Віктор Лещинський: Враховуючи стан інженерних систем столиці, киянам час запасатися гондолами

На сайті Главред відбувся чат із головою Національного експертно-будівельного альянсу України (НЕБАУ), віце-президентом Академії будівництва України, керівником незалежної експертизи "ПРОЕКСП" Віктором Лещинським. Спілкуючись із читачами, він оцінив нові Державні будівельні норми, архітектурну цінність нового скляного мосту у Києві, який уже прозвали "мостом Кличка", а також стан комунікацій у столиці. Крім того, він розповів, як повернути популярність професії будівельника в Україні, як мотивувати фахових будівельників працювати в нашій країні, а не їхати за кордон, запропонував варіант, куди і чому варто було б перенести Адміністрацію президента та весь урядовий квартал із центру міста, а також поділився власними рецептами, як зберегти Київ-історичний і Київ-зелений.

Пилип: Вікторе, в чому проблема мосту Кличка – чому його ще не встигли ввести в експлуатацію, а вже почали щоденно ремонтувати? По ньому взагалі безпечно пересуватися?! І ще таке питання, якщо знайдете сміливість на нього відповісти... Ваша експертна оцінка: яка реальна вартість спорудження цього пішохідного мосту, і чи співпадає вона з тією сумою, яку на нього витратили?

Віктор Лещинський: Проектна документація на даний об’єкт повинна була пройти експертизу на якість майбутньої споруди та вартість її будівництва. Відкриттю мосту на День міста Києва мало передувати отримання сертифікату на введення об’єкту в експлуатацію. Поясню, що це означає. Замовник будівництва формує акт готовності об’єкту з підписами всіх учасників процесу будівництва, починаючи від архітектора та проектантів, технічного нагляду, виконробу і закінчуючи всіма представниками субпідрядних організацій. Після перевірки даного об’єкту фахівцями Державної архітектурно-будівельної інспекції України (бо ця споруда належить до категорії складності СС3) повинна відбутися сертифікація. Лише після чого замовник має право ввести об’єкт в експлуатацію.

Якщо цього не було зроблено, всю відповідальність за об’єкт будівництва та людей, які перебувають на ньому, несе виключно замовник. А в даному випадку замовником є місцева влада.

Щодо інших моментів, про які ви запитуєте, то, якщо замовник або інший компетентний орган звернеться до нашої організації, то ми детально можемо вивчити питання та надати висновки щодо якості та реальної вартості цього пішохідного мосту.

Линда: Нравится ли лично вам идея со стеклянным мостом в Киеве? Есть какая-то архитектурная ценность в этой "достопримечательности"?

Віктор Лещинський: Подобные объекты интересны для туристов. Но место их расположения и проектное решение для реализации необходимо оговаривать с профессиональными структурами, общественностью и находить самое оптимальное решение при реализации.

Екатерина: Виктор, как вы относитесь к идее о переезде Администрации президента, да и правительственного квартала вообще, на новое место? Что бы это дало? Помогло бы это решить, например, проблемы с пробками в центре? Где, на ваш взгляд, следовало бы "разбить базу" руководства страны? Потому что очень разные варианты звучат: ВДНХ, Вышгород, где-то за городом... Сейчас Зеленский вроде собирается съехать с Банковой на Парковую дорогу – что это изменит?

Віктор Лещинський: Перенос Администрации президента в другое место позитивно повлияет на транспортное движение в центре столицы – снизит его интенсивность, а также разгрузит пересадочный узел метрополитена.

Как один из вариантов – правительственный квартал можно было бы перенести на Троещину. Простите, возможно, некоторым жителям Троещины не понравится такое соседство. Однако в таком случае намного быстрее появится метро на Троещину и будут решены многие инфраструктурные вопросы.

Екатерина: Если АП уедет с Банковой, что следовало бы разместить в освободившемся здании, как его использовать?

Віктор Лещинський: Думаю, что лучше всего в здании, которое сейчас занимает Администрация президента, после ее переезда разместить большой современный государственный аналитический центр.

Vega: Коли буде збудована нова окружна дорога Києва?

Віктор Лещинський: Передпроектні рішення щодо вказаного об’єкту розроблялися ще з 2007 року. І з кожним роком вартість нової окружної дороги в перерахунку в поточні ціни постійно збільшується. Тому без залучення потужних інвестицій, лише силами київської міської влади та області будівництво нової окружної дороги Києва вбачається неможливим на даному етапі. Крім того, потребує вирішення питання виплати компенсації власникам земельних ділянок, по яких проходитиме ця дорога.

Оскільки першочерговою проблемою для міста є будівництво метрополітену на Троєщину, слід визнати неможливість реалізації проекту нової окружної дороги на даному етапі.

Lisova: Експерти кажуть, що до 2025 року кияни, які живуть на Лівому березі, витрачатимуть до чотирьох годин, щоб дістатися до роботи. Чи думає хтось із відповідальних служб про це? Якісь заходи вживаються?

Віктор Лещинський: Передусім слід вирішити питання якості та кількості громадського транспорту. Необхідно також добудувати і розширити метро. А ще – слід суттєво збільшити тарифи паркування в центрі міста.

Злой водитель: Думаю, мой вопрос поддержит немало людей, которые ежедневно добираются на работу на авто. Реально ли в Киеве ВЕЗДЕ построить велодорожки и убрать велосипедистов с автодорог? Они реально мешают, передвигаясь по дорогам между первым и вторым рядом, по дорогам, где, например, по три полосы движения в обе стороны. К тому же, часто они не способны адекватно оценить ситуацию на дороге, от чего и страдают: если водитель от такого ДТП останется без единого синяка, то для велосипедиста такая "встреча" закончится плачевно, особенно если эта встреча – с фурой... Ваше видение того, как можно решить эту проблему в столице?

Віктор Лещинський: Учитывая особенности транспортной системы Киева, построить велодорожки во всем городе попросту невозможно.

Эту проблему в будущем можно решить лишь за счет расширения тротуарных дорожек. А пока что движение велотранспорта должно осуществляться только в крайней правой полосе, где движется весь общественный транспорт.

Людмила: Чи існують якісь норми, скільки зеленої зони (парків-скверів) має залишатися в житлових (спальних) районах у столиці між домами? Якщо забудовник не залишає і шматка такої зони, або вони мізерні, а будинки 20-, 24-, 30-типоверхові, тобто людей багато, чи мають право мешканці будинків до когось звернутися, аби зобов’язати забудовника виконати цю вимогу?

Віктор Лещинський: Власники квартир у багатоповерхівках отримують право власності на об’єкт, який уже введений в експлуатацію. Тож звернення або вимоги збільшити територію зелених насаджень або прибудинкової території не мають сенсу, бо це неможливо в принципі.

Разом із тим, на сьогоднішній день існує норма щодо конкретного відсотку території для зелених насаджень, пішохідних доріжок, дитячих майданчиків, зони відпочинку для літніх осіб, який залежить від площі забудови, висотності та щільності забудови.

Helga: Як зберегти Київ зеленим, розбудовуючи місто? Бо забудовують зараз все і всюди.

Віктор Лещинський: Необхідно дотримуватися вимог Генплану Києва, не дозволяти здійснювати забудову в зелених зонах міста та розвивати у подальшому концепцію озеленення міста з постійним оновленням зелених насаджень.

Елена: Как сохранить старый Киев? Как заставить власть заниматься инфраструктурой: коммуникациями, чтобы прорванные трубы не били фонтаном?

Віктор Лещинський: Сохранение объектов культурного наследия не только в Киеве, но и по всей Украине возможно путем принятия и соблюдения ряда законов и подзаконных актов, а также усилением балансодержателей объектов.

Что касается коммуникаций в центральных частях городов, особенно в исторических ареалах, то они также подлежат полной реконструкции в связи с серьезным износом. А новое строительство в центральных частях дает колоссальную нагрузку на и так прогнившие коммуникации.

Подолянка: Пане Вікторе, чи володієте інформацією, на якій стадії зараз перетворення археологічних розкопок на Поштовій площі на обіцяний столичною владою музей просто неба?

Віктор Лещинський: На жаль, на нульовій. Всі звернення громадськості не дають результату. Досі не відбувається реалізація рішення Київради від 21.06.2018 про створення музею. Конструкції всієї площі потребують термінової комплексної оцінки технічного стану. Громадськість ініціювала звернення до Мінкульту, щоб центральний орган влади виконав вимоги закону про збереження вказаної пам’ятки.

Ніна Терен: Київ. Нижній Вал, 27-29. Будинок, який нарекли "монстром на Подолі". Кому "дякувати" за цю потвору в історичному центрі міста?

Віктор Лещинський: Місцевій владі, Мінкульту, Мінрегіону та Державній будівельній інспекції України.

Наразі судовим рішенням на вказаному об’єкті відновлено дію дозволу на виконання будівельних робіт. І логічно постає питання щодо прозорості судової системи з питань самочинного будівництва.

Нінель Б.: Яке закордонне місто можете поставити за приклад правильного забудовування зі збереженням й ідентичності, й зелені, але й розвиненою інфраструктурою?

Віктор Лещинський: З найближчих сусідів – Угорщина. Її найкращим містом, взірцем є Будапешт. Місто, як і Київ, розташоване на двох берегах ріки, має розгалужену систему мостів, центр міста захищений від будь-яких забудов, захищаються пам’ятки архітектури. Вкрай цікаве місто для відвідування туристами.

Роман Дмитрович: За вашими оцінками, як професіонала будівельної галузі, які комунікації в Україні зараз у найгіршому стані: каналізаційні, тобто підземні, чи наземні (дороги)?

Віктор Лещинський: У найгіршому стані перебувають підземні комунікації у частині опалення, водопостачання та водовідведення. Комплексний моніторинг даних мереж та обов’язкова програма їх реконструкції – це єдиний правильний шлях вирішення даної проблеми.

stanislav31: Вже надворі літо. Синоптики обіцяють спекотну пору з аномальними, майже тропічними зливами. Київ знову плистиме?

Віктор Лещинський: Обов’язково. Купуйте гондоли. :)

Допоки не буде вирішено питання місцевої програми щодо реконструкції інженерних систем міста, зокрема, водовідведення та дощової каналізації, а будуть вживатися виключно точкові заходи по очищенню дощової каналізації від бруду або аварійний ремонт, питання злив може набути статусу стихійного лиха.

gf_43: Як оцінюєте ситуацію з енергозбереженням в Україні? Хто зараз інтенсивніше вкладається в енергозберігаючі технології – великий бізнес, підприємства чи прості люди?

Віктор Лещинський: Енергоефективність в Україні перебуває на вкрай низькому рівні, оскільки питаннями енергоефективності почали опікуватися тільки після того, як зрозуміли проблему постійного збільшення вартості енергоресурсів. Будівлі, споруджені ще за радянських часів, не передбачали заходів щодо енергоефективності, тому вони найбільше втрачають енергоресурсів через зношеність їхніх внутрішніх комунікацій.

З одного боку, енергоефективність для представників бізнесу є питанням не тільки заощадження, а й можливістю заробити додаткові кошти. З іншого – постійно збільшується інтерес простого населення до питань зменшення сум за спожиті енергоресурсів, які вони бачать у своїх щомісячних платіжках. Саме тому люди утеплюють фасади, об’єднуються в ОСББ, беруть кредити за проектами енергоефективності.

Ruslana: Как сделать, чтобы на практике в полную силу заработала программа энергосбережения в Украине? Потому что пока видим лишь единичные примеры, и, думаю, на общем фоне это лишь красивая картинка, а не то, что даст ощутимый результат.

Віктор Лещинський: Программа энергосбережения – довольно сбалансированная, но страдает момент, связанный с привлечением большего круга заинтересованных лиц к ее реализации, начиная от поиска дополнительных инвестиций и заканчивая информированностью населения об основных выгодах этой программы.

Тарнавський: Пане Лещинський, розкажіть, будь ласка, як отримати кошти для ОСББ від фонду Енергоефективності?

Віктор Лещинський: У першу чергу, необхідно розробити проект енергоефективності споруди та здійснити енергоаудит будинку. А потім – взяти участь у державній програмі Енергоефективність.

Тамара, Житомир: Чи поменшають суми у платіжках на газ у 2019 році?

Віктор Лещинський: Зношеність газотранспортної системи України та відсутність програм із реконструкції інфраструктури, що призводять до втрати великих обсягів газу ще до того, як він потрапляє у будинки, не дозволяють говорити про те, що можна кардинально зменшити суму за "блакитне паливо" у платіжках простих українців.

Марина (Київ): Чи працює реально станом на сьогодні державна програма доступного житла для молодих сімей? Чи мають бажання представники будівельної галузі лобіювати активізацію цього процесу? Чому?

Віктор Лещинський: На жаль, наразі держава виділяє кошти виключно на погашення відсоткової ставки для учасників програм за позиками, які були попередньо надані. Тому зараз програма доступного житла залишається у вигляді гасел.

Олег: Які у вас прогнози стосовно відновлення іпотечного кредитування на купівлю квартир?

Віктор Лещинський: Це питання є вкрай актуальним сьогодні для ринку нерухомості, зокрема, реалізації надлишкової кількості непроданих квартир. Але необхідно переглянути відсоткову ставку за іпотечними кредитами, адже такі високі кредити нелогічно та неможливо сплачувати. Зменшення відсоткової ставки дозволить оновити банківську сферу та дасть змогу запрацювати іншим сферам економіки.

Olga: Как вы можете прокомментировать недавнее сообщение о новом законе Украины о "Реновации старого жилого фонда"?

Віктор Лещинський: Новый законопроект готовится к передаче в Верховную Раду Украины. Соответственно, говорить о качестве закона можно будет только после его принятия Верховной Радой и анализа его конечной редакции.

Вместе с тем, надо отметить, что закон о реновации устарелого жилого фонда был принят в 2006 году и трижды в него вносились правки. Но реализованного объекта реновации на основании этого закона нет ни одного. Потому закон должен в себя включать комплексное решение проблемы как развития территорий, так и гармонизацию интересов не только жильцов, но и соблюдать интересы потенциального застройщика.

Daniel54: Несколько месяцев назад, если не ошибаюсь, заработали новые Государственные строительные нормы (ГСН). Какие важные изменения для строителей были приняты? А для потенциальных владельцев нового жилья?

Віктор Лещинський: С 1 апреля вступили в действие нормы инклюзивности зданий и сооружений, которые дают возможность при реализации новых объектов учитывать интересы маломобильных групп населения.

journ_: Чи просувається впровадження на практиці інклюзивних Державних будівельних норм (ДБН)? Чи можете назвати конкретні приклади будівель, де ці норми дотримані на всі 100%?

Віктор Лещинський: Мережеві заправки, гіпермаркети з іноземними інвестиціями вирішили це питання майже на 100%. Гірша ситуація – з адмінбудівлями, які фактично всі не відповідають вимогам щодо інклюзивності.

Ігор, Дніпро: Ваша оцінка нових державних будівельних норм в Україні? По шкалі від 1 до 10.

Віктор Лещинський: Шість.

Дмитрий К.: Каких важных изменений в государственных строительных нормах по состоянию на сейчас крайне не хватает?

Віктор Лещинський: Разрешение конфликтной ситуации по нормам планирования и застройки территории является основным спорным вопросом, стоящим на повестке дня.

Olga: Недавно появились сообщения о том, что Минрегион ужесточает правила игры для экспертных организаций. В связи с чем это происходит – из-за постоянных нарушений со стороны экспертов, или это попытка манипулировать экспертами?

Віктор Лещинський: На мой взгляд, критерии, которые прописаны Минрегионом для организаций, предоставляющих услуги проведения экспертизы проектной документации, достаточны.

Дополнительное вмешательство государственных органов в деятельность экспертных организаций создает напряжение в работе экспертов, что негативно отражается на конкурентной среде между государственными структурами экспертизы и частными экспертными организациями.

На сегодняшний день не создана государственная структура, которая бы могла оценивать компетентность ведущих экспертов в сфере строительства по разным направлениям, она не может быть создана в принципе.

А недавнее требование Минрегиона о предоставлении копий экспертных отчетов как дополнительной информации для контроля над экспертными организациями вызвало большое недоумение в первую очередь у заказчиков строительства по всей территории Украины. Ведь передача коммерческой информации о будущих объектах строительства может быть использована для манипуляций на рынке недвижимости.

Dmytro Dmytruk: Як впливає Мінрегіон на будівельну політику в державі, якщо держава будує менше 1% житла?

Віктор Лещинський: У першу чергу, на Мінрегіон покладені функції нормативно-правового регулювання у сфері будівництва, тобто основною діяльністю вказаного органу є розробка нормативно-правових актів, які дозволять замовникам будівництва здійснювати свою діяльність швидко та без бюрократичних перепон. Тому діяльність Мінрегіону не повинна закінчуватися лише на проведенні апаратних нарад та круглих столів.

Tarass: Альянс, який ви очолюєте, позиціонує себе, як "вища ліга" будівельної галузі. Що саме дозволяє організації так себе називати?

Віктор Лещинський: Унікальність нашої структури в тому, що діяльність громадської організації повністю прозора та відкрита, члени організації та захист їх інтересів – це основне завдання організації, а сучасні підходи в об’єднанні суб’єктів господарювання в сфері будівництва – на кластерній основі. Плюс – сприяння розвитку організації як на території України, так і за кордоном.

tin_: Слідкую за новинами організації, яку ви очолюєте. Представники Альянсу постійно проводять регіональні семінари для колег-будівельників. Запустили профільну телепередачу "Експертний висновок". Що дає такий спосіб комунікації саме Альянсу?

Віктор Лещинський: Така активність Альянсу в регіонах України та створення YouTube-каналу "Експертний висновок" дає унікальну можливість нашій організації отримувати зворотній зв’язок. Це важливо для розуміння реальної ситуації.

riv7: Ви керуєте НЕБАУ і вже на власному досвіді, напевне, знаєте, чи реагує якось влада на зауваження або рекомендації профільних організацій, зокрема будівельних? Чи комунікація тільки одностороння?

Віктор Лещинський: Робота центрального органу виконавчої влади за напрямком сфери містобудування відбувається лише в односторонньому порядку, без комунікації з представниками громадських організацій та узгодження позицій усіх зацікавлених суб’єктів будівельного процесу. Оскільки діяльність відомства здійснюється за встановленою практикою планових рішень, воно підзвітне виключно вищим органам державної влади.

Fargo: Имеете собственное видение, как снова сделать профессию строителя престижной в нашей стране? Ведь строительная отрасль является фондообразующей, но ее репутация на сегодня не слишком на высоком уровне...

Віктор Лещинський: Пропаганда профессии строителя должна стать одним из приоритетов госорганов. Начинать нужно со школьных программ и разработки интерактивных игр, а также должно быть постоянное общение с представителями профессии. Это позволит школьникам сделать правильный выбор профессии.

Lurdes: Будівельні компанії України не мають робочого резерву, водночас велика кількість людей працює за кордоном. Як підняти рівень заробітної плати наших будівельників, щоб вони залишалися працювати в Україні?

Віктор Лещинський: Вирішення цього питання потрібно починати з захисту прав працівників на будівництві, тому до еміграції будівельників призводить не тільки різниця меж європейськими та українськими зарплатами не на користь останніх, але й умови праці в Україні. Тому слід відновлювати діяльність органів охорони праці, які повинні контролювати прозорість та дотримання вимог трудового законодавства на будівництві. А вже в другу чергу, повинен відбуватися регулярний перегляд та індексація зарплат у будівництві.

Katt: Вікторе, не секрет, що НДІ будівельної сфери сьогодні майже не працюють, а лише здають приміщення в оренду, то чи є на разі будівельна наука в Україні?

Віктор Лещинський: Як така будівельна наука в Україні припинила існувати вже років п’ять тому саме в НДІ Мінрегіону. Наразі в інноваційні процеси в будівництві та в будівельну науку інвестує приватний бізнес-сектор. Таким чином, технологічний розвиток залежить від конкретних завдань, які ставить перед собою бізнес.

Katt: Свого часу в будівельних інститутах існували будівельні загони, де студенти здобували практичний досвід. Чи потрібно відновлювати таку практику в вишах сьогодні?

Віктор Лещинський: Проходження практики студентами в реальних компаніях необхідне, в першу чергу, самим студентам. А от відновлювати будівельні загони навряд чи потрібно, тому що вони не є актуальними і не можуть бути реалізовані у сучасних умовах. Можлива лише добровільна участь студентів у практичній діяльності, яку забезпечують будівельні компанії, що їх залучають.

Ольга: Может ли Национальный экспертно-строительный альянс хоть что-то сделать для того, чтобы строители всех уровней и специальностей не уезжали из Украины? Раньше уезжали только лучшие, теперь – все подряд. Молодежь, еще только поступив в строительный ВУЗ, уже ищет работу не в Украине. Есть ли у Национального экспертно-строительного альянса какие-то предложения, как этот отток квалифицированных строителей остановить?

Віктор Лещинський: Альянс активно взаимодействует с ведущими строительными вузами в вопросах качества образования, поддерживает инициативы вузов о проведении форумов с работодателями и возможности трудоустройства выпускников на украинских предприятиях.

Nikitos: Чи існують в Україні будівельні адвокати, які б захищали права будівельників від несплати державою та органами місцевого самоврядування зарплати за виконані роботи?

Віктор Лещинський: Професія юриста останні десять років є найпопулярнішою в Україні, але фахових адвокатів у сфері будівництва майже не існує. Зараз Національний експертно-будівельний альянс провів консультації та зустрічі з представниками Спілки адвокатів України щодо об’єднання зусиль у напрямку захисту інтересів суб’єктів містобудування на всіх етапах будівництва.

Pavlo: Недавно в Києві прогримів скандал з "Укрбудом" і Міноборони. На чиєму боці правда в цій ситуації?

Віктор Лещинський: Робити висновки щодо цього потрібно після завершення розслідування правоохоронними органами та винесення рішення судом.

Вадим: С октября 2018 года народной артисткой Олесей Жураковской в частном секторе строится многоквартирный дом по ул. Алексухина, 24, в Киеве. Несмотря на то, что ДАБИ аннулировала (из-за очевидных нарушений – этажность, площадь застройки и др.) декларацию о начале строительства, стройка не останавливается, а, наоборот, ускорилась. Подскажите, пожалуйста, как заставить остановить стройку? Или остается только суд, по примеру Львова, где снесли семиэтажный дом в частном секторе на Лычаковской?

Віктор Лещинський: Львовский дом стал первым и единственным пока примером сноса незаконной постройки в Украине.

Действующее законодательство предполагает, что вопросы незаконного строительства в нашей стране решаются только через суд. Но выступать в защиту интересов должны не только непосредственно пострадавшие стороны, а, в первую очередь, органы государственного строительно-архитектурного контроля.

Olena_: Чи потрібно проходити будівельну експертизу при будівництві примагістрального мотелю на 1200 м. кв.?

Віктор Лещинський: Примагістральний мотель площею 1200 м. кв., відповідно до чинного будівного законодавства, зокрема, Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", відноситься до об’єктів із класом наслідків (відповідальності) СС2. Тому проведення експертизи проектної документації такого об’єкту є обов’язковим.

Фото В’ячеслава Ратинського

Наши стандарты: Редакционная политика сайта Главред