Лідер "Тартака" Сашко Положинський: свій Майдан можна завжди нести у собі

"Якщо конфлікт не здатні розв'язати політики, це мусять зробити прості люди. На жаль, наші люди цього ще не вміють", – вважає Олександр.

Сашко Положинський

На сайті "Главред" відбувся чат із лідером гурту "Тартак" Сашком Положинським. Цього року "Тартак" святкує своє 18-річчя. За цей час колектив випустив сім альбомів, а зараз музиканти активно працюють над восьмим. Спілкуючись із читачами в дещо екстремальних умовах – при свічках (бо й до редакції "Главреда" дійшли віялові відключення електроенергії саме під час чату), Олександр розповів, що думає про конфлікт на Донбасі, чи змінив рік трагічних подій в Україні нашого слухача, чи може артист лишатися аполітичним, коли в його країні війна, а також що за цей рік з часу Майдану змінилося в житті самого Сашка. Крім того, лідер "Тартака" розповів, що вважає головним досягненням гурту за 18 років, як колектив святкуватиме свій день народження, які творчі плани будує на майбутнє, а також навіщо створювався гурт "Був'є", коли є популярніший "Тартак".

Подаємо стенограму чату з Сашком Положинським.

DimaVoynalovich: Які гурти молоді останнім часом для себе відкрив? Взагалі, слідкуєш за новою музикою? Що в ній сьогодні тебе радує, а що бісить?:)

Сашко Положинський: Буквально вчора на сольному концерті "Фіолету" в Києві почув пару пісень наживо від гурту "П'ятий вимір". Напросився на подарований диск. Сьогодні цей диск слухаю в машині – подобається. З того, що відкрив для себе за останні кілька років, можу відзначити "Кімнату Гретхен", "Юкрейн", цікавий луцький "Ріплей". Це ті, що одразу згадалися. Загалом, в Україні останнім часом з'являється багато цікавої музики, орієнтованої не на український музичний ринок – російськомовної, англомовної. Вона є дуже цікавою, однак мені все ж таки хочеться акцентувати увагу на тих, хто творить не лише цікаву сучасну музику, а й своєю творчістю осучаснює українську мову.

Terri: Чи доводилося вам бувати на Донбасі під час всіх цих подій, які враження? Що думаєте про цю війну?

Сашко Положинський: Не бував на Донбасі і, скажу відверто, побоююся туди їхати. Я взагалі не надто сміливий. Але свідомо наражати себе на небезпеку, коли не впевнений, що від того буде комусь якась користь, взагалі вважаю нерозумним.

Стосовно цієї війни можу сказати те ж саме, що й стосовно будь-якої іншої: простим людям вона не потрібна, навіть якщо вони думають інакше. У сучасному світі будь-яка війна – це реалізація якихось амбіцій або компенсація комплексів якихось політиків, або захист чиїхось бізнес-інтересів. Для мене завжди диким було кіношне пояснення поганих вчинків словами "вибач, нічого особистого – це просто бізнес". У реальному житті це звучить ще страшніше. Якщо конфлікт не здатні або не хочуть розв'язати політики, це мусять пробувати робити прості люди. На жаль, наші люди цього робити ще не вміють.

Сашко Положинський

Anna80: В новому альбомі "Тартака" буде ще більше пісень соціального спрямування? Як вважаєш, наскільки зараз такі пісні є актуальними? Чи змінився за цей рік український слухач, чи став більш вибагливим?

Сашко Положинський: Та вони майже всі будуть такими. І справа тут не в продуманій актуальності, а в тому, що саме життя спонукає до написання таких пісень. Частина з них були написані раніше, але ті, які писалися зовсім недавно, самі по собі притягували до себе якісь важливі актуальні теми.

Щодо слухача можу сказати, що навряд чи він змінився. Якби ці зміни були такими, як би хотілося, наприклад, мені, то всі концерти українських музикантів проходили б із повними аншлагами, а радіо і телеефірний простір були би заповнені українськими піснями.

Vadim Pinchuk: Як почуваєшся з бородою?:) З чим пов'язана зміна іміджу? І ще деякі люди чекають, все ніяк не дочекаються, коли поголишся.

Сашко Положинський: З бородою тепло, і звільняється трохи додаткового часу. Є певні незручності, до яких поступово звикаю. Зміна іміджу сталася випадково: кілька днів не мав змоги поголитися, а потім думаю – зима йде, час вже реалізувати давнє бажання проходити якусь зиму з бородою. Сподіваюся, протримаюся до весни, а навесні таки захочу поголитися.

І ще скажу, деякі люди просять-благають не голитися і відвішують мені всілякі компліменти, який я класний, стильний, мужній, сексуальний, молодий тощо з бородою. :)

nat_: Як гадаєте, чи має право за нинішніх умов український артист лишатися аполітичним?

Сашко Положинський: Гадаю, що кожна людина за будь-яких умов має право лишатися аполітичною. Це – її право. Це – її вільний вибір. Однак, на мою думку, в умовах, коли політика впливає на життя кожного з нас, коли вона здатна впливати не лише на стан нашого гаманця, а й на стан нашого здоров'я, коли політика вривається в особисте життя людини, нав'язує їй свої рішення, пріоритети, цінності, коли політика навіть штовхає людей на смерть або на вбивство, ховатися від неї, не звертати на неї уваги, абстрагуватися просто нерозумно. Я люблю діяти розумно.

Сашко Положинський

Numerico: Почему-то не сомневаюсь,что Вы достаточно много читаете. Не могли бы назвать три-четыре (может быть, пять) знаковых для себя художественных и философских произведений? Или просьба просто указать своих любимых авторов. Спасибо.

Сашко Положинський: Буквально вчора (7 грудня, – ред.) відповідав на питання, які п'ять книжок я прочитав за останній час, які я міг би порадити людям. Скористаюся своїми відповідями, щоб відповісти Вам. Рей Бредбері "451 градус за Фаренгейтом", Улас Самчук "Марія. Віднайдений рай. Чого не гоїть вогонь", Валерій Шевчук "Роман юрби", Мічіо Кайку "Фізика майбутнього" і Владислав Івченко "Найкращий сищик імперії на службі приватного капіталу". Перших трьох авторів знаю і люблю, читав їх багато, і все прочитане готовий настійно рекомендувати кожному. "Фізику майбутнього" просто рекомендую для загального розвитку і для спроби зазирнути у завтрашній день, можливо, й для того, щоб зробити правильний вибір шляху сьогодні. А книга Владислава Івченка – просто класна, тому я рекомендую її всім, бо її легко і цікаво читати, вона додає гарного настрою та оптимізму.

Anna80: Як оцінюєш новопризначеного міністра культури? Чи задоволений роботою попереднього міністра Нищука? Взагалі, на твою думку, якою має бути державна політика у сфері культури?

Сашко Положинський: Я до В'ячеслава Кириленка ставлюся непогано, але той факт, що він раптом вирішив займатися культурою України, став для мене доволі дивним і дещо неприємним відкриттям. Раніше за В'ячеславом мною такого не помічалося. Впевнений, це – не найгірший варіант, але й не найкращий. У даному випадку я би вже краще залишив на посаді Євгена Нищука. Я вже не раз казав, в тому числі особисто Євгенові, що я би волів бачити на посаді міністра культури не артиста, а функціонера – людину, яка знає, як організовувати і стимулювати культурне життя. Євген, мушу визнати, виявився кращим на цій посаді, ніж я очікував, але не так завдяки своїм професійним якостям, як моральним і вольовим. А хочеться все ж таки, щоби всі відповідальні посади, в тому числі в царині управління культурою, віддавали не натхненним та порядним патріотам, а порядним патріотичним професіоналам. Загалом, щодо державної політики в сфері культури можу сказати те саме, що й щодо всіх інших напрямів суспільної діяльності: захищайте все своє, що потребує захисту, підтримуйте тих, кому потрібна підтримка, заохочуйте тих, хто може щось вартісне робити і не заважайте тим, хто вже успішно робить.

Сашко Положинський

Buba: Днями "Kozak System" випустили пісню "Битим склом", яку свого часу написав ти. Чому "Тартак" не захотів її виконувати, адже вона у вашому стилі – патріотична, палка, надихаюча?

Сашко Положинський: Просто я пишу пісень трошки більше, аніж може вмістити репертуар "Тартака". У нас і так постійні проблеми з тим, що пісень, які хочеться заграти на концерті, значно більше, аніж дозволяють час і сили. Крім того, не хочеться постійно цитувати самих себе в якихось музичних ходах, фрагментах. Тому часто буває таке, що мої пропозиції щодо створення нових пісень не завжди викликають ентузіазм із боку музикантів "Тартака". Щодо пісні "Битим склом", то хлопці з "Kozak System" зробили її інакше, ніж я уявляв. Можливо, навіть гарніше. А Ельвіра (Сарихаліл – Ред.) своїм співом додала таких інтонацій, яких я навіть уявити не міг. Тому мене, звичайно, трошки підтискує "жаба", що цю пісню співатиму не я, але я з превеликим задоволенням її слухаю. Вчора (7 грудня, – ред.) пізно ввечері десь годину слухав її на повторі. Оце мене тільки той англійський текст на початку трошки напружує, але мені вже пообіцяли ексклюзивну версію без нього.

Buba: В одному інтерв'ю ти назвав себе головним деспотом в гурті "Тартак". Сильно строїш хлопців? Чи з твоїм переїздом до Луцька їм вже стало легше дихати? :)

Сашко Положинський: Ага, їх построїш! То ще питання – хто кого більше. Просто я все ж лишаю за собою право остаточного рішення і, коли маю можливість приймати рішення не демократичним способом, сповна її реалізовую. Ото й весь мій деспотизм. А з моїм переїздом до Луцька для музикантів "Тартака" нічого не змінилося. Якщо мені треба когось дістати, я це прекрасно роблю через Інтернет або мобільний зв'язок.

Alaksandar Arsionaŭ: Праз сумныя падзеі на ўсходзе Ўкраіны беларусы і ўкраінцы сталі адчуваць сябе па-сапраўднаму братамі. У Беларусі больш увагі звяртаюць на ўкраінскую культуру. А заадно і прыглядзеліся да сваёй: вышыванкі, курсы беларускай мовы і многае іншае. Не так даўно з аншлагам прайшоў канцэрт "Океана Ельзи" (дзе, праўда, у слухачоў адбіралі ўкраінскія сцягі), на мінулым тыдні паспяхова адыгралі ў Мінску "Ролікс". Ходзяць чуткі, што "Скрябін" збіраецца ў Беларусь. Калісьці Вы казалі, што не выступалі ў Беларусі, бо выезды за мяжу даюцца гурту цяжка. Ці не пераадолееце зараз цяжкасці дзеля яднання суседніх народаў? :) Іншымі словамі, ці не наведаеце Мінск з першым за гісторыю "Тартак" канцэртам?

Сашко Положинський: Чесно кажучи, колись давно ми мали виступ в Мінську, але якийсь дуже поспішний. Нас організатори терміново відправляли на потяг, заради чого переставили навіть у концерті з хедлайнерської позиції на розігрів. Сам я дуже люблю білоруську музику, підтримую приятельські стосунки з Лявоном Вольськім, завжди люблю послухати щось новеньке, чого раніше не чув. І сам залюбки виступив би і виступав би в Білорусі, якби мав таку можливість. На жаль, ми й в Україні не навчилися самі собі концерти організовувати, тож і щодо виступів у Білорусі мусимо чекати конкретних пропозицій від організаторів. А як ні – то приїжджайте Ви до нас.

Potts: Сашко! Ти – досить активний користувач Інтернету та Фейсбуку зокрема, спілкуєшся з багатьма людьми, як я помітив. Скажи, будь ласка, чи були в тебе випадки, коли інтернет-знайомство переросло в дружбу чи плідне співробітництво в реальному житті?

Сашко Положинський: Так, я в Інтернеті познайомився з багатьма цікавими людьми, з якими і співпрацюю, і спілкуюся, і навіть товаришую. Вважаю, в цьому відношенні Інтернет великим і корисним благом.

Vadim Pinchuk: Які зараз у стосунки у вас із хлопцями-втікачами з "Бумбоксу"?

Сашко Положинський: Ми рідко бачимося і особливо не спілкуємося, але якщо випадково зустрічаємося, здається, раді одне одного бачити і пики не відвертаємо. Принаймні номери телефонів хлопців у мене є, при нагоді можу й зателефонувати. Щоправда, нагод особливих і немає, ото хіба на концерт 11 грудня їх запросити?

Олександр Вікторович: Для чого було створювати "Був'є", якщо є більш популярніший "Тартак"?

Сашко Положинський: Я вже десь сьогодні відповідав, що пишу трохи більше пісень, ніж "Тартакові" потрібно. Плюс – у Луцьку в мене багато вільного часу, то чого б його не витрачати ще й на те, що я особливо люблю? Плюс – цікаво попрацювати з новими музикантами, яким цікаво попрацювати зі мною. Плюс – вже є люди, яким "Тартак" подобається окремо, а "Був'є" – окремо.

Сашко Положинський

Vadim Pinchuk: Відвідуючи концерти, я завжди порівнюю виконавців із Вами. І згадую те, як на концертах Ви по три-чотири години просто неймовірно підриваєте народ і випромінюєте енергію. Це не всім вдається, не всі можуть так. На цій енергії та на репертуарі гурту тримаються концерти. Дякую!:) 11 грудня буду в "Атласі".

Сашко Положинський: Про чотири години – це вже Ви загнули. Три – бувало, три з хвостиком – теж, здається, було. Але щоб чотири! Щось я такого не пригадую. Але Ви приходьте, приходьте… :)

Numerico: Как Вам удаётся держать баланс между планированием и вдохновением (как в жизни,так и в творчестве)? Часто ли на концертах в воинских частях просят исполнить "Мій лицарський хрест"?

Сашко Положинський: Щодо балансу, то тут все просто: якщо можна уникнути планування, то я його уникаю, але якщо вже щось заплановано, перенести неможливо, а натхнення немає, тоді на морально-вольових. Щодо виступів у військових частинах, то ми в частинах ще не виступали, а на концертах для військових і самі включаємо в обов'язкову програму "Лицарський хрест". Щоправда, віднедавна у нас з'явилася дійсно суто військова пісня "Висота/Ніхто крім нас" – пошукайте в Інтернеті, якщо ще не чули. Скачати можна тут: tartak.com.ua.

rap_punk: А чи буде пісня "Почуй мене" у студійному записі?

Сашко Положинський: Ми плануємо. Але коли вона буде – сказати поки не можу.

Володя Мокрецький: Дуже люблю вашу групу. Самі з друзями створили теж власну групу, хотіли б зробити на вас кавери, але, нажаль, табулатури на вас нема. Чи думали ви над ідеєю про "майстер-класи" в Ютубі, так як це зробив Андрій Марків, і чи можлива ваша допомога музикантам-початківцям у бажані грати на якихось музичних фестивалях?

Сашко Положинський: Щодо музичних фестивалів, то поки ми самі нічого не організовуємо, то й навряд чи можемо комусь допомогти туди потрапити. Часом у мене питають якихось порад, кого би можна було запросити, тоді я озвучую певні рекомендації, основані на моїх власних смаках. Ото тільки проблема, що сподобатися мені не так вже й просто. Мені треба, щоб і пісні подобалися, і щоб люди професійно їх виконували, і щоб я був певен, що на живому виступі все звучатиме і виглядатиме на пристойному рівні. А взагалі, бажаю Вам натхнення і наполегливості. А щодо каверів, то дійсно професійні музиканти повинні вміти самостійно вирішувати питання з "табулатурою". ;)

Buba: Чому ще досі не одружений? Чи не думав про те, аби завести сім'ю, дітей?

Сашко Положинський: Не думав. Точніше – не надумав. Тому й неодружений. Та й яка нормальна жінка довго витримає такого, як я. А ненормальну – я й сам не витримаю.

Сашко Положинський

Dmitry Nikiforov: У "Тартака" багато інтимної лірики. Що за цим криється? Ви коли-небудь були одружені чи маєте дружину, можливо? У Вас є діти?

Сашко Положинський: Дружини не мав, не маю, про дітей нічого не чув. Та й лірика моя зовсім не інтимна. Нічого такого, що не можна винести на загальний розсуд, у ній нема.

Slavko: Від початку Революції Гідності пройшов вже рік. Що для вас змінилося за цей рік? Які здобутки приніс Майдан Україні? Тоді ваша активна участь у Майдані якось вплинула на ваше життя зараз?

Сашко Положинський: За цей рік я втратив кількох людей, яких знав, любив або поважав. Ще я втратив деякі ілюзії, а також набув багато життєвого і філософського досвіду. Щодо здобутків, нічого сказати не можу, бо для мене на Майдані стояли трошки інші цілі, і я бачив дещо інші шляхи їхнього досягнення.

rap_punk: Сашко, коли приблизно вийде альбом твого проекту "Був'є"? Дякую за відповідь.

Сашко Положинський: Ми дуже сподівалися закінчити альбом "Був'є" до кінця цього року, але раптом я переключився на підготовку нової програми до 18-річчя Тартака, тому закінчення студійної роботи над альбомом "Був'є" перенеслося на невизначене "потім". Дуже хочеться до кінця зими його не лише записати, але й оприлюднити. Чи вдасться це нам – час покаже.

Виталина Глущенко: Зробіть спільну пісню з "Фіолетом".:)

Сашко Положинський: У нас із "Фіолетом" є спільна пісня – "Вагомі Слова". До речі, вчора (7 грудня, – ред.) виконували її разом на концерті в Києві.

Сашко Положинський

Vadim Pinchuk: Сашко, опиши, яке це відчуття, коли твоє геніальне дітище – вже повнолітнє? Ми ж з "Тартаком" виросли разом. Дякую.

Сашко Положинський: Ну, я б не називав це "дітище" геніальним. Просто класне. ;) А щодо відчуттів – та нічого особливого. Хіба тільки тягар років, досвіду та відповідальності перед прихильниками.

rap_punk: Олександр! У мене таке питання: чи буде пісня "Усе, що є" у новому альбомі? Дякую за відповідь заздалегідь. Чекаємо у Кривому Розі з концертом!:)

Сашко Положинський: В новій програмі точно буде, а щодо альбому, то якщо ми його запишемо, то буде також.

Vetal Volodin: Дякую за надану можливість. Моє питання просте: яка з Ваших пісень  автобіографічна? Дякую за творчість!

Сашко Положинський: Кожна, якоюсь мірою. І жодна, якоюсь мірою. Дякую за питання і будь ласка!:)

kud_ia: "Тартаку"– 18 років! Це повноліття:) Що вважаєте головними досягненнями гурту, і які цілі ставите на його "доросле" життя?

Сашко Положинський: Наразі головне досягнення це те, що ми досі існуємо й продовжуємо творити. От зараз у нас найновіше досягнення, це наша нова програма, яку будемо представляти на концертах до 18-ліття. Найближчі цілі – дати побільше таких концертів і нову програму оформити в альбом. А далі – як бог дасть. :)

Наталка Політова-Олексій: Чи буває у Вас депресія? Якщо так, то як Ви з нею справляєтесь?

Сашко Положинський: Намагаюся її просто не допускати. Похандрити можу пару днів, але якщо відчуваю, що це може перейти в справжню депресію, силою примушую себе щось робити – і побільше. Допомагає.

Сашко Положинський

Pangelina: Ані Лорак та Анастасія Приходько – фактично два різні світи, два різні полюси. Тож як пояснити, що Приходько може давати концерти бійцям в зоні АТО, а Ані Лорак, що "виступає для людей", ні? Військові  не люди? Чи це аморфність особистості? Викривлення світогляду?

Сашко Положинський: Вибачте, це питання не до мене. Я не можу відповідати за дії інших людей. Я от теж не виступаю в зоні АТО і маю для того і причини, і пояснення. Що там відбувається всередині інших артистів – треба питати в них. Зрештою, кожен має право на власну точку зору і позицію, так само, як і кожен має право приймати це чи ні.

DianaF: Як думаєш, чи потрібен Україні третій Майдан? Якщо так, то яким він має бути?

Сашко Положинський: Продуманим, підготовленим, бездоганно організованим. І не мусить обов'язково відбуватися на Майдані Незалежності в Києві чи на центральних майданах інших міст. Свій Майдан можна завжди нести у собі.

Фото Владислава Мусієнка 

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Подписывайтесь на наш канал в Telegram
Новости партнеров
Новости
Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Принять