Різдво 2020 вже прийде до українців дуже скоро. З давніх давен у скарбницях української народної творчості збереглися так звані "величальні пісні" – колядки та щедрівки. Дослідники відзначають – ці вірші-віршочки мають особливу жанрову природу та відрізняються особливою художньою романтично-піднесеною красою (плюс багатий і різноманітній зміст).
Колядки та щедрівки присвячені українським родинам (як правило, селяньским) окремим їх членам, їх життю і праці, і т.п. Композиційно вони виглядают так – чотири самостійні частини (заспів, власне колядка/щедрівка, поколядь (або поспів) та приспів.
У деяких варіантах поколядь відривалася від колядки й починала існувати як своє рідне привітання – себто віншування.
Говорячи сучасною мовою, колядки та щедрівки допогали українським селянам (змучених важкою працею) поринути у ескапізм – супроводжуючи давні зимові різдвяні та новорічні обряди. Вони ніби на крилах поетичної фантазії їх переносили з реальних та досить складних обставин життя в бажаний і вимріяний світ – розмальовуючи його якнайяскравішими кольорами.
Колядки на різдво
***
Ой чи ви спите, господареньку?
А як не спите, говоріть з нами,
Говоріть з нами, з колядниками.
На вашім мості троякі гості:
Єден гостенько — ясне сонінько,
Другий гостенько — ясен місяченько,
Третій гостенько — дрібен дождженько.
Сонінько мовить: — Нема над мене.
Ой як я зійду в неділю рано,
Я вбігрію гори, долини,
Гори, долини, всі западини.
А місяць мовить: Нема над мене.
Та як я зійду з вечера пізно,
То ся врадує гість у дорозі,
Гість у дорозі, волики в возі.
А дожджик мовить:
Нема над мене.
Та як я спаду місяця мая,
То ся врадує жито, пшениця,
Жито, пшениця, всяка пашниця,
Всяка пашниця і вся землиця.
***
Тече річка невеличка
Щедрий вечір, добрий вечір!
На тій річці плине листочок.
Плине листочок яблуньовий,
На тім листку написано,
Написано сонце й місяць,
А що місяць — то господар,
Ясне сонце — господиня,
Ясні зірки — його дітки.
Колядки 2020
***
А в пана Йвана золота верба,
А на тій вербі золота кора,
А на тій вербі рожеві квіти.
Ой то ж не верба
Йванова жона, Ой то ж не кора
Йванова неня, Ой то ж не квіти
Йванові діти.
А в пана Йвана три столи стоїть:
На першім столі — гірка горілка,
На другім столі — вино зелено,
На третім столі — медок солодок.
Гірка горілка — для чоловіка,
Вино зелено — для жони його,
Медок солодок — для його діток.
***
Чи дома, дома пан господар?
Щедрий вечір! Добрий вечір!
Добрим людям на здоров’я!
А я знаю, що він дома,
Сидить же він в кінець стола.
А на йому шуба люба,
А на шубі поясочок,
А на поясочку калиточка,
А в тій калиточці сім шеляжечків.
Сьому, тому — по шеляжечку,
А нам, братці, — по пиріжечку.
А старим бабам — паляниці,
Щоб плодились бики і телиці,
Барани і ягниці. Скільки кочечок,
стільки дочечок; Скільки дубочків,
стільки синочків.
***
Колядки на різдво христове
***
Добрий вечір тобі, господарю!
Стережи, боже, твойого товару.
Твойого товару від всякого спадку,
Щоб не було якого припадку.
Хорошеньку господиню маєш,
Хорошенько її поважаєш
Як чашечка у меду, Як соловейко у саду.
Там барвінок в саду процвітає,
Там чоловік жону вихваляє.
***
Гордий, пишний та наш панонько
Та й наш панонько, господаренько!
Ой сидить собі в новій світлоньці,
В новій світлоньці та на кріслоньці.
Слугоньки єго коло него ходять,
Доносять єму дорогий напій,
Дорогий напій, зелене вино.
Він сі ба й того та й напиває,
До своїх слугів та й промовляє:
Слугоньки мої, служіть ви мені,
Я вам заплачу по червоному,
По червоному, сукні до того.
Слуги то взяли, подзінькували,
Подзінькували своєму пану,
Своєму пану за заплатоньку.
Колядки на Рождество
***
Ой позволь, пан хазяїн,
Нам колядочку сказать.
Свят, свят вечір, Нам колядочку сказать
І весь двір звеселить.
Навкруги твого двора
Та залізнії тина.
Посеред твого двора
Стоїть стовп золотий.
***
В нашого хазяїна золотії гори,
Золотії гори, високії дуби.
Щедрий вечір, добрий вечір
Добрим людям на здоров’я.
Дуби порубати, землю попахати
Та й поволочити. Землю попахати,
дочку віддати, пива наварити.
сина оженити да й гарно погуляти.
Віншування на різдво
***
Господареньку, господиноньку,
Вияви личко та в оконечко,
А з оконечка на подвір’ячко,
Та подаруй нам за колядочку,
Ой що ж ми тобі колядували,
Колядували, дім звеселили.
Як ластівка при подвір’ячку,
На подвір’ячку при нових сінях,
Так ти, газдинька, в своїй світлоньці.
Як вудвудята в вишневім саду,
А за сим словом будьте здорові,
Ой господаречку, ой наш паночку.
Не самі собов, з господинечков
Та й з діточками, як зоречками.
Бо у вас жіночка, як ясна зорочка,
***
Ой де ж ти бував, сив соколоньку?
Ой бував же я на Залісеньку!
А що ж ти видів, сив соколоньку?
А видав же я заліські жони.
Нема кращої понад нашую,
Понад нашую статечну жону
***
А в лузі, в лузі й а в калиновім,
У неділю, в неділю рано
Ясне сонінько сходить.
Наші поважна й а вбираєся,
Й а вбираєся в дорогий саят.
А в лузі, в лузі й а в калиновім,
Наші поважна й а вбуваєся,
Колядки слова
***
У нашого хазяїна хороша жона
Раненько встає, по двору походжає,
По двору ходить, як зоря сходить,
По дрова пішла — золото внесла,
По воду пішла — мед-вина внесла,
В світлоньку ввійшла — все панове встало,
Все панове встало, шапочку ізняло.
Один каже: — Царівна увійшла,
Другий каже: — Королівна увійшла,
А третій каже: — Це не царівна.
Це бо жона пана хазяїна.
***
За колядочку горілки бочку,
А як не бочку, то хоть кварточку.
Маєте сина — дайте ж нам сира,
А коли є дочка — й масла грудочка.
Сли ваша ласка — буде й ковбаска.
Повіяв востік — до хати пустіть.
Короткі свитки — студень у литки.
Ой не дивуйся, що-м ти помилився,
Я помилився, бо-м ознобився.
Не ознобився, а трохи впився.
Добре нам було у тамтого пана
Колядки на різдво слухати
Нова радість стала
Нова радість стала,
Яка не бувала
Зоря ясна шестикутна
На весь світ засяла.
Упали вівтарі, Покотились царі.
Слава люду робочому
Слава й цьому господарю,
Його господині.
Хай щасливо проживають
У новій родині!
Не так господарю,
А як його дітям.
Хай щасливо виростають,
Щоб дуків побити.
Бог предвічний
Бог предвічний, Хліб пшеничний,
Ковбаса свиняча, Печінка теляча
Подайте сюда!
Бог предвічний Гречки зародив,
То на крупи, то на кашу,
Бо я люблю Гандзю вашу, Буду ся женив!
Перед віку Та вбив Дацько шуліку,
І шуліку, і сову, І пугача на тину
Перед віку. А Доциха на гуне,
В черепочку сім’я мне на гарбуз.
Наши стандарты: Редакционная политика сайта Главред