Як посварилися міністр культури і голова СБУ

СБУ на культурний сепаратизм воліє заплющувати очі

Голова Служби безпеки України Василь Грицак днями написав відкритий лист міністру культури України В'ячеславу Кириленку. Бюрократичною мовою звернення звучить так: "Прошу ініціювати додаткову ретельну обробку забороненого контенту з обов'язковим залученням спеціалістів експертної комісії з питань кінематографії". Далі цитувати нудно, тому пояснимо просто: керівник СБУ знає, що заборонені Мінкультом фільми не лише загальновідомі, а й популярні серед населення. Тому свою оцінку експерти повинні переглянути. І повернути українцям хоча б "Іронію долі…" на Новий рік. Ось воно: готуй сани навесні.

Згадана радянська мелодрама — лише одна позиція зі списку, котрий на сьогодні включає 423 фільми й серіали. Щось підказує: пан Грицак готовий повернути українцям не лише її, а ще кілька десятків свіжих російських і старих радянських стрічок. Тут варто нагадати керівникові СБУ про існування Інтернету. Заборонити можна трансляцію в ефірі. Проте в Мережі якого-небудь "Чапаєва" (хоч старий фільм, хоч новий серіал) або інший серіал, про Василя, сина батька народів Сталіна, стурбований громадянин України може знайти менш, аніж за одну хвилину.

Якщо чиїсь батьки не вміють користуватися Інтернетом, їхні діти поїдуть на Петрівку в Києві й вільно куплять піратську чи навіть ліцензійну копію потрібної російської стрічки. Хто не в Києві — через Інтернет "закачає" батькам на диск і запустить кіно через DVD-програвач. Жодна заборона Мінкульту, жодні "чорні списки" тут до уваги не беруться. Пан Кириленко і Держкіно анулювали прокатні посвідчення, проте не можуть і в найближчі десять років не зможуть заборонити піратство.

Василь Грицак

У автора цих рядків є зустрічний відкритий лист до керівника СБУ: чому відомство не докладає максимуму зусиль й ресурсів, аби блокувати в Інтернеті не лише піратські сайти, через які йде антиукраїнська пропаганда, а й загалом усе з доменом "ru". Саме завдяки їм в українські ЗМІ потрапляють російські фейки. Суспільство реагує на них, це сприяє дестабілізації й суттєво загрожує національній безпеці України.

І це — лише один приклад, який підтверджує: СБУ займається не своєю справою, вимагаючи від Мінкульту переглянути списки забороненого кіно та повернути українцям старе добре улюблене. Коли вже пан Грицак перейнявся сферою культури, йому та його відомству варто спершу вирішити загальніше питання, яке прямо стосується захисту нацбезпеки. А саме — поцікавитись, звідки на території Свято-Успенської Почаївської лаври сепаратистська література. Затримати й покарати треба не лише продавців, а тих, хто дозволив. І найважливіше — тих, хто доставляє її з Росії. Адже ця література тим же Мінкультом була заборонена ще торік і відомство готує ширший наступ на неї.

Сказане вище не означає підтримки діяльності пана Кириленка на його посаді. Бо тут, як кажуть в Україні, обоє рябоє. Мінкульт теж не в повній мірі справляється зі своїми обов'язками, а Кириленку — консерватору і ретрограду — не раз і не два перепадало на горіхи від культурної спільноти. Його відставки вимагають регулярно. Але в даній ситуації відповідь міністра культури голові СБУ про неможливість дати забороні російських фільмів задній хід цілком адекватна зробленій заяві. Бо лише факт вільного продажу сепаратистської літератури на території однієї з українських духовних святинь, та ще й на Тернопільщині промовистий.

Є й інші подібні факти. Згоден, наша Служба безпеки оперативно вигнала з України Марію Столярову після образи нею пам'яті загиблих на Майдані.  Але нагадаю: своїх антиукраїнських поглядів відповідальна працівница українського телебачення не приховувала ніколи, тож депортувати її слід було бодай роком раніше. Гаразд, російського громадянина Отара Кушанашвілі не пустили в Україну працювати на радіо "Вести", бо він виявився дурнішим, аніж про нього думали: образив якого не якого, проте — голову українського уряду. Але якби не образив, його б в Україну впустили. І працював би він на радіо "Вести", не приховуючи своїх поглядів.

ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ:Чому "справа Марії Столярової" — поразка СБУ

В’ячеслав Кириленко

І заборонити в'їзд скандальному російському громадянину — дуже маленьке досягнення. Адже діяльність не лише радіо "Вести", а й усього холдингу "Вести", контрольованого, як не раз уже писалося, втікачем — екс-головним податківцем Олександром Клименком. До речі, цій інформації щонайменше рік, і перевірена вона, в тому числі, СБУ. Чому медійна спільнота, яка належить розшукуваній за підозрою в скоєнні кримінальних злочинів особі, котра офіційно живе в Росії, державі-агресорі, вільно працює в Україні.

Звісно, заборонити рішенням СБУ цілу медійну структуру — нарватися щонайменше на звинувачення в утисках свободи слова. Можливо, Служба безпеки готова показати себе найліберальнішою з аналогічних силових структур і дозволити абсолютно все. Бо "Іронія долі…" людям подобається так само, як "Вести", тож хай самі розбираються. Та попри питання до Мінкульту в даній ситуації пан Кириленко виглядає більшим державником, ніж пан Грицак.

Бо, як доведено вище, повністю заборонити російське кіно можна, лише вимкнувши Інтернет. Проте Мінкульт бодай окреслює ставлення держави до російської культурної експансії. Натомість СБУ на культурний сепаратизм воліє заплющувати очі.

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Подписывайтесь на наш канал в Telegram
Новости партнеров
Новости
Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Принять