Екс-учасник дуету "Світязь" Анатолій Говорадло: у нас нема чистого мистецтва — усе змішане з політикою

"Ми будуємо Україну, а коли вмикаємо телевізор, здається, ми продовжуємо жити в російському медіапросторі. Практично нічого не змінилося для українських артистів", — важає Говорадло.

Анатолій Говорадло

На сайті "Главред" відбувся чат із Заслуженим артистом України, автором-виконавцем, колишнім учасником дуету "Світязь" Анатолієм Говорадлом. Спілкуючись із читачами, він розповів, у чому полягають функції митців за нинішніх трагічних часів, які переживає Україна, коли і як російські виконавці зможуть знову повернутися на українську сцену, чому вважає старт російського та українського шоу-бізнесу неспіврозмірним, чому в нашій країні так багато зірок-"одноденок", яка ймовірність, що дует "Світязь" возз'єднається, а також проти чого артист хоче зібрати концерт-протест.

Подаємо стенограму чату з Анатолієм Говорадлом.

Nattalie: Насколько, по-вашему, воспитаны музыкальные вкусы украинцев? Они — требовательные слушатели?

Анатолій Говорадло: На превеликий жаль, думаю, що з музичними смаками у нас дуже великі проблеми. Мені часто доводилося бути присутнім на цікавих джазових концертах, де виступали різнопланові джазові музиканти, і не завжди реакція публіки відповідала професійному рівню музиканта, який виступав. Навіть тут, у сегменті елітарної музики, відчувалося, що у людей є великі пробіли. Частина, напевно, прийшла на концерт тому, що це певною мірою мода, а не внутрішня потреба. Я вже не кажу про естрадну музику. Хотілося б, аби рівень музичної та естетичної освіченості був трошки вищим.

Культура людини не може бути змінена за рік, за два — її потрібно формувати з самого дитинства. Це  — довготривалий процес. Більше того, культуру повинні формувати культурні люди. І тому, якщо ми хочемо мати якісний продукт у мистецтві, потрібно цю піраміду будувати з дитинства. 

Dinka: Напевно, можна сказати, що "Тартак" в певному розумінні познайомив молодь зі "Світязем", "просунув" його творчість серед більш юних слухачів. Чи не плануєте ви ще якісь подібні спільні проекти з молодими виконавцями? Чи, взагалі, вважаєте це недоцільним і непотрібним?

Анатолій Говорадло: Я вважаю, що це доцільно і потрібно. І таких проектів багато не тільки в Україні, а й серед закордонних музикантів. Але будь-який плід повинен дозріти. Тому все можливо — час покаже.

А "Світязь" у певному розумінні познайомив більш старше покоління із "Тартаком".

Kiianyn: Якою ви бачите роль митців — акторів, музикантів, художників, письменників — у сьогоднішній ситуації в країні? Що вони можуть і мають робити? На що можуть вплинути? Вони мають бути понад війною і політикою? Чи все ж таки мають якось долучатися у різні способи — підтримувати військових та переселенців, залучати людей до благодійності через концерти і вистави тощо? Яка Ваша позиція?

Анатолій Говорадло: Я би не хотів, щоб функція артистів зводилася тільки до того, що ми когось розважаємо. Функція мистецтва — набагато глибша і значиміша. Мені взагалі здається, що ми в Україні не з того починаємо. Я глибоко переконаний, що починати потрібно з культури, з виховання моральності. І якщо в цьому плані у нас не буде пробілів, то ми й не будемо обирати таких президентів і депутатів, за яких нам потім доводиться червоніти, і які наше життя перетворюють на суцільну боротьбу за виживання. Відчуття естетики не дозволить нам кидати сміття туди, куди не потрібно. Якщо ми будемо освіченими і високоморальними людьми, то, напевно, менше будемо обманювати самих себе. Таких людей багато в Україні, але, на жаль, їх — меншість.

Prokop: Как вы считаете, чего не хватает украинским исполнителям, чтобы завоевывать мировую славу и быть "на уровне" со всемирно известными звездами?

Анатолій Говорадло: Українські виконавці мають усе для того, щоб завойовувати світову славу. Єдине, чого вони не мають — це телевізійні та радіоефіри. У цьому сенсі, таке враження, нічого не змінилося. Ми будуємо Україну, а коли вмикаємо телевізор, здається, ми знову продовжуємо жити в російському медіапросторі. Практично нічого не змінилося для українських артистів. Як раніше практично неможливо було просунути український продукт, так неможливо це зробити і сьогодні. Ми не вміємо робити якісні комп'ютери, але те, що ми вміємо гарно співати, думаю, ні у кого не викликає сумнівів. Тим паче, що за кількістю народних пісень ми попереду планети усієї. А це — відповідь на поставлене запитання. Ну, і ще б трошки грошей...

Анатолій Говорадло

Dinka: Якби вам зараз запропонували роботу в Москві за дуже і дуже привабливий гонорар, ви би погодилися?

Анатолій Говорадло: Я на такі пропозиції ніколи не погодився б.

OksanaKsiu: Пане Анатолію, чи знайдуть своє відображення у вашій творчості нинішні трагічні часи, які переживає країна?

Анатолій Говорадло: Вони вже знаходять у моїй творчості відгук. Більше того, у моєму репертуарі є пісні, написані 25 років тому, але, якщо їх прослухати, то таке враження, що вони написані сьогодні. Одна з таких пісень — "Хто винен в тім".

valeria_: На чьи концерты вы сами ходите и какую музыку слушаете  просто для удовольствия и чтобы расслабиться? Были ли у вас кумиры в юности? Лера.

Анатолій Говорадло: Нещодавно я був на концерті Тараса Петриненка, Василя Попадюка. Дуже люблю джаз. Як у будь-якого музиканта, у мене були і є свої кумири. В основному це американські музиканти: Джордж Бенсон, група "Earth, Wind and Fire", Чікоріа, а серед українських я дуже люблю пісні свого покійного друга В'ячеслава Хурсенка.

Liudmyla: Анатолий Васильевич, знаю, что долгое время вы работали в одном ансамбле с Василием Ивановичем Зинкевичем. Вы дружны с ним сейчас? Видела его афишу на дворце "Украина"  может, будете выступать вместе с ним в его юбилейном концерте? Хотелось бы увидеть и вас, и Гершензона, очень вас любим!

Анатолій Говорадло: Ми до сьогоднішнього дня у дружніх стосунках із Василем Зінкевичем. Мені дуже приємно, що нарешті в палаці "Україна" відбудеться концерт Василя Зінкевича, який є унікальним, тому що жодного сольного концерту в палаці "Україна" за всю пісенну кар'єру у нього не було. Я думаю, що в цьому концерті ви побачите і мене, і Діму Гершензона.

Yegor: Анатолий, о чем вам сейчас пишется, если пишется в наше непростое время, конечно?

Анатолій Говорадло: Зовсім недавно я відзняв кліп на свою пісню "Пусть небеса тебя хранят, мой сын". Автором цього відео є Андрій Боєв, прекрасний кліпмейкер. А репертуар моїх нових пісень сьогодні практично нічим не відрізняється від того, що було раніше: це пісні про кохання до дружини, до дітей, батьків і до України.

Valentyna: Пане Анатолію, ви чудовий співак, маєте хороший пісенний доробок, спасибі вам за душевні пісні про батьків, про донечку... Чому ж ці пісні так рідко звучать на радіо, невже в Україні і досі так важко пробитися вітчизняним артистам?

Анатолій Говорадло: Частково я вже відповів на це запитання. Справді, українським артистам дуже нелегко сьогодні займатися бізнесом. Пропрацювавши все життя у цій сфері, я до сьогоднішнього дня абсолютно не маю поняття, як розкрутити якусь пісню в тій ситуації, коли практично всі приватні радіостанції та телевізійні канали закриті для нас. Ясна річ, що існують певні виключення. Мені хотілося б дуже подякувати тим людям, які в цьому нам, артистам, допомагають БЕЗКОШТОВНО.

Анатолій Говорадло

Valerij: Выступаете ли вы перед воинами АТО? Доводилось ли общаться с теми, кто защищает Украину сейчас?

Анатолій Говорадло: Я виступаю перед воїнами АТО, напевно, менше, аніж повинен це робити. Але це обумовлено певними особистими обставинами. І в майбутньому я планую робити це набагато частіше. А стосовно особистих обставин — просто останній період часу дует "Світязь" як творчий колектив припинив існувати, і це вимагало від мене серйозної роботи в студії. Отож мої концерти як Анатолія Говорадло ще попереду.

Мені не доводилося спілкуватися з тими людьми, які були на війні. Хоча коли дивився в їхні очі в концертному залі, я розумів, що ми в неоплатному боргу перед тими людьми, які віддають найдорожче — своє життя — за наше майбутнє.

Olecia: Анатолію, ви з Дмитром робите дуже інтелігентні пародїї  ви гумористи, але у вас нема жартів "нижче пояса"! Як вам це вдається? І як ви ставитеся до гумористичних програм, яких чимало в Україні?

Анатолій Говорадло: Коли послухаєш наш український ефір, то складається враження, що, крім "95-го кварталу" та Славка Вакарчука у нас практично нічого нема. Я дуже поважаю цих артистів і дуже люблю їхню творчість, але наше українське мистецтво має набагато більше достойних імен, і мені хотілося б, щоб ці імена були відомі українському слухачу. Дуже шкода, коли людина творить геніальні речі, потім іде з життя, і тільки після того про неї починають згадувати і її цінувати. Я маю на увазі таких митців, як, наприклад, Славко Хурсенко. Дуже сподіваюся, що нарешті наші державні мужі не будуть просто говорити пустопорожні фрази, а дійсно почнуть щось змінювати, лобіювати українську культуру в нашому українському просторі, який повинен належати в першу чергу нам, українцям. І ми не повинні бути бідними родичами на порогах радіостанцій і телевізійних каналів. Ми повинні бути господарями у своєму медіа-ефрі.

Складається дуже цікава картина, коли людина, музикант, закінчує спочатку дитячу музичну школу, потім музичне училище, потім консерваторію, потім вкладає всі свої сили, енергію і знання, щоб створити якийсь музичний продукт, після того приходить на радіостанцію, де сидить музичний редактор, для якого музика ділиться на дві категорії —"быстрая" і "медленная", і ця людина просто перекреслює все і не дає шансів митцю бути почутим тим, для кого він це робить. А робить він це не для радіостанцій і телеканалів, а в першу чергу — для людей.

Roksolana: Як ви ставитеся до талант-шоу, які заполонили телеканали? Це справді шанс для талановитої молоді чи це шанс для телепродюсерів на ній нажитися? Роксолана, Тернопіль.

Анатолій Говорадло: Це шанс для телепродюсерів на них нажитися. Можливо, я не зовсім компетентний у цьому питанні, але я не можу назвати жодного імені, яке б засяяло на небосхилі української музики після подібних шоу. Співак — це не тільки той, хто вміє співати. Співак — це художник і філософ та, в першу чергу, музикант. Співака виховують роками, десятками років. Вміння переспівати чийсь твір не замінить вміння творити. І тому я глибоко переконаний, що справжні митці не з'являються на подібних шоу. Хоча не хочу бути категоричним — все в цьому житті можливо. І я тільки буду радий, якщо моє ставлення до цього буде помилковим.

Tianna: Анатолий, когда следующее выступление — Ваше или дуэта — во дворце "Украина"? Предыдущий концерт очень понравился. С уважением, Таня.

Анатолій Говорадло: На жовтень я, Анатолій Говорадло, планую свій сольний концерт, в якому будуть і пісні, і пародії. Але пісень буде все ж таки більше, тому що я більше лірик, аніж пародист. У цьому концерті ви зможете почути і нові пісні, і ті шлягери, яких не було на нашому з Дімою сольному концерті. Причому це шоу буде повністю, як кажуть, "живьём", і в ньому мені будуть допомагати дуже хороші музиканти, які сьогодні працюють із Софією Ротару, а на концерті працюватимуть разом зі мною.

Ma_rina: Будете ли вы и дальше работать как пародист или переквалифицируетесь в эстрадного певца-лирика?

Анатолій Говорадло: Неможливо викреслити і забути те, що є. І тому на концертах у мене звучать і пародії, і пісні. Але в дуеті "Світязь" за пародії більше відповідав Діма, а я відповідав за пісні. І тому надалі мій акцент буде все ж таки на пісню.

NI_Kyiv: Анатолий! Два года назад мы с мужем были на юбилейном концерте Вашего дуэта — замечательный концерт! Все ждем, когда же наше телевидение будет показывать такие концерты, но, несмотря на все разговоры о поддержке украинских исполнителей, оно пока не спешит это делать. Как Вы считаете, почему? И что нужно делать, чтобы и радио, и телевидение наконец обратили свое внимание на украинских артистов? Ну, где это видано, чтобы радиостанции крутили песни исполнителей из страны-оккупанта, которые не стесняются гадости об Украине говорить? Надежда Ивановна, Киев.

Анатолій Говорадло: Для мене особисто це велика загадка, на яку я не знаю відповіді. Напевно, не тих ми обрали, і не те вони роблять. Про людину потрібно судити не за її словами, а за її справами. На превеликий жаль, сьогодні слова і справи наших політиків не співпадають. Ніхто не захищає наш медіа простір, ніхто не захищає нашу українську культуру. Всі говорять про гроші, про економіку, про війну, але ніхто не говорить про душу. Але з цього все починається. І починати потрібно з культури. Тоді ми станемо добрішими, чеснішими, і тоді ми станемо квітучою державою.

У мене уже давно в голові зріє думка зібрати артистів і виступити з концертом-протестом проти засилля російських артистів у нашому медіа просторі. Це бачать усі люди, але чомусь не бачить керівництво нашої держави. Це говорить про ті пріоритети, які вони перед собою розставляють. Тож будьмо пильними, коли ми знову будемо йти на вибори і знову будемо обирати тих, які про нас абсолютно не дбають.

Анатолій Говорадло

Ivann: Анатолію Васильовичу, таке питання: ви, будучи в дуеті "Світязь", багато виступали з дуетом "Кролики", який успішно просувався і давав концерти в Росії. Вас із паном Дмитром Росія не переманювала? Чи це в принципі неможливо? Іван, місто Київ.

Анатолій Говорадло: Ми приймали участь у програмі "Аншлаг, аншлаг" Регіни Дубовицької, і весь колектив цієї програми був у захваті від наших пародій. Регіна надзвонювала нам практично щодня і дуже шкодувала, що так пізно ми з нею познайомилися. Але, на превеликий жаль, у нас нема чистого мистецтва — у нас усе мистецтво змішане з політикою. Саме тому так мало було українських артистів у Росії. Саме тому там не було нас. Тому що за всі роки нашої творчої діяльності у нас не було жодної російської пісні в репертуарі, а пародії, які ми робили на російських акторів, напевно, були не в тому форматі, в якому їх хотіли чути росіяни. Вони легко могли погодитися з будь-якою белібердою, де був придуркуватий українець, але в жодному разі не дозволили б собі побачити придуркуватого росіянина...

Ma_rina: Анатолий, вы начинаете карьеру сольного исполнителя в довольно зрелом возрасте. Не боитесь?

Анатолій Говорадло: Я не починаю кар'єру — я її продовжую. А про себе я лише хочу нагадати тим, хто любив творчість дуету "Світязь", що все це продовжується, але трошки в іншому форматі. Я є виконавцем, який уже відбувся. Хочу нагадати пісні, які, можливо, багато людей чули, але не знали, що я є їх автором. Єдине, чого я хочу — займатися тим, чим я займався все своє життя. І гарантую всім своїм прихильникам, що це буде на достойному рівні. Тому що я дорожу їхньою увагою і їхньою любов'ю.

Tatiana_: Анатолий, скажите, кого из коллег — украинских артистов и музыкантов — вы слушаете и какую музыку советуете слушать своим детям?

Анатолій Говорадло: Я вже називав тих музикантів і артистів, яких я люблю. Мої смаки на 100% співпадають зі смаками моїх дітей. І коли говорять про "конфлікт поколінь", то в моєму випадку такого конфлікту нема, тому що мої діти є музикантами, а справжня музика знаходиться поза часовими межами. Я так само люблю музику Дунаєвського, як і музику Майкла Джексона, як і музику Джорджа Бенсона, як і музику В'ячеслава Хурсенка. Я слухаю і люблю будь-яку музику, де є інтелект, незалежно від того, це джаз, рок чи народна музика.

Andrij_Chernihiv: Пане Анатолію, дуже люблю вашу пісню "Ні, я не ту кохав" — скільки років їй, а нестаріюча, близька багатьом пісня. Цікаво, як вона з'явилася? Чи була у вашому особистому житті подібна історія?

Анатолій Говорадло: Всі пісні, які з'являються, якщо вони не пережиті тим, хто їх пише, ніколи не будуть до кінця правдивими. І тому те, про що співається в пісні "Ні, я не ту кохав", зі мною відбувалося. І взагалі, якщо брати будь-яку пісну з мого репертуару, це є пережита подія з мого особистого життя. Це стосується пісень і "Донечка маленька", і "Дорогі мої батьки", і останньої моєї пісні "Пусть небеса тебя хранят, мой сын". Коли ви приходите на концерт будь-якого артиста, якщо ви знаходитеся з ним на одній хвилі, ви отримуєте ті емоції, які вас підтримують у важку хвилину і порадують, коли є чому радіти.

Alina37: Анатолію, зізнайтеся чесно: не сумуєте за тими часами, коли працювали у дуеті "Світязь"? А за ВІА "Світязь"? Легендарний же ансамбль! Як, до речі, вам там працювалося? Аліна, Кіровоград.

Анатолій Говорадло: Колись у одного відомого співака запитали: "Коли вам краще жилося — за Радянського Союзу чи зараз?" Він чесно відповів: "За Радянського Союзу". А чому? "Тоді дівчата молодші були". Так і я. Сумую за часами своєї молодості, за тими музикантами, з якими разом працював, за тією справжньою музикою, яку ми разом створювали. Життя розкидало нас по всьому світу, і, напевно, в Україні тепер уже залишився я один. Але я не живу минулим. В душі я себе відчуваю 20-річним пацаном і переконаний, що все у мене ще попереду.

Анатолій Говорадло

Vopros: Сложно ли в Украине артисту в плане конкуренции? Можно ли считать, что в попытке выдержать эту конкуренцию и сохранить своих поклонников, а также популярность артисты вынуждены прибегать к самым разным способам пиара (скандалы, обнародование каких-то "жаренных" фактов о себе), прибегать к не всегда удачным экспериментам с песней (примитивные песни, легкие, но запоминающие мотивы и т.д.)?

Анатолій Говорадло: Все, про що ви сказали, присутнє сьогодні в нашому шоу-бізнесі. Але я все життя намагався не опускатися до дешевого піару. Вся наша публіка розділяється, як пиріг: хтось любить джаз, хтось любить поп-музику, хтось любить рок, а хтось любить Анатолія Говорадло і його пісні. І моє завдання — не розчарувати тих, кого так нелегко було завоювати. Ніколи на перше місце я не ставив матеріальне. На першому місці завжди була музика. Так і зараз в першу чергу я хочу донести ту музику, яку люблю сам. А там уже сам глядач нехай вирішує. Єдина проблема — як її донести?

Vopros: Выиграл ли украинский исполнитель от иссякшего потока российских гастролеров в страну сейчас? Вы лично на себе это ощущаете?

Анатолій Говорадло: Я думаю, що виграв. Пройде, сподіваюся, небагато часу, і на українську сцену повернуться зарубіжні виконавці, але це будуть не тільки росіяни — це будуть і поляки, і чехи, і німці, одним словом, всі, хто є справжнім професіоналом, в тому числі, достойні росіяни. Достойні не тільки як музиканти, а достойні, в тому числі, як і люди. А цей період, поки їх нема, дасть змогу українському артисту хоч трошки зіп'ятися на ноги, тому що наш старт був неспіврозмірний: це багатий у фінансовому плані шоу-бізнес Росії, і задавлений, принижений не хочу називати слово "бізнес" України. Я все ж таки сподіваюся, що достойні українські артисти будуть мати шанс бути почутими тими, для кого вони працюють. А далі — справа слухача: прийти на концерт чи не прийти. Але дайте нам можливість бути почутими.

Simka: Яким ви бачите свого слухача (вік, стать, риси характеру, душевні пориви тощо)?

Анатолій Говорадло: Мій слухач не обмежений віковими рамками. Це людина з хорошим музичним смаком, яка любить змістовну поезію, професійне виконання, яка шанує українську мову, і яка має Бога в серці.

Simka: Яка ймовірність, що дует "Світязь" возз'єднається та знову почне записувати пісні, виступати Україною?

Анатолій Говорадло: Ми маємо пропозиції концертів, і ці концерти будуть відбуватися. Але акценти ми з Дмитром будемо робити кожен на своїй кар'єрі. Ніколи не говори "ніколи", і тому поживемо — побачимо.

Анатолій Говорадло

Olena_: Анатолію, в одному зі своїх інтерв'ю ви розділили музику на таку, що "для душі та мізків", а також на таку, що "для ніг". А загалом яке відсоткове співвідношення, на ваш погляд, скільки якої музики серед сучасної української?

Анатолій Говорадло: Як це не дивно, я дуже погано знаю українську музику. Я знаю тільки тих артистів, з якими ми разом виступаємо на концертах. Але іноді в Інтернеті мені трапляються дуже цікаві виступи українських артистів, яких я бачу вперше. Це знову ж таки проблема наших ефірів. І якщо операції повинен робити хірург, то на радіо і телебаченні музичним контентом повинні займатися люди, які, крім Вєрки Сердючки і "Ласкового мая", в своєму житті ще щось слухали. І в першу чергу ці люди повинні бути патріотами тої країни, в якій вони живуть.

Колись один мій знайомий, коли дізнався, що Юрій Рибчинський продає тексти за тисячі доларів, завалив мене своїми віршами і просив, щоб я їх продавав нашим українським артистам, а коли я йому сказав, що це й задарма ніхто не візьме, він почав розпитувати, що ж треба змінити, щоб їх почали купувати. Але це дуже важко пояснити, що для цього потрібно. Аби я знав відповідь на це питання, я би давно став мільйонером. Так і в музиці головне, щоб це був якісний продукт і використовувався за призначенням — або "для мізків і душі", або "для ніг".

Dinara: Анатолий, как думаете, почему сейчас так много звезд-"однодневок", и так мало тех, кто в перспективе имеет шанс стать новой украинской легендой в музыке? Чего не хватает молодым артистам: таланта, упорства, финансовых возможностей для "раскрутки", готовности учиться и работать или чего-то другого?

Анатолій Говорадло: Я думаю, що не вистачає підтримки держави, глобально. Державна політика в культурі направлена на те, щоб знищити все, що є українським, і не надавати можливості йому розвиватися. Всі зірки першої величини, в основному, були розпіарені ще в Радянському Союзі, а ті українські, які з'явилися під час незалежності України, тим чи іншим способом пов'язані з Росією — вони спочатку ставали зірками в Росії, а потім їх визнавали в Україні. Навпаки не було жодного випадку.

Відповідь на це питання не може бути короткою, багато що залежить і від самих артистів. Вони повинні бути готові і до злетів, і до падінь. Головне — робити справу. А там — як буде, так буде.

Businka: Іноді говорять, що музика лікує... А вам траплялися підтвердження цього?

Анатолій Говорадло: У мене нема жодних сумнівів у правдивості цієї думки, тому що багато разів, виходячи на сцену розбитим і втомленим, я йшов з неї молодим, синьооким, високим і сильним. Я вже не кажу про те, коли я слухаю чиюсь музику, в яку вкладена душа. Особисто мене така музика лікує і надихає на щось хороше.

Businka: Як ви ставитеся до виступів артистів на підтримку тих чи інших політиків? У нас це стає частим явищем напередодні виборів, зазвичай...

Анатолій Говорадло: Волею долі ми поставлені в такі умови, що ми весь час маємо вибирати — виступати за того чи іншого політика, чи не виступати. Що стосується мене особисто та мого колеги, ми виступали за різних політиків, але ніколи не були пропагандистами і ні за кого нікого не агітували. Ми виконували ту ж функцію, яку виконує водій, який перевозить апаратуру, на якій потім відбувається концерт. І якщо виступати тільки з тими політиками, які тобі подобаються, це означає не виступати ні з ким.

Анатолій Говорадло

Businka: Пане Анатолію, ви виступаєте в тому числі й зі своїми дітьми. Вони охоче займалися музикою в дитинстві чи з-під палки?

Анатолій Говорадло: Діти розуміли, що альтернативи у них нема. У тата нема ні заводів, ні пароплавів. Єдине, чого він може їх навчити — це бути хорошими музикантами, стати (в хорошому сенсі цього слова) ремісниками. Що старшими вони стають, то краще вони розуміють, що "шари" в житті не існує, і якщо ти хочеш чогось досягти, ти повинен багато працювати. Сьогодні вони мені вдячні за мій вибір, який зрештою став їхнім вибором. І всі ми разом є однією щасливою сім'єю, яка дихає одним повітрям і в мистецтві, і в реальному житті.

Tilda: Каких творческих высот вы хотели бы достичь в ближайшее время?

Анатолій Говорадло: Найбільша моя мрія — це просто писати хороші пісні, а в залі бачити тих людей, які їх захочуть слухати. Не хочу і не буду співати під "фанеру". Я з повагою ставлюся до своїх слухачів і з радістю буду їх чекати на своїх концертах.

Tilda: Анатолий, как вы относитесь к непредвиденным ситуациям и курьезам, которые случаются с каждым артистом на сцене? Они приводят в замешательство, или, наоборот, помогают собраться? Могли бы вы рассказать какой-то смешной случай, который произошел с вами на сцене?

Анатолій Говорадло: У мене було дуже багато всяких гастрольних випадків, причому можна було б зняти якусь кінокомедію, якщо їх зібрати докупи. А один із останніх випадків відбувся на нашому ювілейному концерті, коли я двічі починав співати одну зі своїх найвідоміших пісень "Дорогі мої батьки", причому в перший раз заспівав двічі перший куплет, а за другим разом — двічі другий. Це найбільш безневинна історія, яка відбулася зі мною на сцені.

Фото Владислава Мусієнка

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Подписывайтесь на наш канал в Telegram
Новости партнеров
Новости
Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Принять