На сайте "Главред" состоялся чат с экономистом, президентом Центра антикризисных исследований Ярославом Жалило. Общаясь с читателями, он рассказал, почему Украина сегодня вынуждена продолжать сотрудничество с МВФ, какие условия необходимы стране, чтобы ее экономика прекратила падение, кому придется отстраивать Донбасс, насколько эффективны акции по блокаде Крыма, насколько обоснованы последние существенные повышения коммунальных тарифов, а также насколько действенным механизмом в сдерживании российской агрессии являются санкции западных стран.
Представляем стенограмму чата с Ярославом Жалило.
Egor:Якщо МВФ надасть наступний транш, як і обіцялося, в розмірі більше мільярда доларів, то на що він піде?
Ярослав Жалило: За стандартними умовами кредит МВФ спрямовується на поповнення резервів НБУ, що надалі дозволяє обслуговувати зовнішній борг без ризиків для валютного курсу. Тому наступний транш, перш за все, сприятиме стабільності курсу гривні.
Egor:Чи здатна Україна на сьогодні насправді прожити без вливань Міжнародного валютного фонду? Чому пробуксовує співпраця і надання кредитів завмерло з минулого літа?
Ярослав Жалило: На сьогодні Україна змушена продовжувати співпрацю з МВФ, по-перше, тому, що це дозволяє обслуговувати зовнішній борг. По-друге, тому що це підтримує імідж України і поступ реформ в очах існуючих і потенційних інвесторів. По-третє, тому що кредити МВФ є спусковим гачком для надходження інших коштів структурної допомоги, які важливі для структурних реформ в Україні. Пробуксовування співпраці засвідчує те, що Фонд не вважає надання траншу критично важливим для поточного становища української економіки і бачить можливість додатково тиснути на здійснення вимог, які містяться в Меморандумі.
Omega:Наскільки критичною для України сьогодні є проблема держборгу? Чи помічаєте ви, що влада навчилася не жити суто з кредитів, тим самим нарощуючи борг держави, аби повернути попередні запозичення?
Ярослав Жалило: На жаль, Україна сьогодні залежить від запозичень, оскільки ми маємо значні зовнішні зобов'язання і хронічний дефіцит державного бюджету. Минулого року, порівняно з 2014 роком, приріст внутрішнього боргу зменшився вчетверо, зате зовнішнього — збільшився приблизно на чверть. Тому наше завдання — максимально ефективно використовувати ті кошти, які ми змушені запозичувати. Це стосується як міжнародної технічної допомоги, що є цільовими кредитами на структурну модернізацію, так і коштів розвитку державного бюджету. Це дозволить зменшити критичність проблеми держборгу, яка, на жаль, поки що без додаткових запозичень нерозв'язна.
Arkadij:Какие условия необходимы Украине для того, чтобы ее экономика прекратила падение, и насколько они достижимы?
Ярослав Жалило: Прекращение падения экономики фиксируется экспертами с конца 2015 года. В четвертом квартале 2015-го ряд отраслей уже показал небольшой рост: строительство, транспорт и т.д. По оценкам, в первом квартале 2015 года показатель экономической динамики будет позитивным. Наблюдается восстановление инвестиционной динамики. Но катастрофическая глубина падения позволяет говорить о том, что прогнозируемые 1-2% в 2016 году — это лишь достигнутое дно. Нам нужно восстановление активного экономического роста, предпосылки для этого пока не наблюдаются как из-за противоречивой государственной экономической политики, в который рост приносится в жертву макроэкономической стабилизации, так и из-за сохраняющихся высоких военных и политических рисков.
Vasyl:Як ви оцінюєте дієвість санкцій як інструмент стримування агресії Росії? Її запас міцності ще дозволяє "гнути свою лінію", не зважаючи ні на що?
Ярослав Жалило: Санкції необхідні, але недостатньо дієві через їхню фрагментарність. Росія має достатній запас міцності власної економіки, а влада спроможна змушувати населення терпіти негаразди. Тим більше, що міжнародна спільнота не виявляє достатньої жорсткості щодо санкції і не зважується посягати на надто чутливі для Росії позиції.
Anatoliy:В Украине часто звучат мнения экспертов о том, чтоРоссия вот-вот рухнет, что у нее нет ресурсов, что ее запасов и резервов хватит на очень короткий срок, что ее экономика уже едва ли не в предсмертных судорогах.Итак эксперты говорят уже второй год.Дайте свою оценку состоянию российской экономики сегодня, оно и вправду настолько плачевно, или запас прочности еще есть?
Ярослав Жалило: Думаю, резервы российской экономики довольно велики, тем более, что нынешняя российская власть активно развивает контакты с государствами, не поддерживающими санкционный режим. Способность общества "терпеть" тоже велика. Поэтому надежды на разрушение российской экономики тщетны.
К тому же, в наших интересах, чтобы у наших восточных границ не произошло слишком серьезных деструктивных процессов. В то же время санкции против РФ крайне невыгодны евроориентированному прогрессивному российскому бизнесу, который может не только составить оппозицию режиму Путина, но даже стать союзником Украины в прекращении конфликта.
Mykola:З чим пов'язане бажання низки європейських країн (Франція, Німеччина, Італія вже точно про це говорили) зняти або пом'якшити санкції, що були введені ними проти Росії через її агресію в Україні? Наскільки ці санкції б'ють по кишенях самих європейців, чи це просто втома від України?
Ярослав Жалило: Санкції проти РФ не вигідні багатьом європейським компаніям, які вели або ведуть бізнес із РФ. Лоббі щодо пом'якшення санкцій досить потужне і активно підтримується самою Росією. Слід пам'ятати, що санкції — це реакція на агресію стосовно незалежної держави. А в жодному разі не оцінка міжнародної спільноти прогресу України в реформах. Як показує історичний досвід, якщо європейська спільнота здатна "проковтнути" таку агресію на своїй території, яку здійснила Росія, апетит агресора лише зростатиме. Думаю, Україні варто активніше працювати по дипломатичних каналах із європейською спільнотою, демонструючи привабливість ведення бізнесу в Україні, що могло б стати певною альтернативою втраченим у Росії можливостям.
Anatoliy:Кто, какая страна, какие организации, по вашему мнению, должны будут отстраивать Донбасс? Смогут какие-либо международные институции заставить Россию компенсировать Украине материальный ущерб, нанесенный ее агрессией?
Ярослав Жалило: В силу высокой стоимости возрождения Донбасса Украина несомненно не сможет финансово обеспечить этот процесс. Но уже сегодня наблюдается значительный интерес со стороны международных организаций в отношении восстановления экономики Донбасса. На первом этапе — в сфере инфраструктуры, что в дальнейшем может стать проводником для прихода в регион иностранных инвесторов. Разумеется, Украина не может находиться в стороне от процесса восстановления и должна сосредоточить свои бюджетные ресурсы на решении наиболее острых социально чувствительных проблем восстановления, а также должна обеспечить прозрачный контролируемый прагматичный механизм привлечения и распределения иностранной помощи и инвестиций в регионе. Компенсация материального ущерба со стороны РФ, думаю, может стать лишь после смены власти в этой стране. Пример — репарации, выплачиваемые Германией уже спустя 70 лет по окончании Второй мировой войны.
Omega:Скільки років, сил і сум грошей знадобиться на відбудову зруйнованого Донбасу?
Ярослав Жалило: Йдеться не про відбудову, а про побудову нового Донбасу, в якому будуть вирішені ті суперечності, які в тому числі призвели до тієї катастрофи, яка сьогодні спостерігається в цьому регіоні. Це буде привабливим полем для іноземних та вітчизняних інвесторів, але лише після того, як буде відновлено безпеку в регіоні. Тому зараз і про строки, і про суми годі й казати, оскільки руйнування тривають.
max32:Вот по вашим наблюдениям, как — каким структурам, институтам, чинам выгодно продолжение войны в нашей стране? А России такая война выгодна, учитывая и затраты на содержание боевиков Донбасса, регулярные отправки гумконвоев, санкции, бьющие по экономике и т.д.? Кажется, ответ очевиден, почему же тогда все это продолжается?
Ярослав Жалило: К сожалению, состояние неопределенности и недостаточности контроля, который имеет место вокруг зоны АТО, выгодно некоторым группам и структурам, которые получают выгоды в этой мутной воде. Но я бы не преувеличивал влияние этих групп на украинскую власть и их способности тормозить разрешение конфликта. России война выгодна лишь с политической точки зрения. А в РФ политические выгоды традиционно ставились значительно выше экономических соображений.
Vasyl:Як ви оцінюєте ефект від різного роду блокад Криму? Такі заходи справді здатні наблизити повернення Криму до України? Чи є сенс в них?
Ярослав Жалило: Моя суб'єктивна думка: блокада жодним чином не наближає повернення Криму, оскільки тільки погіршує імідж України в очах кримчан, які перебувають під жорсткою російською пропагандою. Але, як показує досвід, це може бути інструментом тиску на російську владу, оскільки робить набагато більш обтяжливим утримання окупованого півострова.
Liam:Якщо британці на референдумі приймуть рішення про вихід з Євросоюзу, то які економічні наслідки від цього відчує ЄС? І чи буде після того йому до України з її проблемами?
Ярослав Жалило: Саме рішення референдуму не є рішенням про вихід, і надалі від британського уряду залежатиме, яким чином враховувати це волевиявлення. Вихід будь-якої країни із настільки тісного інтеграційного союзу матиме досить негативні наслідки як для цієї країни, так і для союзу в цілому. В міжнародному досвіді досі такої практики не було. У будь-якому разі навіть якщо рішення референдуму буде на користь членства в ЄС, ситуація, що складається в Євросоюзі, є сигналом щодо необхідності оновлення політики ЄС і пошуку його нових конкурентних переваг. У цьому сенсі асоціація з Україною могла би виступити однією з таких переваг. Вважаю, що нашому зовнішньополітичному відомству варто просувати таку ідею у спілкуванні на рівні структур ЄС та країн-членів, заручившись підтримкою наших найближчих західних сусідів.
Egor:З економічної, безпекової, етичної точок зору, чи слід Україні за нинішніх умов купувати чи продавати щось окупованим територіям?
Ярослав Жалило: Вважаю, що Україна має зосередитися на реалізації гуманітарних місій на окупованих територіях за прямої підтримки міжнародних організацій. Здійснення торгівлі і будь-яких інших операцій пов'язане з повною безконтрольністю контрагента, що не дозволяє гарантувати безпеку цих операцій, і може стати потужним розсадником тінізації та корупції. Перспективним є формування логістичних і торговельних точок по периметру окупованих територій для забезпечення потреб фізичних осіб, які на них мешкають.
NVSokol:В суммах каких размеров на сегодня оцениваются потери Украины от прекращения тесного сотрудничества с РФ? После потери российских рынков смогла ли Украина найти альтернативные и компенсировать их отсутствие?
Ярослав Жалило: Экспорт из Украины в РФ за 2015 год уменьшился вдвое, продолжив отрицательную динамику, которая наблюдалась с 2012 года. Конечно, это сказалось на экономике Украины и стало одним из факторов экономического кризиса. Хотя полную оценку потерь дать непросто. Украина частично компенсирует потери российского рынка, о чем говорит увеличение удельного веса экспорта в ЕС, в страны Азии и Африки. К примеру, сегодня в Евросоюз направляется более 40% всего экспорта продукции машиностроения из Украины. К сожалению, по многим позициям переориентация невозможна, поскольку товары, поставлявшиеся в РФ, на других рынках неконкурентоспособны. Компенсация потерь потребует изменения структуры экспорта, освоения новых рынков и будет обеспечиваться в результате притока в Украину иностранных инвестиций, а также структурных сдвигов в национальной экономике.
ostap_g.:Питання щодо тарифів... На кого вони розраховані, як може сплачувати середньостатистичний, наприклад, пенсіонер такі суми за комуналку? Як — просто не зрозуміло? Це справді обґрунтовано? І буде ще більше?
Ярослав Жалило: Питання щодо економічної обґрунтованості комунальних тарифів залишається відкритим, оскільки ми не маємо досконалих інструментів контролю над діяльністю монополістів у цій сфері. Проте руху до повного відшкодування вартості спожитих ресурсів альтернативи нема. Для пом'якшення цієї ситуації урядом було спрощено надання субсидій населенню, чим мільйони українців активно скористалися. Це порушує наступне питання стосовно обґрунтованості надання субсидій певним категоріям осіб, окрім того, субсидія розбещує споживача, не стимулюючи ресурсозбереження. Тому перспективи бачу у поступовому переспрямуванні коштів на фінансування заходів щодо ресурсозбереження.
max32:Какие группы товаров могут подорожать до конца года и почему, есть ли такие предпосылки? Чем следует запастись уже сейчас?
Ярослав Жалило: Очень вероятно, что в начале осени мы столкнемся с повышением стоимости продукции нового урожая, что оживит продовольственную инфляцию. Запасами эту проблему потребителю вряд ли удастся решить. Кроме того, нужно учитывать тенденцию к росту коммунальных тарифов, что, прежде всего, скажется с началом отопительного сезона, когда заработают повышенные этой весной тарифы.
max32:Рада сняла налог с пенсий, что теперь, наверняка, будут подавать как большое достижение. А насколько этот момент реально облегчит жизнь пенсионеров? Вообще, в других странах существовала такая практика, чтобы с и без того мизерных выплат пенсионерам взымался налог?
Ярослав Жалило: Налогообложению подвергалась незначительная часть пенсий, поэтому вряд ли основная масса пенсионеров ощутит результаты этого решения. Напомним, что налог взымался с пенсий, которые превышали три прожиточных минимума. В то же время сохраняется дискриминационная норма уменьшения пенсий работающим пенсионерам, что гораздо более чувствительно, прежде всего, для людей с небольшими пенсиями, для которых дополнительный заработок особенно важен.
Nazar:Що, за вашим прогнозом, відбуватиметься з курсом долара цього року? Чи є підстави для стрімко падіння гривні? У якій валюті зараз найбезпечніше тримати заощадження?
Ярослав Жалило: Якщо не відбудеться несприятливих політичних і воєнних подій, можна прогнозувати стабільність курсу гривні до кінця року. Економічних підстав для падіння її курсу в цьому разі не бачу. В разі активізації інфляційних процесів, скажімо, перевищення прогнозованих на поточний рік 12%, можливо повільне пристосування курсу до інфляції. Тому не рекомендував би сьогодні робити ставку на купівлю іноземної валюти, оскільки гарантій того, що вона подорожчає більше, аніж, скажімо, депозитний відсоток у комерційному банку, нема. До того ж пересічний громадянин не може прорахувати всі валютні ризики, які, зокрема, можуть чекати євро в разі посилення відцентрових тенденцій у регіоні.
Nazar:Поясніть, будь ласка, новацію щодо того, що наші банки відсьогодні зможуть змінювати курси купівлі/продажу іноземної валюти, а також встановлювати різні курси у своїх підрозділах. Навіщо це робиться, що це дає? Для пересічного громадянина це добре чи погано?
Ярослав Жалило: Це дозволяє зробити більш гнучким курс, за яким банки можуть здійснювати валютні операції, а отже, й реагувати на коливання курсу на міжбанку, де гривня останнім часом демонструє зміцнення. Завдяки цьому банки можуть зменшувати маржу між курсами купівлі і продажу, що можливо, буде навіть вигідним для пересічного громадянина. З іншого боку, така лібералізація може підтримувати валютну паніку, якщо раптом вона виникне, тому потребує контролю з боку Нацбанку.
Cfyz:Сколько существует Украина, у политиков всех периодов никогда не было планов развития государства. Алгоритм власти очень простой: пришли на пять лет, наворовали и ушли. Знают, что наказания не будет. Придут такие же и будут валить все на"папередников". Вот и сегодняшняя власть мало чем отличается отрегионалов,разве что все то же происходит во время войны иприлозунгах о патриотизме. Как вы думаете, когда в Украине возможен вариант, что власть откажется от этого алгоритма,и политики будут реально работать на государство и народ? Сколько еще надо смен поколений, чтобы это произошло? Или мы обречены в силу национальной ментальности?
Ярослав Жалило: Изменить этот алгоритм способно только само общество путем контроля и конструктивного участия в формировании и реализации государственной политики. После Революции Достоинства общество существенно активизировалось в этом направлении. К сожалению, пока активность значительно превышает конструктивизм. Конструктивизм будет возникать в результате самоорганизации общества, формирования институций взаимодействия власти и гражданского общества.
Cfyz:Когда в 2013 году принималось окончательное решение, куда идти — в ЕС или ЕврАзЭС, никто не представил планов экономического развития государства в том или ином варианте — ни власть, ни оппозиция. Они отмели экономические проблемы и отстаивали чисто политические задачи. Опять идеологию поставили впереди экономики, в результате получили мощнейший экономический кризис. Что дал Украине договор с ЕС? Падение промпроизводства и потерю рынков России. Как вы считаете, это правильный путь — потерять до 20% экономики и довести народ до нищеты? Когда Договор о свободной торговле с ЕС может дать положительные результаты? На сегодня падение объема торговли с ЕС снизился до 30%. Сегодня имеем закрытие рынков России и потерю рынков ЕС. Как вы думаете, здравомыслящие политики могут себе такое позволить, могли бы сделать для себя такое США? И этот хаос украинские политики преподносят как выдающиеся достижение (особенно безвизовый режим, которого может и не быть). Когда закончится кризис в украинской политике, от идеологии перейдут к прагматической экономике и главным станет принцип — не навреди экономике. Не отвечайте — вы сами выбрали эту власть, это скучно.
Ярослав Жалило: Евроинтеграция рассматривалась Украиной, прежде всего, как возможность внутренней экономической и политико-правовой модернизации. То, что в этом случае был бы нанесен существенный удар по отечественной коррупции, стало одним из факторов фатального для Украины решения конца 2013 года. Падение объемов торговли с РФ возникло в результате торговой войны, развязанной и поддерживаемой Российской Федерацией, как способа давления для принятия Украиной выгодного России политического решения. "Торговая война", переросшая в "гибридную", а также открытую войну на востоке Украины, — лучшее доказательство того, что нам не по пути с российским проектом ЕврАзЭС.
Договор о свободной торговле с ЕС начал реально работать с 2016 года. За пять месяцев 2016 года экспорт в ЕС вырос на 4%, а в мае 2016-го к маю 2015-го — на 19%. Это говорит о перспективах восстановления торговли с ЕС, а главное — что внедрение европейских принципов ведения бизнеса и экономической политики способствует укреплению позиции украинских экспортеров на "третьих рынках". В этом и состоит прагматизм нашей экономической политики.
Cfyz:Почему в Украине нет перспективных планов развития украинской экономики. Некому разработать? А ваш центр может выполнить такое задание? Хотя вы можете ответить, что это не ваш профиль. А что тогда ваше?
Ярослав Жалило: В Украине действительно нет целостной системы стратегического планирования. Законопроект об этом до сих пор не принят парламентом. Но главное — не наличие документов, а способность власти их реализовать. Это требует восстановления доверия к власти и формирования в Украине устойчивого бизнеса, который заинтересован в собственном стратегическом развитии и устойчивом развитии страны. Разработка стратегии развития — задача не какой-либо одной организации, такая стратегия должна формироваться в синергии органов власти, гражданского общества и бизнеса. Надеюсь, что мы придем к такому состоянию общества и экономики, что разрабатываемые стратегические планы будут иметь шансы к осуществлению.
Tomas:Уже было сказано, что проведение "Евровидения" обойдется нам в 15 млн евро. А по силам ли Украине в экономическом и финансовом плане проведение Евровидения-2017? Во сколько реально это нам может обойтись? И — простите — сколько на этом могут украсть?
Ярослав Жалило: Не могу назвать конкретную стоимость "Евровидения", но допускаю, что львиная доля этой суммы может быть профинансирована частными компаниями, которые будут получать доходы от проведения конкурса. Поэтому проведение "Евровидения-2017" экономически не так уж обременительно, зато крайне важно и перспективно с точки зрения укрепления международного имиджа нашей страны. Поскольку речь идет о негосударственных вложениях, возможности разворовывания этих средств весьма ограничены.
Фото Владислава Мусиенко
Наши стандарты: Редакционная политика сайта Главред
Читать Главред в Telegram
Читать Главред в Facebook
