Главные конкуренты Порошенко на выборах-2019: кто за ними стоит и почему у них нет шансов

10 октября 2018, 09:32
"Первый непроходной", "львовский генерал-губернатор" и "темная лошадка" - анализ политических групп интересов в либеральном лагере.
Вакарчук, Гриценко, Садовой
На президентские выборы пойдут сразу три либеральных кандидата: Анатолий Гриценко, Святослав Вакарчук и Андрей Садовой
Резюме

Андрій Садовий висуває свою кандидатуру від партії "Самопоміч" на президентські вибори, і фактично, закриває всі розмови про номінацію єдиного кандидата від лібералів. Рішення Садового приймати участь у виборах є також результатом прагматичних домовленостей із Петром Порошенком, який зацікавлений у фрагментації не лише проросійських, але й ліберальних політичних сил.

► Політичні інвестори Святослава Вакарчука поки не готові об’єднуватися із Садовим і тим більше із Гриценком, а тому орієнтуються на парламентські вибори 2019 року. Наразі триває пошук і ведуться переговори щодо потенційної партійної платформи, на якій буде розгортати свою структуру умовний "Блок Вакарчука". Найімовірніше, таке об’єднання відбудеться на базі "Самопомочі" і "Демальянсу".

► Непрозоре фінансування виборчої кампанії та призначення керівником штабу Віктора Балогу принесли серйозні репутаційні проблеми для Анатолія Гриценка. У вересні його рейтинги вперше зупинили зростання. Існують ризики, що з початком медіа активізації головних конкурентів, рейтинги лідера "Громадянської позиції" можуть стрімко провалитися.

видео дня

Роздробленість ліберального табору унеможливлює вихід у другий раунд будь-кого із ліберальних кандидатів - Анатолія Гриценка, Андрія Садового чи Святослава Вакарчука. Президентські вибори для них – це передусім тестування сил і підготовка до парламентської кампанії. Головною інтригою президентської кампанії 2019 є те, хто з кандидатів буде конкурувати із Юлією Тимошенко за перемогу – Петро Порошенко чи об’єднаний проросійський кандидат.


Наявність прихованих олігархічних інтересів, різні джерела фінансування, надмірні політичні амбіції, взаємна недовіра між лідерами роблять неможливим створення коаліції ліберальних сил та висування єдиного кандидата в президенти.

На даний момент, можна виокремити як мінімум 4 основних груп інтересів, які формують та визначають порядок денний в ліберальному сегменті.

Це група "Гриценка" ("Громадянська позиція", "Народний контроль", структури "Єдиного центру", "Альтернатива", "Європейська партія"), група "Садового" ("Самопоміч", "Демократичний альянс"), група "Сила людей" (партія із горизонтальною структурою, яка поки що не зацікавлена в політичному об’єднанні із іншими гравцями), група "Вакарчука" (на якого орієнтуються структури Томаша Фіали, деякі грантові і антикорупційні організації, а також за даними ЗМІ, підтримує олігарх Віктор Пінчук і російський бізнесмен Михайло Фрідман). Потенційними союзниками Вакарчука можуть стати керівник НАБУ Артем Ситник, якого із високою ймовірністю звільнять після президентських виборів 2019 році, а також дрібні малорейтингові гравці по типу "Хвиля" Віктора Чумака, "Рух нових сил" Саакашвілі, Мішель Терещенко, Дмитро Гнап та інші, які зацікавлені в проходженні в парламент.


Проект "Медведь-шатун": что Путин задумал на выборах в Украине


З високою ймовірністю, ці групи впливу підуть на вибори трьома окремими колонами на чолі із Анатолієм Гриценком, Андрієм Садовим та Святославом Вакарчуком. Разом з тим, в політичних колах поширюється інформація про те, що Святослав Вакарчук підтримає Андрія Садового на президентських виборах. В свою чергу, на парламентську кампанію 2019 року на базі "Самопомочі" та "Демократичного альянсу" та інших дрібних ліберальних гравців буде створена платформа - Блок "Вакарчука-Садового".

"Перший непрохідний" Анатолій Гриценко

Влітку Анатолій Гриценко вважався одним із найперспективніших кандидатів в президенти, який демонстрував найбільш динамічний приріст рейтингів.

Однак, ситуація змінилася після того, як тіньовий виборчий штаб Гриценка очолив одіозний закарпатський політик Віктор Балога, який відповідає за організацію роботи виборчих штабів та розбудову партійної структури "Громадянської позиції. В штаби Гриценка почали заходити люди із сумнівною репутацією та колишні соратники Балоги, які в 2005-2010 роках працювали в "Нашій Україні", а потім переорієнтувалися на Партію регіонів. Через це чимало ідейних активістів в регіонах припиняють співпрацювати із Анатолієм Гриценком.

Читайте такжеЗеленский обогнал Порошенко и вышел на второе место в президентском рейтингеГриценку також не вдалося особливо просунутися в питанні пошуку політичних союзників. Майже за півроку ведення неофіційної кампанії, Гриценко окрім Балоги, заручився лише підтримкою дрібних гравців – Добродомова, Катеринчука, Фірсова. В політичних колах вважається, що виборчу кампанію Анатолію Гриценку фінансує Ігор Кривецький "Пупс" (відомий львівський бізнесмен, колишній спонсор "ВО Свобода"), Віктор Балога та Сергій Льовочкін, із яким пов’язують лідера "Громадянської позиції". Саме вищевказані бенефеціари можуть впливати на формування виборчого списку Гриценка та заводити туди своїх людей на парламентські вибори 2019.

Суттєвим ослабленням позицій Гриценка також можна вважати і висування Андрія Садового, які разом будуть конкурувати за одного і того ж виборця. З високою ймовірністю, коли розпочнеться активна фаза кампанії, рейтинги Гриценка будуть зменшуватися через медіа активність Порошенка та Тимошенко, а також розгортання кампанії його опонентів по ліберальному табору.

"Львівський генерал-губернатор" Андрій Садовий

Андрій Садовий та партія "Самопоміч" в порівнянні із іншими гравцями мають найкращі фінансові та інституційні можливості для ведення президентської і парламентської виборчої кампанії. Андрій Садовий має у своєму розпорядженні медіа ресурс "Телеканал 24" та радіо "Люкс ФМ", крупну фракцію в парламенті, контролює місто Львів та Львівську область, має депутатське представництво у ряді обласних та міських радах.

Крім того, партія "Самопоміч" отримує одне з найбільших серед парламентських партій державних фінансувань (за 2017 рік – 100 мільйонів гривень). Разом з тим, починаючи з 2015 року партія Садового переживає чимало внутрішніх системних криз, які супроводжуються гучними скандалами навколо "львівського сміття", конфліктами між "львівським" і "бізнесовим" крилом, розпадами фракцій в місцевих радах (Київ, Чернівці та ін.), втратою спонсорів.

Читайте также"Львовская авантюра" Садового: эксперт объяснил, зачем мэр Львова пошел в президентыМер Львова Садовий не хоче втрачати свою політичну суб’єктність і через особисту неприязнь до Анатолія Гриценка і Дмитра Добродомова (проект Добродомова "Народний контроль" тривалий час була запеклим ворогом Самопомочі і Садового у Львові) об’єднуватися із ними. Крім того, у Садового є політичні домовленості із Петром Порошенком, який зацікавлений у фрагментації ліберального табору.

Загалом, Андрію Садовому дуже комфортно працювати у Львові (Садовий після відставки Яценюка навіть відмовився від пропозиції очолювати уряд у 2015 році), а партія "Самопоміч" використовується ним як політичний імунітет та інструмент впливу на національному рівні.

Лідер Самопомочі розглядає свою участь у виборчій кампанії швидше як вимушений політико-економічний хід, спрямований на посилення позицій своєї партії перед парламентськими виборами в 2019 році. Останні соціологічні опитування дають "Самопомочі" рейтинги підтримки на рівні 2-3%. Разом з тим, об’єднання Садового із "Демократичним альянсом" (Гацько, Заліщук, Найєм, Лещенко) може задати певну динаміку новому утворенню, і в першу чергу, посилити цю платформу в комунікаційному плані із західними дипломатами і міжнародними партнерами. Окрім цього, Садовий може посилити свою структуру новими обличчями з громадянського суспільства.

"Темна конячка" Святослав Вакарчук

Святослав Вакарчук постійно тримає в політичному тонусі українське суспільство, політиків та західних партнерів. Він не може прийняти рішення та визначитися: хто він - професійний політик чи громадський активіст і музикант? Вакарчук систематично пише аналітичні статті та виходить в пресу із гучними політичними заявами, щоб підживлювати інтерес до себе зі сторони преси та соціологів. Однак, однозначних заяв про свій похід в політику співак поки Читайте такжеЗадавит всех: Лещенко поведал, кто может спутать карты на президентских выборахщо не робить.

В політичних колах вважають, що Вакарчук не буде заявляти про свої політичні амбіції аж до кінця грудня 2018 року, аби не наражатися на деструктивну критику та атаки в ЗМІ, на які він болісно реагує. Разом з тим, Вакарчука активно просуває олігарх Віктор Пінчук, який по наявній інформації, просуває імідж Вакарчука в США, надає йому лобістську та медіа підтримку. Зокрема, напередодні форуму Пінчука Вакарчук мав закриту зустріч із Куртом Волкером та іншими впливовими американськими функціонерами і представниками заокеанського політичного істеблішменту.


Кандидатура Вакарчука превращается в фарс - Atlantic Council


Соціологи показують, що Вакарчука скоріше підтримує антисистемний та протестний електорат, і в цьому плані він перетинається із іншим артистом Володимиром Зеленським.

По наявній інформації, на Святослава Вакарчука вже працює тіньовий офіс, який готує аналітику, пише тексти та моніторить політичну ситуацію, а сам Вакарчук регулярно їздить в США і зустрічається із західними послами.

Самого політика за різними даними підтримує олігарх Віктор Пінчук та впливовий банкір і медіамагнат (власник медіа холдингу "Новое время") Томаш Фіала - СЕО Dragon Capital. Окрім того, поширена інформація про фінансову співпрацю Вакарчука із російським бізнесменом Михайлом Фрідманом, який на регулярній основі фінансує та проводить Альфа Джаз фестиваль у Львові. До речі, Фрідман також близький друг і партнер по ряду проектів мера Андрія Садового.

Таким чином, в перспективному плані Вакарчук має в своєму розпорядженні фінансові ресурси, доступ до медіа, а також підтримку громадянського суспільства та західних посольств. В політичних та громадських колах більше поширені розмови про наміри Вакарчука прийняти участь у парламентських виборах, ніж на президентських.

Однак, президентська кампанія завжди розглядається як додатковий імпульс для парламентських виборів.

На разі, існує декілька варіантів політичного майбутнього Вакарчука

Перший – це політична кооперація та об’єднання Вакарчука із Садовим напередодні президентських і парламентських виборів у 2019 році. Вакарчука і Садового пов’язують не лише регіональні львівські зв’язки та консенсус місцевих еліт, але й спільна дружба із впливовим бізнесменом Михайлом Фрідманом. Не виключений такий сценарій, при якому Вакарчук підтримує Садового на президентських виборах, а на парламентських – виступає ВІП-агітатором або є і взагалі очолює іменний Блок "Вакарчука-Садового", який створиться на базі "Самопомочі" і "Демократичного альянсу". Садовий в свою чергу, залишається працювати мером в комфортному і теплому Львові.

Другий – об’єднання зусиль із групами впливу, які орієнтуються на Віктора Пінчука і Томашу Фіалу. Даний варіант передбачає формування "блоку Вакарчука" на новій платформі (за рахунок ребрендингу якоїсь старої партії), який може бути підсилений телевізійним проектом "Нові лідери", який проходить на каналі Пінчука. Потенційно, сюди можуть долучитися також дрібні проекти, громадські антикорупційні організації, а також директор НАБУ Артем Ситник (в 2019 році Петро Порошенко або ж новий президент точно перезавантажить керівництво НАБУ і звільнить Ситника).

Третій варіант малоймовірний. Це політична співпраця із партією "Сила людей", яка активно розвиває свою структуру, готується до партійного праймерізу, але не має вираженого сильного лідера. Тому не виключено, що ця ліберальна сила також буде співпрацювати із Вакарчуком, і послугує йому як платформа для побудови коаліції. Проте, Сила людей неодноразово заявляла про те, що не буде об’єднуватися із іншими гравцями і буде зберігати свою суб’єктність.

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.

Наши стандарты: Редакционная политика сайта Главред

Реклама

Последние новости

Реклама
Реклама
Реклама
^
Мы используем cookies
Принять