На сайті "Главред" відбувся чат із письменником, поетом, есеїстом, перекладачем, музикантом, фронтменом гуртів "Жадан і Собаки" та "Лінія Маннергейма" Сергієм Жаданом. Спілкуючись із читачами, він розповів, чим особисто для нього особлива його нова збірка поезій "Антена", чому виникла потреба у створенні гурту "Лінія Маннергейма" паралельно з "Собаками", а також хто працюватиме над екранізацією роману "Інтернат". Крім того, гість "Главреду" розповів, чи існує особливий менталітет мешканців Донбасу, чи можна українізувати мешканців цього регіону, чи здатні щось зробити митці, аби наблизити завершення війни, а також чи підтримує він "війну з пам’ятниками" та інші процеси, що відбуваються в Україні в культурній та гуманітарній сферах.
Подаємо стенограму чату з Сергієм Жаданом.
Василько: Розкажете, чим для вас особлива книга віршів "Антена"? Чи поєднані ці поезії якоюсь наскрізною лінією? Про що ця збірка? І чи є в "Антені" якась одна заглавна поезія?
Сергій Жадан: "Антена", як на мене, доволі цілісна книга, з якої складно щось виокремити. Вона писалась як єдиний наскрізний текст. Про що ця книга – мені важко сказати. Вона про все. Загалом, говорити про що саме ці чи інші вірші, це те саме, що говорити про що саме складено той чи інший кросворд.
Юлія: Сергію, презентація "Антени" в Києві була неймовірна, промурашило. Що б ви порадили молодим поетам та письменникам, які тільки починають? Який улюблений вірш з "Антени"?
Сергій Жадан: Я би порадив у жодному разі не слухати старих поетів та письменників. Ми, старі поети та письменники, насправді нічого не знаємо.
Улюблений вірш – мабуть, про теслю. Десь у якомусь інформаційному виданні цей вірш було названо "Тесла".
Booklia: Часто перечитуєте власні романи? Буває бажання переписати щось у вже опублікованому? Який зі своїх творів хотіли б "перекроїти"?
Сергій Жадан: Не перечитую взагалі. У світі надто багато доброї літератури, аби перечитувати власні книги.
Юля: Що почитати та послухати цієї осені? Мастрід від Сергія Жадана.
Сергій Жадан: Почитайте "Імперіум" Крістіана Краха – іронічна й дуже мудра книга про історію, яка рухається по колу.
Анна: Чем обусловлено Ваше решение не проводить творческие вечера в Киеве в ближайший год? Планируете ли Вы другие выступления в столице в это время?
Сергій Жадан: Тим, що всього має бути в міру. Планую, так.
Ігор, Дніпро: Чому виникла потреба займатися двома музичними проектами – "Жадан і собаки" і "Лінія Маннергейма"? Чим для вас вони відмінні передусім, чому не можна було впоратися силами якогось одного гурту?
Сергій Жадан: Вони відрізняються інтонацією. І мелодикою, безсумнівно. Мені бракувало останнім часом естетики "Лінії".
Эдуард Рыбалко: Почему в формате "Жадан и Собаки" Вы работаете в формате ска-панка? Чем Вас привлекает этот музыкальный стиль?
Сергій Жадан: Тому що це музика прямої енергетичної дії. Позитивна й життєствердна.
Юля: Який концерт вам запам’ятався найбільше?
Сергій Жадан: Наш концерт чи концерт загалом? Якщо наш – то виступ на Донецькому майдані в грудні 2013-го.
Наталія: Що потрібно зробити мешканцям Дніпра, щоб ви у нас бували частіше? Дуже чекаємо на "Розділові"!
Сергій Жадан: Буваю у вас регулярно. 4 жовтня будемо з "Собаками" презентувати нову програму – приходьте. І з "Розділовими" теж будемо.
Аліна: Вітання з Франківська! Чекаємо у нас із новою програмою "Мальви"!
Сергій Жадан: Спробуємо доїхати.
Kasia: Сергію, розкажіть, хто займатиметься екранізацією роману "Інтернат"? Які надії покладаєте на цей проект?
Сергій Жадан: Сподіваюсь, що та сама команда, що знімала "Дике поле".
Семен Рыбин: Чи бачили ви вже остаточний варіант "Дикого поля", знятого по вашому роману "Ворошиловград"? Чи задоволені залишилися роботою зі знімальною командою картини?
Сергій Жадан: Бачив лише робочий варіант. Дуже хочеться побачити кінцевий результат у великому залі з хорошим звуком.
Ростислав: В мене таке питання: ви з’являлися як камео на кілька секунд у фільмах "Поводир" та (як я розумію, теж на кілька секунд) у "Дикому полі". Коли ми побачимо камео Жадана в кіно хоча б на хвилину ? Чи, може, хоча б почуємо його голос, дублюючий якийсь іноземний фільм чи мультфільм (голос у вас дуже харизматичний)?
Сергій Жадан: У нас є ідея з Мішою Лук’яненком, який зняв дві короткометражки за моїми текстами, зробити наступного року ще якийсь короткий метр. Можливо, там щось подібне й буде.
Darius: Дозвольте поцікавитися вашим ставленням до таких речей: гроші, смерть, алкоголь?
Сергій Жадан: У мене стримане ставлення. Особливо до смерті.
Oleksiy: Сергію, ви вірите в Бога? Якщо так, то чим він є для вас?
Сергій Жадан: Я вірю в здоровий глузд і людську адекватність.
Валерія: Сергію, як навчалося Вам в університеті?
Сергій Жадан: Добре навчалося. Мені щастило на викладачів, досі згадую їх із вдячністю.
Viktoria: Сергію, а як Ви снідаєте?
Сергій Жадан: Як Бог пошле. А чому ви питаєте?
Павло: Чи використовуєте Ви велосипед як повсякденний транспорт? Як ситуація з велодоріжками в Харкові (чи є вони взагалі)?
Сергій Жадан: Останнім часом, на жаль, ні. Хоча в мене є два велосипеди. Часу не вистачає. І доріжок.
Dinka: Можна трошки про спогади? Як людина, що народилася в Радянському Союзі, і чиї найбільш безтурботні роки життя припали на радянські часи (а в дитинстві завжди дерева вищі, трава зеленіша, небо синіше і т.д.), скажіть, який найбільш яскравий приємний і неприємний спогад у вас про радянські часи? Є щось, по чому час від часу виникає ностальгія?
Сергій Жадан: Найбільш приємний? Поїздка в Луганський цирк. Найбільш неприємний? Черга за шкільною формою.
За радянськими часами не маю найменшої ностальгії – ця країна була створена таким чином, щоби принижувати саме поняття людської гідності.
Tianna: Ні для кого не секрет, що вже давно вас називають культовим українським письменником, музикантом, лідером думок, жінки вважають секс-символом. А як ви ставитеся до таких "народних звань", ставлення? Вони обтяжують додатковою відповідальністю?
Сергій Жадан: Не зовсім розумію, як можна поєднати статус секс-символу й лідера думок. Запитайте щось про книжки, добре?
Tianna: Як ваша дружина ставиться до вашого гастрольного життя та надмірної уваги прихильниць? Шанувальниці створюють інколи неприємні ситуації?
Сергій Жадан: У мене немає прихильниць і шанувальниць. Є читачі, до яких я ставлюсь із повагою та довірою.
Mark_Com: Чи запрошували вас якісь політичні сили приєднатися до них? Що пропонували за те, щоб мати в своєму списку Жадана?
Сергій Жадан: Так, запрошували.
Kizil: Чи може так статися, що Сергій Жадан подасться в політику? Маєте політичні амбіції? Так/ні – чому?
Сергій Жадан: Ні, таких амбіцій я не маю. Чому? Тому що я взагалі не маю амбіцій.
Mark_Com: Перепрошую, але Ви не відповіли на другу частинку мого питання. Що пропонували політичні сили, які прагнули, щоб Ви приєдналися до них? І, до речі, чи є такі умови, за яких би Ви пристали на таку пропозицію?
Сергій Жадан: Та просто пропонували співпрацю, нічого особливого.
Kizil: Скажіть відверто, як ви ставитеся до ідеї обрати в президенти Володимира Зеленського або Святослава Вакарчука? Президент із шоу-бізу був би на користь країні, і які, навпаки, є ризики такого кроку?
Сергій Жадан: Можна я скажу відверто? Я не знаю, як до цього ставитись.
Славу знаю, люблю й поважаю, це мій приятель, мені цікаво спостерігати за його громадською та суспільною діяльністю, він робить багато важливих речей. Про Володимира Зеленського нічого сказати не можу.
Олег Воеводин: Сергей, скажите, пожалуйста, что, на Ваш взгляд, является главной проблемой музыки в Украине?
Сергій Жадан: В Захара Мая є геніальна пісня, де є такі слова: "Главная проблема музыки в России – это лично ты. Потому что ты слушаешь говно". Проектуючи це на Україну, можна сказати, що однією з головних проблем музики в Україні є те, що ми далі залежні від головної проблеми музики в Росії. Себто, неперебірливість і залежність. А так, із музикою в нас все гаразд. Є велика кількість чудових музикантів.
Rika: Сергію Вікторовичу, як ви ставитеся до запровадження квот на україномовні пісні на радіо та телебаченні? Чому було не "квотувати" всі інакомовні, а україномовні зробити основним масивом пісень, що крутять у нас? І взагалі, чому тільки законом, примусом, з-під палиці вдалося наповнити наші ефіри українськими піснями?
Сергій Жадан: Ставлюсь категорично позитивно. Культурний простір потрібно формувати, захищати й плекати, як парость виноградної лози.
Чому для наповнення ефіру потрібні були закони? Тому що є така річ, як колоніальність, зокрема, культурна.
Сергій: У Львові хочуть заборонити російськомовний контент, то ж тепер, наприклад, у таких гуртів як "Вагоновожатые" або "Small Depo" можуть виникнути проблеми з концертами там, що робити з такими рішеннями?
Сергій Жадан: Я про це нічого не чув, тому важко коментувати цю ситуацію. Але буде печально, якщо "Вагоновожатим" не можна буде грати в українських містах.
Sidor: Как вы оцениваете решение Львовского облсовета о введении моратория на публичное использование русскоязычного культурного продукта на территории региона? Что думаете о такой норме местного закона?
Сергій Жадан: Не читав цього рішення, не зовсім розумію, що значить публічне використання.
Umka: Як ставитеся до тих артистів, що за нинішніх обставин продовжують виступати в Росії, акторів, які погоджуються зніматися в російському кіно, експертів, які їздять на ефіри в Росію? Як гадаєте, чому люди погоджуються працювати, не зважаючи на війну, в країні, що напала на їх рідну землю? І як, по-вашому, слід чинити по відношенню до таких в Україні? Вони мають і тут працювати на тих самих умовах, що й люди, для яких "гастролі" в Росії зараз є неприйнятними?
Сергій Жадан: Ставлюсь із великим нерозумінням.
Lanka: Сергію Вікторовичу, таке питання. Чи вважаєте правильним відмовлятися від російської класичної літератури і те, що її в урізаному вигляді вивчають у школі або читають в перекладі на українську? Чи не занадто це?
Сергій Жадан: Мене більше хвилює ставлення українців до української класичної літератури.
Ftusia: Як ви гадаєте, чи може статися що нинішня мода або тренд на українське, на дещо навіть показну патріотичність пройде? Так само – чи будуть актуальними ті літературні твори або фільми, зняті про війну на Донбасі, після того, як війна скінчиться?
Сергій Жадан: Я би дуже хотів, щоби цей тренд перетворився на норму. Щоби любити й підтримувати своє було звично й природно. Актуальність якихось творів чи фільмів, безперечно, зникне. Але щось із того, що нині твориться, безперечно, залишиться. Просто це неможливо, на мою думку, передбачити й запрограмувати.
Anzhelik: З усім, що нині робиться в культурній галузі ви погоджуєтеся? З чим категорично не згодні?
Сергій Жадан: Категорично не згоден із твердженням, що не робиться нічого хорошого.
Щодо всього іншого можна дискутувати.
Максименко Тоня: Які процеси, що зараз відбуваються в гуманітарній, культурній сферах та й у більш широкому сенсі в країні, особисто вас насторожують і чому? За останні чотири роки у нас відбулося чимало: "війна з пам’ятниками", заборона фільмів та книжок, заборона на в’їзд для російських артистів, ініціатива про запровадження акцизу на російські книжки, гучні перейменування вулиць та населених пунктів тощо. Чи всі ці заходи ви підтримуєте? Чи вбачаєте якусь небезпеку, закладену на майбутнє, в таких діях держави? Чи такий радикалізм є виправданим?
Сергій Жадан: Знаєте, я все це підтримую. Просто я за коректне означення процесів. Скажімо, не "війна з пам’ятниками", а відмова від тоталітарної історичної спадщини. Не "заборона на в’їзд російських артистів", а заборона на в’їзд російських артистів, які порушують українське законодавство. Ну, і так далі. Ви ж самі все розумієте – ми бачимо в реальності те, що хочемо бачити – хтось цензуру й заборони, хтось захист свого культурного та історичного простору в умовах військової агресії.
Smilik: Письменники мають талант дуже влучно охарактеризувати щось одним-двома словами. Цікаво, як би ви назвали чи описали лаконічно нинішню ситуацію в країні?
Сергій Жадан: Важкий, але неспинний рух уперед.
polit_ua: Що в силах щось вдіяти діячі культури, зокрема, письменники й музиканти для того, щоб припинилася війна в країні, щоб у майбутньому українці всіх регіонів зуміли порозумітися?
Сергій Жадан: Ну, діячі культури цю війну не починали, навряд чи вони її й зупинять. А над нашим спільним майбутнім нам доведеться працювати всім разом. Інакше, боюся, нічого не вийде.
Михайленко Л.: У вас є свій власний рецепт, як саме українізувати Донбас або Крим? Бувають "безнадійні випадки", тобто такі, що не піддаються українізації? І що з такими робити, якщо вже вони живуть на території нашої країни? Бо у нас розмірковують, як реінтегрувати Донбас в Україну з політичної точки зору, але що робити з людьми – як реінтегрувати їхні уми, свідомість?
Сергій Жадан: Мені здається, треба триматися за людей, яким не треба нічого реінтегровувати. На Донбасі їх насправді достатньо. Вони люблять свою країну й намагаються щось для неї зробити. Ось їм і потрібно допомагати.
Як українізовувати людину, яка Україну ненавидить – я не знаю. І чи потрібно це взагалі – теж не певен. Це, скоріше, питання до правоохоронців. Ну, або психологів.
Olecia: Василь Шкляр не раз наголошував у своїх промовах, інтерв’ю і коментарях, що вважає так: "Донбас не вартий життів найкращих українців", це "українська гангрена"… А як вважаєте ви, чи повинна Україна боротися за Донбас і Крим? Як ставитеся до ідеї "відпустити Донбас", "відрізати"?
Сергій Жадан: Я не можу назвати свою батьківщину гангреною. Батьківщину Василя Шкляра, між іншим, теж.
Olecia: Тобто вашу відповідь на запитання про Шкляра і "відрізання" Донбасу можна розцінювати як те, що ви не погоджуєтеся з таким підходом, чи як? Якщо Донбас "відпускати" не можна, то як решті України з ним жити, коли ми аж такі різні? Чи непереборні відмінності - це міф? Поясніть свою думку трошки розгорнутіше, будь ласка.
Сергій Жадан: Так, я категорично не погоджуюсь із таким підходом. Перепрошую – розгорнутіше просто не встигаю.
Світлана М.В.: Інколи кажуть, що мешканці Донбасу ментально відмінні від решти населення України, мовляв, на це свої історичні причини. Чи справді це так? Наскільки, по-вашому, ці відмінності суттєві і непереборні, та яким для вас є донбаський менталітет як явище? Чи не ображають вас такі слова, як людину, що народилася на Луганщині?
Сергій Жадан: На моє глибоке переконання, жодного донбаського менталітету не існує. Просто є люди, які люблять свою країну, і люди, які її ненавидять. При цьому вони можуть жити на одні вулиці.
Ekskurs: Вы, как уроженец Луганщины, знаете, что область ментально разделена на проукраинский север, где веками проживали и живут украинцы (Сватово, Старобельск, Беловодск, Марковка и т.д.), и пророссийский юг – Донбасс, где население формировалось вербованными со всего СССР, но большинство – из приграничных областей РФ. Именно поэтому им и не удалось взорвать всю Луганщину. Вы и вправду думаете, что на Донбассе народ образумился и, если вернется, изменит свое отношение к Украине? Общаюсь с луганчанами, алчевцами и краснодонцами, и у меня есть огромные сомнения в изменениях их ментальных и политических настроений.
Сергій Жадан: Мені здається, у вас надто категорична картинка Луганщини виходить. Куди ви віднесете Станицю Луганську, скажімо?
Ekskurs: В интервью Бацман вы сказали, что к людям в ОРДЛО надо относиться не как к предателям, а как к заложникам. Заложниками чего – обстоятельств или собственного слабоумия и жлобства? Волею случая я оказался свидетелем того, что происходило на Донбассе в 2014 году, и смею утверждать, что там двигало людьми – это украинофобия, жажда больших зарплат и пенсий (после аннексии Крыма) и желание присоединения к РФ. На этих трех тезисах и строилась пропаганда коллаборантов из ПР, КПУ и их кураторов из РФ, которые и были организаторами этого сепаратистского шабаша. Все рассказы о том, что их гнали на майский референдум под автоматами – ложь. Они сознательно шли на развал страны, на отсоединение от Украины, на конфликт и войну. Не рассказывайте сказки о заложниках, не опускайтесь до уровня чиновников.
Сергій Жадан: Ну, я теж бачив різні речі на Донбасі взимку-навесні 2014-го. Тому дозвольте мені залишитись при своїй думці.
Ekskurs: Как вы считаете, для чего наша власть смешала в одну "кучу" реальных переселенцев, которые выехали и живут в Украине за те гроши, которые им платят на съемное жилье, и тех, кому плевать на Украину, которым "своя рубаха ближе к телу", которые остались в ОРДЛО и вспоминают об Украине только в вопросах "бабла" (пенсии, пособия и т.д.) и которые сознательно создают "живой щит" для оккупантов и коллаборантов? На каком основании людей, которые живут в своих квартирах и домах в ОРДЛО, называют "переселенцами"? Почему нашему государству плевать на патриотов и так жалко "ватников" и жлобов,а их в ОРДЛО 90%? Не проще ли объявить те территории оккупированными, вывезти своих 10% и повесить остальных на шею РФ? Они не хотели жить в Украине, вот пусть там и остаются.
Сергій Жадан: А харківських "ватників" і "жлобів" ви б теж повісили на шию РФ? А одеських? А херсонських? Просто де тоді пропонуєте нам усім жити? Де мають жити ідеальні українці? За Збручем?
Ekskurs: Как известно история не любит сослагательных наклонений, но все-таки. Если бы после Помаранчевой революции Ющенко вместо договорняка с "регионалами" выбрал полное устранение их из политики, то смогла бы Украина избежать всего того, что происходит все эти годы? Ведь зародыш конфликта в 2014 году был заложен еще тогда, северодонецким шабашем "регионалов" и коммунистов.
Сергій Жадан: Ви, здається, самі відповіли на своє питання. Навряд чи я щось тут можу додати.
Donets: Ви регулярно буваєте із виступами на Донбасі. Розкажіть, наскільки великий там попит на українське, український культурний продукт? Як ви оцінюєте шанси на те, що цей регіон колись стане українським не за політичною формою, а по суті?
Сергій Жадан: Я оцінюю ці шанси зі стриманим оптимізмом. У нас у всіх попереду багато роботи. До речі, не лише на Донбасі.
Anzhelik: Сергію, як ви оцінюєте шанси на те, що Сенцов вийде з російської тюрми? Чи зробила Україна все, що залежить від неї, щоб це сталося?
Сергій Жадан: Я дуже сподіваюся на те, що Олег повернеться в Україну. Мені здається, ця віра потрібна сьогодні і йому, і нам усім. Чи достатньо робить Україна? Мені здається, Україна (і держава, і суспільство) намагається робити все, що можливо. Просто можливостей, на превеликий жаль, не так багато.
gf_43: Якби ви мали таку можливість – сказати щось Путіну, дивлячись прямо в очі, що це були б за слова?
Сергій Жадан: Ну, щось емоційно-експресивне, безперечно.
polit_ua: Ви часто гастролюєте європейськими містами. За вашими спостереженнями, Україна – це Європа, чи ми ще далекі від європейського способу життя?
Сергій Жадан: Україна – це, безперечно, Європа. Просто що таке Європа – сказати не так просто.
polit_ua: Дедалі більше українців їдуть з України. Як думаєте – чому? Чим для нас можуть обернутися ці процеси?
Сергій Жадан: Дуже хочеться сподіватись, що це завершиться поверненням додому.
Надія Майна
Наши стандарты: Редакционная политика сайта Главред
Читать Главред в Telegram
Читать Главред в Viber
