, а позитивне обмеження виборчих прав є у Данії — там голосувати мають право лише платники податків. Як бонус для відповідальних громадян може бути запровадження безумовного доходу, виплати частки від доходів, отриманих від експлуатації спільного майна (державного). Не в абстрактний державний бюджет, а безпосередньо кожному відповідальному громадянину. Таким чином можна вирішити питання пенсій, субсидій тощо.
Знову фантастика? Ні. Елементи безумовного доходу вже застосовують у місті Утрехт, Фінляндія, у Намібії, на окремих територіях Канади тощо.
Хочете знати більше? Заходьте на сторінку "Конституційна Республіка Україна" уФейсбук. Альтернатив так званій буржуазній демократії вистачає — потрібна лише політична воля відповідальних громадян.
Sovushkyn:Государство развалили не эксперты и политологи, а боты, которые пишут всякую чушь и не могут оторвать свою задницу от дивана, чтобы хоть что-то сделать для страны. :) А вопрос у меня такой: Вы как-то писали, что существующие партии себя исчерпали, и грядет эпоха "партий нового типа". Что вы имели ввиду? Лозунг "без политиков" сегодня актуален?
Віталій Кулик:Коли я казав про "партії нового типу", мав на увазі передусім їхню внутрішню організацію. Сьогодні хоч би яку партію ми будували, отримуємо КПСС. Принцип демократичного централізму на практиці завершується лідерським проектом, авторитарним внутрішньопартійним режимом. Місцеві депутати від таких партій стають просто кріпаками, яких здають в оренду різним олігархічним групами, або франшизами на відкуп. У суспільстві зростає втома від подібних партій.
Натомість у світі з'являються нові політичні сили, які ґрунтуються на принципово іншому способі організації: партії-ордени, побудовані за принципом церковної організації; партії-коаліції (об'єднання різних угруповань на спільній ідеологічній платформі); партії-мережі (інтерактивні системи мобілізації та поширення ідея без бюрократичного партійного апарату). Саме такі партії сьогодні здобувають перемогу у багатьох країнах світу: "Рух 5 зірок" в Італії, партія Макрона у Франції, "Сіріза" в Греції тощо.
Я очікую появи таких партій нового типу і в Україні. Бо це і є ті самі "неполітичні" політичні проекти, які за рахунок своєї антиістеблішментської позиції можуть здобути прихильність розчарованих виборців. І ми знову перевинайдемо політику.
Sovushkyn:Виталий, вы много сделали для становления государственной политики содействия гражданскому обществу. Были идеологом и автором Стратегии государственной политики развития гражданского общества в Украине, лоббировали принятие законов об общественных организациях и благотворительности. Фактически в логове Януковича вам удалось создать условия для возникновения могильщика режима самого Януковича — гражданского общества. Как сейчас обстоят дела в этой сфере?
Віталій Кулик:Так, Стратегія державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства була затверджена 2012 року указом президента [Віктора Януковича]. Вона передбачала розширення умов для формування демократії, участі, спрощення процедур утворення та реєстрації громадських організацій та благодійних фондів. Саме тоді нам вдалося створити базис для державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства. У ВР було прийнято два системоутворюючі закони — про громадські організації та благодійну діяльність, які стали потужним імпульсом для розвитку громадянського суспільства, яке до кінця 2013 року змогло вийти як суб'єкт у подіях на Майдані.
На сьогодні президентом [Петром Порошенко] затверджена нова редакція Стратегії і, попри певну спадковість ідей, між документом 2012 року та новим документом простежується певна невідповідність та неузгодженість. Революція Гідності вимагала розширення простору свободи, запровадження механізму участі громадян у виробленні управлінських рішень, зменшення присутності держави (бюрократії) в житті людини. Натомість із 2014 року по 2017 рік прийнято цілий кейс законів та нормативних актів, які обмежують права людини, створюють проблеми для діяльності громадських організацій та благодійних фондів, вихолощують принципи демократії участі. У такій царині, як демократія участі на місцях, тобто участь мешканців міст та сіл в управлінні своїми територіальними громадами, фактично законодавчо не врегульована. У державі відбувається децентралізація. Органи місцевого самоврядування набувають нових повноважень та отримують ресурси. Але органи місцевого самоврядування — це не громадяни, а передусім чиновники. І ці чиновники прописують механізми залучення людей до обговорення місцевої політики таким чином, щоб мати можливості для маніпуляції, неврахування позиції громади, обмеження впливу громадськості, недопущення контролю та аби не звітуватися перед людьми.
Досі не ухвалено закон про місцевий референдум, про конференцію (збори) за місцем проживання, нову редакцію закону про органи самоорганізації населення, про місцеві ініціативи та громадські слухання тощо. Уряд свідомо блокує ці питання. На чолі цієї блокади стоять ідеологи реформи децентралізації, їм не потрібна демократія участі на місцях.
Alexchuk:Правительство Гройсмана снимут? Кто в запасе у Порошенко остался? Призовут снова Яценюка?
Віталій Кулик:Уряд Гройсмана навряд чи знімуть у короткостроковій перспективі, і це не означає успіх президента. У Гройсмана просто з'явилися нові політичні партнери. У Порошенка достатньо мало кадрів, які могли б претендувати на посаду голови Кабміну. Повернення Яценюка виключаю. Але іншого кандидата, окрім Гройсмана, який міг би пройти голосування у ВР, Банкова ще не має. Можливо, до вересня голоси з'являться. Або Гройсман припинить займатися формуванням власного політичного іміджу. :)
Alexchuk:Будут ли у нас внеочередные парламентские выборы? Власть грызется и занимается торгами, Юля наращивает рейтинги. Уже все стартовали! Вон в Кривом Роге идет война отзывов депутатов горсовета. Это новая технология?
Віталій Кулик:Технологія відклику депутатів є новою. Така процедура передбачена законом про статус місцевих депутатів. Але вона настільки дивно прописана, що складається враження, що автори навмисно заклали такі норми для того, щоб партійна бюрократія змогла чинити розправу над неугодними депутатами-кріпаками. З іншого боку, наприклад, у Дніпропетровській області "Опозиційний блок" ініціює відкликання своїх депутатів-"тушок", які підтримали мера Дніпра Філатова у міськраді. У відповідь Філатов за допомогою активу партій "Сила людей", УКРОП, "Самопоміч" тощо ініціює відклик представників депутатських груп, що входять до ситуативної більшості у міськраді у місті Кривий Ріг.
Подібні випадки є і в інших містах. Але який стосунок це має до інтересів територіальних громад, до бездіяльності окремих депутатів?
Окрім того, в законі існує низка суперечливих позицій, які легко можуть бути оскаржені в суді. Наприклад, що означає невиконання депутатом, якого відкликають, програми — це ж суб'єктивна оцінка. Таких прогалин більш, аніж досить. Думаю, що протягом травня ми станемо свідками запеклого батлу в Тернопільській, Дніпропетровській, Луганській та Херсонській областях. Там планується застосовувати технологію відклику депутатів по повній. ЦВК поки мовчить...
Alexchuk:Может ли Россия организовать провокации из Приднестровья? Там же 14-я российская армия. В Одесской области постоянно сепаратистские движи. СБУ почти не реагирует. Что нам делать с Приднестровьем?
Віталій Кулик:У Придністров'ї знаходиться російський військовий контингент — близько 1600 солдат. Плюс — понад 400 представників спецслужб. Формально частина з них задіяна у так званій "миротворчій операції" під мандатом СНД у Придністров'ї. Інша частина ніби охороняє військові склади з боєприпасами у селищі Ковбасна. Згідно зі Стамбульськими домовленостями 1999 року, Москва зобов'язалася вивезти ці боєприпаси та свої військові підрозділи, але потім відмовилася від своїх зобов'язань. Проблема полягає в тому, що 80% особового складу російського військового контингенту — це люди з подвійним та потрійним громадянством (Росії, України, Молдови), які постійно мешкають на території Придністров'я, мають там сім'ї. Спроба масової ротації, модернізації та заміни офіцерів та солдат була заблокована Україною та Молдовою після 2014 року. Придністров'я знаходиться між Молдовою та Україною і не має спільного кордону з Росією. Місцеві мешканці, маючи приклад Донбасу, не зацікавлені у перетворенні регіону на "гарячу точку". Проте це не знімає загрози використання РФ диверсійних груп, ведення інформаційної кампанії, проведення політичних диверсій на території Одеської області та Буковини. Також існує загроза контрабанди, зброї та незаконного перетину кордону. Але з цим наші спецслужби впораються. Після зміни керівництва адміністрації у Тирасполі риторика так званої ПМР суттєво змінилася з антиукраїнської на помірковану. Нова адміністрація розуміє всі ризики від загострення стосунків із Києвом і не хоче повторити негативний досвід "президента" ПМР Євгена Шевчука.
Korotkov:Вопрос внутриполитический. Как вы написали, что в Украине во власти установился "культ некомпетентности", а в своей статье "Акт самолюстрации" вы говорили о деинтеллектуализации власти. Это для нынешней власти актуально? Ведь много экспертов пошли во власть!
Віталій Кулик:Так, у статті "Акт самолюстрації" я писав про тенденцію до деінтелектуалізації влади. Починаючи з президента Ющенка, згорталося фінансування фундаментальних наукових програм у сфері національної безпеки. Був ліквідований Національний інститут проблем міжнародної безпеки при РНБО, суттєво скоротили склад наукових співробітників Національного інституту стратегічних досліджень, з державних аналітичних структур пішли кращі фахівці. Ситуація частково покращилася після призиву патріотично налаштованих експертів до органів влади, встановлення більш партнерських відносин із громадськими аналітичними центрами. Але досить швидко "грантожери" девальвували інтелектуальне наповнення в органах влади. Культ некомпетентності став всезагальним. Вікіпедія замінила університетський диплом. Ця тенденція набула ще більш загрозливого характеру, аніж це було за часів режиму Януковича. Тоді президент не слухав експертів, а тепер експерт — це ворог народу, якщо він критикує владу, або він працює на владу, проте не в як фахівець, а як піарник чи лобіст. Парадокси гібридного часу.
Musabaev:Удастся ли местным элитам удержать ситуацию под своим контролем? Возможны ли вспышки терроризма и дестабилизация в Казахстане? Особенно если произойдет транзит власти в Астане. Какова будет роль России в новой архитектуре безопасности в Центральной Азии? Спасибо за ответы!
Віталій Кулик:Якщо казати про Центральну Азію, то слід мати на увазі, що там сформувалися специфічні політико-правові та економічні моделі. Зміна політичного режиму може відбуватися лише шляхом транзиту влади від батьків-засновників цих країн до колективного "баші". Успіх збереження моделі та транзит влади в Туркменістані надихнув представників інших країн до його калькування. Проте ситуація в Узбекистані свідчить про збереження високої ймовірності дестабілізації, поширення політичного ісламу, проникнення терористичних груп, ведення пропаганди та агітації на користь терористичних організацій, перетворення "сплячих" груп салафітів на активне ядро місцевих філій ІДІЛ тощо. Тому місцева політична еліта потребуватиме дієвої стратегії, економічної модернізації, залучення технологій і інвестицій при збереженні відносно авторитарних форм управління. Існуючі гравці в регіоні (Китай та РФ) зацікавлені в регіональному авторитаризмі, оскільки з сильними президентами легше домовлятися. Росія намагається побудувати систему колективної безпеки та оборони з країн Центральної Азії, але протиріччя між РФ та країнами регіону не знімаються через спільну участь в інтеграційних утвореннях (Митний союз, ШОС, ЄврАзС). Країни-учасники ОДКБ обмежують свою участь у військово-політичному блоці символічними штабними навчаннями і намагаються отримати доступ до внутрішнього російського ринку озброєнь за пільговими цінами. Тож не все у Росії виходить...
Joker:Пане Віталій, ви кажете: "Росія дедалі більше входить у режим міжнародної ізоляції"... А наскільки глибоким буде цей режим? Так, Захід буде сахатися Кремля, як чорт ладану, і нести певні фінансові втрати, але ж Китай та Індія навряд чи припинять бізнесові/економічні контакти з РФ, якщо вони їм будуть вигідні... Чи зможе Захід переконати Схід у "токсичності" контактів із Росією?
Віталій Кулик:Є дві великі різниці: економічна співпраця там, де це вигідно, і союзницькі відносини та стратегічне партнерство. Китай та Індія попри дружні (насправді, так здається) стосунки з Москвою чітко послуговуються національними інтересами. Там, де це вигідно Китаю, він підтримує Росію: поставки нафти, газу, реалізація спільних транспортних проектів, торгівля. А там, де не вигідно, наприклад, будівництво вузькоколійки в Узбекистані та прокладання транспортних коридорів "Великого шовкового шляху 2.0", Китай є конкурентом РФ. Окрім того, Китай має певні види на території РФ, і у разі дестабілізації чи розвалу РФ у Пекіні сподіваються, що місцеве населення вибере стабільну КНР, а не нестабільну РФ.
Rugaru:Реванш пророссийских сил — это к выборам или к чему-то ещё?
Віталій Кулик:Я поки що реваншу як такого не бачу, хоча його елементи простежуються як в рішеннях окремих місцевих рад, так і в діях деяких політичних сил. Активне громадянське суспільство, як і спецслужби, мають реагувати на подібні виклики і створити максимально некомфортні умови для "ватної" пропаганди чи діяльності. Якщо у держави зв'язані руки правовими нормами, то громадський остракізм, публічна позиція та тиск можуть зробити набагато більше.
Наши стандарты: Редакционная политика сайта Главред
Читать Главред в Telegram
Главред в Google News
