Історик і журналіст Данило Яневський: національні раби і холуї — це найбільше наше зло

На сайті "Главред" відбувся чат із українським істориком, редактором, теле- і радіоведучим, заслуженим журналістом України (2005), доктором історичних наук (2008), автором та ведучим програми "LifeКод: Данило Яневський" на телеканалі ZIK Данилом Яневським. Спілкуючись із читачами, він розповів, наскільки реалістичними є демократичні вибори на окупованій частині Донбасу, коли прозріють росіяни, чим різниться Путін від Гітлера, як змінилися українці за десять років, а також хто є моральними авторитетами для наших співвітчизників сьогодні.

Подаємо стенограму чату з Данилом Яневським.

Inga:Пане Даниле як історик ви напевно знаєте всі "хвороби" і таланти українського суспільства. Скажіть, будь ласка, які риси національного характеру українців вас найбільше захоплюють, які — дратують, які — на вашу думку, найбільше шкодять нам? Успіхів вам!

Данило Яневський:Шкодить і дратує скиглення та обслуговування контуру смерті під час святкувань наших величних національних поразок — від Крутів до Голодомору. А найбільше захоплює те, що народ, який зазнав найбільших людських втрат за всю тисячолітню історію Європи, здатен бути переможцем на інтелектуальних, духовних, економічних та інших фронтах.

Denys:Навіщо зараз, коли і так півсвіту проти Росії, вона так вперто і відверто втручається у сирійський конфлікт?

Данило Яневський:У Києві є Кирилівська лікарня (психіатрична лікарня). Можна підійти туди і поставити це питання будь-кому з пацієнтів та отримати абсолютно адекватну відповідь. Я був колись практикуючим психоаналітиком, але не психіатром.

alex_sm:Даниле Борисовичу, як ви ставитеся до думки, що Росія і Захід просто з'ясовують свої стосунки на території України, що ми тут стали заручниками ситуації, чи певною розмінною монетою. Наскільки це справедливе судження? Дякую за відповідь.

Данило Яневський:Тут нічого дивного немає. Ці стосунки вони з'ясовують упродовж останніх 800 років. Олег Однороженко написав прекрасну книгу "Українська (руська) еліта", там про все це написано. Ми були, є і будемо захисним щитом юдео-християнської цивілізації проти варварства.

Denys:Чи вірите ви у реалістичність того, що вибори в ЛНР та "ДНР" (террористическая организация. - ред.) пройдуть відповідно до українського законодавства, демократично та прозоро? Якщо так, що вселяє у вас такий оптимізм? Якщо ні, то невже вони тоді потрібні країні і їх результати відповідатимуть її інтересам?

Данило Яневський:Вони реалістичні настільки, наскільки реалістична ситуація, коли ви прийдете до аптеки, і там замість якісних презервативів будуть продавати "луга**они" з портретами Захарченка і Плотницького. Це якщо коротко.

Bonapart:Данило Борисовичу, як вважаєте, коли і за яких умов прозріють росіяни, чи здатні вони замінити Путіна на більш достойного лідера, або ж йому на зміну вони притягнуть більш жорстку людину, з крутішими "імперськими замашками"?

Данило Яневський:Коли кинуть пити сурогати і вживати різні шкідливі речовини. Але це ніколи не станеться.

Dara:Якось, відповідаючи на запитання про те, навколо яких тем чи ідей здатні консолідуватися українців, ви сказали: "Навколо долара! Наш народ давно консолідувався. Ідею Бога замінив долар". Чи змінилася ваша думка від тоді? Що сьогодні для нашого суспільства є об'єднавчими ідеями? Дякую.

Данило Яневський:Майдан і післямайданні часи показали, що національний середній клас повернув голову до Творця. Моральними авторитетами народу на перших місцях є дві духовні особи — блаженнійший Любомир (Гузар, кардинал УГКЦ — Ред.) і владика Борис (Гудзяк, єпископ УГКЦ — Ред.), та два інтелектуали — Ліна Костенко і Мирослав Маринович. Народ поволі прозріває, але на все треба час і терпіння.

Dara:Пане Даниле, якими ви бачите шляхи, що здатні допомогти повернути уми людей на окупованих територіях до України? Що потрібно, аби Донбас і Крим стали українськими за суттю? І скільки часу на це може піти? Десятиріччя, століття, кілька поколінь?

Данило Яневський:Крим має бути і буде національною державною автономією кримськотатарського народу. А Донбас "нехай собі, як знає, божеволіє, конає, а нам — своє робить". Мене цікавить модернізаційний проект для нової держави — стара здохла, туди їй і дорога.

Nemo:Чи стало вам комфортніше працювати, як журналісту, після Майдану, після зміни влади?

Данило Яневський:Мені було комфортно до Майдану, під час Майдану, після Майдану і так буде завжди. Бо я не беру дурного в голову, тяжкого в руки і не п'ю із "3,14-асами".

Nemo:У нас часто порівнюють російського президента з Гітлером, наскільки це коректно, чи вбачаєте ви якусь подібність між цими двома постатями?

Данило Яневський:Різниця між ними в тому, що Адольфа ніхто не міг назвати х...лом. А спільне — те, що обидва є виразниками колективного підсвідомого своїх народів: жити чужим коштом.

MistF:Пане Яневський, якими ви бачите ймовірні сценарії розвитку подій на Донбасі? До чого ми рухаємося — до встановлення миру, заморожування конфлікту чи продовження бойових дій?

Данило Яневський:Ми всі рухаємося до смерті. Життя — лише підготовка до неї, і, як кажуть досвідчені преферансисти, "вскритіє покаже".

Валерий Тер-Зарахович:Нерідко можна зустріти дещо дивне ототожнення історичних доль українців і євреїв, мовляв, обидва ці народи тривалий час не мали власної державності. А наскільки взагалі правомірним є таке порівняння? Адже євреї, хоч майже два тисячоліття перебували в діаспорі, однак зуміли відродити свою державу у Палестині, яка є досить успішною, а наші українці, століттями живучи на своїй етнічній території, позаяк були "будматеріалом" для хижих імперських народів. А здобувши відносно легко у 1991 році незалежність, примудрились довести свою країну до того, що маємо нині.

Данило Яневський:Днями я переслухав промову Тімоті Снайдера перед активом партії Ангели Меркель. Один із ключових меседжів — "історію українського і єврейського народів неможливо розділити". Інша цитата одного львівського архітектора: "Фронт міжнаціональної боротьби між українцями і поляками на Галичині проходив посередині подружнього ліжка". Висновок: мій Бог — обрізаний єврей, і всі 12 апостолів були галахічні євреї. І з цим доводиться жити.

Александр Терпило:Шановний пане Даниле! Звертаюся до Вас, як до відомого журналіста. Влітку довелося побувати у Феофанії. Жахливу картину представляють окремі ділянки заповідного лісу. Йде вирубка, у заповідній зоні будуються дороги. Відома екс-депутат, регіонал, і онучка комуніста будують будинки практично у заповідній зоні, де ростуть 300-річні велетні-дуби. Прошу Вас прокоментувати цей "беспредел".

Данило Яневський:Я — користувач громадського транспорту. Люди в метро, маршрутках, трамваях і тролейбусах питають мене: в який спосіб нашої чинної політичної еліти є більш гуманним — розстрілювати, вішати, четвертувати чи живцем закатувати під асфальт і зверху чіпляти таблички, хто там закатаний — така собі "алея слави"...

Tatyana:Вы — активный пользователь соцсетей. Полная открытость, он-лайновая легкодоступность, мгновенность вмешательства в то или иное обсуждение — это добро или зло? Особенно для журналистики, которая все чаще грешит новостями made by Facebook.

Данило Яневський:Я — пасивний некрофіл. Будь-яку можливість або орієнтацію можна використати або на благо, або на зло. Це питання смаку та здорового глузду. Особисто я залишив у своїй стрічці новин трьох людей: дружину, сина і старшу онучку.

Tatyana:Ваша история увольнения с "Громадського" достаточно одиозная. Но телепространство Вас не отпускает. Почему в качестве следующей личной телеплощадки выбрали именно ZIK?

Данило Яневський:ZIK мене вибрав, а не я його. Я погодився, тому що там красиві дівчата, начальство у Львові і дуже професійна команда, крім того, поруч пара добрих кнайп, і це за півгодини від моєї хати.

Marcos:Популярное ныне словечко "децентрализация". Что вы вкладываете в это понятие? И оно нам вообще надо?

Данило Яневський:Я також знаю слова: "яровізація", "індустріалізація" і "мобілізація". І все це не обходить. А особисто я обираю здорове життя, без геморою.

Marcos:Недавно Сергей Жадан опубликовал в своем блоге на сайте "Новое время" целую оду разочарованности и разочарованным. А вы накануне очередных выборов, скорее, оптимист или пессимист?

Данило Яневський:Я знаю більшість політичних сил і їх кандидатів зо два десятки років. І тому маю це все глибоко в дупі: мерці не пріють.

Pangelina:Зараз багато чого відкривають для широкого загалу... Але чи все, що стосується періоду СРСР, відкрито Україною? Наскільки доступнішими стали архіви?

Данило Яневський:Мої колеги за останні 20 років спромоглися зробити неймовірні речі: практично всі відомі і важливі документальні комплекси оброблено і оприлюднено. Ми не маємо доступу лише до двох: до архіву Західноукраїнської Народної Республіки (він зберігається в Римі) і до справ оперативного обліку агентів КДБ, які вивіз до Москви тодішній керівник української радянської держбезпеки генерал Голушко, і зробив він це, між іншім, з подачі Л. М. Кравчука.

Pangelina:Велесова книга, перше згадування України у джерелах і т.д... Якою ви бачите історію України?

Данило Яневський:Це історія суми цивілізацій. Про це є дві книжки "Проект Україна: загублена історія нашої держави" — це ілюстрований "посібник для дурнів" всіх політичних орієнтацій і гендерних уподобань.

Тетяна Сащук:Чим, на ваш погляд, відрізняється українець нинішній від українця 10-річної давнини?

Данило Яневський:Він став старшим на 10 років. Деякі помудрішали. Для інших Господь тримає двері відкритими.

Тетяна Сащук:Окрім всього іншого, Ви — історик. Яку тему інтенсивно студіюєте останнім часом?

Данило Яневський:Пишу ілюстрований енциклопедичний довідник, який буде називатися "Проект Україна: архітектори, прораби, будівельники". Там — усе про тих, хто задумував цей проект, проектував його і практично реалізовував.

Тетяна Сащук:Декілька тижнів тому на телеканалі ZIK ви презентували прем'єрне авторське шоу "LifeКод: Данило Яневський". В чому його принципова різниця від десятків інших представників типового форматів?

Данило Яневський:Такого формату на нашому телевізійного відстійнику немає. Це програма, в якій вільні люди і відповідальні громадяни можуть обговорювати сенси життя, сенси смерті, сенси любові, сенси ненависті.

Тетяна Сащук:Вас називають космополітом. Ви себе позиціонуєте як українець. А коли востаннє особливо гостро відчули свою національну приналежність?

Данило Яневський:Мене принципово обходить, хто як і де мене називає. Кожна людина має право на ідіотизм і право ним користуватися, зловживати тільки ним не потрібно, як і будь-яким іншим правом. Я — українець політичний, тобто український державник. Для мене Україна — тільки для українців, українців усіх національностей, віросповідань і статей. І саме такій державі я кажу: "Слава Україні!"

Cfyz:Як ви вважаєте, що в Україні саме велике зло? То є газова труба, так звана ГТС. Бо мета кожної влади — це тільки сісти на цю трубу, щоб нічого не робити, а на трубі заробляти мільярди доларів і класти їх до своєї кишені. Головне — робити нічого не треба: гроші самі йдуть до кишені. З цією трубою пов'язані найгірші моменти в житті держави. Підвищення ціни на газ з 50 доларів до 500. Підпис Харківських угод. А у фіналі — втрата Криму. Що робити з цією трубою? Може, дійсно, нехай Росія будує газоходи в обхід України, і у нас тоді все владнається?

Данило Яневський:Національні раби і холуї — це найбільше наше зло. А труба зогниє рано чи пізно при такій господарці, не переймайтеся. Краще купіть дружині квіти, поцілуйте дитину і перекажіть посильну суму на якусь справу, наприклад, на військовий шпиталь у Києві.

Виктор Шишков:Я — сын последнего Героя Советского Союза, почетного гражданина Николаева, генерала-майора Михаила Шишкова, который скончался 5 сентября этого года, на 94 году жизни. Я столкнулся с чудовищным беспределом местных чиновников Николаевского горисполкома. Они забрали у меня личные вещи отца, документы и самое бесценное — все многочисленные награды отца. Мне 60 лет, я пенсионер, меня мучают, издеваются и просто не отдают эти вещи. По слухам, некоторые вещи уже продаются в Киеве у антикваров. Мой адвокат подал требование вернуть вещи, а первый заместитель мэра говорит — ждите ответа 45 дней, и это не к чему не приведет. Я подал заявление в прокуратуру, завели уголовное дело — милиция бездействует. Я обращался в СМИ, обо всем можно прочесть здесь на censor.net.ua. Также вчера приезжали журналисты из Киева с канала НТН "Свидок" и два дня снимали репортаж. Помогите, пожалуйста. С уважением, Виктор Михайлович Шишков.

Данило Яневський:Последний гранатомет я отдал в АТО. Попробую вернуть и переслать Вам. Другого пути нет. Винтовка рождает власть.

Cfyz:В Україні є така категорія людей як політологи. Що це за професія, для мене зовсім не зрозуміло (типу — "а поговоріть?"). Потім якісь експерти, громадські діячі (які кажуть, що грошей не від кого не отримують, але мають авто типу "Ровер" останньої моделі). Потім фахівці. Ну, і ще деякі люди, які завжди ходять на ТБ, але від їхнього базікання в державі нічого не змінюється. Але ці люди завжди в доброму гуморі, мають добрі фінансові статки, не залежно від того, хто при владі. Що це за такий прошарок в суспільстві, і хто їх утримує? Ви ж це знаєте.

Данило Яневський:Яка влада, такі й політологи. А сміття прибирати з вулиць нема кому.

Pangelina:На Заході свого часу надрукували книжки Роберта Конквеста "Великий терор" про Сталіна та "Жнива скорботи" про Голодомор. Як на вашу думку, скільки там публіцистики і скільки правди, підтвердженої документально? І ще одне питання — на вашу думку, чому саме Хрущов таки виступив на ХХ з'їзді партії з промовою про культ особистості Сталіна?

Данило Яневський:Це великі тексти, а правда — ще страшніша. Вони, наприклад, не мали доступу до службових записок військових прокурорів Львівського та Прикарпатського військових округів, наприклад, за 1946-56 роки. Вони всі мали стереотипну назву: "О фактах нарушения социалистической законности в западных областях УССР". Там — усе про десятки тисяч одномоментно переселених до казахських степів і про зґвалтовані жіночі трупи. Ми не станемо вповні людьми, поки не випалимо всі комуністичні артефакти і не зачинимо в зоопарках носіїв "тих ідей".

Фото Владислава Мусієнка

Наши стандарты: Редакционная политика сайта Главред