На сайті "Главред" відбувся чат із членом Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, журналісткою, колишньою народним депутатом України Ольгою Герасим'юк. Спілкуючись із читачами, вона розповіла про першочергові завдання, які сьогодні стоять перед командою Нацради з питань телебачення і радіомовлення, хто виграє в російсько-українській інформаційній війні, як Нацрада вибудовуватиме інформаційну політику щодо мешканців Донбасу, коли нарешті з'явиться в Україні суспільне мовлення, а також як журналістам убезпечити себе під час воєнного конфлікту.
Подаємо стенограму чату з Ольгою Герасим'юк.
Mitia:Неодноразово лунали заклики боротися з засиллям російського продукту на українському телебаченні (серіали, програми тощо). А чи є чим його замінити? І чому не поспішають робити це телеканали, які за своєї патріотичності все одно продовжують транслювати російські "кіна"?
Ольга Герасим'юк: Перше, з чого ми, як нова Нацрада з питань телебачення та радіо, почали свою роботу, – це абсолютно новий для цього органу напрям діяльності – захист інформаційного простору України. І найпершою нашою вимогою, яку ми озвучили вчора (10 липня – Ред.), є вимога до вітчизняних провайдерів припинити ретрансляцію російської пропагандистської продукції. Сьогодні (11 липня – Ред.) на сайті Нацради з'явиться список тих, до кого вже висунуто цю вимогу. Він буде оновлюватися. Ми отримуємо повідомлення глядачів про порушення, і до них буде вжито найсуворіших заходів. Ми сьогодні діємо за законами воєнного часу. Також ми подбали про початок розмови – що запропонувати глядачеві натомість. Свій перший круглий стіл ми провели ще у вівторок і зрозуміли, що за умови об'єднання соціально відповідального телебізнесу та широких творчих кіл, яких в Україні достатньо, ми досить швидко зможемо переорієнтувати український ринок на виробництво власної продукції, що не розрахована на продаж в Росії, як це було раніше (власне, тому наша продукція не мала жодних українських рис).
Aleksandr Masalov:Чи буде розширюватися кількість каналів в мережі цифрового ефірного телебачення Т2, дуже мало інформаційних каналів, всього 11-й та 5-й канал, хотілося б, щоб були ще Громадське телебачення, "Новини 24", "Рада" та інші.
Ольга Герасим'юк: Одним із найважливіших напрямів є перехід на цифру – уже скоро, 2015 року. А тому ми маємо негайно провести аудит всього, що було зроблено перед нами з розподілу доступу мовників до мультиплексів (участі у поширенні через цифру). І найважливіше сьогодні – розпочати чесну кампанію з роз'яснення глядачеві суті цифрового телебачення, можливостей та їхніх прав. Оскільки єдина реклама, якою користуються споживачі, є реклама саме Т2, а це є ознакою несумлінного ставлення до глядача. Оскільки ця реклама пропонує продукт, а не саму послугу, і глядач перебуває в омані. Коли ми наведемо лад у розподілі цифрового ефіру, тоді всі мовники, що отримають рівний доступ до поширення сигналу, змушені будуть запропонувати глядачеві конкурентоспроможний, зокрема, інформаційний якісний продукт.
tv_tv:Наскільки виправдане вживання у ЗМІ сьогодні слова "терорист"?
Ольга Герасим'юк: Категорично виправдане. Тому що спосіб ведення цієї гібридної війни вкладається саме в явище тероризму. І покінчити з ним можна лише у той спосіб, яким користується світ. Приклад – США після 11 вересня. Жорсткість, знищення і ніяких перемовин.
tv_tv:Як не перейти межу, аби інформаційна безпека за нинішніх обставин не перетворилася на цензуру?
Ольга Герасим'юк: Інформаційна безпека сьогодні – питання номер один, оскільки ця нерівна війна в інформаційному просторі ведеться вже давно. І результатом наших втрат у легковажному ставленні до опору і наступальних дій на цій війні є втрати в свідомості людей, які сьогодні опинилися в епіцентрі вже реальної війни. Ці втрати призвели до інформаційного отруєння багатьох споживачів російською пропагандою, вміло вмонтованою, зокрема, в поширені по всій країні телесеріали та фільмі "з того боку". Межі у цій війні сьогодні досить умовні. Закони війни диктують воєнні методи ведення боротьби з інформаційним тероризмом. А межі диктує здоровий глузд, яким ми, переконана, послуговуємося. Принаймні новий склад Нацради свідомий своїх дій і вперше, напевне, за останній час є органом, який узяв на себе відповідальність за ці категоричні дії.
Student:Як ви, як член Нацради з питань телебачення і радіомовлення, бачите подальшу інформаційну (чи просвітню, чи виховну – як у даному разі правильніше сказати) з мешканцями Донбасу? Які кроки ви зробили б, аби поменшала кількість тих, хто підтримує дії сепаратистів чи Путіна? Дякую.
Ольга Герасим'юк: Перед нами стоїть важливий виклик – забезпечити території сходу (як визволені, так і охоплені бойовими діями) якісною і чесною інформацією з уст українських ЗМІ. Мешканці регіону сьогодні позбавлені елементарної можливості отримувати прості повідомлення про небезпеку, роз'яснення дій у разі загроз родинам та кожній людині. Це сталося внаслідок повного відключення українських каналів від мовлення на цих територіях. Наше завдання – поновити доступ людей до інформації з українського боку, заблокувати російські пропагандистські ресурси, котрі посилили свою атаку на цей позбавлений нашої інформації простір, і почати нову загальноукраїнську програму інформування регіону. Досягти успіху в тому, щоб звиклий до російського мовлення глядач, слухач і читач Донеччини та Луганщини, отримав професійну, якісну і чесну інформацію. Впевнена, що за цих обставин люди, отримавши чесні меседжі та роз'яснення, здатні будуть зрозуміти різницю між сепаратизмом, тероризмом та справжніми бійцями за їхнє ж життя.
Student: Ольго Володимирівно, висвітлюючи конфлікт на Донбасі, наші журналісти завжди успішно дотримуються об'єктивності, з вашої точки зору? Наскільки правдиву картинку того, що відбувається в тому регіоні, насправді бачать українці?
Ольга Герасим'юк: Звичайно, ми маємо дуже різні підходи до висвітлення подій. Треба складати шану нашим мужнім молодим колегам, завдяки яким ми бачимо криваві бої та події в регіоні. Наші колеги діють, ризикуючи власним життям, бо це диктує їм їхнє розуміння місії журналістської професії. Але є велика низка тих ЗМІ, котрі працюють на боці агресора. Ми маємо великий список таких провайдерів інформації з території Донецька, Луганська, а також Одещини, де, як пишуть мені мої одеські колеги, існує великий ризик підготовки в такий спосіб ще однієї гарячої точки. Хочу висловити нашу спільну позицію команди новообраної Нацради: ми висунули ультиматум цим "колегам", і в разі його невиконання вони відчують на собі суворі заходи, продиктовані вимогами воєнного часу. Зраджувати державу – злочин. Війна скоро скінчиться, і цим людям треба вже сьогодні вибирати собі батьківщину.
Joker:Як гадаєте, чи допустять нинішні парламентарії дострокові вибори до Верховної Ради, усвідомлюючи, що частина з них стовідсотково до парламенту не потрапить?
Ольга Герасим'юк: Я впевнена, що дострокові вибори необхідні. А сьогоднішній депутатський корпус мусить бути неодмінно змінений. Це – вимога часу і суспільства. Звісно, буде шалений опір, але жити по-новому, як це декларує Президент, обраний всією країною, означає і новий парламентаризм. Дуже багато залежить від самих виборців, які, сподіваюся, цього разу не піддадуться на всі ті методи впливу, завдяки яким вони проголосували саме за цих людей.
journ_:Хто, по-вашому, виграє інформаційну війну під час цьогорічних подій – Росія чи Україна? Наскільки професійно, по-вашому, висвітлюють конфлікт на Донбасі українські журналісти (адже не секрет, що часом вони розкривають і пересування наших військ, і іншу інформацію, оприлюднення якої не на користь нашим патріотам)?
Ольга Герасим'юк: У мене нема сумніву, що перемога в цій війні – за нами. Вважаю, що вже сьогодні ми бачимо "зачищені" території в окупованому російським агресором інформаційному просторі України. Якщо пам'ятати, які багатомільйонні ресурси кинуто Кремлем проти нас, і скільки років українська аудиторія піддавалася цій пропагандистській обробці, та згадати, яким величним, мужнім і непоборним постав перед усім світом український народ, це і є ознакою тих перемог. Звичайно, це все має потужно бути підкріплено професіоналізмом, розробленою нарешті стратегією інформаційної безпеки, котрої досі ми не мали, особистим удосконаленням медійників, котрі повинні взятися за свою професійну освіту, щоб не допускати помилок, на які ви вказуєте. Я впевнена, що віднині ми не дозволимо одурманювати себе Путіну.
journ_:Ольго Володимирівно, вітаю з обранням до Нацради! Якими бачите свої першочергові завдання на цій посаді? Як вам колектив, з яким вам доведеться працювати? Вийде злагоджена й ефективна робота?
Ольга Герасим'юк: Я вище вже коротко окреслила напрями нашої роботи. Щодо себе скажу, що вчора під час розподілу обов'язків взяла на себе комунікацію з силовиками у напрямі захисту інформаційного простору, міжнародні стосунки, роботу з громадськими активістами та журналістами, курування від імені Нацради створенням суспільного телебачення (саме відсутність Нацради багато в чому гальмувало просування цієї ідеї), буду займатися захистом та сприянням розвитку українського аудіовізуального продукту, що замістить російську пропагандистську продукцію, працюватиму з проблемою дитячого мовлення та захистом прав людей із особливими потребами і ще багато іншого. Вся наша команда усвідомлює важливість негайних і рішучих кроків, а найперше – ми постановили позбавити цей регуляторний орган ганебного корупційного ореолу. Ми звернулися до всіх із заявою: навіть не думайте нести сюди гроші, як вас досі до цього привчили. Чекаємо всіх лише з ідеями і проектами.
Inga:Як, на вашу думку, після підписання Угоди з ЄС буде вибудовувати з нами відносини Росія? Чого можна чекати, чергових торговельних війн та економічного тиску?
Ольга Герасим'юк: Підписання Угоди з ЄС Україною – це те, чого Росія категорично хотіла уникнути. Як відомо, вибух стався у нас саме з причини того, що втікач Янукович, говорячи його мовою, "кинув" свою країну, спрацювавши у Вільнюсі за командою Путіна. Відповідно не можна думати, що Росія заспокоїться і прийме свою поразку. Вона буде придумувати один за одним якісь шляхи тиску, залучаючи на свою підтримку тих європейців, котрі не пам'ятають уроків історії і згодні сьогодні піти на колаборацію з Кремлем. Але для нас нема альтернативи, і всі торговельні війни та економічні проблеми, з якими нам доведеться зіткнутися, ми мусимо пройти самі, перейшовши в активну наступальну дію, залучаючи на свою сторону світ. Міжнародні стосунки – тонка і при цьому важка матерія, і все залежатиме від професіоналізму українців.
Inga:Пані Ольго, у Верховній Раді ви займалися питаннями євроінтеграції. А зараз чи підтримуєте ви стосунки з кимось із європейських політиків? Як оцінюєте значення підписання Угоди про асоціацію з ЄС? Які бачите ризики від цього?
Ольга Герасим'юк: Питаннями євроінтеграції я продовжувала займатися, і залишивши стіни ВР, впродовж останніх двох років як громадський діяч. Від імені громадянського суспільства, як громадська організація "Громадська варта" тісно співпрацювали з європейськими політиками, зокрема з групою лібералів у Європарламенті та моїми колегами з Європейської народної партії, де я була віце-президентом у політичній групі ПАРЄ, проводили пропагандистські заході, роз'яснюючи європейцям реальні події в нашій державі, залучали політиків із різноманітних політичних груп та країн, що, зокрема, сприяло ухваленню багатьох важливих міжнародних документів (відносимо на свій рахунок голосування в Європарламенті щодо лібералізації віз для українців). Сьогодні ці стосунки працюють на користь вирішення тих проблем, якими я сьогодні займаюся.
Odessit:Пані Ольго, вітаю з обранням у Нацраду з питань телебачення і радіомовлення. Наведіть порядок, будь ласка. Дуже подобалась передача "20 хвилин з Володимиром Яворівським" на Першому каналі Національного радіо! Поверніть, будь ласка! Хочу, щоб Перший національний був дійсно першим в Україні і дійсно національним!
Ольга Герасим'юк: Якраз наступного тижня ми будемо переглядати умови проведення конкурсу на радіочастоти, оскільки попередній конкурс, оголошений ще в січні, не був проведений, та й у нас є сумніви щодо того, чи варто би було його проводити, бо є багато ознак того, що доступ до конкурсу був заблокований переважній більшості мовників. Так само національне радіо потребує нашої підтримки, бо воно за всіма ознаками є прообразом майбутнього суспільного радіомовлення – високопрофесійне, культурне, цивілізоване, але сьогодні, на жаль, урізане в правах доступу до слухача. Врахуємо Ваше побажання.
AVATAR:Шановна пані Ольго! Щиро вітаю Вас з обранням до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення за квотою парламенту! Бажаю плідної роботи у новому напрямку діяльності. Вам і вашим колегам випаде честь працювати в умовах впровадження суспільного мовлення в Україні. Яким Ви бачите в цьому напрямку долю обласних державних телерадіокомпаній? Чи не здається Вам, якщо керувати новими суспільними регіональними компаніями залишаться ті ж керівники, більшість з яких тільки "обслуговувала" регіональну владу, та ще й самі мають зашкарубле мислення, то тут годі й говорити про якісь успіхи? А що буде з численними колективами ОДТРК, у більшості з яких на керівних посадах пенсіонери, які не хочуть змін? Може, слід ці структури не реорганізовувати, а ліквідовувати?
Ольга Герасим'юк: Ми наступного тижня проведемо зустрічі з усіма сторонами, що щиро бажають реалізації плану створення суспільного мовлення в державі. Вже в понеділок розмовляємо з великими каналами, громадськими медійними організаціями, кабельниками тощо. Ці зустрічі розписані на весь тиждень. Акумулюємо бачення та ідеї, які уже розроблені в цьому напрямі, обговоримо також долю тих компаній, що обслуговували попередню владу та застаріли ментально, і розпочнемо реорганізацію, щоб нарешті зробити реальністю, в принципі, загальнопідтриману в державі ідею суспільного мовлення. За відсутності Нацради, яка тривала досить довго, цей процес стояв. Нині ми підхоплюємо той прапор, який несли на цьому шляху медійники та громадські активісти, і разом будемо рухати даний проект.
Pangelina:У минулому була така практика: депутати користувалися дипломатичними паспортами не тільки для службових відряджень. Чи збереглася ця практика і зараз?
Ольга Герасим'юк: Наскільки я пам'ятаю, ще пару років тому депутатів змусили тримати свої дипломатичні паспорти в МЗС, і вони видавалися лише на випадок службових відряджень. Далі я не працювала у ВР, думаю, що окремі корупційні зловживання були, але, сподіваюся, що з цим у новому скликанні буде порядок.
Pangelina: Що ви думаєте про депутатську недоторканність при скоєні кримінальних злочинів?
Ольга Герасим'юк: Депутатська недоторканість – це давній і надійний предмет торгу та промокампаній, які вели всі політичні сили серед своїх виборців. Але при скоєнні кримінальних злочинів, як відомо, проти недоторканості добре діє спільна воля парламенту, який негайно позбавляє підозрюваного цього прикриття. Воля ця працювала в окремих випадках і також диктувалася інтересами партій. Це має бути, безперечно, викреслено із парламентського життя. Сподіваюся, що це станеться у новому скликанні за умови, якщо туди оберуть справді тих, хто прагне стати державними діячами, а не панством.
Pangelina: Що ви думаєте про пільги депутатів?
Ольга Герасим'юк: Поділяю вашу думку про пільги. Депутат не повинен користуватися особливими благами. Я прихильник того стилю парламентської роботи, який звичний у європейському світі, де депутат – просто менеджер, найнятий на роботу своїми виборцями, і дуже старається не втратити їхню прихильність, але їздить на роботу на метро чи велосипеді, а не на "кубиках", не тому, щоб сподобатися, таємно маючи все це в "неробочий час", а тому, що це стиль життя і мислення – бути на рівних правах.
Pangelina: Свого часу, при Кучмі, було проведено референдум щодо зменшення кількості народних депутатів. Імплементація не відбулася. Як взагалі ви ставитеся до такої ідеї?
Ольга Герасим'юк: Думаю, що реформа в цьому сенсі має бути проведена, і парламент повинен мати стільки депутатів, скільки доцільно для представлення інтересів усіх регіонів держави.
Pangelina:В Америці є такий механізм "спілкування" народу з владою, як петиції до Конгресу. Чи можливе створення такого механізму в Україні? Що для цього потрібно зробити?
Ольга Герасим'юк: Народ Америки сам обирає спосіб розмови з владою, і активність громадянська там надзвичайно висока. Висока настільки, щоб влада завжди рахувалася з громадянами країни. Це і відповідь на питання – стиль спілкування з обраною нами ж владою має диктувати громадянське суспільство, яке за останні місяці продемонструвало свою зрілість, і що воно набагато ліпше за політикум.
journ_:Самопроголошена терористична організація "Русский освободительный фронт" погрожує фізичною розправою низці відомих журналістів та власників ЗМІ. До списку потрапили 15 осіб. Прокоментуйте це, будь ласка. Що фактично це означатиме? Як убезпечитися журналістам?
Ольга Герасим'юк: Це робота терористів – погрожувати. На жаль, дуже часто вони реалізовують свої погрози. Журналісти, що їдуть виконувати свої обов'язки на війну (і це світова практика) мають навчатися захищати себе, розуміти ризики, зважувати свої наміри, і, звичайно, ми повинні думати разом про методи захисту колег, яких відправляємо в гарячу точку. На жаль, з тероризмом боротися не так просто, як із загрозою для регулярних армій, хоча й там куля не вибирає. Отже, професіонали-медійники повинні думати про власну безпеку, виконувати всі заходи, щоб уникнути подібних загроз, але, звісно, до цього треба підключити всі сили захисту, які існують в державі. На жаль, список загиблих журналістів українців сьогодні унікальний, порівняно з досі існуючими і обговорюваними на всіх європейських рівнях, де йдеться про захист від посягань на людей нашої професії. І ми будемо працювати, щоб на рівні поважних міжнародних судів покарати тих, хто послав проти наших колег смертельну загрозу.
А що стосується списку з 15 осіб – це додатковий список до тих переліків особливо дратівливих для Кремля людей, яких заочно судять у Москві, щодо яких ухвалюють якісь фантастичні наміри покарань, і це звичайний метод тиску. Хоча, повторюю, терористи бувають невидимі, і треба колегам бути обережними.
Alina Kostyuchenko:Ольго, маю питання стосовно суспільного мовлення. Закон про суспільне телебачення і радіомовлення був ухвалений Верховною Радою ще у квітні. На якому етапі сьогодні перебуває реалізація концепції суспільного мовлення? Чи встигнуть українські можновладці "вкластися" у строки і запустити хоча б пілотний проект у січні 2015 року (як обіцялося раніше)? Дякую.
Ольга Герасим'юк: Ми маємо зобов'язання, а тому будемо прагнути виконати його. Дуже багато залежало від Нацради, яка не працювала останні місяці. Проект ще потребує дуже клопіткої роботи, оскільки досі не ухвалена спільна думка про засоби фінансування існування суспільного мовлення. Має бути ухвалена остаточно доповнена концепція цього проекту. Ми вже зараз приступаємо до виконання даного плану. А я особисто взяла на себе (за підтримки всієї команди Нацради) кураторство цією роботою.
AVATAR:Шановна пані Ольго! З 1 січня 2015 року регіональні державні телерадіокомпанії можуть припинити своє мовлення. Передбачається, що на їхньому місці з'являться корпункти, де працюватимуть 30-40 осіб. Принаймні, про це говорять деякі керівники ОДТРК. Чи означає це, що регіональний ресурс теле і радіо-медійників вже нікому не потрібен, і чимало людей, котрі за мізерну заробітну плату створювали якісний телерадіопродукт, вже через півроку можуть опинитись на вулиці? Чи про таке суспільне мовлення мріяла спільнота регіонів? Звісно, скорочення необхідні, але чи будуть вони прозорими? Чи не вийде так, як завжди: пенсіонери залишаться на своїх місцях, а молодим вкажуть на двері?
Ольга Герасим'юк: Я підтримую Вашу думку про те, що реорганізація має бути, але мають бути розумними і ефективними для досягнення теле- і радіоструктурами їхні цілі. Справді, регіональний мовник сьогодні був обділений і увагою, і правами, а, на моє переконання, ці провайдери мають бути захищеними, і в них є велика потреба людей, що проживають у регіонах, тому ми будемо контролювати ситуацію, а найближчим часом вислухаємо проблематику, запросивши до Нацради всіх, хто бажає висловитися і має ідеї та проекти.
Kirill Tegov:Затверджений новий склад Нацради.Чи можна сподіватися,що ви проведете безкомпромісну боротьбу за максимальне зменшення покриття комерційних ЗМІ? Згадаймо,як цього року обурені люди брали в облогу "Інтер" та деякі інші телекомпанії. Не будемо забувати,що "Інтер" та інші відомі канали були створені на базі державних,які були просто витиснені власниками цих каналів. Чи не час відновити статус-кво?
Ольга Герасим'юк: Ми будемо працювати законними методами, не займатимемося переділом чи націоналізацією в кращих зразках більшовизму, але ми будемо змушувати працювати канали відповідно до того, до чого їх зобов'язує ліцензія, суворо контролювати цю відповідність, не надаючи нікому жодних преференцій. Так само є намір провести аудит ситуації по розподілу частот, а потім зробимо з цього висновки. Є намір максимально повернутися лицем до вітчизняного мовника, перестати бути каральним органом, а сприяти створенню рівних умов для всіх учасників ринку. Ці задачі, які ми маємо намір виконувати, мають призвести до наведення ладу.
Розмовляла Надія Майна
Фото Владислава Мусієнка
Наши стандарты: Редакционная политика сайта Главред
Читать Главред в Telegram
Главред в Google News
