На сайті "Главред" відбувся чат із директором Агентства моделювання ситуацій, політологом Віталієм Балою. Спілкуючись із читачами, він розповів, чому на Донбас потрібно вводити миротворчу місію, що зміниться після переходу від формату АТО до формату Операції Об'єднаних сил, який сценарій щодо Донбасу найбільш вигідний Росії, чи існують уже явні лідери серед кандидатів на посаду президента, чи потрібні в Україні дострокові парламентські вибори, а також чому Надія Савченко є "випадковою людиною" в українській політиці.
Подаємо стенограму чату з Віталієм Балою.
Arkadij: За час, коли в Україні Клімкін є міністром закордонних справ, в України зіпсувалися стосунки майже з усіма сусідами? Такого ще не було ніколи, за жодного очільника МЗС, хіба не так? Чому в України псуються стосунки з усіма: угорцями, поляками, румунами, про росіян і білорусів мовчу? І чим це небезпечно для України — опинитися в поясі не надто дружніх країн?
Віталій Бала: Це не зовсім так. Більше того, наші стосунки з найбільш розвинутими країнами світу ("Великої сімки" і "Великої двадцятки") значно покращилися за цей час. Що стосується поляків, угорців і румунів, то потрібно розуміти наступне: проблема не в країнах і народах — проблема у владі, яка сьогодні є в цих країнах. На жаль, в такий спосіб польська влада, а особливо угорська, вирішує свої внутрішні політичні проблеми. До того часу, поки Україна не стане сильною (в першу чергу, економічно) державою, ми завжди будемо об'єктом для вирішення інтересів інших країн.
NVSokol:Пане Віталію, на вашу думку, який сценарій щодо Донбасу був би найбільш цікавим і вигідним для Москви? До якого моменту Кремль буде зацікавлений продовжувати війну в Україні?
Віталій Бала: Росія зацікавлена в тому, щоб Донбас залишався у складі України, але мав особливий статус. Росія дуже хоче, і це видно і чути по заявах деяких колишніх політиків, пропагандистів, журналістів, зробити Україну федеративною, що, на мою думку, є дуже небезпечним для майбутнього нашої країни.
Katt:З чим пов'язане восьме місце ЗСУ в рейтингу найкращих армій Європи? Це українське військо стало таким сильним, чи настільки слабкими стають армії в Європі?
Віталій Бала: Це питання краще адресувати військовим. Але, безумовно, війна з Росією змусила Україну реформувати армію.
Katt:Як ви ставитеся до ідеї введення миротворців на Донбас, чи допоможе це, по-вашому, наблизити повернення миру на ці території або це лише "заморозить" конфлікт на роки?
Віталій Бала: Питання неоднозначне. І ніхто на сьогоднішній день не знає, чим завершиться можлива миротворча операція на Донбасі. Бо до того часу, поки Росію не примусять до миру, говорити про завершення війни проти України немає жодного сенсу. Але вводити миротворчу місію необхідно, з точки зору унеможливлення з боку Росії повномасштабної війни проти України.
Prokop:Возможен ли бунт олигархов против Путина из-за американских санкций, могут ли российские олигархи заставить Путина как-то сменить свое поведение?
Віталій Бала: Відповідь на це запитання хочуть знати всі. Думаю, навіть у США.
На мою думку, це малоймовірно, враховуючи всі заходи, які вжив Путін, щоб уникнути цього, навіть створивши свою гвардію. Але бувають і дива…
Vasilisa: Два питання: 1) що ви думаєте про таке явище як "твіттер-дипломатія" Трампа? чим з політтехнологічної точки зору обумовлено її використання американським президентом? 2) у мережі кепкують з вчорашньої зустрічі Трампа і Макрона, а саме з дивних дій Трампа, коли той прибирав лупу з піджака Макрона, або усіляких дивних дотиків, з дерева, яке привіз у подарунок Макрон Трампу — поясніть цей троллінг двох президентів, що вони хотіли сказати невербально таким чином?
Віталій Бала: 1. Найголовніша особливість такої "твіттер-дипломатії" — це її неофіційність. Тобто завжди можна змінити свою думку.
2. По-перше, кожен по-своєму сприймає ці дії. Тому ми бачимо абсолютно протилежні коментування цих подій.
По-друге, найголовніше, на мою думку, що особисті відносини між лідерами США і Франції є дружніми і сприятимуть знаходженню спільних позицій, навіть по питаннях, які їх роз'єднують. Для прикладу — Паризька кліматична угода.
Prokop:Почему, на ваш взгляд, Россия не стала отвечать на удар США по Сирии — не захотела или не смогла?
Віталій Бала: Важко собі уявити, яким чином і де саме могла бути така відповідь Росії. Якщо ми говоримо саме про військову відповідь.
Gallina: Поясніть ідею з частковим виходом Договору про дружбу та співпрацю з Росією. Чи справді, що з нього не можна вийти повністю Україні, як каже Порошенко, і чому?
Віталій Бала: З точки зору міжнародного права, наскільки мені відомо, денонсувати частину угоди можливо тільки за згодою сторін. Тобто обидві сторони, які підписали цю угоду, мають погодитися на денонсування конкретних пунктів угоди. А тепер вирішуйте самі — можливо це чи не можливо це зробити.
Sidor: Как думаете, пройдут ли спокойно майские праздники? Обойдется без традиционных провокаций в Киеве и в зоне боевых действий?
Віталій Бала: Якщо говорити про зону бойових дій, то ми маємо усвідомити, що йде неоголошена війна. А у війні засоби і методи досягнення поставлених завдань не завжди залежать від якихось дат. Хоча ще з часів Великої Вітчизняної війни певні військові операції проводилися саме з прив'язкою до конкретних дат. Україна повинна бути готова завжди до будь-якого розвитку подій на Донбасі.
Щодо Києва, то багато залежатиме від дій правоохоронних органів. Хочеться сподіватися, що вони будуть на висоті.
Stephania.S.:"На окупованих територіях значно зросла кількість прихильників союзу з Росією, зокрема з 48% у 2016 році до 60% у 2017 році", — говориться в дослідженні, проведеному з 10 до 26 грудня 2017 року українським офісом міжнародного дослідницького агентства IFAK Institut на замовлення Міністерства інформаційної політики України. Про що свідчить така тенденція? В чому Україна припускається помилок, через які не відбувається зворотній процес — від Росії? Чи може це свідчити про те, що Донбас відколеться від України остаточно, адже одне діло повернути фізично територію, інше — зуміти повернути уми людей?
Віталій Бала: Будь-яке соціологічне дослідження фіксує ситуацію на певний момент час. Якщо говорити про тенденцію, то ті люди, які залишилися на тимчасово окупованих територіях, у своїй більшості хотіли бути у складі Росії. І це правда, бо інші виїхали. Так, звичайно, частина не змогла виїхати. Але навіть по цих цифрах ми бачимо, що їх може бути максимум 40%. Та, якщо врахувати тимчасових переселенців, складається враження, що більшість буде все-таки проти вступу до складу Росії.
Це зовсім не означає, що українська влада не припустилася серйозних помилок. В першу чергу, йдеться про майбутнє України і місце Донбасу в цьому майбутньому. Якщо воно буде привабливим, більшість захоче бути в складі України, але для цього потрібно робити конкретні дії з реформування і здійснення змін в Україні.
Найголовніша проблема (і, коли почалася війна на Донбасі, я про неї говорив) полягатиме не в поверненні території Донбасу, а в можливому ментальному розриві, який відбувся. Саме подолання цього розриву є головним завданням української влади.
Viktor:Прокоментуйте підсумок революції у Вірменії… Чи означає її результат те, що Вірменія тепер позбавиться залежності від Росії? Або ж про це ще зарано говорити?
Віталій Бала: Ще рано підводити підсумок подій у Вірменії. На мою думку, проведення або не проведення дочасних парламентських виборів і результат цих виборів продемонструє, який шлях обере Вірменія.
kim639:Газпром ще не побудував "Північний потік-2", а вже почав лякати "Північним потоком-3"… У України є підстави для занепокоєння з цього приводу? І навіщо ці залякування?
Віталій Бала: Потрібно чітко розуміти, що інтереси інших країн не завжди можуть співпадати з інтересами нашої країни. І це проблема України. Якби у нас були кращі умови транспортування газу до європейських країн, напевно, ці країни не розглядали б різні "потоки". Тобто непроведення модернізації ГТС та газових сховищ, незалучення у цю сферу великих європейських газових компаній призвело до того, що європейці шукають вигідніші для себе варіанти. І Росія обов'язково на цьому буде грати у свою політику.
dim-dim:Поясніть, будь ласка, що ж насправді визнала ПАРЄ — окупацію Донбасу чи контроль Росії над ними? І чи є це тотожними поняттями? Чи у нас, наполягаючи на тому, що термін "окупація" і термін "перебування під контролем іншої держави" мають абсолютно однакове значення, видають бажане за дійсне?
Віталій Бала: Дуже влучне запитання. Насправді, на мою думку, набагато важливіше, щоб Україна визнала ці території окупованими Росією офіційно, а не приймала "гібридні закони", пояснюючи словами деяких депутатів, що йде "гібридна війна". Необхідно речі називати своїми іменами в Україні, а не сподіватися, що це зроблять наші іноземні партнери і плескати в долоні. Хибний понятійний ряд за змістом, як я його називаю, демотивує українців і дає можливості Росії говорити про громадянську війну, а іноземним партнерам — про конфлікт, а не війну.
Fadeev_Igor:Що, по-вашому, зміниться після переходу від формату АТО до формату ООС? Що це дасть? Це зможе якось принципово змінити стан речей у зоні бойових дій?
Віталій Бала: Питання непросте. Воно має кілька складових. Перша стосується військовослужбовців, які брали участь у АТО — тепер їх участь легалізована. Друга — чи можна війну назвати якимось іншим терміном. Думаю, що не можна. На мою думку, термін "гібридна війна" вводить в оману і не дає можливості або бажання приймати "негібридні" рішення і дії.
Katt:Як ви ставитеся до ідеї обрання в президенти людини з шоу-бізнесу? У нас найчастіше називають Вакарчука і Зеленського... Вони, якби взяли участь у виборах, які мали б шанси на перемогу? А ще говорять, що включення Вакарчука як кандидата в соціологічних опитування є виключно політтехнологією — чи дійсно це так? І якщо так, то навіщо це робиться?
Віталій Бала: Перше і останнє — згадуючи давньоримський вислів про те, що народу потрібні видовища і хліб, можу зазначити, що представники шоу-бізнесу можуть дати тільки видовище. Тому в нинішній ситуації буде велика біда для країни, якщо якимось чином на чолі держави стане "скоморох". Воно нам точно не треба.
Але як політтехнологічний хід тих, хто фінансує такі проекти, це може мати на меті досягнення певних можливостей для переговорного процесу з майбутнім переможцем.
Katt: Зараз усі дослідження говорять, що головними претендентами на посаду президента на наступних виборах є Тимошенко і Порошенко. Чи може ця ситуація змінитися? Хто ще має непогані шанси? Чи знову доведеться обирати між двох зол?
Віталій Бала: Насправді явного лідера немає. Розрив між першим і п'ятим місцем, за деякими останніми закритими дослідженнями, не перевищує і 5%. Тому багато буде залежати як від об'єктивної ситуації, так і від суб'єктивних досягнень або прорахунків основних кандидатів. Я б не радив сьогодні тим, хто на першому місці, на радощах пити шампанське, а тим, хто на п'ятому — пити оковиту з розпачу.
Katt:Чи матиме Надія Савченко ще якісь перспективи в українській політиці?
Віталій Бала: Я вважаю Надію Савченко випадковою людиною у політиці. Всі її дії і намагання стати політиком призвели тільки до її бажання когось підірвати та розстріляти. Вона не виправдала сподівання тих, хто залишився і залишається за лаштунками її політичної діяльності. Тому вони будуть вкладати гроші і підтримувати інші політичні проекти, в списку яких може з'явитися її сестра Віра.
polit_ua:Роз'ясніть, будь ласка, чи мають якийсь сенс Мінські угоди сьогодні, коли вже підписаний "закон про реінтеграцію", яким закріплені дещо інші реалії, ніж ті, про які йшлося в "Мінську"? Чи цей закон і ці угоди не суперечать один одному?
Віталій Бала: Мінські угоди, а точніше домовленості, були легітимізовані на засіданні Ради безпеки ООН. Всі санкції (окрім тих, що вводилися за анексію Криму) базуються саме на цих домовленостях.
Стосовно "закону про реінтеграцію" — на мою думку, один із його головних плюсів полягає в офіційному (формальному) визнанні Росії країною-агресором. А як він буде працювати — тут багато запитань.
Наші західні партнери не висловилися проти цього закону. Отже, говорити про порушення Мінських домовленостей не можна.
Росія спочатку зробила декілька заяв, але на сьогодні вона не заявляє про порушення Мінських домовленостей прийняттям цього закону.
Borys: Чому, по-вашому, Серж Саргсян мирно і добровільно подав у відставку і так легко відмовився від влади?
Віталій Бала: Думаю, він не захотів довести ситуацію до кровопролиття, а потім стати відповідальним за нього. У цьому випадку він став би ворогом всього вірменського народу. На мою думку, він прийняв єдине правильне рішення.
Rika:Що ви думаєте про те, як відбувся розгін табору ромів на Лисій горі в Києві? І як взагалі можна вирішити проблему стихійних поселень ромів?
Віталій Бала: Чесно кажучи, я не в курсі цих подій. Але в любому випадку, не можна допускати захоплення якихось територій з порушенням закону.
Rika: Була озвучена жахлива статистка — більше тисячі військовослужбовців, які повернулися з Донбасу, наклали на себе руки. Чому, по-вашому, це відбувається? Що тут повинна зробити держава, але не робить цього?
Віталій Бала: Головне, на мою думку, відсутність реабілітаційного періоду для вояків, які повернулися в мирне життя.
Tarass:Які можливості відкриє перед Україною офіційне визнання у ПАРЄ окупації Донбасу? Як Україна може використати цей факт?
Віталій Бала: Я б не перебільшував значення цього рішення. Але і применшувати його також не потрібно. Це рішення дає можливість українській стороні в інформаційному полі говорити про Росію як країну-окупанта, тим самим нівелюючи російські заяви про громадянську війну в Україні.
Yuriy_V.: Сьогодні річниця Чорнобильської катастрофи, і вже починає лунати чимало пафосних слів політиків, влади… Але, як думаєте, наскільки щирими є всі ці слова на тлі того, що під Чорнобилем збираються побудувати ядерний могильник? Хоча екологи зазначають, що це шкідливо й небезпечно, що інші країни намагаються винести подібні споруди кудись подалі, бажано навіть на територію іншої країни, а у нас неподалік від столиці розташують…
Віталій Бала: Я не є спеціалістом із питань атомної енергетики. На жаль, багато політиків, експертів, журналістів, які не мають жодного відношення до цієї проблематики, коментують наліво і направо все, що їм заманеться, вводячи суспільство в оману. Тож це питання непросте, і відповідь на нього можуть дати тільки фахівці.
qwerty123:Як гадаєте, відставка Саргсяна, якого Росія підтримувала протягом тривалого часу, стала несподіванкою для Москви? Яким чином вона може намагатися зберегти свій вплив на Вірменію, і чим для Росії так важлива ця країна? А чим Вірменії корисна дружба з РФ?
Віталій Бала: Росія ніяк не полишає своїх намагань повернути умовний Радянський Союз до життя. Недарма Путін назвав розпад СРСР великою трагедією ХХІ століття.
Щодо Вірменії, то її географічне розташування практично не дає їй можливості для маневрів у зовнішній політиці. Кордон із Туреччиною і Азербайджаном не можна назвати кордоном із дружніми країнами. І залишаються тільки Грузія і Росія.
kolos.i_42:Як ви оцінюєте ймовірність дострокових парламентських виборів уже в вересні цього року? Якщо вони таки відбудуться достроково, то які наслідки це матиме для влади, для опозиції, як може скластися картина в парламенті? Ви вважаєте такі вибори доцільними?
Віталій Бала: На сьогоднішній день нема сенсу проводити дочасні вибори. Адже криза в парламенті не переросла в велику політичну кризу в країні, виходом з якої, як правило, є дочасні вибори, що ми бачимо в країнах Європи. Тому "гадати на кавовій гущі" зараз немає сенсу, бо за великим рахунком жодна з політичних сил не готова на 100% до таких виборів, що б вони не заявляли. Це — скоріше, політична гра і шантаж як союзників, так і опонентів.
polit_ua:Віталію, як ви оцінюєте законодавчу ініціативу Порошенка, яка, зокрема, передбачає позбавлення українського громадянства тих, хто голосував на виборах у Криму? Бо не дуже зрозуміла логіка: якщо повірити даним російського ЦВК, то на вибори там прийшло більше 70% населення, то, виходить, Україна відречеться від більш ніж 70% населення півострову (ще не зрозуміло, яка частина з цих людей зберігає українські паспорти), а кого ж тоді буде повертати собі Київ, якщо там майже не лишиться українських громадян? Які ризики взагалі передбачає ця ідея?
Віталій Бала: Передусім я взагалі вважаю, що ще в 2014 році необхідно було прийняти закон про антидержавну діяльність, в якому, зокрема, було б прописано питання колабораціонізму і питання позбавлення громадянства.
Насправді я б не переживав за тих, хто голосував на виборах у Криму, бо більшість із них Україну не люблять. Можливо, з поверненням Криму, вони повернуться на свою історичну батьківщину. А охочих оселитися в Криму, крім тих, що тимчасово переїхали, напевно, буде достатньо.
ivan_sukhenko:Як ви почуваєтеся після поранення? Вже повністю вдалося відновити здоров'я? Чи задоволені ви розслідуванням тих подій? Бажаю Вам всього найкращого, а головне — здоров'я!
Віталій Бала: Дякую за добрі слова. Період повної реабілітації, за словами хірургів, буде тривати не менше року.
А стосовно розслідування — для мене особисто не зрозуміла мотивація тих, кого звинуватила СБУ. Сподіваюся, що в суді буде достатньо аргументів, щоб підтвердити їх версію.
Wrangler:Україна закриває свої води для російських суден. Чи знайде підтримку така ініціатива серед міжнародної спільноти? На які дії це може спровокувати Москву?
Віталій Бала: Сподіваюся, що таке рішення знайде підтримку міжнародної спільноти. Стосовно дій Москви, ще раз повторюю: у нас із Росією війна, і, якщо про це мало говорять на телебаченні, по радіо і пишуть ЗМІ, це означає, що війни немає. Тому Росія буде діяти так, як вважає за потрібне. А Україні необхідно приймати рішення, не озираючись на те, як буде реагувати Росія, та виходячи зі своїх національних інтересів.
Wrangler:Нещодавно вкотре повідомили про чергову тріщину на опорах Керченського мосту… Думаєте, Росія цей міст таки добудує? Яке символічне значення він має для російської влади, що вона так вчепилася в цю ідею, хоча не відомо скільки ця споруда простоїть?
Віталій Бала: Росії необхідне пряме сполучення з півостровом Крим.
А стосовно того, добудує вона Керченський міст чи ні — хочеться сподіватися, що не тільки природні катаклізми, але й діяльність патріотів не дозволять добудувати цей міст.
demchenko_d.:Чому, з вашої точки зору, КНДР раптом вирішила відмовитися від ядерних випробувань? Кім Чен Ин начебто не надто переймався через санкції… І, як гадаєте, чи задовільніть північнокорейський лідер бажання Трампа — щоб КНДР погодилася на ядерне роззброєння і підписала відповідні документи?
Віталій Бала: Минулого тижня Кім Чен Ин зібрав керівників партії вперше після нового року. На цьому засіданні він зробив дві, на мою думку, важливі заяви. Перша стосувалася призупинення ядерних досліджень та запусків міжконтинентальних балістичних ракет. Друга стосувалася нового економічного курсу, який передбачає побудову потужної соціалістичної економіки та суттєве підвищення рівня життя народу.
Мені здається, Кім Чен Ин, підвищуючи ставки у протистоянні з США і західним світом, може досягнути позитивних для себе і для КНДР результатів. І мова йде не тільки про зняття санкцій, а й про економічну та фінансову суттєву допомогу. Бо, крім цих заяв, ще раніше він неодноразово говорив про об'єднання Кореї. Можливо, Кім Чен Ин насправді є дуже добрим політиком, а уявлення про нього раніше було помилковим.
Стас Дорошенко: Запитання до вас з приводу ініціативи президента щодо створення помісної православної церкви. Очевидно, Порошенко вирішив увійти в новітню історію України не лише як президент-мільярдер, але й як релігійний реформатор, мабуть, за прикладом англійського короля ХVІ ст. Генріха XVIII. А чому ж гарант Конституції ігнорує Ст.35, яка відділяє релігію від держави? Адже зрозуміло, що питання помісності, автокефалії, канонічності і т.д. є компетенцією вузького кола ієрархів обох патріархатів і релігієзнавців, а не Порошенка чи Путіна. Переконаний, що для більшості православних українців, крім релігійних фанатиків, уся ця проблематика не є актуальною, тому що і обидві УПЦ, і РПЦ є православними церквами з тотожним служінням. Чи не є ця ініціатива Порошенка і його політсили засобом відволікання уваги українського суспільства від справжніх проблем, що виникли внаслідок політики влади?
Віталій Бала: Перше — це питання дуже непросте, бо насправді київський князь Володимир хрестив Русь у 988 році, а розподіл церкви на католиків і православних відбувся у 1054 році. І достатньо довго київські князі не займали тільки одну сторону, а підтримували стосунки з Римом і Константинополем.
Друге — на мою думку, церква не може бути повністю відокремлена від держави, бо держави без людей не буває. Крім того, це у Конституції СРСР було записано, що церква відокремлена від держави. Надіюся, розумієте — чому... Тому не факт, що така стаття має бути в українській Конституції, що не означає втручання влади у діяльність церкви.
Третє — питання об'єднання української церкви є набагато важливішим для майбутнього України, ніж сьогоднішні проблеми. Я переконаний, що така церква стане опорою і стимулом для розбудови успішної України. Зрозуміло, що це питання будуть намагатися використовувати у політичній діяльності і на майбутніх виборах. Але, якщо це питання буде вирішуватися, про вибори і проблеми в історії писати не будуть. Історична справедливість повинна відбутися.
До речі, мало хто знає, що патріарх Діонісій, який надав автокефалію Московському патріархату за хутра і 200 червонців, саме за це рішення був не тільки позбавлений посади патріарха, а як монах був ув'язнений у монастирі до кінця свого життя, бо до того російська церква не визнавалася більше ста років Константинополем.
Бруно Вайс:Кого вы видите во втором туре президентских выборов и почему? Какие шансы есть у Романа Бессмертного?
Віталій Бала: Романа Безсмертного точно не бачу в другом турі. А про реальних претендентів говорити поки що зарано.
Cfyz:Какой-то из мировых банков или МВФ, не помню, сделал заключение по Украине, что тут существует кумовской капитализм. То есть работает не Конституция и законы, а законы кумовства. Президент — кум генерального прокурора, или наоборот. Ваш прогноз — какая модель государства в Украине будет в будущем? Может, всем надо перекумоваться и тогда заживем?
Віталій Бала: У почутті гумору Вам не відмовиш.
Головна політична проблема України, на мою думку, полягає у відсутності політичної еліти в країні. Це є причиною багатьох негараздів та існування в українській політиці таких явищ, які ви назвали в своєму запитанні.
Надія Майна
Фото В'ячеслава Ратинського
Наши стандарты: Редакционная политика сайта Главред
Читать Главред в Telegram
Главред в Google News
