Хто такі арії, або Як нацисти змішали грішне і праведне

Вкрадені нацистами світлі арійські знаки — сварги та ріносторонні хрести стали незаслужено засуджувати і прирівнювати до темних сил.

Спекуляції щодо понять арій, арієць, арійство, неодноразово викликали надзвичайне сум'яття у головах багатьох дослідників недавнього минулого. Усе це пов'язано з надзвичайною плутаниною, яку у поняття арійства внесли події 30-40 років ХХ століття, що виникли на нездоровому інтересі до питання арійства з боку адептів німецької окультизму — засновників гітлерівського нацизму та фашизму.

Ці адепти мали намір використати давні знання аріїв для своїх темних та містичних практик одінського ґатунку, бажаючи штучного поєднання білого і чорного, світлого і темного, ставлячи кінцевою метою створення ідеологічного фундаменту тисячолітньої імперії — німецького рейху.

Для створення такого ідеологічного фундаменту, для гібридного змішування світлих знань давніх аріїв з темними окультними практиками послідовників Одіна (Одина, Вотана, Водана), а такими себе вважали зазначені адепти, їм потрібен був доступ до артефактів і закритої для окультистів світлої спадщини аріїв.

Але щоб розібратись, навіщо адептам німецького окультизму були необхідні світлі знання давніх аріїв, треба осягнути, хто такі давні арії і які знання вони несли?

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:Війна проти слов'янського світогляду. Частина I. Одін і готи, Рим і Візантія

 

Стародавній тризуб — символ Трояні, вищого духовного органу слов’ян

Знання аріїв — це повне розуміння істинного світоустрою Всесвіту, його рушійних сил і системи управління, структури Світлого Ірію та його вищої частини, Прави, на чолі з Творцем-Сварогом. Це знання законів Прави, Яви, Нави.

Знання аріїв — це здатність контактувати з вищою світлою силою Всесвіту, а через зв'язок з нею, можливість впливати на навколишній матеріальний світ і його поселенців — Яву.

Знання аріїв — це вчення про вічність духовного життя (вічність душі) через служіння Світлому Ірію, шляхом життя у Праві, відання та славлення такої.

Бо арії — це вищі духовні посланці у системі поширення знань про Світлий Ірій, які явлені Творцем для високих цілей духовного удосконалення людства, для гармонізації життя на Землі.

Вони — духовні Старотці, або Рахмани, які досягли вищої мудрості і здатні впливати на земне життя за допомогою духовних практик. Вони мають вищий контакт із ієрархією Світлого Ірію, з душами вищих Предків, і власне з Творцем. Вони духовні проводирі свого народу, названого, за духовним оцінками, слов'янами.

Дощечка

Мета життя аріїв — несення світлих знань людству, боротьба проти усіляких темних окультних практик, проти руйнування такими Яви, проти вбивства душ у Світлому Ірії.

Саме це пояснює закритість знань аріїв для адептів одінізму і єгипетської тьми, різних мастей окультистів, магів і відьом.

Проте звідки з'явилися такі адепти і чому вони виявляли і виявляють ворожість до світлих душею  людей?

Планеті Земля, у історично віддалений час, не вдалося уникнути впливу агресивного, вірусного і паразитичного польового утворення на тілі Всесвіту, яке зветься антисвітом (одіністи звуть його Вальгаллою, шанувальники темної окультності — царством мертвих).

Антисвіт — це скупчення темних польових істот з-за меж Світлого Ірію. Антисвіт — гнійник на тілі Всесвіту, бо він не має свого джерела існування. Явлені душі земних людей — його їжа та ціль постійних посягань.

Земні катаклізми останніх кількох десятків тисячоліть (XXV—XXIII, XVII-XVI, IX-VIII тис. до н.е.) — є прямим наслідком безкомпромісної боротьби, яка розгорнулась між світлими людьми, прихильниками Прави та Світлого Ірію, і адептами антисвіту — прихильниками єгипетської пітьми, одінізму, магії і окультних практик.

Саме після катаклізму XXV—XXIII тис. до н.е., після значної втрати знань Прави, предкам слов'ян довелося організовувати похід на Схід, в Загір'я-Семиріччя, на Північний Тибет, де арійська традиція і давні знання були збережені в належних місцях. Там, у Загір'ї-Семиріччі, на вдячність до мудрого вчителя Слави (Слав-Яня), як пишеться у "Велесовій книзі", просвітлені народи почали називати себе слов'янами.

 

Тибетське нагір’я

Повернувшись на місце виходу, духовні Отці слов'ян розгорнули величезну просвітницьку діяльність, яка охопила межі Європи, Малої Азії та смугу азійських земель, аж до Тихого океану. Невдовзі близьке оточення духовних вчителів створило навколо Отців особливе об'єднання світлих (просвітлених) народів — Артанію (від Вісли до Дону, від Прип'яті до Чорного моря), з центром на Волинській височині.

Виходячи з цього, адептів окультизму завжди цікавила Волинь, Правобережжя України, а також степові стоянки зі слідами аріїв, аж до Тибету та Гімалаїв.

Можливість досліджувати ці землі окультистам Третього Рейху випала під час Другої світової війни. Дослідження виконувалися силами відомого окультного інституту СС "Аненербе". Але, що ж шукали вчені з "Аненербе" на найдавніших слов'янських землях?

Щоб знайти відповідь на таке запитання, спробуємо розібратися в тому, чим власне займався інститут "Аненербе", ким він був створений і яку головну мету ставив перед собою.

Свій початок "Аненербе" бере від містичних, чорно-магічних німецьких організацій "Германенорден", "Туле" та "Вріль", охоплених ідеєю реанімації скандинавського, готсько-вікінгівського одінізму, але у новій формі, яка пізніше отримала назву гітлерівського фашизму.

Ці чорно-магічні утворення і стали "трьома китами" націонал-соціалістичної ідеології, поступово формуючи доктрину про існування в праісторичні часи міфічної землі на півночі планети, Арктиди, яку населяли надлюди.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Війна проти слов'янського світогляду. Частина II. Поляни і варяги, Рюриковичі та Романови

Арктида — арктичний континент на карті Герарда Меркатора 1595 року

На їхнє переконання така надлюдська цивілізація, якій були доступні усі таємниці Всесвіту, будови та устрою космосу, загинула внаслідок грандіозної катастрофи. Але частина її носіїв начебто дивом врятувалася.

Згодом врятовані змішалися з іншими людьми (на південному сході), які мали надзвичайні знання, що і стало поштовхом до появи раси нових надлюдей — предків германців. Посилання на це, зі слів адептів ідеї, присутні в "Авесті" — найдавнішому зороастрійському джерелі, яке називає себе арійським за духом.

 

Німецьке видання Авести

Знаходження зв'язків північних надлюдей з Арктиди (нордійців) і древніх південно-східних аріїв (арійців), пошуки таємних знань останніх, мало стати наріжним каменем дослідницьких робіт нового магічного інституту СС "Аненербе", який був відкритий у 1935 році (повна його назва — "Німецьке товариство з вивчення давньої германської історії та спадщини предків").

Ініціаторами створення "Аненербе", окрім Гітлера, стали рейхсфюрер СС Генріх Гіммлер, групенфюрер СС Герман Вірт ("хрещений батько") і расолог Ріхард Вальтер Дарре.

"Аненербе" почав цілеспрямовано шукати джерела "особливих знань", які могли б сприяти створенню нової надлюдини, котра б володіла надсилою, надзнаннями та могла б поєднати у собі силу нордійців і знання аріїв.

Сліди можливих зв'язків нордійців та аріїв як основи проголошеної у суспільстві расової теорії походження німецького народу (від двох ліній надлюдей і мудреців), інститут "Аненербе" почав шукати по усьому світу — від Атлантики і Скандинавії до Тибету і Африки.

 

Нацистські вчені на Тибеті

Накопиченню та аналізу підлягали усілякі стародавні рукописи та манускрипти, артефакти та знахідки, які б могли містити різні історичні відомості, матеріали з чорної магії, йоги, теології. Все, що мало хоча б найменші згадки про нордійців (чи одінізм), про аріїв і веди (знання Старотців), згадки про стародавні вірування і держави, усілякі цікаві артефакти, ретельно збирали і вивозили до Німеччини.

Початок війни Німеччини проти СРСР 1941 року, окупація України дозволили дослідникам з "Аненербе" ступити на землю, де, на думку багатьох довоєнних дослідників, були знайдені очевидні сліди аріїв.

"Аненербе" цікавив і регіон Нижнього Дніпра, як, наприклад, найдавніше святилище Причорномор'я — Кам'яна Могила на Запоріжжі, з її численними малюнками і так званими протошумерськими написами XII—III тис. до н.е. Не були полишені увагою і давні стоянки та поховання скіфів, які, за легендами, зберігали колосальні скарби і найцінніші давні артефакти.

 

Святилище Кам’яна Могила біля Мелітополя

Однак особливо ретельно вчені збирали матеріали археологічних досліджень, які можливо було ідентифікувати як арійські. У цьому сенсі містиків з "Аненербе" найбільше цікавили курганні комплекси і відомості про поховальні матеріали.

До початку Другої світової війни в Україні, від Західного Бугу до Сіверського Дінця й Дону, ще існувала величезна кількість не розораних стародавніх курганів. Їхня кількість в ті часи обчислювалася тисячами штук.

Не менш активно "Аненербе" вело пошук і в багатьох підземеллях та підземних ходах стародавніх міст і містечок Волинсько-Карпатського регіону. Цікавили вчених підземелля древніх замків і монастирів, старовинні легенди та перекази про такі.

Схоже, до рук дослідників потрапили цінні матеріали більш ранніх слов'янських часів і часів пізніших, особливо періоду прикарпатських Рюриковичів — Данила Галицького і його оточення. Воюючи з центрами Прави і давньослов'янською, арійської системою, Данило міг зібрати чимало згадок про давні підземелля рахманських і волхвівських центрів та осередків.

Значні відомості для "Аненербе" могли дати легенди XV—XVII століть, перекази так званих магнатських кіл і кіл місцевої шляхти — української старшини, яка перейшла у католицизм. Свого часу її представники теж здійснювали пошук давньослов'янських, рахмано-волхвівських сакральних речей, з метою використання їх у своїх окультних і магічних ритуалах.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:Діброва — тисячолітнє місто попередник Львова

 

Підземелля в Кам’янці-Подільському

Напевно, "Аненербе" було відомо не лише про існування особливої та давньої духовної, арійської культури у цьому регіоні періоду III—I тис. до н.е., а й про осередки поширення знань Прави, Рахмано-волхвівські центри, про стародавні слов'янські держави I тис. н.е. — Дулібську та Роську.

Є дані, що у сховищах таємних товариств Європи аж до кінця XX століття зберігалися матеріали про історію Волинсько-Карпатського регіону, про слов'янські народи, які населяли цю територію, про постійні зазіхання на ці землі з боку Риму, готів, франків, германців та вікінгів.

Доказом наявності таких матеріалів стали цілеспрямовані і, швидше за все, досить успішні, німецькі пошуки стародавніх артефактів у лабіринтах підземель на Поділлі, Прикарпатті та Волині.

Схоже, таких лабіринтів і підземель, до періоду цілеспрямованого їхнього знищення силами НКВС (за постановою уряду СРСР) у 1947-1953 роках, була значна кількість. Під приводом "застарілості" і в запалі боротьби з національним рухом (бандерівцями), їх нещадно підривали, засипали, ламали, затоплювали.

Підтвердженням великої кількості знахідок вивезених "Аненербе" з території України є деякі донесення НКВС, а також непрямі свідчення деяких очевидців. Такі очевидці говорили про формування спеціальних німецьких ешелонів для відправки у Німеччину невідомих речей вийнятих з підземель чи забраних з запасників місцевих музеїв.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Карти роських земель пізнього Середньовіччя: Волинь—Україна XVI-XVII ст.

Огляд союзниками трофейних цінностей (Німеччина 1945 р.)

Ще більш цікавою є інформація про переховування артефактів, які вчені з "Аненербе" не встигли вивезти з України. Їх, під тиском наступаючої Червоної Армії, німці поспішно ховали біля залізниць, біля підніжжя замків, поряд із автомобільними дорогами, у викопаних поспіхом радянськими військовополоненими ямах.

У повоєнний час ходили чутки, що "Аненербе" дісталося і до деяких дуже глибоких і найдавніших підземель, де вчені виявили якісь особливо унікальні речі, які нібито є безперечно арійськими. Але переправити їх до Німеччини вчені або не змогли, або не захотіли. Близький кінець війни 1944 року викликав у колах "Аненербе" занепокоєння у доцільності зусиль заради вмираючого рейху.

Найімовірніше, через меркантильні інтереси, такі вчені не хотіли відправляти знайдене у Німеччину, і приховували все цінне для себе, для майбутнього.

Виходячи з цього, думається, що значну частину знайденого "Аненербе" не встигла або не захотіла вивезти до Німеччини. Ймовірно, що до прихованого відносилось найперше те, що не мало ювелірної чи естетичної цінності, проте мало значну історичну цінність (що властиво найдавнішим знахідкам з простих металів та кераміки).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Давня українська держава Рось та її велесовичні символи

Картини — частина вкрадених цінностей, представлених публіці самими нацистами

У зв'язку із закритістю багатьох архівів НКВС та інших силових відомств, досі не здійснено комплексної оцінки того, що змогло знайти "Аненербе" в Україні. Наявні дані мають поверхневий характер і глибоко не досліджувалися. Досі не існує докладних описів вивезеного, а також знайденого у Німеччині після війни.

Причиною цього, найімовірніше, став процес безсистемного привласнення захопленого у Німеччині переможцями, у тому числі радянськими генералами і офіцерами (включаючи НКВС). Факт залишений без будь-яких наслідків керівництвом СРСР, швидше за все, через політичні мотиви.

Разом із тим, масштабність знахідок підтверджується фактом посилення широких пошукових робіт з боку "Аненербе" саме під кінець окупації України (1944 рік), за винятком останніх тижнів і днів, які передували наближенню лінії фронту.

З високим ступенем упевненості можна припустити, що знахідки на території України були надзвичайно цікавими і багатообіцяючими. Вони вказували на вірність напрямку у пошуках арійського сліду для "Аненербе". Вчені, найімовірніше, знайшли головну нитку до таємниці аріїв, але не встигли її розплутати.

І якби не закономірний розгром фашизму, "Аненербе" мало б досить часу, щоб дістатися до найбільш потаємного, захованого на нижніх рівнях — рахмано-волхвівських, давньослов'янських, арійських усипальниць та пантеонів великих аріїв.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Давньоруські літописи — фальшивки XV-XVI століть

Які таємниці зберігають давні підземелля?

То які ж висновки можна зробити з намагань адептів німецького окультизму з віднайдення арійської спадщини?

Прагнучи приховати свої справжні наміри, адепти німецького нацизму здивували світ створенням дивної гібридної теорії про "союз" темних адептів антисвіту і світлих аріїв. При цьому появу нордійців (читай, німецьких магів) вони представили як результат розвитку і діяльності вказаного фантастичного "союзу".

Насправді ж, виникнення нордійства як німецького напряму окультизму є результатом агресивного впливу адептів антисвіту на народи північної частини Європи. Це наслідок давнього проникнення з Середньої Азії до Скандинавії армії мага і окультиста Одіна (Водана) та розповсюдження ним темних знань акадського спрямування, що сіяли ворожнечу, розбрат та насильство, перетворюючи європейське населення на рабів і прислужників самих окультистів ("богоподібних" чи готів).

Носії нордійства, шанувальники одінізму і окультності, загони Одіна, а далі — їхні нащадки, готи та вікінги, (як і пізніше загони яхів-ягів Прикаспію) виставляли себе головними ворогами світлого, слов'янського світогляду. Вони категорично не приймали законів Прави, Яви, Нави, ролі Творця-Сварога та значення арійства.

Чи не тому "Велесова книга" постійно згадує про боротьбу слов'ян із готами (а далі з яхами-ягами) та з їхньою темною ідеологією людиноненависництва, як чорною спадщиною Одіна?

Похід армії Одіна та поширення одінізму у Європі

Вчені "Аненербе", реанімуючи у 30-40 роках ХХ століття одінізм, блюзнірськи змішали в купу усе можливе: світле арійське вчення і хижу ідеологію одінізму, образ мудрого та світлого Старотця і лик злого та войовничого нордійця (гота та вікінга).

Стає зрозумілою і мета такої дії — спробувати знайти та привласнити давнє знання аріїв, застосувати знайдені арійські артефакти, усю святу спадщину слов'янських народів, у корисливих цілях.

Так, у середині ХХ століття, була виліплена химера псевдоарійства — нового одінізму, німецького фашизму, яка закрила собою істинний та світлий лик давніх аріїв, ясні образи слов'янських Старотців-Рахманів.

Ця дивна химера виставила миролюбних та щиро шануючих Творця і Праву, аріїв, як кровожерливих та злих воїнів, завойовників народів силою зброї і чорної магії. Вона приписала аріям потворну гримасу нордійства — агресивний лик окультного одінізму.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Битва під Оршею. Хто 1514 року не дав перекроїти карту Європи?

Ось він лик німецького одінізму і фашизму!

Відтоді світлі арійські знаки і символи (сварги і рівносторонні хрести), вкрадені німецькими націонал-фашистами, стали незаслужено засуджувати і прирівнювати до темних сил, а слово "арій", з подачі окультистів, на десятиліття вперед набуло невластивого йому значення біди та війни.

В обстановці історичних перекручень і обману, кінець німецького нацизму, на жаль, не став кінцем існування окремих течій одінізму (як і яхветизму).

Одінізм, як і яхветизм, у новому тисячолітті, знову показує свій звірячий лик, примазуючись до давнього слов'янства та приписуючи йому те, з чим давнє слов'янство повсякчас боролося — злостивість і войовничість, заняття магією і окультизмом, нелюбов до Прави.

Використовуючи вакуум знань про Світлий Ірій, про закон Прави, про Старотців-Рахманів, про аріїв, про істинну історію слов'янства, одінізм, як і яхветизм, у формі нового псевдоарійства, наприкінці XX — на початку XXI століття, тихо і непомітно проникає у численні псевдослов'янські громадські течії, псевдопатріотичні та релігійні організації, які поширюють приховану окультність одінізму і яхветизму у вигляді "слов'янського вчення".

Замаскований під слов'янство, новий одінізм, як і яхветизм, використовуючи колослов'янську риторику та символіку, загострюючи емоційний екстремізм, вбиваючи холодний людський розум, підштовхує світ до вирішення проблем грубою фізичною силою та війною, обманом і лицемірством.

Так чорні сили антисвіту підводять своїх адептів до нового світового конфлікту, до нової кривавої жертви самому антисвіту, до торжества псевдоарійства і одінсько-яхівської "справедливості". Тієї "справедливості", яка відкидає любов та співчуття, служіння Творцеві та його законам, яка бажає світового кривавого місива, шаленої агресії, зведеної до абсолюту одінсько-яхівської величі.

 

Чи не це поява на планеті нового одінізму та яхветизму?!

Згадаймо, що вищі Старотці-Рахмани, стародавні арії, завжди прищеплювали народам Землі любов і шану, прагнення до духовного зростання і взаєморозуміння, повагу до світлого духовного оточення і добробуту народів.

Вони вчили відчувати Світлий Ірій та підносити молитви до нього і Творця, вчили жити у Праві, відати Праву, славити Праву.

Вони закликали відкидати спокуси антисвіту, опиратися духовним крадіжкам і рабськості, вчили боротись із магією і окультністю.

Бо для світлої людини найголовнішим є розуміння задуму Творця, намагання духовно удосконалювати себе та оточення, щирі прагнення до зростання душею на вищі рівні Світлого Ірію, намагання бути у кожному своєму втіленні духовно мудрими, завжди гармонійно співіснуючи з усім світлим на планеті.

Слов’яни — люди які живуть у Праві, відають Праву, та славлять Праву

Найвищі вчителі давнини, слов'янські мудреці та Старотці, тому і шанувалися слов'янами як арії (як вищі духівники рівнів Творця), бо знали — душі аріїв посядуть у Світлому Ірії місце поруч із Творцем, поряд з великими Предками, Славою, Порянем, Орем, Даждьбатом і Ясунем, і будуть допомагати тим світлим людям, які турбуються про вічність вселенського життя.

Світлі знання аріїв ніколи не будуть служити темним цілям, а будуть передані лишень світлим душам, тим, які зможуть стати учнями та духовними спадкоємцями великих Отців.

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Подписывайтесь на наш канал в Telegram
Новости партнеров
Новости
Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Принять