Микола Маломуж: перед виборами Путін намагатиметься показати, що він — не яструб, а миротворець

На сайті "Главред" відбувся чат із колишнім головою Служби зовнішньої розвідки України, генералом армії України Миколою Маломужем. Спілкуючись із читачами, він розповів, чи є підстави очікувати ескалації бойових дій на сході України до кінця року та в період новорічних свят, як зміниться риторика Кремля щодо Донбасу у зв'язку з наближенням президентських виборів у Росії, чи прийнятна для України пропозиція Олександра Лукашенка про направлення на Донбас білоруських миротворців, чим шкідливі Мінські угоди, чим небезпечний нинішній конфлікт між Україною і Польщею, які країни сьогодні створюють найбільше викликів і загроз для світової безпеки, а також чи може поведінка КНДР призвести до початку ядерної війни.

Подаємо стенограму чату з Миколою Маломужем.

"Направлення в Україну білоруських миротворців не вирішить проблему Донбасу…"

Konn:Миколо Григоровичу, хотілося б почути ваш прогноз відносно того, як розгортатимуться події на Донбасі до кінця цього року та в новорічні свята? Як ви оцінюєте вірогідність ескалації бойових дій у цей період? Які напрямки противник може намагатися "прорвати"?

Микола Маломуж: За оперативною інформацією, Росія і бойовики не планують масштабних наступальних операцій перед новорічними святами, але окремі провокації будуть продовжуватися. Світовій спільноті буде демонструватися зниження бойової активності і досягнення якихось домовленостей на свята.

Інакше активні військові операції повністю викриють реальні наміри бойовиків і Росії, і це призведе до потужної міжнародної консолідації проти них.

Тим більше, наші ЗСУ не допустять жодних проривів, і бойовики про це знають.

Sidor:Лукашенко предлагал отправить на Донбасс белорусских миротворцев. Насколько для Украины приемлемо такое предложение? И чем для нас оно чревато?

Микола Маломуж: Можна чітко стверджувати, що направлення в Україну білоруських миротворців не вирішить проблему Донбасу. Натомість це відкриє додаткові перспективі для Росії щодо контролю за допомогою такого миротворчого контингенту наших територій.

Тож реальний миротворчий контингент повинен бути під егідою ООН та має складатися з представників незалежних країн.

Massimo:Як відомо, під час останнього голосування Генасамблеї ООН за резолюцію по Криму, зокрема, Білорусь висловилася проти. Питання: а наскільки доцільно Україні і далі залишати столицю Білорусі головним переговорним майданчиком для врегулювання ситуації на Донбасі? Взагалі, чи можна довіряти Лукашенку, який начебто демонструє свою дружність до України, навіть приїжджав у Київ із візитом, але при цьому формує всі свої рішення у повній відповідності до інтересів Кремля?

Микола Маломуж: Білорусь, на жаль, йде в фарватері політики Росії, тож вона на Генасамблеї інакше голосувати не може. Для об'єктивності ведення переговорів, особливо на вищому рівні, переговорним майданчиком повинна бути обрана столиця однієї з нейтральних країн: Гельсінкі або Женева. Це буде забезпечувати ефективний переговорний процес, недопущення будь-яких впливів та контролю над учасниками переговорів.

На даний момент Лукашенко має роздвоєну позицію, тому тільки за його легальними діями треба судити про його позицію щодо Україні.

Global: Как Вы относитесь к обвинениям в сторону Лукашенко и к призывам разрывать дружеские отношения с Беларусью?

Микола Маломуж: Найбільш мудра політика — зберігати нормальні і дружні відносини України і Білорусі, навіть при тому, що Білорусь входить до складу союзних держав. У нас багато спільних інтересів, які ми можемо розвивати, і Лукашенко на це йде. Часто він займає відмінну від російської позицію щодо України. І завжди це потрібно розумно використовувати.

Водночас він ніколи не піде на пряму конфронтацію з Росією. Не потрібно мати ілюзій, що це станеться найближчими роками. Тому з нашого боку потрібно використовувати мистецтво ефективних офіційних і неофіційних відносин з Білоруссю в інтересах України.

Petro:Нещодавно в західних ЗМІ пройшла інформація про те, що США готуються найближчим часом запропонувати Росії план з розміщення 20 тисяч миротворців ООН на всій території конфлікту в Україні. 20 тисяч — за вашою оцінкою, це адекватна кількість? Які задачі контингент із такою чисельністю зможе виконувати? І, думаєте, Росія погодиться на це?

Микола Маломуж: Щодо розміщення 20 тисяч миротворців ООН на території, контрольованій бойовиками, хочу зазначити, що проблема не буде вирішена. Їхня діяльність буде обмежена, і Росія обов'язково включить до складу цього контингенту своїх представників. В іншому випадку Росія це просто заблокує в Раді безпеки ООН.

Тому проблему повернення територій потрібно вирішувати не контингентами, а глибокою системною роботою з глобальними країнами світу, які в союзі з Україною змусять Росію піти з цих територій.

"Жодної "чудо-зброї" у бойовиків немає, і протистояти ЗСУ без допомоги Росії вони не зможуть…"

Fargo:Нещодавно лідер ОРЛО Плотницький заявляв, що "окрім як шлях до РФ, іншого у нас немає, і нікуди ми більше не підемо, і нікуди повертатися не будемо". Проте чи розділяє такий ентузіазм "ЛНРівського" ватажка сама Росія?

Микола Маломуж: Заяви ватажків ОРДЛО Плотницького і Захарченка щодо входження "республік" до складу Росії не мають перспектив. На це не піде сама ж Росія. Тому що це буде відвертий акт окупації.

З іншого боку, міжнародне співтовариство готове виступити єдиним фронтом проти таких дій. Якщо це станеться, це буде приводом не для заяв, а для реальних жорстких дипломатичних, економічних, фінансових і навіть оборонних впливів на бойовиків та РФ.

Sidor:Наверняка, вы видели заявление Захарченко о том, что "за время конфликта донецкая оборонка разработала и изготовила образцы вооружений, которые позволяют уничтожить противника с высокой скоростью и с таким же качеством. Наступление ВСУ закончится, не успев начаться". Что за чудо-оружие могли разработать боевики, и действительно ли они способны не это? Что стоит за бравадой "наступление ВСУ закончится, не успев начаться"?

Микола Маломуж: Представники "ДНР" і "ЛНР" неодноразово заявляли про "новітні розробки" в області оборони, які, за їхніми словами, мали стати вирішальними у протидії Збройним силам України. На сьогодні практично всі підприємства воєнно-промислового комплексу на території, підконтрольній бойовиками, знецінені або вивезені в Росію. Там залишилися і функціонують тільки ремонтні виробництва. Тому жодної "чудо-зброї" у бойовиків немає, і протистояти ЗСУ без допомоги Росії вони не зможуть.

Sidor:После встречи представителя Украины на переговорах в Минске Медведчука с Путиным стало известно о том, что президент РФ намерен встретиться с главарями "ДНР" и "ЛНР". Чего можно ждать от такой личной встречи? Официально заявлено, что речь пойдет об обмене пленными. Но какой может быть неофициальная составляющая беседы хозяина Кремля и лидеров боевиков?

Микола Маломуж: Переговори Путіна з Медведчуком, а також із ватажками "ЛНР" і "ДНР" — це демонстрація "миротворчої позиції" Путіна. Цими діями Путін хоче продемонструвати свою здатність вирішувати питання, пов'язані не тільки з обміном полоненими, але й зі сприянням вирішенню Мінських угод.

З іншого боку, ці дії показують прямий вплив президента Росії на лідерів бойовиків. Загалом, це чергова гра перед майбутніми переговорами і зустрічами на найвищому рівні з керівництвом США і ЄС. А, в цілому, Росія буде намагатися тримати контроль над цими територіями.

"Мінські угоди ведуть до довготермінового "замороження" конфлікту…"

Petro:Як думаєте, чи все від неї залежне робить українська влада, аби якомога швидше припинити війну на сході? Які очевидні кроки, що повинні були бути здійснені за нинішніх обставин уже давно, і досі лишаються не реалізованими?

Микола Маломуж: На сьогодні українська влада з так званими Мінськими угодами зайшла у глухий кут. І це веде до довготермінового "замороження" конфлікту.

Без нової ефективної моделі вирішити проблему неможливо.

Цього року, перебуваючи на неофіційних форумах у Брюсселі, Німеччині та в США, більшість країн глобального рівня (США, ЄС, Китай, Японія, Індія, Бразилія) погодилися з тим, що потрібно провести нові глобальні зустрічі (типу Гельсінських угод) для визначення шляхів подолання глобальних загроз світу, включаючи недопущення ядерної війни та реалізацію "дорожніх карт" щодо окремих "гарячих" регіонів — України, Сирії, Афганістану, а також щодо ядерної програми та "Ісламської держави".

Ми працюємо в цьому форматі, і це може бути ефективною альтернативою Мінським угодам.

Що стосується термінів реалізації, то на це піде до одного року.

demchenko_d.:В одному зі своїх інтерв'ю ви розповідали, що щомісячний обіг контрабанди на Донбасі складає сотні мільйонів доларів. За вашими даними, наскільки в цьому плані критична ситуація сьогодні? Чи продовжує для когось війна лишатися прибутковим бізнесом? Яким чином це можна припинити? І скільки може тривати війна, якщо комусь вона дуже вигідна?

Микола Маломуж: Сьогодні за тіньовими і злочинними схемами через східні кордони України за різними каналами надходять різні за обсягом партії контрабандних, у тому числі наркотичних товарів. По суті, це стало прибутковим бізнесом.

Все це можна припинити, змінивши структуру влади і правоохоронних структур шляхом проведення виборів і призначення на посади високоморальних професіоналів. Але це може статися тільки тоді, коли ми виберемо нового президента, за новими правилами — парламент, призначимо новий професійний уряд, а громадянське суспільство стане основним контролером їхніх дій.

demchenko_d.:Чи володієте ви інформацією стосовно того, наскільки провідні світові держави, зокрема, США задоволені нинішньою українською владою? До яких її кроків виникають питання або претензії?

Микола Маломуж: Я неодноразово за останні півроку бував у США, де спілкувався з керівниками цієї країни, і через два тижні виїжджаю повторно.

На всіх рівнях — від Трампа до керівників спецслужб, конгресменів та сенаторів — чую незадоволення чинною владою у зв'язку з провалом проведення реформ, системною корупцією, домінуванням криміналу в Україні та формуванням тіньових схем. Особливо акцентується увага на нездатності нинішньої влади врегулювати ситуацію на сході.

Тому зміна цієї ситуації керівництвом США вважається нагальною потребою.

MistF:Спочатку були Panama Papers, потім — Paradise Papers… Всюди фігурують і українські можновладці. Навіщо на Заході оприлюднюють такі дані про українських високопоставлених чиновників зокрема? Навряд чи це випадково робиться і без жодного умислу? І чому у нас ці факти не розслідуються?

Микола Маломуж: Є не тільки повідомлення ЗМІ про офшори українських можновладців, включаючи президента України, але й надходять нові оперативні дані від керівників спецслужб США, Великобританії і Німеччини та фінансових розвідок про виведення капіталу за кордон українськими олігархами, політиками з оточення президента, а також про виведення державних бюджетних і кредитних коштів за кордон за злочинними схемами за участі українських можновладців.

Ці злочини обов'язково будуть розслідуватися новою українською владою. Поряд із цим, іноземні партнери вказують на те, що вони також готові в межах національного законодавства розслідувати такі злочини українців.

Загалом оприлюднення такої інформації про офшори — це сигнал і попередження українським можновладцям і пов'язаним із ними олігархам.

"Практично уже зараз йде "холодна війна"..."

gf_43:Миколо Григоровичу, як вибори в Росії можуть вплинути на риторику та дії Кремля відносно Донбасу? Чи зміниться його поведінка в цьому напрямку після виборів?

Микола Маломуж: Перед президентськими виборами в Росії риторика Кремля щодо Донбасу буде змінюватися у напрямку заяв щодо готовності вирішення проблем. Будуть окремі демонстрації активних дій, наприклад, щодо сприяння обміну полоненими. При цьому будуть висуватися вимоги звільнення тих людей, в яких зацікавлена Росія. Така демонстрація буде як для росіян, так і для міжнародної спільноти. Путін буде намагатися показати, що він — не яструб, а миротворець. І російська пропаганда буде формувати саме такий імідж його як кандидата в президенти.

Omega:Трамп не раз демонстрував своє бажання порозумітися з Росією. Якщо це станеться, чим це небезпечно для України? І чи може Кремль, по-вашому, розраховувати на лояльність Трампа, чи росіяни дарма раділи його перемозі?

Микола Маломуж: Я підтримую контакти з командою Трампа. І разом із американцями, європейцями та представниками інших країн "Великої двадцятки" ми відпрацьовуємо модель врегулювання як глобальних світових проблем, так і проблем України.

Тому в даній ситуації Трамп не зможе за нашою спиною домовитися з Путіним на шкоду інтересам України. Трамп мені особисто казав про те, що він буде відстоювати територіальну цілісність України і сприяти поверненню територій жорстким, але мирним шляхом.

Konn:Нас довго лякали військовими навчаннями "Захід-2017", говорили, що вони можуть бути використані ледь не в якості прикриття для початку масштабного наступу на Україну, проте все пройшло доволі чемно і спокійно. Навіщо були ці "страшилки"? Чи, можливо, ці навчання таки мали якісь небезпечні наслідки для України? Які?

Микола Маломуж: Навчаннями "Захід-2017" Росія прагнула продемонструвати НАТО свої сили. Ніякого масштабного наступу на Україну чи інші країни не передбачалося. Водночас низка політиків України використали ці навчання для нагнітання ситуації. Думаю, така позиція не сприяла стабільності і в нашій державі, і на міжнародному рівні.

Водночас Росія продемонструвала, що вона готова проводити активні операції на будь-якій території. Практично зараз уже йде "холодна війна".

Rugaru:В 2014 году было много предупреждений о том, что мирную сдачу Крыма соседние страны воспримут как сигнал "налетай — подешевело!". Какая вероятность реализации этого сценария, и как будет выглядеть карта мира лет через пять?

Микола Маломуж: Більше "здачі територій" не буде. Провина за втрату Криму лежить на українській владі, яка не змогла протистояти Росії та сепаратистським силам.

Через п'ять років зміна системи влади і суспільних відносин дозволить України завершити мирний процес, вийти на високі стандарти життя людей та стати гідним гравцем на міжнародному рівні.

Pangelina: На вашу думку, про Закарпаття ми дійсно можемо не хвилюватися, як про це нас запевняє Балога, кажучи що там всі відчувають себе українцями?

Микола Маломуж: По Закарпаттю, як і по інших регіонах, дійсно є проблема щодо можливої активізації національних та навіть сепаратистських рухів. Водночас ефективна робота влада по формуванню економічної, соціальної, національно-культурної складової, а також робота спецслужб може упередити будь-які загрози. Якщо ми пустимо ситуацію на самоплив, тим більше, якщо її загострювати та розбурхувати, то вона може мати негативні наслідки як для громадян цих областей, так і для наших відносин із країнами-сусідами. Сильна держава забезпечує ідентифікацію себе українцями будь-якої нації, включаючи закарпатців.

Pangelina:На вашу думку, наскільки зараз очищені наші спецслужби від агентів Кремля?

Микола Маломуж: На сьогодні не тільки спецслужби, але й державні політичні та інші структури мають агентуру Кремля, а виявити їх можуть лише ефективні професіонали, які сьогодні там не знаходяться. Локально проблему не вирішити — потрібні системні зміни і у владі, і у спецслужбах, тоді будемо виявляти агентів Кремля.

Igor_D.: Миколо Григоровичу, як ви розцінюєте заяву президента Молдови Додона з приводу того, що Придністров'я за жодних обставин не увійде до складу Росії, бо у нього є лише два сценарії — або увійти до складу Молдови, або до складу України? Наскільки взагалі ймовірно, що Придністров'я може стати частиною України, за яких умов це можливо, і чи потрібно це нашій країні? Дякую!

Микола Маломуж: Я займався багато років проблемою Придністров'я і можу стверджувати, що воно не увійде до складу Росії і не стане частиною України. Це — молдовська територія. І перспектива її повернення до Молдови в статусі автономії є цілком реальною.

Після зміни влади в Україні ми ініціюємо процес повернення Молдові Придністров'я за участю ЄС, США, Росії та України, а також самих Молдови та Придністров'я. Програма вже є. Молдовани та представники Придністров'я з цим згідні.

"Через конфлікт із Польщею є загроза створення "антиукраїнського поясу" на Заході…"

Petro:З вашої точки зору, чи замішана в нинішньому українсько-польському конфлікті "третя сила"? Чи тут питання тільки до поляків?

Микола Маломуж: Ми маємо давню історію стосунків із Польщею, і протиріч в трактуванні історичних українсько-польських подій вистачає. Але ефективна робота на упередження з боку української влади та діалог із поляками на рівні президентів, урядів, парламентів, церков, культурних діячів та громадськості призводили б до порозуміння з обох боків і допомагала б уникнути будь-які ескалації конфлікту та втручання "третіх сил". Сьогодні українська влада втратила відчуття реальності і можливих загроз, чим користуються як антиукраїнські сили в Польщі, так і "треті сили".

Bonapart:Що Ви думаєте про нинішній конфлікт між Києвом та Варшавою, у чому вбачаєте основні його загрози? Подейкують, що Польща сьогодні уподібнюється дещо до Росії, прагнучи нав'язати нам своє бачення нашої спільної історії — наскільки далеко це може зайти, адже з Росією ми теж спочатку дискутували на такі теми, а далі — самі чудово знаєте…

Микола Маломуж: Загострення ситуації з Польщею може призвести до жорсткої позиції проти України у двосторонніх відносинах, в тому числі в Євросоюзі. Є загроза створення "антиукраїнського поясу" на Заході, куди можуть увійти, окрім Польщі, Румунія, Угорщина, Сербія та деякі інші країни.

Причина — не стільки в Росії, а скільки в нашій неефективній зовнішній політиці. Глибоке знання ситуації і робота на упередження забезпечать недопущення таких протиріч. Ескалація напруженості стосунків із переліченими країнами може призвести до формування загрози втрати окремих західних областей України.

"Загроза ядерної війни на сьогодні носить глобальний характер..."

Fargo: Які країни створюють своєю поведінкою найбільше викликів для світової безпеки?

Микола Маломуж: На сьогодні найбільші виклики для світу створюють КНДР, Росія, Сирія, Афганістан, Ірак, Іран та "Ісламська держава". До цієї теми прикута увага всього світу. Відпрацьовується модель не тільки стримування цих країн, але й формування міжнародних запобіжників: юридичних, безпекових, технологічних та інших.

Fargo:У контексті протистояння США та КНДР часто говорять про загрозу ядерної війни. А як ви оцінюєте цю ситуацію, чи справді ми є на порозі ядерної або світової війни?

Микола Маломуж: Загроза ядерної війни на сьогодні носить глобальний характер. І позиція КНДР може бути тільки детонатором для її розгортання. Але в таку війну можуть бути втягнуті різні країни світу.

Тому на сьогодні вже створена робоча група на рівні країн "Великої двадцятки", яка працює на недопущення ядерної війни та інших глобальних загроз. Я є учасником цієї групи.

"За сім років Україна повинна стати однією з передових країн світу…"

Rikoshet:Какие процессы может запустить в обществе цепочка событий, связанная с наглыми убийствами одиозных деятелей то посреди бела дня, то посреди города? Шеремет, Вороненков, Окуева и т.д. Могли ли и должны ли были наши спецслужбы это предвидеть и предотвратить?

Микола Маломуж: На сьогодні в Україні активно діють як спецслужби, так і різні радикальні й кримінальні структури, яких готували знищувати своїх опонентів або організовувати кримінальні розбірки. У зв'язку з тим, що робота розвідувальних, контррозвідувальних і правоохоронних органів по багатьох напрямках знецінена за рахунок вимивання професіоналів і втрати оперативних позицій за кордоном і в Україні, ми й маємо такі наслідки. Спецслужби та правоохоронні органі зобов'язані, згідно з законом, виявити та упередити такі резонансні вбивства та захисти простих людей. Цього, на жаль, не відбувається. Сьогодні ситуація потребує негайного повернення в ці структури спецслужб та правоохоронних органів професіоналів високого рівня, які працюватимуть не на політиків чи владу, а будуть відстоювати інтереси та безпеку простих громадян.

Odessit:Зараз в українській Бессарабії уже достатня кількість військових?

Микола Маломуж: На сьогодні в Бессарабії проблема не стільки у військових, а скільки в наявності представників спецслужб та правоохоронних органів. Необхідно їх терміново збільшити, особливо професіоналів.

Pangelina:Як ви ставитеся до того, що у деяких містах України є пам'ятники загиблим у Афганістані та інших локальних війнах воїнам-інтернаціоналістам з, наприклад, викарбуваним "Чехословаччина 1968"?

Микола Маломуж: Я вважаю, що всі загиблі воїни в будь-яких точках світу гідні пам'яті про них, навіть якщо це будуть трагічні сторінки нашої історії. Тому якщо це пам'ятники загиблим воїнам, нашим громадянам, їх треба шанувати.

Pilgrim: Чи правда, що ви збираєтеся балотуватися на наступних президентських виборах? Якщо так, то що спонукало вас прийняти таке рішення? На які сили ви спиратиметеся? І ваші перші кроки на цій посаді, якщо так станеться, аби якомога швидше закінчити війну, зокрема, як би ви вибудовували політику щодо Росії?

Микола Маломуж: З урахуванням критичної ситуації в країні в системі безпеки, оборони, економіки, наявності системної корупції і криміналу та неефективної зовнішньої політики, особливо пов'язаної з припиненням війни і відновленням територій, я прийняв рішення балотуватися на наступних строкових або дострокових (в залежності від суспільно-політичної ситуації) виборах президента. На сьогодні за три роки у Всенародний рух під егідою Народних зборів України ми об'єднали представників громадських, професійних, інтелектуальних, військових, релігійних, міжнародних організацій та представників усіх 24 областей України для проведення системних змін у державі, в першу чергу, встановлення миру, формування нової моделі демократії з прийняттям всенародної конституції, реалізації розробленої нами програми інноваційно-інвестиційного розвитку економіки, формування високої системи соціального забезпечення, моралі, культури, розвитку всіх регіонів Україні, гармонізації відносин між регіонами, релігіями, націями та вибудовування нової системи міжнародних відносин. Ця програма проголошена 27 жовтня цього року в "Українському домі" за участю 510 керівників всеукраїнських організацій та областей України.

Після президентських виборів всенародно буде прийнята нова конституція на референдумі. За новими правилами і з новою ЦВК пройдуть вибори до парламенту. Буде сформована антикризова програма і антикризовий уряд, який за сім років виведе країну на передовий рівень розвитку. Але, в першу чергу, я врегулюю ситуацію на сході за участю моїх глибоких контактів з лідерами країн "Великої двадцятки".

Cfyz:На жаль, не повністю подивився ваше останнє інтерв'ю по телебаченню, де ви пропонуєте технічний уряд, нову конституцію та ще декілька цікавих речей. Ви можете більш детально описати, що ви реально пропонуєте, хто та як це буде втілювати в життя та в які терміни?

Микола Маломуж: У програмі системних змін у державі стартом повинні бути президентські вибори і новий президент зі стратегічною програмою розвитку держави. Після виборів президента представники громадянського суспільства виносять на всенародний референдум нову конституцію як базову модель зміни суспільних відносин і всіх інституцій влади, де передбачається нова модель безпеки, економіки, самоврядування, система виборів, формування ЦВК, ідентифікація персональних даних виборця, зняття імунітету з президента, парламентарів та суддів, жорстка відповідальність посадових осіб за виконання своїх зобов'язань та системний контроль за їхньою діяльністю представниками громадянського суспільства.

Все повинно відбутися протягом року-півтора. Разом із тим, за новими правилами мають пройти вибори до парламенту за відкритими списками і під контролем громади. Має сформуватися професійний уряд з числа розробників як стратегічних, так і галузевих проектів, які вже сьогодні напрацьовані, та формування антикризової програми на сім років.

Основний орієнтир — за сім років Україна повинна стати однією з передових країн світу, а люди — мати стандарти життя на рівні європейських.

Фото В'ячеслава Ратинського

Наши стандарты: Редакционная политика сайта Главред