Андрій Дещиця: у Росії одна ціль - не дозволити Україні бути самостійною

На сайті "Главред" відбувся чат із дипломатом, Надзвичайним і Повноважним послом України, колишнім в.о. міністра закордонних справ Андрієм Дещицею.

Спілкуючись із читачами, він розповів, які цілі переслідує Росія в конфлікті на Донбасі, чи потрібне втручання НАТО у війну на сході України, якими є перспективи нинішнього перемир'я, а також чи маємо ми шанс повернути Крим завдяки міжнародним судам.

Подаємо стенограму чату з Андрієм Дещицею.

Joker:Каковы конечные цели России, зачем это все ей (если уже почти весь мир против нее, и она несет огромные потери)? Ведь Путин, при всем прочем, - далеко не глупый человек, зачем он так упрямо продолжает подпитывать сепаратистов наемниками, оружием? Или вы согласны с теми, кто считает, что происходящее – это результат болезненных амбиций только одного человека?

Андрій Дещиця: Думаю, що остаточною метою Росії є повернення контролю над Україною. Чи шляхом анексії частини території та встановлення контролю над певними регіонами, чи шляхом військової агресії. Але ціль одна – не дозволити Україні бути повністю самостійною. Про відродження Радянського Союзу чи створення Євразійського союзу Путін говорив неодноразово, і це його особисте бачення майбутнього цього регіону. Однак Україна повинна сама визначати своє майбутнє, і рано чи пізно з цим доведеться погодитися Росії.

Terri:Які на сьогодні перспективи членства в НАТО для України? Чи схвалюєте ви пропозицію Кабміну відмовитися від позаблокового статусу?

Андрій Дещиця: Рішення щодо членства України в НАТО залежить від кількох чинників: законодавчої бази, підтримки ідеї членства в НАТО в українському суспільстві та згоди самого НАТО прийняти Україну в коло своїх членів. На даний момент поки що питання про членство не стоїть на порядку денному, однак цей процес розвивається, триває, і така можливість участі України в одній із організацій колективної безпеки, якою є НАТО, є вірогідною. Крім того, дуже багато буде залежати від того, якою буде позиція Росії щодо України. Якщо вона і далі буде агресивною, то Україна буде змушена шукати інститутів безпеки, одним із яких є Північноатлантичний альянс.

Karambol:Як гадаєте, яка доля чекає на добровольчі батальйони після завершення війни на сході України? Адже така купа ідейних, рішучих людей, які вміють користуватися зброєю, явно буде невигідна владі та становитиме небезпеку для неї.

Андрій Дещиця: Думаю, що потрібно використати цей досвід і людей з таким досвідом для формування української армії в майбутньому. Залучення цих людей до процесів прийняття рішень і стратегічного планування тільки принесе користь і державі, і Збройним Силам.

Karambol: Андрію Богдановичу, рано чи пізно бої на Донбасі скінчаться, а що тоді? Що робити країні з такою купою озброєних людей? Як працювати з населенням Донбасу, частина якого все одно вважатиме українську армію не визволителями, а "карателями", тими, хто розбомбив їхні домівки та забрав життя їхніх рідних і друзів – як зробити їх "проукраїнськими"? Ви бачите, як можна вибудовувати роботу в цих напрямках?

Андрій Дещиця: Потрібно працювати з населенням Донбасу, в першу чергу, шляхом надання йому об'єктивної інформації про ситуацію в Україні в цілому, надання можливості для розвитку Донбасу, а реальними справами потрібно цих людей налаштувати на конструктивний підхід до української держави і уряду. Вони мають всі можливості, щоб свої інтереси представити на рівні центральних і регіональних органів влади.

Konn:Как вы считаете, каковы перспективы нынешнего "перемирия"?

Андрій Дещиця: Нам потрібно дати шанс реалізуватися мирному плану Президента Порошенка і Мінському протоколу. Україна підтвердила свою готовність до мирного врегулювання конфлікту на сході, дотримується перемир'я і неодноразово це довела протягом останніх днів. Тепер питання до готовності російської сторони та так званих "ДНР" (террористическая организация. - ред.) і ЛНР – чи будуть вони дотримуватися домовленостей.

Konn:Какими вы видите возможные сценарии дальнейшего развития событий на востоке Украины?

Андрій Дещиця: В перспективі ми би хотіли бачити мир, стабільність, безпеку, розвиток Донбасу. При цьому дуже важливо, щоб ми мали хороші відносини з нашими сусідами на сході.

Keyra:Андрію Богдановичу, Ви показали своїм прикладом Росії і всьому світові, що наш народ не прогнеться під жодного ворога. Хоч це й суперечило міжнародним нормам, але це було значно краще, ніж традиційна "стурбованість". Хто б там що не казав,але факти є факти – Ви стали народним кумиром. Впевнена, що на цій хвилі Ваша кар'єра стрімко піде в гору. Чи задумуєтеся Ви балотуватися в майбутньому на президентських виборах?

Андрій Дещиця: Перш за все, хотів би подякувати за оцінку моєї роботи і роботи моїх колег з МЗС. Я поки що залишаюся працювати на дипломатичній службі і сподіваюся, що зможу принести користь Україні на цій ниві.

Президентські вибори ще далеко попереду, і про них ще зарано думати.

Felix Rudin:Какова, по Вашему мнению, будет длительность рассмотрения исков по Крыму и будущего – по Донбассу, и каков их наиболее возможный результат?

Андрій Дещиця: Думаю, що слід очікувати довготривалих судових процесів, зокрема, по Криму. Можливо, вони триватимуть кілька років, а, може, навіть і десятки років. Як показує приклад Кіпру. Я впевнений, що результат буде позитивним для України, оскільки є всі підстави вважати, що Росія порушила міжнародне право.

Felix Rudin:Россия нарушила многочисленные договоры с Украиной. А какая-то реальная ответственность за это предполагается, или это, по сути, просто бумажки?

Андрій Дещиця: Думаю, що потрібно, все ж таки, продовжити процес подання судових позовів проти Росії відносно порушення міжнародних та двосторонніх договорів. Звичайно, за це буде відповідальність. Але на даному етапі не менш важливо, що Росія несе і політико-моральні втрати за свої дії, залишаючись ізольованою на міжнародній арені.

Tiritaka: Андрей Богданович! В свое время Вы покинете государственную службу. Как Вы расцениваете в качестве главного итога своей деятельности полученную Вами славу человека, первым в дипломатии ХХІ века не нашедшим слов для выражения собственной мысли и использующим матерщину?

Андрій Дещиця: Думаю, що мою роботу буде оцінено не тільки на основі випадку біля Посольства РФ, але також за результатами роботи як міністра закордонних справ упродовж чотирьох місяців, думаю, одних із найважчих в історії України. Сподіваюся, що ще в майбутньому зможу принести користь на дипломатичній службі.

Stepovyk:Пане Андрію, чи вже відправляти сім'ю з Дніпропетровська? За яких обставин НАТО може втрутитися? Які заперечення можуть бути з боку РФ проти введення на Донбас блакитних шоломів ООН?

Андрій Дещиця: Передусім нам потрібно зберігати спокій. Ситуація в Дніпропетровську, наскільки мені відомо, повністю під контролем. Впевнений, що заяви Президента про те, що ми не віддамо своєї території, мають реальне підґрунтя під собою.

Насправді не хотілося б, щоб НАТО втручалося в конфлікт на сході України. Альянс може це зробити, коли конфлікт вийде з-під контролю й стане повномасштабним. А цього ми не хочемо.

Не бачу причин, чому Росія була б не зацікавлена у міжнародній миротворчій місії ООН, якщо вона була б необхідною.

Sergei Piskarev:Андрей Богданович, скажите, сколько людей должно погибнуть, чтобы Украина согласилась на мирные переговоры (не на ультиматум, а на переговоры)?

Андрій Дещиця: Власне, саме Україна ініціювала мирні переговори. Робив це Президент Порошенко, який запропонував свій мирний план. Тепер ми чекаємо, коли цей план буде підтриманий іншими сторонами.

Pangelina: Порошенко натякнув, що є країни, які можуть надати нам високоточну зброю. Але не сказав, які саме країни, наскільки можна зрозуміти, з політичних мотивів. А Луценко вже назвав їх. При цьому Норвегія вже навіть спростувала цю інформацію. Навіщо Луценко так робить? Чи, може, вираховує таким чином ті країни, які справді згодні надати нам зброю?

Андрій Дещиця: Це дуже чутливе питання. Україна веде переговори з багатьма країнами щодо військово-технічної співпраці та допомоги. Думаю, до завершення цих переговорів не варто виносити їх зміст на публічне обговорення.

Pangelina:На вашу думку, що означають пункти 3 (принятие закона "О временном порядке местного самоуправления") та 9 Мінського протоколу? Особливо щодо тимчасовості.

Андрій Дещиця: Кожен із пунктів Мінського протоколу буде ще додатково опрацьований і деталізований. Тому зараз говорити про сутність цих пунктів поки ще зарано. Давайте почекаємо до завершення роботи контактної групи.

Direktor:Чи є загроза перетворення України на полігон з'ясування відносин між Росією і НАТО?

Андрій Дещиця: Думаю, що такої загрози не існує, оскільки, по-перше, НАТО не має наміру надсилати свої війська в Україну, а, по-друге, Україна в стані сама протистояти Росії (і вона це робить вже зараз). Хоча для успішної боротьби нам, звичайно, буде потрібна допомога західних партнерів.

Direktor: Андрію Богдановичу, як ви вважаєте,чому багатомільйонна українська діаспора майже безпорадна у питаннях ефективної допомоги своїй історичній батьківщині під час важких випробувань? Адже знаємо, що серед діаспоритів є високопосадовці, є й мільйонери. Я маю на увазі насамперед українську діаспору Західної Європи і Північної Америки.

Андрій Дещиця: Все ж таки діаспора допомагає Україні зараз, під час конфлікту з Росією, і допомагала під час Революції Гідності. Представники діаспори воюють на сході. Громадські організації діаспори організовують акції підтримки України по всьому світу і здійснюють тиск на свої уряди. Можливо, ця допомога не є такою, якої б ми хотіли. Але це залежить від позиції кожної окремої людини і організації.

Pangelina:На посаду голови Європейської ради обрано Дональда Туска, який начебто не є проросійськи налаштованим політиком. На посаду керівника європейської дипломатії обрано Федеріку Могеріні, що начебто є більш проросійськи налаштованим політиком. Чого чекати Україні від таких призначень?

Андрій Дещиця: Перш за все, думаю, слід чекати, що ці політики будуть проєвропейськими і висловлюватимуть позицію всього Європейського союзу, яка є достатньо сприятливою для України. Водночас, переконаний, керівництво ЄС, зокрема, голова Європейської ради Дональд Туск, буде значно краще розбиратися в українській проблематиці, що, в свою чергу, означатиме, що рішення ЄС будуть більш підготовленими та професійними в тих питаннях, що стосуються України.

Федеріка Могеріні у своїх перших інтерв'ю вказала, що вона не зовсім відповідає образу проросійськи налаштованого політика, а відображає загальну позицію Євросоюзу.

Pangelina:Російська Дума занепокоєна повідомленнями про можливий продаж Україні високоточної зброї. Яке взагалі вона має право вимагати від НАТО пояснень щодо цього?

Андрій Дещиця: Російські політики можуть обговорювати все, що вони забажають. Однак це справа України та НАТО – як вибудовувати свої відносини та рівень співпраці. І взагалі, зараз питання про надання високоточної зброї з боку НАТО Україні не обговорюється. Думаю, російські політики передчасно хвилюються.

Pangelina:1. На Вашу думку, чи доцільно було б саме зараз активізувати міжнародний судовий процес щодо порушення міжнародних угод Росією через анексію Криму? 2. Свого часу (у квітні) комітет з міграції Росії опублікував офіційний звіт на сайті щодо вивчення ситуації у Криму (проведення референдуму, правовий колапс і т.д.). Чому цей матеріал практично не використовується нашими політиками, інформаційними агентствами, засобами масової інформації?

Андрій Дещиця: Україна продовжує роботу по поданню позовів проти Росії у міжнародні суди. Цей процес, безперечно, слід і далі розвивати Але для того, щоб перемогти в судах, нам потрібна солідна доказова база, чим ми зараз і займаємося.

А що стосується звіту, який був опублікований комітетом Росії, то в квітні він активно використовувався під час консультацій із нашими західними партнерами.

Odessit:Если Путин действительно серьезно болен, то кто его может лечить, если его все в России боятся как диктатора Сталина в своё время?

Андрій Дещиця: Думаю, що йому може допомогти віра в Бога.

Odessit:Лично к Путину могут быть применены санкции?

Андрій Дещиця: Думаю, що так. По відношенню до Путіна, як і будь-якого іншого політика, можуть бути застосовані санкції.

Odessit:Как сегодня выглядит Россия в цивилизованном мире? Кто сегодня Путин, с точки зрения международного права?

Андрій Дещиця: На сьогодні Росія виглядає достатньо ізольованою на міжнародній арені. Путіна також не дуже привітно зустрічають, але, все ж таки, вважають його главою держави.

Odessit: В ХХІ веке не может одна страна безнаказанно отобрать часть территории у другой страны, то есть совершить аннексию. Какая международно-правовая оценка действиям России на сегодня дана мировым сообществом, и что из этого следует? Все ли меры приняты Украиной по линии ООН?

Андрій Дещиця: Генеральна асамблея ООН прийняла відповідну резолюцію щодо підтримки суверенітету та територіальної цілісності України. Думаю, що можна використати ще потенціал ООН, і Україна цим займатиметься найближчим часом, зокрема, в ході чергової сесії Генасамблеї ООН, яка відкриється цього місяця.

Pangelina:Чи можете ви прокоментувати повідомлення у Der Spiegel, що Меркель начебто захищала і захищає Путіна (Росію) від більш жорстких санкцій, що вона фактично блокувала рішення НАТО щодо Росії і була її адвокатом?

Андрій Дещиця: Мій особистий досвід контактів із німецькою стороною навесні цього року, а також події останніх кількох місяців вказують на те, що позиція Меркель постійно змінюється і стає більш реальною та об'єктивною. Канцлер Ангела Меркель є прихильником мирного політико-дипломатичного розв'язання конфлікту, і вона докладає максимум зусиль, щоб цей механізм був повноцінно використаний.

Odessit:Нас підтримують практично всі держави світу?

Андрій Дещиця: Вважаю, що так. Доказом цього є голосування за резолюцію по Україні на Генасамблеї ООН, яку підтримали сто держав.

Odessit:Реально через міжнародні суди повернути Крим?

Андрій Дещиця: Думаю, що реально прийняти рішення про повернення Криму Україні, але його виконання є проблематичним. Принаймні доти, доки не відбудуться зміни в Росії.

Odessit:Ви не шкодуєте про пісню про Путіна? Вас підтримують всі українці!

Андрій Дещиця: Все, що не робиться – на краще. А за підтримку щиро дякую!

Pangelina:З'явилися повідомлення про телефонну розмову Путіна з Порошенком про перемир'я на постійній основі. Загалом, незрозумілий такий стан – на постійній основі, бо, таким чином, ми начебто відмовляємося від відновлення конституційного устрою (як це робила Росія у Чечні) на окупованій території на Сході. Чи це так? А також є дуже дивна вимога Путіна – аби наші військові відійшли на відстань, недосяжну для обстрілу. Це недосяжну для автомату? Чи "Граду" (16км)? Чи "Урагану" (25 км)? Чи "Смерча" (80-120км)? А, може,балістичної ракети? І що заважає терористам зайняти цю територію, якщо раптом це станеться і знову вимагати відійти? Сподіваюся, що вислів Бісмарка "Договір, підписаний з Росією, не вартий того паперу, на якому він написаний" Петру Олексійовичу відомий. І чому, як контрпропозицію, не вимагати згоди Росії на введення в зону АТО військ ООН?

Андрій Дещиця: Зараз проходить переговорний процес, і потрібно використати всі можливі канали для мирного врегулювання ситуації на сході. Тут важливо зайняти чітку і тверду позицію як Україні, так і нашим західним партнерам. Тоді вести переговори з Росією буде простіше.

Pangelina:Як ви вважаєте,чи не буде повнішим портрет Путіна, коли доповнити його порівняння з Гітлером від Кемерона (так би мовити, в анфас), з Лаврентіем Берією (у профіль)?

Андрій Дещиця: Думаю, що оцінку Путіну дасть історія.

MaximYU:Большое Вам человеческое спасибо, за героическое "дипломатическое" сопротивление на уровне МИД. Вы вошли в историю!!! Коль Вы стали "народным министром", расскажите, какие мнения об Украине, о нашем руководстве, о нардепах звучат за иностранными дипломатическими кулуарами? Как Украину видят с той стороны, что советуют... (Не могу удержаться: "Ла-ла-ла-ла-ла".)

Андрій Дещиця: Перш за все, хотів би подякувати своїм колегам з МЗС і дипломатичних установ України за кордоном за підтримку та злагоджену роботу. Моя оцінка є і оцінкою їхньої роботи. Україну почали поважати, з Україною почали рахуватися, на Україну покладають великі надії. Образ України у світі зараз дуже позитивний. Іноземці захоплюються нашим патріотизмом, європейськими прагненнями, згуртованістю, цілеспрямованістю. Українське "Слава Україні!" стало відоме у всьому світі. Нам є чим пишатися. Важливо, щоб цей потенціал був ефективно використаний.

Pangelina: Як ви думаєте, угоду з ЄС буде ратифіковано Радою у вересні?

Андрій Дещиця: Відповім коротко – так. Іншого шляху у нас немає.

Pangelina:Багато та давно кажуть про можливість надання статусу позаблокового союзника Америки для України. На вашу думку, коли реально це може статися?

Андрій Дещиця: Це залежатиме від перебігу переговорів між Україною та США, а також рівня співпраці між нашими країнами.

Pangelina:Свого часу міністр оборони Гелетей на засіданні Верховної Ради у своїй промові сказав, що наступний парад 9 травня ми будемо проводити у Севастополі. Ці слова дуже активно використовувались для нагнітання істерії у соцмережах. Ви, як дипломат, вважаєте, що Гелетей правильно вчинив, обдумано?

Андрій Дещиця: Всі хотіли б, щоб відбувся військовий парад у Севастополі. Коли це станеться? Це – питання часу. Але це обов'язково станеться.

Pangelina:Чи насправді можна змінити статут ООН? Чи можна внести зміни, які б стосувалися неможливості накладання вето країною, що є агресором?

Андрій Дещиця: Теоретично можливість внесення змін передбачена. Але практично зробити це зараз неможливо.

Pangelina:Що насправді стоїть за словами Меркель, що Німеччина не буде продавати Україні зброю? І чому Німеччина відмовляється продати Україні зброю?

Андрій Дещиця: Це означає, що на даному етапі Німеччина не готова продавати Україні зброю.

Pangelina:НАТО бачить російські війська на сході України, а інспектори від ОБСЄ – ні. Як можна змусити інспекторів "прозріти"? БПЛА вони бояться використовувати – коштують вони багато, а бойовики пообіцяли їх збивати. Але невже у ОБСЄ немає доступу до оперативної супутникової інформації? Чи вони не хочуть нею скористатися? І чого можна чекати Україні, якщо раптом вони прозріють?

Андрій Дещиця: Моніторингова місія ОБСЄ, яка працює в Україні, передбачає спостереження на місці за розвитком ситуації, а не використання оперативної супутникової інформації. Є, звичайно, багато запитань до ОБСЄ, яка мала б не тільки займатися моніторингом чи розв'язанням конфліктів, але й запобігати їм. Приклад України наштовхує на думку про вдосконалення системи колективної безпеки в Європі.

Pangelina:На вашу думку, чи можливе зараз створення військового союзу між Україною та, наприклад, Польщею?

Андрій Дещиця: Я вважаю, що створення союзу між Україною та Польщею, або будь-якою іншою сусідньою країною, на даному етапі не є реальним. Однак розвиток інтенсивної двосторонньої співпраці у всіх сферах є бажаним та необхідним.

Pangelina:Меморандум від 1994 року. На вашу думку, Кравчук розумів, як дипломат у минулому, різницю між запевненнями в безпеці (security assurances), що було прописано в меморандумі, та безпекові гарантії (security guarantees), які надавали б Україні дійсні гарантії безпеки, коли відмовлявся від ядерної зброї?

Андрій Дещиця: Перш за все, думаю, що підписання Будапештського меморандуму було результатом оцінки безпекової та геополітичної ситуації на той час. Залишати Україні ядерний статус було безперспективно. Підписання цього документу чи інших міжнародних договорів, чи двосторонніх договорів із Росією від самого початку означало очікування, що вони будуть виконуватися всіма сторонами. В цей час був достатньо високий рівень довіри один до одного. Зараз ситуація інша. Потрібно відновлювати довіру до своїх зобов'язань по міжнародних договорах, в першу чергу, це стосується Росії.

Numerico:Как Вы лично оцениваете перспективность идеи Балто-Черноморского межгосударственного союза?

Андрій Дещиця: Думаю, створення такого союзу малоймовірне. Однак розвиток співпраці країн цього регіону сприяв би зміцненню безпеки у Балтійсько-Чорноморському регіоні.

wyatt_jersey:Пане Андрію, як ви оцінюєте перші сто днів президентства Петра Порошенка?

Андрій Дещиця: Позитивно.

Фото Владислава Мусієнка

Наши стандарты: Редакционная политика сайта Главред