Командир "Азову" Андрій Білецький: на Донбасі українці склали іспит на дорослість як нація

Україна не перетворилася на Чечню чи конгломерат махновських республік.

Андрій Білецький

На сайті "Главред" відбувся чат із командиром полку "Азов", підполковником Андрієм Білецьким. Він розповів читачам, якими були причини іловайського "котла", чим є війна на Донбасі – результатом імперських амбіцій Путіна чи настроєм усього російського суспільства, що далі може чекати на східні регіони України, чому ключові комбати йдуть у Раду не єдиною командою, а з різними політичними силами, а також якими він бачить свої головні завдання як народного депутата.  

Подаємо стенограму чату з Андрієм Білецьким.

Юлия Мира: Скажите, пожалуйста, вот командиры батальонов идут в политику в составе партий. Ведь есть же вероятность того что политики смогут использовать участие военных, чтобы победить на выборах и в дальнейших своих целях. Как вы к этому относитесь? И второй вопрос: как Вы относитесь к тому, что журналисты идут на выборы в составе партий? Многие из них – профессионалы в своем деле. Не испортит ли их политика? Спасибо за ответ.

Андрій Білецький: Мне кажется, что политика может испортить кого угодно. То, что партии цинично используют комбатов, героев войны и пленных для отбеливания своего собственного подпорченного имиджа – это факт. Можно только сожалеть по этому поводу.

Sur_Nal: Слышал, что боевики просто расстреливают бойцов ПС, которые попали им в руки. Что Вы делаете с пленными боевиками? В условиях боя, в "спокойных условиях"?

Андрій Білецький: Ми здаємо їх у військову контррозвідку, інколи вимінюємо їх на полонених з інших батальйонів.

Сергій Сливенко: На скільки відсотків Ви оцінюєте підтримку добровольчих батальйонів державою? Дякую.

Андрій Білецький: Важке питання. На 3%.

Сергій Сливенко: Яке ваше ставлення до того, що військові йдуть у політику, чи кожен повинен займатися своєю справою?Дякую.

Андрій Білецький: Кожен повинен займатися своєю справою. Якби я бачив, що наші тили міцні, і що життя наших хлопців та успіх у боротьбі залежать тільки від фронту, я б ніколи не пішов у політику.

Василь Савчур: Як людині з обмеженими можливостями долучитися до вашого полку?

Андрій Білецький: У нас є поранені хлопці, яких ми лишаємо в полку інструкторами або на штабних посадах. Є волонтери, люди з обмеженими можливостями, які активно допомагають полку. Якщо людина хоче, вона може знайти себе у боротьбі за країну.

Сергій Сливенко: Скажіть, будь ласка, чому всі військові патріоти розділилися по різних політсилах, а не йдуть на вибори єдиною командою? Дякую.

Андрій Білецький: У нас у всіх не було жодного досвіду в політиці. Всіх нас вибори застали зненацька, всі ми були на фронті. Для мене це величезна поразка, що нам не вдалося піти єдиним фронтом. Тепер завдання інше – пройти і створити цей єдиний фронт постфактум у ВР.

Ruslan Zima: Осуществляется ли сейчас набор в полк, какие критерии отбора? Какие шансы попасть к вам без военной подготовки? Дайте координаты, пожалуйста, по вступлению.

Андрій Білецький: Набір проводиться за адресою: м. Київ, пров. Тараса Шевченка, 5. Система набору наступна. З 16 жовтня почато новий збір анкет. Після заповнення анкети протягом двох тижнів людина отримує або вибачення, або запрошення до проходження курсу молодого бійця (КМБ). Якщо людина проходить КМБ і не відсіюється, вона потрапляє в зону до зони АТО, де близько місяця проходить військову підготовку, не приймаючи участі у бойових діях. Після того боєць з учбового підрозділу переходить до лінійних бойових підрозділів полку.

Friend: Два вопроса: Ваше отношение к разделению территории Донбаса? Не считаете ли Вы данные действия украинской власти и, в первую очередь, Президента Украины предательством в отношении тех жителей Донбасса, которые окажутся на захваченных территориях?

Андрій Білецький: Тут треба дивитися на короткострокову і довгострокову перспективи. У короткостроковій перспективі нинішнє розділення є фактичним і просто закріплене на папері, існують окуповані території. Перемир'я було потрібне, аби привести до ладу армію. В такому вигляді, як тактичну уловку, я приймаю це тимчасове розділення. Але воно не може бути прийнятним в стратегічному плані. В стратегічному плані боротьба має бути доведена до логічного завершення - визволення всіх окупованих територій і виходу на державний кордон України. Якщо ж розділення спробують зробити постійним, це, безумовно, буде зрадою.

Андрій Білецький

Remi: Яке ваше бачення цивільної зброї, закону про зброю?

Андрій Білецький: Я вірю в те, що вільна людина має право володіти вогнепальною зброєю. Вірю, що наша нація склала іспит на дорослість, бо зараз ми маємо на руках мільйони стволів, і вони не стріляють, і ми не перетворюємось на конгломерат махновських республік чи Чечню.

Katy Ubiriya: Питань немає, просто є прохання. Український народ дуже втомився від зрад та Іуд. Прохання  не зраджуйте нас, дайте слово народу України. P.S. Ви  супер.

Андрій Білецький: Я хлопцям обіцяв, що їх не зраджу. І обіцяю людям, що не зраджу те, за що ми всі боролися. Даю слово.

Инесса Бодягина: "Азов" практически в полном составе отправился на марш в Киев и Харьков 14 октября, и этим объясняются последние обстрелы и попытка штурма Мариуполя? Защитники Мариуполя, просим, вернитесь! Мариуполю без Вас неспокойно! Особенно без Вас, Андрей!

Андрій Білецький: Це не зовсім так. До Києва приїхала частина поранених хлопців і частина тих, хто довго не був на ротації. Я дав їм три-п'ять діб, аби вони відпочили. Всі вони дуже хотіли взяти участь у марші, але зараз більше 400 бійців знаходиться в районі Маріуполя. Так що все в порядку, а я обіцяю повернутися одразу після виборів.

Evgen Litvinchuk: Чи може хлопець, призваний на строкову службу, потрапити до добровольчого батальйону та зону АТО за власним бажанням? Це має бути батальйон лише при ЗСУ? Який має бути алгоритм дій, до кого звертатись? Гарячі лінії батальйонів не дають відповіді на ці запитання. Намагаюся знайти відповіді вже відносно довго. Поки знайшов лише людей з подібними проблемами. Тож питання не лише від мене.

Андрій Білецький: Знаю цю проблему. На превеликий жаль, у мене немає відповіді. Дуже прикро дивитися, що багато хлопців, які служать у ЗСУ та Національній гвардії і хочуть воювати, лишаються в тилу. А на фронт через нашу бюрократію інколи потрапляють люди не вмотивовані, безідейні, без жодного бажання боротися за свою країну. Сподіваюся, що з приходом [нового міністра оборони Степана] Полторака вирішення цього питання зрушить з місця.

Илья Вардиев: Приятель приехал сМосквы и задал мневопрос:если Донецк в руках сепаратистов, то кто его может обстреливать, согласно логике? Логика неумолимая, как мне кажется. Возникает вопрос второй, от меня лично:если наша армия усилилась и хочет прекратить обстрел Донецка или Мариуполя, топочемув ответ на обстрелы не идет в контрнаступление и не освобождает Новоазовск и Донецк? В армии Украины фанатичные христиане, подставляющие всё время "другую щеку"? А как же ежедневные смерти людей?

Андрій Білецький: Наступ на Донецьк, Новоазовськ, Луганськ зараз буде прямим порушенням умов перемир'я. Росія перша завиє і побіжить в ООН з доказами підступності "укропів".

Що стосується Донецька, можу пояснити. Фактично центр міста не обстрілюють ніколи. Обстрілюють передмістя і квартали, які знаходяться у близькості від позицій українських військ або донецького аеропорту. Людині військовій це пояснити неважко, в т.ч. неточністю системи реактивного вогню. Це неточна зброя площадної дії. Тому коли терористи обстрілюють аеропорт, часто потрапляють у прилеглі райони.

Андрій Білецький

Remi: Які політичні сили, реально присутні сьогодні на виборах, ви хотіли б бачити в парламенті?

Андрій Білецький: Я б це не коментував.

Remi: 1. Звідки ваше звання підполковника, як ви його отримали, адже ви не професійний військовий? 2. Звідки ви берете кошти на агітацію? Чи не краще було б використати їх на амуніцію, ліки і т.д. 3. Представники вашої політичної сили просувають вас як "Вождя", чи це не занадто? Хіба нам потрібні вожді?

Андрій Білецький: 1. Я – не професійний військовий. Коли ми звільняли якесь місто, нам давали якусь порцію позачергових звань. Коли професійні військові соромилися звільняти міста, а ми звільняли, я потроху ріс, отримуючи звання.

2. Ні, не краще, тому що я не використовую полкові кошти на це. Наша агітація вкрай убога у порівнянні з агітацією опонентів. Ми не фарбуємо лавок. У нас нема коштів на вкручування лампочок у під'їздах. Всі мої агітатори працюють безкоштовно, це або хлопці і дівчата волонтери, які допомагають, або хлопці, які знаходяться на ротації чи на реабілітації після поранення. Єдині витрати – це невелика кількість білбордів і друкована продукція.

3. У мене нема політичної сили, тому важко сказати, про що йдеться. 

Tanja Dranchak: У нашей страны достаточно военной мощи для того, чтобы не утратить ей подконтрольные на данный момент территории?

Андрій Білецький: У нашої країни досить військової потуги і солдатської доблесті для того, щоб не втратити власні землі. Питання тільки в тому, чи досить у нас політичної волі. Якраз це і є відповідь на питання, чому військові зараз повинні йти в політику.

sid57: У разі обрання Вас народним депутатам, з якою конкретно політичною силою Ви плануєте співпрацювати у парламенті?

Андрій Білецький: На дану хвилину – з жодною.

Dinka: Пане Андрію, коли за час перебування в зоні АТО було по-справжньому страшно? Виникали колись сумніви, що вдасться повернутися звідти живим?

Андрій Білецький: В принципі, страшно було в кожному бою, у засідках і т.д. У мене особисто найбільш страшний бій був у Іловайську, тому що, як у Командира було розуміння, що жертви будуть марними. Жертва – невідворотна плата на війні, але коли це марне – це страшно.

Dinka: По-вашому, ті, хто жодного разу не був на сході за період війни, але відстежував інформацію в Інтернеті та ЗМІ, мають повне і правильне уявлення про те, що відбувається на Донбасі, чи все-таки всі ці джерела формують викривлену картинку і не дають розуміння складності всіх тих процесів, які там відбуваються?

Андрій Білецький: 100% не дають. Взагалі війна в реалі, а не в Інтернеті – це в першу чергу емоційні і моральні переживання, яких не можна відчути через ТБ.

Inga: Андрію, як здебільшого було налаштовано місцеве населення, як ставилося до ваших бійців – як до визволителів чи як до карателів? Чи велика робота ще потрібна, для того, щоб "завоювати уми" наших же людей?

Андрій Білецький: Місцеве населення налаштоване по-різному. Це залежить і від зрізів серед населення, і від території. Маріуполь і його околиці зараз проукраїнські. Території, ближчі до Донецька, населені греками і татарами, вони досить агресивно й негативно налаштовані до українського війська та України взагалі. В Старобешево мене вражав героїзм лікарів і пересічних людей, які допомагали армії, працювали 24 години на добу. Дуже відрізняється картина на Донеччині. Величезна різниця. Їхні уми завойовували інші 70 років тому, а потім 23 роки нічого не робила, щоб це виправити, Україна, а Росія завойовувала їхні уми далі. Тому потрібна робота і в Одесі, і в Харкові, і в Миколаєві, і в Києві.

Mitia: Андрей, на ваш взгляд, происходящее на Донбассе и захваченный Крым – это результат только болезненных имперских амбиций Путина, или это часть большого проекта по возвращению Украины в подчинение РФ?

Андрій Білецький: Думаю, что болезненные амбиции Путина в контексте большого проекта. Это болезнь и в голове Путина, и болезнь в голове всего русского общества.

Konn: Поокончании войны на Донбассе, какая судьба ждет, по-вашему, добровольческие батальоны? Выгодно ли власти такое количество идейных патриотичных людей, уже умеющих воевать и пользоваться оружием?

Андрій Білецький: По-хорошему добровольческие батальоны могут стать костяком новой Нацгвардии, либо костяком новой украинской армии. Это будет огромный моральный и профессиональный потенциал в военном деле страны.

Выгодно ли власти? Если власть будет четко проукраинской, и соответственно популярной – выгодно. Если она будет откровенно коррумпированной, слабой и пораженческой, то понятно, что не выгодно. В таком случае она будет пытаться открыто или скрыто бороться с батальонами.

sid57: Чи є у Вашому штабі соціологія щодо ситуації на 217-му окрузі? Як змінюються данні за останні кілька тижнів?

Андрій Білецький:  У нас дуже аматорський штаб, який наполовину складається з хлопців з батальйону, для яких це перша політична кампанія.

Соціологія буде цього тижня. Відчуття, що українці не ведуться на гречку, і що вони в Києві – абсолютно свідомі люди, які розуміють свій обов'язок, в тому числі перед країною. Дуже оптимістичні відчуття.

Андрій Білецький

Moral: По-вашому, у чому полягають основні причини такої трагедії як іловайський "котел"? Чи дізнаємося ми коли-небудь, чому так сталося? Нещодавно Соня Кошкіна оприлюднила свою смс-переписку з Гелетеєм під час подій під Іловайськом, коли він у неї запитував координати, де і хто розташований, як і що відбувається? Хіба це нормальна ситуація, коли міністр оборони намагається дізнатися, що і як на фронті... у журналіста?!

Андрій Білецький: Це зрозуміло будь-кому, що це ненормально. Причини трагедії іловайського "котла" – порочний задум подібної операції. Кола вона була задумана, в ній вже закладалася поразка і потрапляння українських військ у "котел". Нас загнали тонкою голкою між двома потужними угрупованнями сепаратистів. Фундамент цієї голки був надзвичайно вузьким, як горлечко пляшки. Було тільки питанням часу те, коли це "горлечко" буде перерізано, і наші війська потраплять у "котел".

Крім того, не було жодного механізованого резерву, щоб деблокувати "котел". Тобто причини поразки – в самому задумі.

Якщо говорити про те, хто винний, я би наголошував на трьох особах: особі, яка безпосередньо планувала операцію, людина, яка командувала ходом операції і не дала вчасно наказу про прорив, і людина, яка відповідальна за розвідку в даному секторі, яка прогавила створення російського ударного угруповання (це не можна не побачити). Це три людини.

Victoria: Ви балотуєтеся до ВР по 217-му округу на Оболоні. Питання: чому Ви вирішили йти по київському округу, де про Вас ніхто нічого не знає?

Андрій Білецький: Тому що перемога в Києві знаковіша, аніж перемога будь-де. Київ – серце країни. По Оболоні – тому що найбільша кількість хлопців у батальйоні з Дарниці та Оболоні.

Про нас ніхто не знає? Я так не думаю. Люди, обираючи народного депутата, навіть по мажоритарці, обирають не двірника, який буде мести вулиці та фарбувати лавки, як у нас думають. Обирають людину, яка буде створювати закони і слідкувати за їх виконанням, що повинно привести до кращого життя.

Moral: Чим ви пояснюєте основні поразки української сторони у війні на Донбасі?

Андрій Білецький: Я не можу говорити про поразку української сторони у війні на Донбасі. Але є кілька ключових чинників: надзвичайно низька якість управління, низька якість технічного оснащення на дану хвилину в армії, а в першу чергу – елементарні цифри (у тих містах, де ми зазнавали поразки, типу Іловайська, ми мали справу з домінуючою силою). Але всі ці чинники можна усунути. Головне – бажання їх побачити і усунути.

Moral: Пане Білецький, яке покарання повинен понести Путін за те, що зробив із Україною? Чи вірите ви, що Янукович постане перед українським судом, або ж на нього чекає інша доля?

Андрій Білецький: Думаю, що є норми міжнародного права. Після того, що ти бачиш на Донбасі, скільки реально горя, крові й руйнувань принесла Росія, ти розумієш, що місце Путіна – в Гаазькому трибуналі, в першу чергу.

Щодо Януковича – вірю. Абсолютно на 100%, бо без цього перемога не буде повною.

Dinka: Чи багато бійців "Азову" залишаються в полоні на сьогодні, чи є перспективи і на яких умовах їх звідти визволити?

Андрій Білецький: За весь час тільки один хлопець з "Азову" потрапив у полон. Троє на дану хвилину лишаються зниклими безвісти. Нашого полоненого перевезли в Лефортово (Росія). Ні про умови, ні про перспективи з нами не хочуть вести переговори. Я пропонував поміняти його на чотири, потім сім, потім десять ДНРівців, в т.ч. офіцерів і розвідників зі сходу України, пропонував великі суми, щоб викупити його. Але через те, що він боєць "Азову", до нього "особливе" ставлення, і вони відмовилися. Тому він зараз у Лефортово.

Omega: Зважаючи на те, що сьогодні роблять у Криму із кримськими татарами (обшуки, вбивства, переслідування, катування), по-вашому, що загалом з ними планує зробити російська влада, які цілі переслідує?

Андрій Білецький: Для російської влади кримські татари є зараз чинником нестабільності на півострові, проукраїнським чинником. Тому основне завдання - "чеченізація" цієї ситуації: активних загнати у підпілля, інших привести до покори.

Solomiya: Скажіть, будь ласка, де Ви черпаєте сили для перманентної виснажливої боротьби? Чи не "накриває" періодично втома від війни та передвиборчої кампанії? Як відновлюєтесь ?

Андрій Білецький: Від передвиборчої кампанії постійно накриває втома.

На війні дуже швидко втягуєшся і сприймаєш її як нормальний ритм життя. "Ломка" перші три-п'ять діб, коли потрапляєш до Києва, тоді дуже важко. Як відновлююся? Не п'ю зовсім, намагаюся займатися спортом, а головне – сім'я. Часу мало, але намагаюся знаходити.

liga_: Як гадаєте, те, що наразі є на сході країни, можна назвати "перемир'ям"? Як змусити бойовиків дотримуватися перемир'я?

Андрій Білецький: Гадаю, зараз у жодному разі про перемир'я серйозно говорити не можна – можна говорити про зниження інтенсивності конфлікту. Всі перемовини з тією стороною не мають сенсу – з ними можна говорити тільки мовою сили. Тільки силою, тільки постійним воєнним тиском на них можна чогось добиватися.

Mitia: Если бы сейчас по каким-то причинам россиянам нужно было бы переизбрать президента, но Путин по каким-то причинам не мог бы баллотироваться и вообще влиять на процессы в стране, то каким бы был новый российский лидер, учитывая имперские настроения в обществе? Где гарантия, что нашими соседями не стал бы руководить еще более амбициозный человек, преследующий цель восстановления то ли империи, то ли СССР?

Андрій Білецький: Думаю, что Путин однозначно преследует цель создания недоСССР-2.

Каким бы был новый лидер? Мы бы снова увидели что-то костное, совково-имперское, потому что Путин сейчас является не феноменом, а порождением глубинных российских психотипов, которые сегодня снова поднялись наверх.

Ftusia: З вашої точки зору, наскільки зміниться стиль дій Міноборони з приходом на посаду міністра Полторака? Ви очікуєте якихось позитивних результатів для України на Донбасі?

Андрій Білецький: Я сподіваюся, по-перше, що за Полторака відбудеться пришвидшення модернізації українського озброєння, новації у структурі управління, зв'язку і військової підготовки. Я чомусь думаю, що Полторак із цим впорається. Як мінімум, у Нацгвардії він багато для цього зробив.

Андрій Білецький

Ftusia: Пане Андрію, 1) якими ви бачите свої першочергові завдання в якості народного депутата? Які цілі ви ставите перед собою, йдучи до ВР? 2) Що, по-вашому, дадуть Раді комбати в такій кількості? Чи зможуть комбати стати ефективними законотворцями?

Андрій Білецький: 1) Першочерговими завданнями є законопроекти з посилення боєздатності армії та обороноздатності країні в цілому, а також антикорупційні питання. Тому що обороноздатність страждає саме через корупцію. Це мої завдання, виконанням яких я зобов'язаний перед фронтом.

2) Більшість наших депутатів на даний момент однозначно не є фаховими законотворцями. Комбати вже проявили себе як ефективні організатори, менеджери, створивши з нуля великі добровольчі об'єднання, причому не будучи фаховими військовими. Думаю, що ефективний організатор може стати і ефективним депутатом, і законотворцем.

polit_ua: Днями Порошенко заявляв, що розраховує на повне припинення вогню на Донбасі вже найближчим часом. Чи погоджуєтеся ви з таким його оптимістичним очікування? Чи є для цих очікувань об'єктивні підстави?

Андрій Білецький: Я зі свого боку таких підстав не бачу.

zoi_5: Що Ви думаєте про нещодавні події під Радою, про "бунт нацгвардійців"?

Андрій Білецький: Про "бунт нацгвардійців" я думаю, що це звичайний військовий заколот, дезертирство і зрада присязі вгодованих "пацюків" із тилових частин. Думаю, ними максимально жорстко має займатися військова прокуратура і суди, бо інакше ми не можемо вимагати від солдат на фронті виконувати свій обов'язок, якщо поблажливо будемо ставитися до цих покидьків.

zoi_5: Андрію, якими Ви бачите кінцеві цілі Путіна щодо України?

Андрій Білецький: Думаю, що вся Україна повинна зараз розуміти, що цілі Путіна в жодному разі не стосуються Криму, Донецька, Луганська чи Харкова з Одесою. Думаю, його ціль – повне підпорядкування України в тих чи інших формах Росії. Це стосується і Києва, і Закарпатті, і Львова. Геополітика показує, що Росія існувати як повноцінна континентальна імперія без України не може. Тому Путін буде добиватися цього всіма методами до кінця.

Pangelina: Щодо Донецького аеропорту – чи не краще було б вже зараз знищити злітну смугу, як ви думаєте?

Андрій Білецький: Наскільки я знаю від друзів, що б'ються в аеропорту, зараз про жодну злітну смугу чи інфраструктуру говорити не доводиться, бо абсолютно все зруйновано. Зараз цей об'єкт має не стільки економічне чи транспортне, скільки політичне значення.

Pangelina: Не зовсім зрозуміло, чи є в АТО протитанкові керовані ракетні снаряди?

Андрій Білецький: Наскільки я розумію, маються на увазі ПТУРи. ПТУРи в АТО є. На жаль, це не нові українські зразки, а застарілі радянські зразки 70-80-х років. Можу сказати точно: якби сучасні системи типу "Стугна" постачали у війська, то справи йшли б значно веселіше.

Pangelina: На вашу думку, якщо б підприємства Міноборони перейшли на тризмінну роботу ще на початку липня, це якось би вплинуло на хід АТО? Чи не виникало у вас питання, чому цього не було зроблено?

Андрій Білецький: Як на мене, це величезна проблема відсутності відчуття внутрішньої мобілізації української держави. Ані в інформаційному просторі, ані на заводах Міноборони і промислових підприємствах, що обслуговують армію, не проведено мобілізацію. Ми воюємо з величезною державою, намагаючись утримати наше суспільство й економіку на рівні мирного часу.

Стовідсотково, що вчасне забезпечення армії технікою і т.д. вплинуло б на хід АТО на краще. Бо під Мар'їнкою, Донецьком та Іловайськом ми мали величезну нестачу артилерійських систем та бронетехніки, хоча всі системи в Україні є, вони просто не були вчасно відновлені і модернізовані та поставлені на фронт.

Koniecpolski: Шановий пане Андрію, скажіть, будь ласка, це Ваші слова: "Відповідно, лікування нашого національного організму необхідно починати з расового очищення нації", "Похід проти очолюваного семітами недолюдства"? Якщо так, прошу Вас пояснити детальніше Ваше ставлення до євреїв, татар і представників інших національностей, які народилися і мешкають в Україні, є українськими патріотами і нащадками тих, хто мешкав в Україні за століття то того, як з'явилося саме слово "Україна".

Андрій Білецький: Я не знаю, звідки взяті слова, тому важко щось на це відповісти. Особливо – щодо останнього.

Що стосується ставлення до євреїв, татар тощо. Уже в останній репліці "нащадками тих, хто мешкав в Україні за століття то того, як з'явилося саме слово Україна" є плювок в бік всіх українців. Я не розумію, хто мешкав в Україні до того, як в ХІ столітті з'явилося слово "Україна" і почало використовуватися щодо "руських князівств". Кожна людина зараз сама визначає своє ставлення і свою приналежність до тієї чи іншої спільноти. Величезна кількість не-українців зараз воюють на сході і є щирими патріотами, допомагають волонтерством Україні та українській справі. Ці люди, безумовно, є частиною української спільноти і мають на це більше права, ніж деякі формальні українці, які зараз зрадили країну і перебувають по ту сторону лінії фронту.

Pangelina: Як ви оцінюєте призначення Полторака на посаду міністра оборони?

Андрій Білецький: В принципі, позитивно. З того боку, з якого я знаю його, це людина професійна, відкрита до новаторства і нових технологій.

Андрій Білецький

Pangelina: Зараз з'являються публікації (чого не було влітку) про захоплення сепаратистами у військових частинах на Донбасі великої кількості зброї. І що були командири, що здали зброю бойовикам, не знищивши її. Чого, на вашу думку, заслуговують такі командири? І, якщо б цього не трапилось, чи мали б ми інший розвиток подій?

Андрій Білецький: Такі командири не заслуговують нічого, окрім військового трибуналу. Такі випадки справді були. Ми повинні розуміти, що "п'ята колона" існувала і в МВС, і в СБУ, і в ЗСУ. Ці люди не тільки здавали зброю, а й самі переходили на бік противника. Що було б, якби цього не сталося? Не думаю, що ця зрада суттєво вплинула б на розвиток подій, бо бойовики все одно отримали б усе необхідне спорядження і озброєння від Росії.

Pangelina: Що ви думаєте зараз про Росію та росіян, чи залишилися вони для вас братнім народом? Те, якими вони стали зараз, не могло статися з ними за одну ніч чи навіть за рік.

Андрій Білецький: Я не дуже розумію термін "братній народ". Народ – це самодостатня одиниця. Але можу сказати, що у мене в батальйоні, і не тільки у мене, служить чимало російських добровольців, етнічних росіян, з російським громадянством. Ці хлопці вірять, що вони воюють не тільки за Україну, але за справжню справедливу, в першу чергу європейську, Росію, справедливішу до етнічних "русских". Ці хлопці, як і ми, воюють з імперською химерою Москви і не хочуть імперської долі для свого народу. У таких людях я бачу майбутнє Росії, якщо воно буде, і в таких людях я бачу братів.

Це – найглибинніші архетипи вилазять у Росії, архетипи Росії Івана Грозного, Петра І, Росії 17-го року. Тобто багато в чому частина російського етносу повернулася до своїх найтемніших сторінок. 

Pangelina: Як і Семену Семенченку, дуже хочеться Вам сказати – дякуємо, що ви є. Сподіваємося, що станете депутатом Верховної Ради і зможете, разом з іншими патріотами, зробити Україну європейською державою. Зробити міцною та дійсно незалежною!

Андрій Білецький: Дякую.

Iskander Tyumaev: Андрей, 6 июля 2014 года в ходе битвы за стратегическую высоту Саур-Могила батальон, состоявший из 300 человек, потерял до 70% личного состава убитыми и ранеными. Под Иловайском вас разбили. Вы положили своих бойцов и в чём-то вините других. Как вы объяснили матерям своих погибших товарищей, что вот вы живы и рветесь во власть, а их дети там, в земле? У вас рука не тянется к пистолету, чтобы застрелиться?

Андрій Білецький: Ні. Майже щодня зустрічався з батьками, родичами загиблих хлопців – вони приходили підтримувати нас на зустрічах із виборцями. За весь час, про це можу говорити з гордістю у нашому полку 15 вбитих, троє зникли безвісти, один у полоні і більше сотні поранених. Це – найменші втрати серед усіх батальйонів. Можу сказати, і це знає кожен із моїх хлопців, що я зробив усе, щоб наші втрати були мінімальними. А для того, щоб їм спокійно дивитися в очі, я ходив у всі бої батальйону без винятку, на відміну від дуже багатьох командирів на цій війні.

Alexandr Nikolaenko: Андрей, пару месяцев назад или около того Вы сделали прогноз по Донбассу: до нового 2015 года горячая фаза войны на Донбассе прекратится, а холодная – к июлю-августу должна тоже сойти на нет. Прошло пару месяцев, прогноз в силе?

Андрій Білецький: На ту хвилину, коли робився прогноз, не існувало безпосереднього чинника російської армії на території Донбасу, що повністю змінило всю розстановку сил. Якби цей чинник не включився в ситуацію, то до нового року ми б однозначно закрили питання ДНР і ЛНР. Враховуючи це, безумовно, строки будуть зовсім іншими. Але все одно вірю, що остаточна перемога буде за нами.

Чат провела Надія Майна

Фото Владислава Мусієнка

 

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Подписывайтесь на наш канал в Telegram
Новости партнеров

Все новости

Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Принять