Раціональне та емоційне у земельному питанні

Чому ми говоримо про земельне питання? Чому багато політичних сил почали працювати над земельним питанням? Чому питання зняття мораторію настільки емоційне?

За соціологічними дослідженнями (як кількісними, так і якісними) більшість громадян України сприймають ідею про відкритий ринок землі негативно. Основні стереотипи обговорюються в темах: "це вигідно тільки іноземцям та олігархам", "селян залишать без засобів для існування", "малому та середньому фермеру відкритий ринок не вигідний" тощо.

Чи знають громадяни про можливості земельної реформи, а саме про державний земельний банк, про 200 га в одні руки — звісно, ні. Але більшості не подобаються варіанти "зовнішнього управління" та низької ціни за землю. Чекаючи на чергову "прихватизацію" та продаж останнього, активні громадяни підписують опитувальники та беруть участь у кампанії "проти".

Технології збирання підписів

Чи реально в Україні зібрати мільйони підписів? Цілком реально! Використовуючи польові технології, є два варіанти. Один із дорогих варіантів — обхід помешкань та зустрічі з варіативними групами, або другий варіант, дешевший — намети та "балакучі пікети", які зможуть за 2 тижні зібрати близько 50 тисяч підписів. За більших видатків та маючи час, у великих за чисельністю областях можна зібрати до 100 000 підписів. Після вуличної кампанії підписи повинні відцифрувати, відкоригувати та разом із активістами здійснити зворотній зв'язок. Чи можуть це зробити нинішні політичні сили? Так, мільйон підписів через прихильників партії "Батьківщина" можливий, більші цифри, які озвучені Аграрною партією — навряд чи.

Хто і як купуватиме землю

На сьогодні кінцева модель земельної реформи нікому не є зрозумілою. Експерти запевняють, що механізм "200 га в одні руки" після зняття мораторію не є найбільш ефективним та й банки навряд чи будуть приймати землю під заставу.

Існують важливі аспекти вартості оренди та ціни купівлі. Уявіть, що малий і середній фермер сьогодні здатен заплатити за паї, але у разі зростання вартості частина фермерів залишиться без нічого.

В сучасних обставинах "зайві" гроші в країні мають тільки ті ж самі фінансово-промислові групи, звідси й виникає стереотип "землю олігархам". Українському суспільству однозначно потрібна фахова дискусія щодо моделей реформи, до якої мають бути залучені реальні гравці ринку, а саме -- профільні асоціації.

Політичні дивіденди

Перша політична сила, котра отримує реальні дивіденди від земельної публічної кампанії, буде "Батьківщина". Чому, запитаєте ви, адже про мораторій кажуть всі опозиційні сили.

Є поняття "інвестиція в тему", і Юлія Тимошенко першою почала кампанію на основі даної проблематики. Паралельно вона реалізує як інформаційну стратегію, так і "польову", тому решта гравців, по суті, обговорюючи земельне питання, інвестують в кампанію "Батьківщини", що пояснюється електоральними законами.

Якщо Аграрна партія проводить кампанію проти продажу землі, цим нейтралізуючи свій антиобраз "партії аграрних олігархів", а Ляшко на цій темі продукує довіру, то всі подібні проекти мають на меті залучення симпатиків, а не захист української землі від розкрадання.

Попри те, що вибори мають відбутися аж 2019 року, початок роботи партійних проектів є вкрай актуальним вже зараз. Тому земельне питання як перший передвиборчий старт є настільки емоційним в інформаційному просторі.

Наши стандарты: Редакционная политика сайта Главред