Антін Мухарський: моя позиція по Донбасу не змінилася — тільки стіна

На сайті "Главред" відбувся чат із письменником, актором, телеведучим, музикантом Антіном Мухарським, також відомим під сценічним ім'ям Орест Лютий, а віднедавна — ще й Анатолій Рапс. Спілкуючись із читачами, він розповів, чому відгородження України від Донбасу вважає найкращим шляхом виходу з нинішньої ситуації, чому нам не варто сподіватися на Європу, що найбільше його вразило у прифронтових містах та в зоні бойових дій, яких рис національного характеру слід позбутися українцям, а також через що проти нього відрито кримінальну справу в Росії. Крім того, Антін Мухарський розповів, коли в Україні з'являться свої Ремарки і Пікассо, чи повернеться він до роботи в театрі, а також чим зумовлена поява нового проекту — Анатолія Рапс, і чим він принципово буде відмінний від Ореста Лютого.

Подаємо стенограму чату з Антіном Мухарським.

Liudmyla:Антіне, хто сьогодні в Україні, з вашої точки зору, справді творить контекст сучасної української культури?

Антін Мухарський: Контекст сучасної української культури переважно творять рядові бійці з автоматами на передовій, багато з яких у мирному житті були митцями — артистами, кінорежисерами, журналістами чи художниками. От коли вони здобудуть для країни мир на наших умовах і повернуться до своїх буденних справ, тоді й народяться нові Ремарки, Хемінгуеї, Пікассо та Жан-Клоди ван Дамми.

Ma_rina:Чи не ображаєтеся ви, коли вас називають "шоуменом"? І що б ви хотіли змінити в українському шоу-бізнесі?

Антін Мухарський: Шоу-бізнес живе своїм життям. Це живий повноцінний організм, який розвивається за своїми законами і за законами глядацького попиту.

На "шоумена" ображаюся, але часто приховую цю образу, від того маю печію. :)

Dinka:Пане Антіне, не боїтеся роздвоєння особистості: Орест Лютий, Анатолій Рапс, Антін Мухарський? :) Вас слід сприймати як сукупність цих особистостей, чи все ж таки якась із цих особистостей домінує над іншими, які здебільшого є сценічними образами?Допоможіть розібратися, who is who. Дякую!

Антін Мухарський: На питання who is who відповідаю: у всіх моїх персонажів є ху. :))) Раніше, коли я ховав їх у собі, мені було дуже важко жити, а коли я почав відділяти їх один від одного і "почкуватися", як інфузорія-туфелька, мені стало набагато легше тримати їх під контролем. Це своєрідна арт-терапія. Не можна по три роки бути вагітною однією і тією ж дитиною. Тепер вони живуть особистим життям, знаходять своїх шанувальників і прекрасно почуваються. Я радий за всіх них.

Nikk:Чи можна бути аполітичним, коли в твоїй країні війна? Чи має на це право популярний артист чи культурний діяч?

Антін Мухарський: Кожен має право на своє життя і на свою позицію. У кожного своя дорога і свій шлях широкий... Тому я не засуджую аполітичних людей, бо не маю на це права, оскільки живемо поки що в демократичній країні. Так само і кожен артист має право визначитися, яким шляхом йому рухатися, як ставитися до подій в нашій країні. Але аполітичність у наш час — шлях у нікуди.

Nikk:Думаєте, стануть Донбас і Крим колись справді українськими, за формою і за суттю? Що для цього потрібно?

Антін Мухарський: Не стануть.

journ_:1) Ви часто стаєте жертвою пліток чи наклепів "жовтої преси"? Чи загалом вам комфортно працюється з вітчизняними журналістами? 2) Що найбільш неймовірне і безглузде про вас вигадувала преса?

Антін Мухарський: На жаль, часто рівень сучасної української журналістики просто "нижче плінтуса". Як з'ясував на власному досвіді, існує ціла індустрія з продукування пліток. Часто вона діє так: запускається якась брехня, яка з кількістю перепостів і передруків обростає цілою купою додаткових нісенітниць.

Ще за часів Майдану я виступив на п'ятому поверсі Будинку профспілок перед "Правим сектором". Тепер, згідно з думкою російських і багатьох українських видань, я є засновником цієї організації. І проти мене навіть відкрито кримінальну справу в Росії.

Dara:Антіне, чи плануєте ви повернутися на театральну сцену, адже за освітою ви—актор? З яким сучасним режисером ви б могли спрацюватися?

Антін Мухарський: Такі думки все частіше приходять у мою голову. Думаю, найближчим часом провести переговори з одним дуже шанованим театром, щоб поставити на його сцені шоу Ореста Лютого "Лагідна та сувора українізація".

Olecia:Ви вірите в те, що Україна позбавиться зараз комуністів, зважаючи на те, як завзято вони зараз перейменовуються і діють просто під новими "табличками"?

Антін Мухарський: Від комуністів і всього, що з ними пов'язано, дуже кепсько пахтить. Це реальні трупи, зомбі, до яких і підходити бридко, і говорити про них бридко. Хай тихо собі подихають.

Olecia:Враховуючи вашу нелюбов до "совка", напевно, ви схвально поставилися до законів про декомунізацію. Таке питання. Чи вважаєте ви правильним прирівнювати радянське до російського (у сенсі культурного продукту), відмовлятися й забороняти рівнозначно одне й інше? Чи правильно, що зараз зникає з широкого ужитку все, створене за радянських часів? Чи не позбавляємо ми себе якихось достойних книжок, фільмів, літературних творів, стижучи все під одну гребінку, сліпо відторгаючи все російське чи радянське? Як не перейти межу і не втратити "гамузом" цінні культурні здобутки — як фільтрувати з розумом?

Антін Мухарський: Так, дійсно, сьогодні багато чого в культурному сегменті масової культури виглядає як російське — неорадянське. Хоча й існують високі приклади літератури, кінематографу, масового мистецтва радянських часів. Кожна освічена і культурна людина має виробляти в собі внутрішні фільтри, які не пропускають грубі пропагандистські кліше і дозволяють проникати всередину більш тонким матеріям, які створюються дійсно талановитими митцями російської культури. Щоправда, їх дуже мало.

Nattalie:Антіне, як гадаєте, наскільки добре виховані музичні смаки українців, чи вміють вони обирати справді якісну музику, вони—вибагливі слухачі? Чим можна пояснити широкий попит на шансон чи доволі примітивну "попсу"?

Антін Мухарський: Смаки жахливі. Музику обирати не вміють. Пояснити вибір попси і шансону можна, на жаль, відсутністю конкурентоспроможної української музики для широких мас.

Nattalie:Чи є для вас у музичній творчості якісь табу? Вам часто доводиться зупиняти свій творчий порив, аби не вийти за певні рамки? Важко вживатися з такою вимогою як "формат" у наших реаліях?

Антін Мухарський: Напевно, табу нема. Творчих рамок для мене не існує, адже я — митець досить радикального спрямування у своїй творчості. А "формат" на мене не діє, бо я не співпрацюю зі ЗМІ, які висувають умови щодо формату.

Tilda:Cкажіть, які риси українського національного характеру вас захоплюють, а яких, навпаки, нам не завадило б позбутися? Друге... Як ви ставитеся до спекуляцій політиків на темі мови?

Антін Мухарський: Складне філософське питання. Спробую бути лаконічним. В останні часи в українцях мене захоплює все, що починається з приставки "само-": самоорганізація, самовідповідальність, самовиховання, самоосвіта. Ми стаємо дорослими і вчимося брати на себе відповідальність. Це дуже сильно дистанціює сучасних українців від "совка", якого нам і треба позбуватися в собі. "Совок" — це "упаднічєство", "всьопропало", інфантилізм, патерналізм, дебілізм. Від цього всього треба позбавлятися.

Питання мови зараз не на часі. Повернемося до нього трохи пізніше, коли розвалимо Російську імперію.

Karambol:Как относитесь к нашим артистам, которые продолжают ездить в Россию с концертами или за наградами? Поехали бы сами выступить перед российской публикой, если предложат очень солидный гонорар?

Антін Мухарський: З давніх часів випрацював у собі звичку ніколи не засуджувати колег по творчому цеху. Це право має виключно публіка.

В Росію я нев'їздний через проект "Орест Лютий". У червні 2014 року за позовом депутата Держдуми Валерія Рашкіна на мене відкрито з кримінальну справу за статтею 282 УК РФ.

Karambol:Расскажите о вашем новом образе—Анатолии Рапсе. Чем обусловлено его появление? Чем принципиально он будет отличаться от Ореста Лютого?

Антін Мухарський: Анатолій Рапс — психічно здоровий гетеросексуальний білий чоловік, що співає про любов до жінок та рідної землі. Теоретично він має скласти конкуренцію російським виконавцям, що працюють у жанрі поп-шансон. Основне гасло проекту — навіщо нам Григорій Лепс і Михайлов Стас, якщо є в Україні Анатолій Рапс? Принципова відмінність від проекту "Орест Лютий" в тому, що у піснях Анатолія Рапса нема жодного слова, що належить до категорії татаро-монгольскої московітської лайки, що умовно називається "руський мат".

Karambol:Видели отчеты с последнего крупнейшего российского рок-фестиваля "Нашествие"? Впечатления и выводы? Барышни в пионерских галстуках и пилотках, флаги ДНР, выставка военной техники, наверное, больше, чем на параде, и прочая бесовщина... Как кто-то сказал, Цой бы в гробу перевернулся от таких сочетаний: рок и коммунистическая символика, рок и военная техника...

Антін Мухарський: Зараз мистецька платформа "Український культурний фронт" починає співпрацю з видатним російським літератором Іпатієм Лютим (Коловратом), який написав видатну книгу сучасності, що розвалить Російську імперію — "Сказки русского мира (бессмысленного и беспощадного)". Вся ця "бєсовщина" там описана з таким гумором та іронією, що винесе мозок усім "путіноїдам" і ра**истській наволочі, чого одні назви оповідань варті: "Сказ о старом пердуне и пионере Мотороле", "Как Иосиф Кобзон сам себя вы...ал", "Сказ о вязаных беретах", "Как Ксения Собчак двух ФСБшников провела", "О распятом мальчике и плачущей корове", "Святой салат оливье", "О гопнике и Сандре Баллок", "Гундяй и исчезающие часы". Стежте за моєю Фейсбук-сторінкою.

Dinka:Антіне, якби у вас була можливість звернутися до росіян, усіх, що б ви сказали? Що—сказали б кримчанам? Що—Путіну?

Антін Мухарський: Хворим на великодержавний імперський шовінізм росіянам і особисто Путіну сказав би на "вєліком могучєм" — ідіть на х...й! Нормальним росіянам — велкам ту Юкрейн! :) До кримчан звернувся би кримськотатарською: гостріть сокири!

Rika:Пане Антіне, якось ви сказали, що є адептом європейської доктрини розвитку України. А ви гадаєте, сьогодні українське суспільство (у широкому загалі) вже достатньою мірою виховала в собі європейськість, поводиться гідно?

Антін Мухарський: Зараз ми поки що однозначно не Європа. Але позитивні зрушення є, не такі радикальні і всеосяжні, як хотілося б, але тенденція в цілому позитивна. Так що — є надія.

gf_43:Чому, по-вашому, серед російських діячів культури така висока підтримка політики Кремля щодо України? Бажання догодити, чи просто страх? Чому якщо і висловлюються на підтримку України, то тільки рок-музиканти та кілька акторів "старої закалки"?

Антін Мухарський: Російські діячі культури завжди були абсолютно залежні від прихильності влади, яка єдиним ворушінням пальця могла перекрити їм бюджети або заборонити зніматися у фільмах та грати в театрах. У цьому вся відповідь. Раболєпіє перед власним начальством — основна риса продажної російської "інтєлігєнціі". Нічого не міняється ось уже декілька століть.

polit_ua:Ваша позиція щодо того, як краще було б вчинити з Донбасом: відпустити у вільне плавання, якщо він аж так не хоче мати нічого спільного з Україною, чи боротися за нього до останнього, поки що зав'язуючи руки й решті країни, які толком не може рухатися, доки йде війна?

Антін Мухарський: Моя позиція по Донбасу не змінилася за останній рік: тільки стіна. Ми — різні: за менталітетом, ідеологією, життєвими принципами. Тому відгородження, відгородження і ще раз відгородження. Стіна або смерть.

Konn:Ави б самі пішли захищати українську землю зі зброєю в руках, якби вас мобілізували, або ж як доброволець?Що може стати останньою краплею, що підштовхне вас піти на фронт?

Антін Мухарський: На даний час моя головна зброя — слово. Я обрав цю зброю як найбільш дієву задовго до часів Майдану і війни. Зараз пісні Ореста Лютого звучать по всьому фронту, куди ми часто виїжджаємо з концертами. Але якщо треба буде взяти в руки справжню зброю, то я вже дещо маю у власному арсеналі і поки що номінально зареєстрований як рядовий боєць в одному з добровольчих батальйонів. Якщо ворог перейде у наступ і рушить в бік Києва, то я перейду до "плану Б".

Dinka:Ви один із небагатьох наших діячів, які часто відвідують зону АТО із підтримкою українських воїнів. Скажіть, будь ласка, що найбільше з побаченого там вас найбільше вразило? І, загалом, чим вас найбільше вражає і обурює ця війна? Дякую.

Антін Мухарський: На війні як на війні: розораний розривами чорнозем, місиво з осколків, сміття, потрощених будівель і люди, сповнені життя, мрій, готовності битися до кінця... Найбільше вражає екзистенція абсолютної полярності і розуміння того, що це життя може закінчитися в один момент. Почуття загострюються до межі. Ти починаєш цінувати кожен подих, кожну мить тиші і будь-яку можливість потиснути один одному руку і відчути биття живих сердець. Життя стає абсолютною цінністю.

kalinka18:Як ви ставитеся до діяльності"Правого сектору"загалом? Схвалюєте їхні останні ідеї: про референдум, про повну блокаду "ДНР" (террористическая организация. - ред.) і ЛНР, про їхнє перейменування на "національно-визвольний рух" тощо?

Антін Мухарський: До "Правого сектору" ставлюся позитивно, бо знайомий із хлопцями від самого початку бойових дій на Майдані. Часто буваю у них в гостях із концертами.

Але до останніх ідей про референдум ставлюся з пересторогою — не на часі. Хоча в лютому 2014-го їхні ідеї "битися до кінця" теж вважали маячнею та радикальним екстремізмом, а у підсумку вони виявилися праві. Можливо, так станеться і цього разу — не знаю, не пророк.

kalinka18:Як Вам твориться і працюється останні півтора роки після втечі Януковича? Ви відчули в культурній сфері України якісні зміни на краще (окрім того, що припинився потік російських гастролерів сюди, та заборонена купа російських фільмів)? Які "хвороби" в цій галузі часів Януковича і досі лишаються?

Антін Мухарський: Твориться і працюється прекрасно. Культурна сфера живе і буяє. "Хвороби" лишилися виключно в державному секторі. Але я на це вплинути не можу, тому й не переймаюся.

kalinka18:Антіне, чи планується вихід на телеекрани чогось на кшталт "Зеленої лампи" чи іншого проекту з Вашою участю?

Антін Мухарський: Зараз ведемо перемовини з деякими каналами на предмет поновлення "Зеленої лампи" у новому форматі. Поки що здебільшого кажуть, що культура не на часі. Сумно, але так було завжди. Так що будемо битися лобом об стінку і далі. Лоб переможе.

Nik Yuser:На вашу думку, чи можна сподіватися, що російський істеблішмент нарешті позбавиться отієї деструктивної імперської психології? Чи доцільно республікам колишнього Союзу створити антиросійський фронт задля протистояння регіональній експансії Москви?

Антін Мухарський: Улус Московія ще від Батия і Мамая завжди належав до татаро-монгольської парадигми завоювання всього світу. За останні 800 років нічого не змінилося. Нинішня Росія — це агресивна варварська орда. Не варто сподіватися на швидку зміну цих вікових принципів імперії. Фронт протистояння орді, як і багато століть тому, сьогодні проходить по межі Сіверського Дінця, інколи він зміщується до Дніпра, а інколи — до Збруча. Бути одвічним прикордонням — наша історична місія. Нас ніколи не зрозуміють Швеція, Данія, Франція, бо "всє прєлєсті русского міра" пізнаються тільки на побутовому рівні і при особистому спілкуванні з його адептами. Не варто сподіватися на Європу — треба самим ставати сильнішими.

Cfyz:Вы—веселый человек.И я так думаю, на жизнь смотрите,не напрягаясь. Ваше мнение:сегодняшняя Украина и "Свадьба в Малиновке"—видите разницу?

Антін Мухарський: Це тільки зовнішнє враження. Насправді я — сумний, усамітнений постнік і радєтєль о спасєніі душ чєловєчєскіх. :))) Напрягаюсь по любому поводу.

"Свадьба в Малиновке" — не мій жанр. А те, що відбувається сьогодні в Україні, скоріше, нагадує суміш серйозних фільмів Скорсезе, Мілоша Формана, Зануссі, ну, і трошки Тарантіно.

Ludmilla Bogus:Чи відчуваєте Ви зростання попиту у глядача на свою мистецьку пропозицію за останній рік?

Антін Мухарський: Так, відчуваю. Вже склалася стала аудиторія, з якою ми постійно маємо контакт, і я від того щасливий.

Odessit:Ви задоволені своїм виступом в Одесі 18 червня?

Антін Мухарський: Так, це було неперевершено.

Odessit:Що у Вас новенького сьогодні у творчості?

Антін Мухарський: Співпраця з російським дисидентом Іпатієм Лютим над виданням книжки "Сказки русского мира", проект Анатолій Рапс і підготовка до Львівського форуму видавців, де ми представимо мій новий автобіографічний роман "Розрив. Як я став націонал-фашистом" та дитячу казку "Легенда про Квітозавра".

Odessit:Як сьогодні Ваші стосунки з нашою землячкою Сніжанною Єгоровою? Тяжко було разом жити з одеситкою?

Антін Мухарський: Одеситкою у мене була перша дружина. :))) А Сніжана Єгорова (Грищенко) — з Нової Каховки. У нас складні стосунки, ми не розуміємо один одного.

Odessit:Спасибо за творчество! Был на Вашем концерте в Одесской филармонии 18 июня. Такого единения зала давно не помню. Масса положительных эмоций. Спасибо!

Антін Мухарський: Дуже дякую Вам. Одеса була прекрасною, а таких глядачів, як тоді в залі, не забути ніколи. Думаю, восени ще раз зустрінемося.

Фото Олександра Синиці

Наши стандарты: Редакционная политика сайта Главред