Український тенор Володимир Гришко: від початку конфлікту на Донбасі я не співав у Росії і не планую

На сайті "Главред" відбувся чат із всесвітньовідомим українським тенором, народним артистом України Володимиром Гришком. Спілкуючись із читачами, він розповів, чому вважає неправильними і неприпустимими виступи в окупованому Криму та в Росії за нинішніх обставин, хто і навіщо розповсюджує плітки про його поїздки до анексованого Криму, з якими концертами він планує вирушити на передову до українських військових, а також чому тепер вважає за потрібне кілька разів подумати, ніж виступати з концертами на підтримку якогось політика чи політичної сили. Крім того, співак розповів, чому не планує співати про нинішнє горе та війну, чи належним чином українці поціновують оперне мистецтво, що чекає на українську культуру, а також які творчі проекти планує реалізовувати найближчим часом на батьківщині, і чому знову має намір невдовзі поїхати за кордон.

Подаємо стенограму чату з Володимиром Гришком.

Dinara:Як у вашій творчості відобразяться сьогоднішні події в країні? Можливо, плануєте створити якісь пісні на злободенні теми, чи війну та горе не варто увіковічнювати?

Володимир Гришко: Дякую за запитання. Я не є персоною якого-небудь впливу на суспільство, і аж ніяк не політичного впливу. Я — не чиновник, не корупціонер. До жодної з політичних структур не належу. При Януковичі я не був його радником і його довіреною особою. Ви дуже легко це може перевірити, звернувшись до Адміністрації президента і отримавши довідку. У мене немає фабрик та заводів, у мене немає сотень гектарів народної землі. Я — український співак зі світовим іменем, і тим пишаюся.

Щодо відповіді на Ваше питання, то я не планую співати про горе, війну чи крах. Ви ж знаєте, що все в світі працює за принципом тяжіння: що задумаєш, те й притягнеш до себе. Я співатиму про Україну, котра бореться і перемагає.

Dinara:Наскільки виховані музичні смаки українців? Вони — вибагливі слухачі? Якщо так, то чим можна пояснити широкий попит на шансон чи доволі примітивну "попсу"?

Володимир Гришко: Так, українські слухачі виховані та вибагливі. Але, на превеликий жаль, зараз у країні не до опери, і музика, більш доступна до вуха і душі, котра виражає злободення сьогоднішніх тяжких подій, легше сприймається слухачами. Тобто побутовий шансон та "попса" будуть провідником у всіх мережах культури. На превеликий жаль...

Rika:Володимире Даниловичу, в якому саме церковному хорів ви вирішили співати і чому? Загалом, ви — віруюча людина, часто ходите до церкви?

Володимир Гришко: Так. Я — не фарисей. Я — грішна людина, як і всі ми. І вчора я просив вибачення в усіх своїх близьких, тому що була Прощена неділя. І перед Великим постом я теж хотів би звернутися до всіх українців, хто мене не зрозумів, кого я вільно чи невільно образив, і попросити вибачення. Господь простить, усіх нас простить.

Сьогодні — перший день Посту. Я витримаю 40-денний піст і очищу своє тіло, душу і думки від бруду, котрий ллють на мене та моїх колег представники культури України.

Я вже десять років співаю в хорі у Володимирському соборі, а також у Святій Лаврі. Я христової віри і не підтримую політичного втручання у конфесії. Бог — єдиний, віра у нас — одна. Я і далі буду продовжувати співати по всіх храмах. Планую заспівати і в греко-католицькому храмі, планую проспівати Молитву миротворців, і у мусульманських храмах України, а також у Синагозі.

Pavlo:Володимире, пролийте нарешті світло — ви їздили чи не їздили до Криму вже після його анексії? І чи припускаєте, що найближчим часом у вас там будуть виступи? Якщо так — за яких умов?

Володимир Гришко: Я не співав у Криму після його анексії. До 2012 року, справді, у мене було чимало гастролей у Криму, тобто ще до його анексії. Але після конфлікту я ніколи не співав у Росії і не планую цього робити в майбутньому. Про це я неодноразово заявляв і збираюся надалі дотримуватися цієї позиції, доки Крим знову не стане частиною України.

Я переконаний, що це — спланована ганебна акція проти мого імені. Культура — це безпека України і її потужна зброя. Комусь конче необхідно, а саме ворогам України, травити представників української культури і всіляко намагатися змусити їх відповісти на ці провокації і поповнити лави "п'ятої колони". Я переконаний, що на ці наклепи та бруд я не піддамся. А захищати честь свого імені буду у суді, також буду звертатися до міжнародної правової підтримки.

"Друзі" зараз радять мені позбутися звання Народного артиста України, навіть позбутися громадянства України: мовляв, якщо мені не дають співати українські пісні в Україні, на їхню думку, я отримаю легко будь-який закордонний паспорт. Хочу запевнити українське суспільство: на подібні пропозиції "друзів" я ніколи не пристану, бо вважаю, що це проявами ворогів української нації. Я є, був і буду громадянином України і буду всіляко захищати свою честь, а також честь і гідність всього українського народу.

Pavlo:Скажіть, якими ви бачите шляхи, що здатні допомогти повернути уми людей на окупованих територіях до України? Що потрібно, аби Донбас і Крим стали українськими за суттю? І скільки часу на це може піти? Десятиріччя, століття, кілька поколінь?

Володимир Гришко: Я — не політик, хоча закінчив Дипломатичну академію і маю другий фах. Безумовно, я орієнтуюся в деяких питаннях.

На мою думку, провокація припиниться, і шляхом референдуму народ визначиться у майбутньому. Я переконаний, що і Крим, і Донбас залишаться українськими. Головне — щоб закінчилася тяжка кровопролитна війна, і мир прийде і на Донбас, і на інші землі в світі.

Mykola:Что нужно сделать — политикам от культуры, деятелям искусств, обществу — чтобы украинцы полюбили оперу, как любят ее в Западной Европе?

Володимир Гришко: Опера — как наркотик. Если ты один раз услышишь оперу, и она войдет в твою душу, она навсегда останется в крови. К сожалению, сейчас многие представители культуры, в том числе оперные артисты, а также спортсмены покидают нашу страну. Я не знаю, когда вернется опера, как нетленное искусство в Украину. Но все-таки верю и надеюсь, что когда-то это снова придет, и на наших оперных сценах будут звучать такие же великие голоса, какими всегда останутся в нашей памяти голоса Кипаренко-Доманского, Зои Христич, Огневого, Кикотя, Ворвулева, Зои Чавдар, Евгения Мирошниченко, Анатолия Соловьяненко и других.

Pinokio:Владимир Данилович, остаетесь ли вы и сегодня солистом санкт-петербуржского Мариинского театра? Считаете ли вы уместным сотрудничать с российскими театрами в сложившейся ситуации? Спасибо за ответ.

Володимир Гришко: Нет. Хотел бы официально заявить: к сожалению, в сложившейся конфликтной ситуации я не являюсь солистом Мариинского театра оперы и балета. Я считаю, что будет неправильным, если я сейчас буду петь в театрах России. Хотя многие задают мне вопрос: почему другим можно, а вам — нельзя? Почему такой выборочный подход к тем артистам, которые постоянно поют в России и возвращаются потом опять сюда, в Украину? И почему такое непонятное внимание к моей персоне — которая отказывается петь в России? Я не имею права давать оценку своим коллегам по цеху по этическим соображениям — не мне их судить. Но я строго хочу сказать, что отвечаю только за себя и свои поступки. Петь в ближайшее время в России я не буду.

Valentyna:Володимире! Чи варті, по-вашому, виступи артистів на підтримку тих чи інших політиків або політичних сил тих фінансових винагород та дуже тимчасового сприяння політика, який лише дуже короткий час лишається біля керма, зважаючи на те, яку пляму на репутацію артиста накладають такі виступі? Адже потім дуже довго і складно відмежуватися від дурної слави політичного діяча чи силу, яку колись підтримав…

Володимир Гришко: Повторюся, що я не є персоною, яка впливає на суспільство. Я — артист. І маючи неприємний досвід, пов'язаний із такими виступами, я зробив висновки. Навіть коли ти хочеш зробити щось добре, донести людям добро своїм співом, закликати, щоб вони не повбивали один одного, зупинити їх, сказати їм, що ми — один народ, одна велика нація, що обидва майдани хочуть жити краще, по-новому, але коли при цьому тебе не чують, і в тебе летить каміння, сипляться наклепи, у майбутньому десять разів подумаєш, чи варто зв'язувати своє ім'я артиста з брудною річчю — політикою. Висновки я зробив.

BELIKOV:Вы считаете российский народ братским украинскому?

Володимир Гришко: Я не хотел бы считать весь российский народ врагами Украины. Это было бы неправильно. Думаю, что причина нынешней трагедии — не в российском народе, а в его политике.

BELIKOV: Негативная политика по отношению к РФ сказалась на ваших бизнес-планах, связанных с этой страной?Вас еще зовут на концерты в Московию?

Володимир Гришко: Меня зовут, но я туда не еду.

BELIKOV:Если будут парламентские выборы, за кого будете голосовать?

Володимир Гришко:Ни за кого.

BELIKOV:Скажите, как вы относитесь к идее проведения референдума о статусе окупированнойчасти Донбасса?

Володимир Гришко:Я уверен, что Донбасс — это Украина. И если будет в рамках украинского законодательства проведен референдум, то народ сам определится. Главное — чтобы прекратилась война и не гибли наши ребята.

k_kate: Вы очень сильный человек, и у вас сильная неординарная энергетика.Откуда вы ее берете?

Володимир Гришко:От Бога.

Julia02:Как вы думаете, когда закончится война?

Володимир Гришко:Хотел бы, чтобы она и не начиналась. Как сказал видный украинский политик, все войны когда-то заканчиваются. Будем молиться, чтобы эта война зкаончилась как можно скорее.

Cfyz:Исскуство и политика — что общего? Вы были доверенным лицом и советником у Януковича. Что это вам дало, и зачем вам это было надо?

Володимир Гришко: Официально заявляю в который раз и советую всем желающим получить ответ на этот вопрос — обратиться в Администрацию президента и получить справку, что Владимир Гришко никогда не был доверенным лицом и советником президента Януковича. Порекомендовал бы всем эту справку взять в рамочку и повесить над своей койкой.

Yana123:Что ждет культуру Украины?

Володимир Гришко: Тяжелый вопрос... Я уже говорил, что культура — это безопасность страны, ее сильное оружие. А когда сидят отдельные проплаченные блогеры и по чьему-то заказу паскудят грязью и обливают ложью деятелей искусства, тогда что же может ждать культуру? Ведь культура, как и язык, и духовность, и история, — это основные опоры нашего народа. Вы что, забыли, как травили гордость нации, легенду украинской песни — Нину Митрофановну Матвиенко? Опять-таки по чьему-то заказу.

Odessit:Як Ви ставитеся до анексії Криму? Коли, на Вашу думку, Крим повернеться в Україну? Що Ви хотіли б сказати кримчанам?

Володимир Гришко: Я б сказав, Крим — наш. :)

Odessit:Як знаходити порозуміння з мешканцями українського Донбасу, які чомусь дуже хотіли бути в Росії?

Володимир Гришко: Вони такі ж звичайні люди, які і ми. А люди мають час від часу хибну думку.

Aleksander8409:Плануєте Ви на наступних виборах балотуватися у депутати?

Володимир Гришко: Ні, ніколи.

Tolik_: Знаю, що ви недавно співали у Володимирському Соборі та Києво-Печерській Лаврі. На вашу думку, до чого може призвести ця боротьба конфесій?

Володимир Гришко: Складне запитання. Я не знаю взагалі, кому треба війна між конфесіями в Україні. Це питання, думаю, варто адресувати тим людям, які займаються внутрішньою безпекою нашої країни. Для мене віра одна, як і країна одна.

Franzmaser:Уважаемый г-н Гришко, совсем недавно вы так торжественно и обиженно прощались с Украиной, отряхивая, так сказать, пыль Отечества с ног своих, торжественно рассказывали, что есть страны, в которыхценят ваш уникум, и тут вы снова с нами? Ностальгия замучила? :)

Володимир Гришко: Уважаемый господин franzmaser, да, как я говорил, так и есть. Полтора года меня не было в Украине. Я успешно закончил первую половину своего долгосрочного контракта. Если Вы знаете, я проработал 30 лет за границей, и с 1996 по 2008 год был солистом лучшего театра мира — Метрополитен-опера. Я посоветовал бы Вам, дорогой хер franzmaser, зайти на сайт Метрополитен-опера, перечитать мою творческую биографию и достижения в лучшем театре мира, с кем я пел, в каких постановках участвовал, что обо мне писала мировая пресса (New York Times, Washington Post). Также попросил бы Вас распечатать на принтере всю информацию и повесить перед Вашей кроватью.

Повторяю, что меня звали и зовут, я в прекрасной вокальной форме, я полон энергии и сил и, уверяю Вас, буду и дальше популяризировать великую украинскую культуру, как это было долгие десятилетия. Слава Украине!

Angela:Планируете ли вы посетить Россию с концертами?

Володимир Гришко: Нет, не планирую.

Vika:Как вы думаете, что изменилось после Революции достоинства, стали ли люди жить лучше?

Володимир Гришко: Непростой вопрос. Вы сами все видите. Пришло тяжелое и страшное время для украинцев. Но вспомните другие исторические времена, которые мы пережили. Переживем и это горе. Все будет хорошо.

Natalia:Много ли у вас предложений работы в Украине?

Володимир Гришко: Есть предложения работы в Украине. Как правило, это корпоративы. Но должен быть откровенным, сейчас каждый украинский артист испытывает большие материальные трудности. Надо честно признаться, что война отняла любимую работу — возможность петь для своих поклонников, петь для людей, которые любят твое творчество и ценят твой талант. Пройдут тяжелые времена, и у каждого украинского артиста опять будет очень много работы. Ведь деньги — не главное. Главный смысл жизни каждого артиста — верно служить сцене.

Slava57:Собираетесь ли вы концертами поддержать наших солдат на передовой?

Володимир Гришко: Безусловно. У меня есть планы посетить госпитали, где находятся наши патриоты, с шефскими концертами. У меня есть планы поддержать наших представителей Вооруженных Сил Украины на передовой.

В этом меня поддержал мой партнер по европейским сценам, выдающийся певец и композитор Давид Коган (Германия). Недавно мы проехали с ним тур под названием "Дорогами Украины", у нас все прекрасно сложилось. Это были изумительные вечера, прекрасные патриотические концерты, которые объединяли страну. Я думаю, в ближайшее время у нас будет много благотворительных акций по Украине именно с этим выдающимся человеком и артистом — Давидом Коганом.

Kolja: Господин Гришко, почему вы так редко занимаетесь со своими студентами в Музыкальной академии? Зачто вы получаете деньги и свои регалии? И зачем вы врете, что вы — солист Метрополитен-опера?И почему вы говорите,что вы — ученик Паваротти? Как известно, вашим педагогом была Зоя Христич.Кто вам так помогает врать?

Володимир Гришко: Уважаемый Kolja, говорю Вам, лузеру, человеку, о котором ничего не написано, кроме фамилии в паспорте, что я — маэстро Гришко, входивший в пятерку лучших теноров мира, гордо несу этот титул, как лауреат многих международных конкурсов и многих гран-при по миру, я пел для Ее Величества Королевы Елизаветы, Папы Римского, президентов мира. И свои регалии я получил заслужено из рук мировых видных деятелей. Kolja, если вы знаете, что такое компьютер, войдите на страницу Метрополитен-опера и убедитесь в том, что после великого Анатолия Соловьяненко вторым на эту непревзойденную сцену вышел маэстро Гришко.

Я с гордостью заявляю, что являюсь учеником моего первого великого педагога — Владимира Александровича Запорожцева, Зои Петровны Христич, великой певицы Украины, легендарного народного артиста Украины Владимира Ильича Тимохина, также моим педагогом во время стажировки при Большом театре в Москве СССР был великий маэстро Видерников. И хочу особо подчеркнуть, что я также являюсь учеником великого маэстро Лучано Паваротти. Есть и фотографии, и архивные записи, где он со мной, передает мне секреты бельканто в Нью-Йорке. И после этого я имел большую честь петь с ним не только в Нью-Йорке и делить одну теноровую грим-уборную, а также пригласить легенду в Киев на концерт. Но Вы там не были, Вас бы туда не пустили, потому что Вы — лузер.

Natalie1975:Вас долго в Украине не было, как на долго вы вернулись?

Володимир Гришко: К сожалению, ненадолго. Повторяю, к сожалению, ненадолго. Но перед тем как опять уехать далеко из родной страны я проведу множество благотворительных концертов, я заряжу своей сильной энергией поклонников моего таланта, с коллегами проведу международный детский фестиваль Sunflower Fest, который в социальном плане очень значимый для нашего народа. Я открою музыкальну академию бельканто и популярной музыки в Украине, заряжусь энергией от украинской земли, от украинских церквей, от прихожан, попою в церквях и опять уеду.

Alex1974: Сейчас из Украины уезжают многие люди, особенно артисты и спортсмены, и эта тенденция известных имен сохраняется. Планируете ли и вы покинуть Украину?

Володимир Гришко: Нет. Я останусь в Украине и с Украиной.

Irakliy:Много ли у вас женщин?

Володимир Гришко: Если я Вам скажу, Вы мне все равно не поверите. Зачем попросту тратить время?

Aleksander8409:Владимир у вас есть какие-нибудь страхи, чего вы боитесь в жизни (если вообще чего-то боитесь)?

Володимир Гришко: Я боюсь только греха и Бога.

Olga Pestrikova:Как вам удалось так похудеть? Откройте секрет! Ведь когда вы были полным, вы выглядели лет на 60.

Володимир Гришко: Спасибо за "комплемент".

Наконец-то я начал себя слышать и любить. И та большая работа со мной моего друга — великого доктора Ростислава Валихновского, его советы по правильному питанию, и тот секрет, который я получил в Китае относительно похудения, привел к желанным результатам. Я похудел на 38 кг. Чего и Вам желаю.

Tolik_:Вы сделали и продолжаете успешную карьеру за границей.Скажите, это правда, что для того, чтобы добиться успеха, надо быть еще и нетрадиционной ориентации?

Володимир Гришко: Правда. Правда. И еще раз правда... Не скрою, что люди, с которыми я работаю на Западе, — все геи. Извините, я не ошибся: не многие, а все. Сразу хочу сказать, что против представителей нетрадиционной ориентации я ничего плохого не имею. Они такие же люди, как мы. Они сделали свой выбор, чтобы добиться успеха в карьере. Я на это никогда не пошел и не пойду. Меня мама и отец родили мужчиной, мужчиной я и умру. Я думаю, что уже зарегистрирован проект закона о легализации прав сексуальных меньшинств в Украине. И по требованию Евросоюза через год наш парламент, наши уважаемые депутаты, возможно, рассмотрят этот проект. Так что, может, придет время, когда в скором будущем мы с вами будем выходить на демонстрации, гей-парады в Украине и приветствовать это, нравится вам это или нет.

Andrew Yashchuk:Крим — наш? Чи московський? А Донбас? Може, "відпустити"їх на всі чотири сторони?

Володимир Гришко: Крим — наш. Донбас — теж наш. Слава Україні!

Andrew Yashchuk:У нас є дійсно український музичний канал?

Володимир Гришко: На превеликий жаль, ще не бачив. Сподіваюся, що буде.

Andrew Yashchuk:Як зробити, щоб знамениті і не дуже артисти приїжджали з виступами в невеликі райцентри? Ну, й квитки мають бути доступні…

Володимир Гришко: Потрібно робити благодійні акції. Такі акції, які я роблю зараз. Взагалі, я маю пропозицію у період війни відкривати всі двері бажаючим з вулиці, щоб люди могли прийти, налити душу святим омофором — звучанням української пісні.

Larisa7805:Почему вы не едете петь в Россию, как многие ваши коллеги по цеху?

Володимир Гришко: Повторюсь, потому что моя гражданская позиция не отличается от позиции большинства граждан Украины, потому и не еду.

Andrew Yashchuk:Я за те, щоб вірш Сосюри "Любіть Україну" зробили державним гімном. А Ви?

Володимир Гришко: Підтримую. Сосюра — наш легендарний поет. Нехай буде у нас два гімна: "Ще не вмерла Україна" — як символ нашої нації, а також "Любіть Україну", як матінку милу.

Andrew Yashchuk: Які українські пісні Ви вважаєте класикою? "Червону руту"?

Володимир Гришко: Безумовно, чому б ні. "На долині туман", "Гуцулка Ксеня", "Дивлюсь я на небо...", "Ой, у лузі червона калина", "Два кольори". Це є, була і буде наша класика.

Victor_Alekseev:Правда ли, что этот антипиар вы сами организовали? Когда об артисте перестают говорить, он готов на любой пиар.

Володимир Гришко: Интересный вопрос. Интересная версия. Вы знаете, хочу официально заявить, с высокой трибуны "Главреда", что этот антипиар придумал себе сам Владимир Гришко.

Всегда ваш, любящий всех женщин Украины, Владимир Гришко.

Фото Олександра Синиці

Наши стандарты: Редакционная политика сайта Главред